Ухвала

від 09.12.2019 по справі 755/8180/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/8180/17

Провадження №: 1-кс/755/8801/19

"09" грудня 2019 р.

м. Київ

слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , представника ТОВ «Міжрегіональна пелетна компанія» ОСОБА_4 , розглянувши у залі суду в відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 вінтересах власникамайна ОСОБА_6 про скасування арешту з майна у рамках кримінального провадження унесеного 28.04.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016101060000091, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ст. 219, ч. 1 ст. 366, ст. 388 КК України, встановила :

Суть питання, що вирішується ухвалою

Представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із вказаним клопотання про скасування арешту з майна, у порядку ст. 174 КПК України, виходячи з того, що у рамках вказаного кримінального провадження, ухвалами слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017, 18.10.2017 та 14.11.2017 року накладено арешт шляхом заборонирозпорядження на земельні ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_1 : кадастровий номер 6312000000:30:001:0023, реєстраційний номер 900169463120, площею 0,092 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0039, реєстраційний номер 900187663120, площею 0,27 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0038, реєстраційний номер 900204263120, площею 0,22 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0036, реєстраційний номер 911419263120, площею 0,2162 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0037, реєстраційний номер 900011263120, площею 0,1 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0035, реєстраційний номер 900036763120, площею 0,05 га., та адміністративну будівлю Літера «А», разом з «а» - тамбур, «а1», «а2» - ганки, загальною площею 316,3 м. кв., реєстраційний номер 900128663120, розташовану на земельній ділянці, кадастровий номер 6312000000:30:001:0023, реєстраційний номер 900169463120, площею 0,092 га., за адресою: АДРЕСА_1 , які, належать на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

В обґрунтування клопотання представник власника майна ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_5 , зазначив,що, як вбачається зі змісту вищезазначених ухвал слідчого судді, накладений арешт шляхом заборони розпорядження на вказані земельні ділянки та адміністративну будівлю, які належать на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_6 , застосовано виключно з метою забезпечення відшкодування ТОВ «Міжрегіональна Пелетна Компанія» шкоди у розмірі 142313153,28 грн., завданої внаслідок вчинення керівником ТОВ «Олійно-жировий альянс» кримінальних правопорушень.

За таких обставин вважає, що арешт шляхом заборони розпорядження на вищевказане нерухоме майно, які належать на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_6 , накладений вищезазначеними ухвалами слідчих суддів необґрунтовано та в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не допускається арешт майна, яке належить третій особі, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбаченихпунктами 1-4частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. Однак, як вбачається зі змісту ухвал слідчих суддів про накладення арешту шляхом заборони розпорядження нерухомим майном, під час розгляду відповідних клопотань за зверненнями потерпілого ТОВ «Міжрегіональна пелетна компанія» та слідчого, слідчим суддею не встановлено та в ухвалах не наведено будь-яких доказів того, що фізична особа ОСОБА_6 під час набуття вказаного нерухомого майна у власність знав або повинен був знати, що вказане майно одержано внаслідок вчинення злочину або є доходами від такого майна, що вказане майно призначалося (використовувалося) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; що вказане майно було предметом злочину або що воно було підшукано, виготовлено, пристосовано або використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину.

Крім того, слідчим суддею під час постановлення вищевказаних ухвал про накладення арешту на нерухоме майно не враховано, що ч. 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, тобто, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт може бути накладений виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Враховуючи, що власник нерухомого майна, на яке накладено арешт, фізична особа ОСОБА_6 не є по кримінальному провадженню підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, фізичною чи юридичною особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, у даному випадку керівництвом ТОВ «Торговий дім «Олійно-жировий альянс», тому вищевказані ухвали слідчого судді є необґрунтованими.

Висновок слідчого судді в ухвалах про накладення арешту на майно про те, що майно перебуває у власності ОСОБА_6 , і це не спростовує факту доцільності його арешту з огляду на положення ч. 12 ст. 170 КПК України, є безпідставним, оскільки у вказаній нормі йдеться про недопущення заборони використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, а в нашому випадку арешт накладено на адміністративну будівлю та земельні ділянки, які не є житловим приміщенням та які належать фізичній особі ОСОБА_6 на праві приватної власності.

Крім того,на порушеннявимог ч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнане враховановідсутність:правової підставидля арештумайна третьоїособи,тобто фізичноїособи ОСОБА_6 (якийне єпо справіпідозрюваним,обвинуваченим,засудженим,фізичною чиюридичною особою,яка всилу законунесе цивільнувідповідальність зашкоду,завдану діями(бездіяльністю)підозрюваного,обвинуваченого,засудженого абонеосудної особи,яка вчиниласуспільно небезпечнедіяння,а такожюридичної особи,щодо якоїздійснюється провадження)з метоювідшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінальних правопорушень,вчинених іншимиособами; можливості використання нерухомого майна як доказу у кримінальному провадженні;обґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна.

Також, на теперішній час в подальшому застосуванні арешту вищевказаних адміністративної будівлі та земельних ділянок, які належать фізичній особі ОСОБА_6 , відпала потреба за наступних підстав.

Так, 08.05.2019 року ТОВ «Міжрегіональна пелетна компанія» звернулося до Господарського суду м. Києва із заявою вих.№08/05-1 від 08.05.2019 року про порушення справи про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Олійно-жировий альянс» у зв`язку з неможливістю останнім погасити встановлену судовими рішеннями заборгованість на загальну суму 125050 163,01 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 25.09.2019 року по справі № 910/5957/19, яка 25.09.2019 року набрала законної сили, вказана заява ТОВ «Міжрегіональна пелетна компанія» задоволена, ТОВ «Торговий дім «Олійно-жировий альянс» визнано банкрутом, господарську діяльність банкрута завершено, а накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, арешти та інші обмеження щодо розпорядження майном цього боржника, скасовані (копія постанови суду з Єдиного державного реєстру судових рішень додається). Оригінал постанови суду мається в ТОВ «Міжрегіональна пелетна компанія» та в Господарському суді м. Києва в матеріалах справи № 910/5957/19.

Як вбачається зі змісту ухвал слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року, 18.10.2017 року та 14.11.2017 року по справі № 755/8180/17, якими накладено арешт шляхом заборони розпорядження на адміністративну будівлю та земельні ділянки, які належать на праві власності фізичній особі ОСОБА_6 , який не є по матеріалам кримінального провадження підозрюваним або обвинуваченим, директором ТОВ «Міжрегіональна пелетна компанія» був заявлений цивільний позов у рамках даного кримінального провадження про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Олійно-жировий альянс» грошових коштів на суму 142313 153,28 грн. та у цьому ж цивільному позові висловлено клопотання про вжиття заходів його забезпечення.

Враховуючи, що ТОВ «Торговий дім «Олійно-жировий альянс» за вищевказаною постановою Господарського суду м. Києва визнано банкрутом, а накладені на майно ТОВ «Торговий дім «Олійно-жировий альянс» арешти та інші обмеження щодо розпорядження майном цього боржника, судом скасовані, тому у подальшому застосуванні арешту шляхом заборони розпорядження на нерухоме майно, яке є приватною власністю фізичної особи ОСОБА_6 , який не є по кримінальному провадженню підозрюваним або обвинувачем, тобто на нерухоме майно, яке не належить ТОВ «Торговий дім «Олійно-жировий альянс», взагалі відпала потреба.

При цьому, представник власника майна просить врахувати, що фізична особа ОСОБА_6 , на нерухоме майно якого судом накладено арешт, не є по кримінальному провадженню №42016101060000091 від 28.04.2016 року підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, фізичною чи юридичною особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями керівництвом ТОВ «Торговий дім «Олійно-жировий альянс», а також те, що до фізичної особи ОСОБА_6 цивільний позов в рамках цього кримінального провадження ТОВ «Міжрегіональна пелетна компанія» не пред`являвся та будь-які претензії з боку ТОВ «Міжрегіональна пелетна компанія» до фізичної особи ОСОБА_6 відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статті 7, 16 КПК України встановлюють, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна № 188482928 від 12.11.2019 року, фізичній особі ОСОБА_6 на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно, на яке ухвалами слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017, 18.10.2017 та 14.11.2017 по справі №755/8180/17 накладено арешт шляхом заборони розпорядження:

- адміністративна будівля Літера «А», разом з «а» - тамбур, «а1», «а2» - ганки, загальною площею 316,3 м.кв., реєстраційний номер 900128663120, розташовану на земельній ділянці, кадастровий номер 6312000000:30:001:0023, реєстраційний номер 900169463120, площею 0,092 га., за адресою: АДРЕСА_1 , обтяження у вигляді арешту вказаного нерухомого майна накладено 14.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Юр- ОСОБА_7 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року по справі №755/8180/17;

- земельна ділянка, кадастровий номер 6312000000:30:001:0023, реєстраційний номер 900169463120, площею 0,092 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , обтяження у вигляді арешту вказаного нерухомого майна накладено 14.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Юр- ОСОБА_7 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року по справі №755/8180/17;

- земельна ділянка, кадастровий номер 6312000000:30:001:0039, реєстраційний номер 900187663120, площа 0,27 га, розташовану за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вулиця Героїв Чорнобильців, буд. 59, обтяження у вигляді арешту вказаного нерухомого майна накладено 14.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Юр- ОСОБА_7 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року по справі №755/8180/17;

- земельна ділянка, кадастровий номер 6312000000:30:001:0036, реєстраційний номер 911419263120, площею 0,2162 га, розташовану за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вулиця Героїв Чорнобильців, буд. 59, обтяження у вигляді арешту вказаного нерухомого майна накладено 14.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Юр- ОСОБА_7 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року по справі №755/8180/17;

- земельна ділянка, кадастровий номер 6312000000:30:001:0037, реєстраційний номер 900011263120, площею 0,1 га, розташовану за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вулиця Героїв Чорнобильців, буд. 59, обтяження у вигляді арешту вказаного нерухомого майна накладено 14.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Юр- ОСОБА_7 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року по справі №755/8180/17;

- земельна ділянка, кадастровий номер 6312000000:30:001:0035, реєстраційний номер 900036763120, площею 0,05 га, розташовану за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вулиця Героїв Чорнобильців, буд. 59, обтяження у вигляді арешту вказаного нерухомого майна накладено 14.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Юр- ОСОБА_7 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017 по справі №755/8180/17;

- земельна ділянка, кадастровий номер 6312000000:30:001:0038, реєстраційний номер 900204263120, площею 0,22 га, розташовану за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вулиця Героїв Чорнобильців, буд. 59, обтяження у вигляді арешту вказаного нерухомого майна накладено 23.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Юр- ОСОБА_7 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2017 року по справі №755/8180/17 (витяг з інформаційної довідки додається). Оригінал витягу мається у представника заявника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 .

Враховуючи, що власник нерухомого майна, на яке накладено арешт, фізична особа ОСОБА_6 не є по кримінальному провадженню підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, фізичною чи юридичною особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тому вищевказані ухвали слідчого судді є необґрунтованими, у зв`язку з чим в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вищевказаного нерухомого майна шляхом заборони розпорядження відпала потреба, а також враховуючи, що власник нерухомого майна фізична особа ОСОБА_6 не був присутній при розгляді слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва 11.09.2017, 18.10.2017 та 14.11.2017, питання про арешт належного йому на праві приватної власності майна, та що він є власником вказаного нерухомого майна, тому, відповідно до ст. 174 КПК України, маються всі підстави для скасування слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва арешту шляхом заборони розпорядження на наступне нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ): адміністративну будівлю Літера «А», разом з «а» - тамбур, «а1», «а2» - ганки, загальною площею 316,3 м.кв., реєстраційний номер 900128663120, розташовану на земельній ділянці, кадастровий номер 6312000000:30:001:0023, реєстраційний номер 900169463120, площею 0,092 га., за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 6312000000:30:001:0023, реєстраційний номер 900169463120, площею 0,092 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 6312000000:30:001:0039, реєстраційний номер 900187663120, площа 0,27 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 6312000000:30:001:0036, реєстраційний номер 911419263120, площею 0,2162 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 6312000000:30:001:0037, реєстраційний номер 900011263120, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 6312000000:30:001:0035, реєстраційний номер 900036763120, площею 0,05 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 6312000000:30:001:0038, реєстраційний номер 900204263120, площею 0,22 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного ухвалами слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року, 18.10.2017 року та 14.11.2017 року по справі № 755/8180/17.

Окрім того, з вищевказаних підстав саме фізична особа ОСОБА_6 має права на звернення до слідчого судді з даним клопотанням про скасування арешту вищевказаного нерухомого майна, яке належить йому на праві приватної власності, оскільки подальший арешт шляхом заборони розпорядження вказаним нерухомим майном буде порушувати його право, як власника вказаного нерухомого майна, на володіння та розпорядження даним нерухомим майном.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007 року, при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.

На даний час у держави не має будь-якої (навіть мінімальної) причини утримувати нерухоме майно, що належить фізичній особі ОСОБА_6 на праві приватної власності, під арештом шляхом заборони розпорядження.

Враховуючи те, що на теперішній час відсутні будь-які підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння фізичною особою ОСОБА_6 своїм нерухомим майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ), заявник вважає, що клопотання про скасування арешту шляхом заборони розпорядження вищевказаного нерухомого майна, накладеного ухвалами слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року, 18.10.2017 року та 14.11.2017 року по справі № 755/8180/17, підлягає задоволенню слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва.

Відповідно до ордеру адвоката № 78 серії ХВ № 000396 від 13.11.2019 року, виданого на підставі Договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 05.11.2019 року, адвокат ОСОБА_5 , надає фізичній особі ОСОБА_6 адвокатські послуги щодо захисту його прав та представництва його інтересів у кримінальному провадженні № 42016101060000091 від 28.04.2016 року, у тому числі у Дніпровському районному суді м. Києва (оригінал ордеру, копії Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України додаються). Оригінали Свідоцтва та посвідчення маються у представника заявника ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 .

З огляду на наведене, заявник просить клопотання задовольнити та скасувати арешт з майна у порядку ст. 174 КПК України.

Позиція сторін

У судове засідання особи, які звернулася із даним клопотанням про скасування арешту майна, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, згідно вимог Глави 11 КПК України, не з`явилися, однак адвокат ОСОБА_5 подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності власника майна та його представника, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, з огляду на те, що ризики, які стали підставою для накладення арешту на вказане майно на цей час не минули, адже досудовим розслідуванням встановлено, що на рахунки підприємства, із балансу якого майно було відчужено, будь-які кошти не надходили, саме майно відчужено в останній день ліквідації підприємства, що свідчить про фіктивність таких операцій з метою виведення майна, що потягнуло за собою його відсутність при проведенні ліквідації підприємства та неможивість виконання своїх зобов`язань перед третіми особами, які виникли в ході діяльності самого підприємства. Крім того, у кримінальному провадженні, виділеному з цього кримінального провадження, яке здійнюється щодо групи підриємств, з приводу вчинення махінацій одному із фігурнатів повідомлено про підозру та скеровано обвинувальний акт до суду. Також посилався на те, що з клопотанням про скасування арешту майна, у даному випадку, звернулася особа, яка не має права звертатися з таким клопотанням, оскільки ст. 174 КПК України передбачено вичерпний перелік суб`єктів звернення із клопотанням про скасування арешту майна, в числі яких адвокат відсутній.

Представник заінтересованоїособи ТОВ«Міжрегіональна пелетнакомпанія» ОСОБА_4 у судовомузасіданні такожзаперечував протизадоволення клопотання,зазначаючи,що вказанемайно буловідчужено незаконно,воно визнаноречовим доказом,та можезабезпечити відшкодуванняшкоди, завданоївнаслідок кримінальногоправопорушення (цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди; слідство у кримінальному провадженні триває, процедура банкрутсва не завершена, а долучена адвокатом ОСОБА_5 копія постанови Господарського суду м. Києва від 25.09.2019 у справі № 910/5957/19 щодо визнання банкрутом та якою, зокрема, скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жировий альянс», а не Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійно-Жировий Альянс», про який йдеться у відповідних ухвалах слідчого судді про накладення арешту на вказане майно.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі установлених фактичних обставин з даного питання

Слідча суддя, заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (ст. 1 КПК України).

Так, згідност. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У даному випадку, в судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві проводиться розслідування в рамках вказаного кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ст.ст. 219, 388 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017 у справі №755/8180/17 за клопотання директора ТОВ «Міжрегіональна пелетна компанія» ОСОБА_8 у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016101060000091, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ст. 219, ст. 388 КК України накладено арешт шляхом заборони розпорядження на земельні ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_1 : кадастровий номер 6312000000:30:001:0023, реєстраційний номер 900169463120, площа 0,092 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0039, реєстраційний номер 900187663120, площа 0,27 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0038, реєстраційний номер 900169463120, площа 0,092 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0036, реєстраційний номер 911419263120, площа 0,2162 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0037, реєстраційний номер 900011263120, площа 0,1 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0035, реєстраційний номер 900036763120, площа 0,05 га., та адміністративну будівлю Літера «А», разом з «а» - тамбур, «а1», «а2» - ганки, загальною площею 316,3 м. кв., реєстраційний номер 900128663120, розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 6312000000:30:001:0038, реєстраційний номер 900169463120, площа 0,092 га., за адресою: АДРЕСА_1 , які, належать на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), з підстав, визначених п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки вказане майно визнано речовим доказом згідно постанови слідчого від 12.07.2017, відповідає критеріям визначеним ст. 98 даного Кодексу, як наслідок, щодо цього майна, з вище вказаних передумов, існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно може бути доказом злочину, а також з огляду на наявність, за встановлених у судовому засіданні обставин, у світлі висновку експерта-оцінювача ТОВ «Юкрейніал Апрейзел» щодо ринкової вартості основних засобів кількістю 531 інвентарних одиниць, що розміщуються за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Щорса, 57А (обліковуються на балансі та є власністю ТОВ «ОЛІЙНО-ЖИРОВИЙ АЛЬЯНС»), відповідно до якого матеріальні збитки ТОВ «МПК» від викраденого заставного обладнання ТОВ «ОЖА» складають: 19208640,00 грн. з ПДВ, обґрунтованого розміру заявленого ТОВ «Міжрегіональна Пелетна Компанія» в особі його директора, яке є потерпілим та цивільним позивачем, згідно постанов слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 від 08.06.2017, 13.07.2017, цивільного позову у кримінальному провадженні, та співмірність вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову розміру шкоди, зазначеної у цивільному позові, тобто сумі 142313153,28 грн.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2017 у справі №755/8180/17 за клопотанням слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016101060000091 від 28.04.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, 219, ч. 1 ст. 388 КК України, накладено арештшляхомзаборони розпорядження на земельні ділянки розташовані за адресою: земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер6312000000:30:001:0023,реєстраційний номер900169463120,площа 0,092га.; земельну ділянку, розташовану за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Героїв Чорнобильців (колишня назва - вул. Щорса), 59, кадастровий номер 6312000000:30:001:0039, реєстраційний номер 900187663120, площа 0,27 га.; земельну ділянку, розташовану за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Героїв Чорнобильців (колишня назва - вул. Щорса), 59, кадастровий номер 6312000000:30:001:0036, реєстраційний номер 911419263120, площа 0,2162 га.; земельну ділянку, розташовану за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Героїв Чорнобильців (колишня назва - вул. Щорса), 59, кадастровий номер 6312000000:30:001:0037, реєстраційний номер 900011263120, площа 0,1 га.; земельну ділянку, розташовану за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Героїв Чорнобильців (колишня назва - вул. Щорса), 59, кадастровий номер 6312000000:30:001:0035, реєстраційний номер 900036763120, площа 0,05 га, згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2017 у справі №755/8180/17 за клопотанням директора ТОВ «Міжрегіональна пелетна компанія» ОСОБА_8 у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016101060000091, накладено арешт шляхом заборони розпорядження на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 - кадастровий номер 6312000000:30:001:0038, реєстраційний номер 900204263120, площа 0,22 га., яка належать на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), згідно п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до встановлених кримінальним процесуальним законом правил підсудності клопотання подаються до суду за місцем фактичного знаходження (розташування) органу досудового розслідування.

Так, згідно з ч. 2ст. 131 КПК Україниарешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положеньст. 132 КПК Україниклопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Зазначені правила визначення підсудності також застосовуються при розгляді клопотань про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у т.ч. зняття арешту з майна.

У цій ситуації, досудове розслідувнаня здійснюється Дніпровським УП ГУ НП у м. Києві, що указує на те, що вимогиКПК Українидотримано.

Щодо права адвоката ОСОБА_5 на звернення із даним клопотанням про скасування арешту в інтересах власника майна ОСОБА_6 , слідча суддя зазначає наступне.

Конституція Українигарантує права ісвободи людини та громадянина, які не можуть бути обмежені та є основним елементом правового статусу людини та громадянина. Реалізуючи такі права і свободиКонституція Українивстановлює відповідні правові гарантії, в тому числі право кожного на професійну правничу допомогу (ч. 1ст. 59 Конституції України), в тому числі на правову допомогу адвоката.

Тобто, на конституційному рівні закріплено право будь-якої особи на правову допомогу, яке є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення положеньстатті 59 Конституції України(справа про право на правову допомогу), це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер. У контексті частини першої цієї статті «кожен має право на правову допомогу» поняття «кожен» охоплює всіх без винятку осіб громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг,здійснення представництва, зокрема всудахта інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Крім того, реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у Рішенні від 16.11.2000 р. № 13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника, де в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначено, що, закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис «кожен є вільним у виборі захисника своїх прав» (ч. 1ст. 59 КонституціїУкраїни) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин.

Положеннямист. 41 Конституції Українивизначено,що коженмає правоволодіти,користуватись ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності.Ніхто неможе бутипротиправно позбавленийправа власності. Право приватної власності є непорушним.

Окрім того,ст. 24 КПК Українизакріплено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора,слідчогов порядку, передбаченому цим Кодексом.

В свою чергу, п.п. 25, 26 ч. 1ст. 3 КПК Українивизначено, що учасниками кримінального провадження є сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт,інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

Тобто, одним із учасників як кримінального провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

В свою чергу, в ст. 174 КПК Українизазначений перелік осіб, які мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, серед яких не зазначено третю особу, а йде мова вже проіншого власника/володільцямайна, процесуальний статус яких діючимКПК Українине визначений, натомість у ч. 1ст. 170 КПК Українивизначено перелік осіб, на майно яких може бути накладений арешт, а саме на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого,третіх осіб,юридичної особи, де жодним чином не фігурує власник/володілець майна.

Також, уст. 64-2 КПКвизначається зміст і процесуальний статус третьої особи, в якій зазначено, що третьою особою,щодо майна якоївирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи, яка має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

А відповідно до змісту ч. 4 ст. 20 КПК України,участь у кримінальному провадженні представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, не звужує процесуальних прав цієї особи.

Відповідно доположень ст.64-2КПК України,представником третьоїособи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт,може бути: особа,яка укримінальному провадженнімає правобути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.

Повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються ,документами,передбаченими ст.50КПК України,а саме:1)свідоцтвом проправо назайняття адвокатськоюдіяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні (п. 1 ч. 5 ст. 64-2 КПК України).

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє.

Дотримання конституційних засад права на доступ до правосуддя та на правову допомогу є гарантією справедливого судового розгляду, а їх нехтування означає, що судове рішення постановлено без дотримання приписівст. 370 КПКщодо законності та обґрунтованості судового рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підставою для його скасування.

Неможливість залучення у кримінальному провадженні адвоката особою, яка не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, є звуженням права на правову допомогу (постанова ВСУ від 14.09.2017 у справі№ 5-162кс(15)17).

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що представник ОСОБА_6 ОСОБА_5 є адвокатом, який разом із клопотанням про скасування арешту майна надав документи, які підтверджують його повноваження відповідно до вимог п. 1 ч. 5ст.64-2КПК України (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер), дане клопотанням про скасування арешту майна подано особою, яка має право подавати таке клопотання, тому воно підлягає розгляду слідчим суддею.

Так, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в аспекті даної справи мова йде про арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч. 6 ст. 170 КПК України).

Так, арешт на вказані земельні ділянки та адміністративну будівлю, за змістом вищевказаних ухвал слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/8180/17, накладено з підстав, передбачених п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, з огляду на доводи клопотання про арешт майна, надані на їх підтвердження матеріали, та обставини кримінального провадження, при встановленні наявності правових підстав для арешту майна, можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні , обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження , а також наслідки арешту майна третіх осіб. Таким чином, при розгляді клопотань про арешт майна слідчим суддею враховано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на даному етапі провадження.

У відповідності до ч. 3ст. 132 КПК України,застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження,до якихвідповідно доп.7ч.2ст.131КПК Українивідноситься іарешт майна,допускається,якщо слідчий,прокурор доведе,що існуєобґрунтована підозращодо вчиненнякримінального правопорушеннятакого ступенятяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У цій справі, на цей час, з представлених слідчій судді матеріалів, установлено, що ОСОБА_6 на підставі договору пожертви нерухомого майна № 3827 від 22.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , набув права приватної власності на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 : кадастровий номер 6312000000:30:001:0039, реєстраційний номер 900187663120, площею 0,27 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0038, реєстраційний номер 900204263120, площею 0,22 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0036, реєстраційний номер 911419263120, площею 0,2162 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0037, реєстраційний номер 900011263120, площею 0,1 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0035, реєстраційний номер 900036763120, площею 0,05 га., для ведення особистого селянського господарства (землі сільськогосподарського призначення), кадастровий номер 6312000000:30:001:0023, реєстраційний номер 900169463120, площею 0,092 га., для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, землі сільськогосподарського призначення, для обслуговування адміністративної будівлі, а також на адміністративну будівлю Літера «А», разом з «а» - тамбур, «а1», «а2» - ганки, загальною площею 316,3 м. кв., реєстраційний номер 900128663120, розташовану на земельній ділянці, кадастровий номер 6312000000:30:001:0023, реєстраційний номер 900169463120, площею 0,092 га., за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

З огляду на визначену мету арешту майна, слідча суддя відмічає, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочато у квітні 2016 року та на даний час триває, підозра нікому не оголошена, даних про проведені або які планується провести процесуальні (слідчі) дії у кримінальному провадженні стороною обвинувачення не надано, що у свою чергу позбавляє слідчу суддю можливості пересвідчитись, що потреби досудового розслідування на цей час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи. Твердження прокурора, що з даного кримінального провадження виділено інше кримінальне провадження, у рамках якого одному із фігурнатів (групи підприємств) у провадженні повідомлено про підозру та скеровано обвинувальний акт до суду, за відсутності будь-яких підтверджень заявленого, не свідчать про достатню необхідність застосування арешту майна на даній стадії слідства, враховуючи, що прокурор у судовому засіданні зазначив, що вказане майно не використовується у виділеному кримінальному провадженні як доказ, щодо наявних обтяжень такого майна в інших справах належних відомостей не надано. При цьому причетність власника вказаного нерухомого майна до вчинення кримінальних правопорушень у встановленому Законом порядку не встановлена.

Скасування арешту, у даному випадку, не порушуватиме питання забезпечення збереження речового доказу, оскільки фізичні властивості нерухомого майна, як об`єктів матеріального світу свідчать про неможливість їх зберігання деінде, окрім як за місцем свого знаходження. Крім того, враховуючи специфіку розслідуваних кримінальних правопорушень, відомості, що підлягають доказуванню, мають бути зафіксовані у відповідних документах.

Заборона ж використовувати земельні ділянки за цільовою приналежністю може призвести лише до погіршення їх стану.

У цей же час, враховані при накладенні арешту доводи з приводу того, що посадові особи боржника ТОВ«Міжрегіональна ПелетнаКомпанія» ТОВ«Олійно-ЖировийАльянс» одночасно з прийняттям рішення щодо самоліквідації здійснили відчуження земельних ділянок та адміністративної будівлі на третю особу з метою уникнення від задоволення кредиторських вимог, приховування активів Товариства від кредитора, на час вирішення питання про зняття арешту не є переконливими. Адже невиконання однією зі сторін зобов`язань за договором, у першу чергу свідчить про наявність між сторонами цивільно-правових відносин, і лише в окремих випадках певні дії контрагентів можуть мати ознаки відповідного злочину, а останнє, у світлі встановлених обставин провадження наразі не підтверджується наданими матеріалами.

Надаючи оцінку тому, чи відповідає потребам слідства значний ступінь втручання органу розслідування у права та законні інтереси інших осіб, слідча суддя відмічає, що ст. 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, у п. 134 Рішення ЄСПЛ «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туреччини», п. 75 «Афанасьєв проти України», п. 207 рішення у справі «Ічаба проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту») повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.

Адже, гарантія від втручання з боку держави та інших (третіх) осіб у здійснення власником своїх повноважень, перешкоджання перспективі протиправного позбавлення власника його майна, недопустимість дій, які суперечать інтересам власника, можливість захисту зазначеного права становить зміст принципу недоторканності (непорушності) права власності.

За змістом положеньст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права тасвободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Таким чином, оскільки, у даному випадку, втручання у права заявника порушує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто становить "особистий і надмірний тягар для особи", та враховуючи, більш ніж трирічний строк досудового розслідування кримінального провадження та дворічний строк дії заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна шляхом заборони розпорядження, та при цьому відсутність логічних та об`єктивних підстав для продовження застосування арешту майна, яке перебуває у власності заявника, а також підстав його відповідальності за незаконні дії третіх осіб, а доводи про правомірність набуття ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно у ході розгляду справи не спростовані, а також те, що згідно ст.ст. 22, 26 КПК України, однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як сторона обвинувачення не представила слідчій судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принцип диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідча суддя приходить до висновку, що потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала, при відсутності в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне клопотання задовольнити та скасувати арешт майна.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст.170,173, 174, 369-372,376 КПК України, слідча суддя постановила :

клопотання задовольнити.

Арешт накладений ухвалами слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2017, 18.10.2017, 14.11.2017 у справі № 755/8180/17 на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а саме: земельні ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_1 : кадастровий номер 6312000000:30:001:0023, реєстраційний номер 900169463120, площа 0,092 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0039, реєстраційний номер 900187663120, площа 0,27 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0038, реєстраційний номер 900204263120, площа 0,22 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0036, реєстраційний номер 911419263120, площа 0,2162 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0037, реєстраційний номер 900011263120, площа 0,1 га.; кадастровий номер 6312000000:30:001:0035, реєстраційний номер 900036763120, площа 0,05 га., та адміністративну будівлю Літера «А», разом з «а» - тамбур, «а1», «а2» - ганки, загальною площею 316,3 м. кв., реєстраційний номер 900128663120, за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Героїв Чорнобиля (колишня назва вул. Щорса) 59 скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 17:50 год. 12.12.2019.

Слідчий суддя: ОСОБА_1