Ухвала

від 10.12.2019 по справі 127/24859/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/24859/17

Провадження №11-кп/801/865/2019

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: ОСОБА_2

суддів : ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

з участю:

прокурора ОСОБА_6

захисника-адвоката ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2019 року, яким

ОСОБА_10 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженку с. Переорки, Вінницького району, Вінницької області,

громадянку України,

працюючу на посаді головного лісничого Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»,

зареєстровану та проживаючу за адресою:

АДРЕСА_1 ,

раніше не судиму,

визнано невинуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2ст.364,ст.246,ч.2ст.366та ч.2ст.191ККУкраїни, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020080000008від 04.01.2016р. та виправдано;

ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

уродженця с. Благоєво, Іванівського району, Одеської області,

громадянина України,

працюючого на посаді інженера по лісокористуванню Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

раніше не судимого,

визнано невинуватимувчиненні злочинів,передбаченихч.2ст.366та ст.246КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020080000008від 04.01.2016р., та виправдано, -

Вирішено долю речових доказів.

Скасовано арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2017 року на земельну ділянку кадастровий номер 0520255300:01:002:0459, площею 1,3987 Га, яка знаходиться вздовж автомобільної дороги С-02-01-37 Шипинки- ст. Копай Мар`янівка 2+700 - 2+800 (права сторона), на території Барського району, Вінницької області.

Процесуальні витрати по проведенню криміналістичних досліджень вирішено віднести на рахунок держави.

в с т а н о в и в :

Органом досудового слідства ОСОБА_8 (до зміни прізвища ОСОБА_11 ) та ОСОБА_9 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді головного лісничого Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» (далі за текстом ВОКСЛП «Віноблагроліс») відповідно до посадової інструкції головного лісничого, організовує розробку перспективних і поточних планів лісогосподарських і лісокультурних робіт, розробляє та здійснює заходи щодо раціонального використання земель лісового фонду, здійснює безпосереднє керівництво виробничою діяльністю, керує лісогосподарською службою, направляє її роботу на оперативне вирішення виробничих питань, координує діяльність підвідомчих підприємств, у період проведення лісовпорядних робіт, здійснює перевірку та прийомку цих робіт, організовує реалізацію продукції лісового господарства та побічного користування, здійснює контроль за встановленням її якості, слідкує за своєчасним виконанням договорів із споживачами, періодично перевіряє на місцях виконання робочих планів.

Таким чином, ОСОБА_10 , обіймаючи постійно посаду головного лісничого ВОКСЛП «Віноблагроліс», пов`язану з виконанням організаційно - розпорядчих обов`язків, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

12.06.2015 інженером по лісокористуванню ВОКСЛП «Віноблагроліс» ОСОБА_9 виготовлено лісорубний квиток № 192, серії 02 ЛКБ № 364605 про здійснення рубки деревини вздовж автомобільної дороги С - 02-01-37 «Шипинки - ст. Копай - Мар`янів ка» смуга відводу км 1+580 - км 2+360 (права сторона).

При цьому, у стрічці «Власник лісів або постійний лісокористувач» ОСОБА_9 зазначено власником Публічне акціонерне товариство «Вінниччина» (код ЄДРПОУ 00414150, юридична та фактична адреса: Вінницька область, Барський район, с. Шипинки, вул. Гагаріна, 43), що не відповідає дійсності, оскільки у відповідності до паспорту автомобільних доріг та інформації наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області № 7777-2-7777.21-10612/2-16 від 22.03.2016 року, частина вищезазначених лісових насаджень відноситься до захисної смуги автодороги С - 02-01-37 «Шипинки - ст. Копай - Мар`янів ка» смуга відводу км 1+580 - км 2+360, що перебуває на балансі ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Вінницький облавтодор» філія «Жмеринський райавтодор», інша частина - до земель запасу Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області.

12.06.2015 ОСОБА_10 знаючи, що лісорубний квиток № 192 від 12.05.2015 серії 02 ЛКБ № 364605 складено незаконно, оскільки в ньому містяться неправдиві відомості щодо власника лісів або постійного лісокористувача, а саме - ПАТ «Вінниччина», незаконно засвідчила його власним підписом.

Також, у стрічці лісорубного квитка № 192 від 12.05.2015 «рубати в рахунок» ОСОБА_9 зазначено відомості «у відповідності до заходів формування і оздоровлення лісів відповідно до завдань 2015 року», що суперечить вимогам п. 54 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів», згідно якої, лісові ділянки для проведення рубок формування і оздоровлення лісів виділяються відповідно до інструкції з відведення і таксації лісосік у лісах, що затверджуються Мінагрополітики за поданням Держлісагенства, погодженим з Мін природи.

У свою чергу, «Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини і лісах Державного агентства лісових ресурсів України», що затверджені наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 № 9 не поширюються на постійних лісокористувачів комунальної власності, в даному випадку - ВОКСЛП «Віноблагроліс».

Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питання щодо спеціального використання лісових ресурсів» лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

В подальшому, лісорубний квиток № 192 від 12.05.2015 серії 02 ЛКБ 364605, засвідчений ОСОБА_10 для виконання направлено до ПАТ «Вінниччина», на підставі якого працівниками вказаного товариства проведено незаконну порубку дерев на території Копайгородської сільської ради Барського району Вінницької області, вздовж автомобільної дороги С-02-01-37 «Шипинки - ст. Копай - Мар`янівна» смуга відводу км 1+580 км 2+360 (права сторона).

В результаті чого, незаконно вирубану деревину ПАТ «Вінниччина» використано для власних потреб у виробничій діяльності.

Згідно висновку комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи № 3197/17-21/10381/17-48 від 29.06.2017 року загальний розмір шкоди внаслідок незаконної рубки, становить 1 445 395, 34 грн., що є тяжкими наслідками, оскільки більш ніж в 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який завданий державі в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

Таким чином, ОСОБА_10 вчинила злочини: зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки; службове підроблення, а також дії останньої призвели до незаконної порубки дерев на території Копайгородської сільської ради Барського району Вінницької області, вздовж автомобільної дороги С - 02-01-37 «Шипинки - ст. Копай - Мар`янівна» смуга відводу км 1+580 - км 2+360 (права сторона).

Крім цього, досудовим розслідування установлено, що ОСОБА_8 вчинила розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем при наступних обставинах.

Оскільки, ОСОБА_8 достовірно знаючи про те, що працівники ПАТ «Вінниччина» на підставі підробленого лісорубного квитка провели порубку дерев, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно не закріпила відповідального працівника для проведення огляду місць заготівлі деревини, що призвело до розтрати лісопродукції, вартістю згідно довідки ДП «Вінницьке лісове господарство» від 12.02.2016 № 02-11/115 - 71020 грн.

В результаті чого, незаконно вирубаною деревиною протиправно заволоділо ПАТ «Вінниччина» для власних потреб у виробничій діяльності, чим територіальній громаді Вінницької області, в особі Вінницької обласної ради, заподіяно матеріальної шкоди на суму 71020 грн.

В свою чергу ОСОБА_9 , відповідно до наказу генерального директора Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» № 103К від 31.12.2009 переведений на посаду інженера по лісокористуванню ВОКСЛП «Віноблагроліс».

Згідно посадової інструкції інженера по лісокористуванню ВОКСЛП «Віноблагроліс», ОСОБА_9 проводить виписку лісорубних квитків на рубки формування лісів та інші рубки, керуючись «Методичними вказівками з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України», затвердженими Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 9 від 21.01.2013 року, проводить перевірку державних і громадських підприємств, установ і організацій у віданні яких знаходиться мисливські угіддя, які є фондом ВОКСЛП «Віноблагроліс», здійснює контроль за дотриманням всіх нормативно-правових актів по веденню лісового господарства та інших законодавчих актів.

Таким чином, ОСОБА_9 , обіймаючи постійно посаду інженера по лісокористуванню ВОКСЛП «Віноблагроліс», пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

12.05.2015 інженером по лісокористуванню ВОКСЛП «Віноблагроліс» ОСОБА_9 умисно, незаконно складено лісорубний квиток № 192 від 12.05.2015 року серії 02 ЛКБ № 364605 про здійснення рубки деревини вздовж автомобільної дороги С - 02-01-37 «Шипинки - ст. Копай - Мар`янівка» смуга відводу км 1+580 - км 2+360 (права сторона).

При цьому, у стрічці «Власник лісів або постійний лісокористувач» ОСОБА_9 незаконно зазначено власником Публічне акціонерне товариство «Вінниччина», що не відповідає дійсності, оскільки у відповідності до паспорту автомобільних доріг та інформації наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області № 7777-2-7777.21-10612/2-16 від 22.03.2016, частина вищезазначених лісових насаджень відноситься до захисної смуги автодороги С - 02-01-37 «Шипинки - ст. Копай - Мар`янівка» смуга відводу км 1+580 - км 2+360, що перебуває на балансі ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Вінницький облавтодор» філія «Жмеринський райавтодор», інша частина - до земель запасу Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області.

Також, у стрічці лісорубного квитка № 192 від 12.05.2015 «рубати в рахунок» ОСОБА_9 умисно зазначено недостовірні відомості у відповідності до заходів формування і оздоровлення лісів відповідно до завдань 2015 року», що суперечить вимогам п. 54 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів», згідно якої, лісові ділянки для проведення рубок формування і оздоровлення лісів виділяються відповідно до інструкції з відведення і таксації лісосік у лісах, що затверджуються Мінагрополітики за поданням Держлісагенства, погодженим з Мінприроди.

У свою чергу, «Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини і лісах Державного агентства лісових ресурсів України», що затверджені наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 № 9 не поширюються на постійних лісокористувачів комунальної власності, в даному випадку - ВОКСЛП «Віноблагроліс».

Таким чином, ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що частина вищезазначених лісових насаджень відноситься до захисної смуги автодороги С - 02-01-37 «Шипинки - ст. Копай - Мар`янівка» смуга відводу км 1+580 - км 2+360, що перебуває на балансі ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Вінницький облавтодор» філія «Жмеринський райавтодор», а інша частина - до земель запасу Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області, умисно, незаконно виготовив офіційний документ, а саме - лісорубний квиток № 192 від 12.05.2015 серії 02 ЛКБ № 364605, який містить неправдиві відомості.

В результаті чого, незаконно вирубану деревину ПАТ «Вінниччина» використано для власних потреб у виробничій діяльності.

Таким чином, ОСОБА_9 вчинив службове підроблення, а також незаконну порубку дерев, захисних насаджень, що заподіяло істотну шкоду.

ОСОБА_10 та ОСОБА_9 визнано невинуватими та виправдано.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 ставить питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2019 року відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 через невідповідність висновків суду, викладених у ньому, фактичним обставинам кримінального провадження. Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10 визнати винуватою у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.366, ч.2ст.364,ст.246,ч.2ст.191ККУкраїни, та призначити покарання за ч.2ст.364 ККУкраїни у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, зі штрафом у розмірі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч.2ст.366 ККУкраїни у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, зі штрафом у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ст.246 КК України у виді 3 років позбавлення волі; ч.2ст.191ККУкраїни у виді 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 191 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки; на підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, призначені в якості додаткового покарання штрафи виконувати окремо;

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.366, ст.246 ККУкраїни, та призначити покарання за ч.2ст.366 ККУкраїни у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, зі штрафом у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ст.246 ККУкраїни у виді 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, зі штрафом у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Захисник виправданих осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 подав письмові заперечення проти апеляційної скарги прокурора .

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; думку обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти апеляційної скарги прокурора; подали письмові заперечення, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_6 не підлягає до задоволення.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Ухвалюючи вирок, суд, у відповідності зі ст.368 КПК України суд в першу чергу повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

При цьому, положеннями ст.94 КПК України встановлено обов`язок суду за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно вимог ст. 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдування обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Виходячи із змісту вказаної норми закону, у мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладений аналіз і оцінка доказів, як тих, що були зібрані на досудовому слідстві, так і поданих у судовому засіданні, тих, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудних, проаналізувати їх та дати оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 368 КПК України та висновок суду про те, чому суд відкинув докази обвинувачення.

Судом першої інстанції в ході кримінального провадження дотримано вимоги ст. ст. 22, 92, 93, 349, 350 КПК України, що є гарантією забезпечення права сторін на справедливий судовий розгляд.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст.91 КПК України: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, та інші обставини кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням тощо свідчать про відсутність підстав для кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 364, ст. 246, ч. 2 ст. 366 та ч.2 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 ч. 2 ст. 366 та ст. 246 КК України.

Врахувавши викладене вище, суд постановив вирок, який відповідає вимогам ст.ст.370, 374 КПК України.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення має бути обґрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

Дані вимоги судом першої інстанції при винесені вироку щодо обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 місцевим судом виконано повністю.

Так, ОСОБА_10 органом досудового розслідування пред`явлено обвинувачення, як зловживання службовим становищем, тобто умисне використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки; незаконну порубку дерев, захисних насаджень, що заподіяло істотну шкоду; службове підроблення, тобто видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, що спричинило тяжкі наслідки; розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовим становищем.

ОСОБА_9 органом досудового розслідування пред`явлено обвинувачення, як службове підроблення, тобто видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, що спричинило тяжкі наслідки; незаконну порубку дерев, захисних насаджень, що заподіяло істотну шкоду.

Спростування доказів обвинувачення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у вчиненні службового підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, що спричинило тяжкі наслідки та незаконну порубку дерев, захисних насаджень, що заподіяло істотну шкоду доводиться наступним.

Згідно пояснень самих обвинувачених, вони вину свою не визнали.

Так, ОСОБА_10 пояснила, що нею було підписано лісорубний квиток № 192 серії 02 ЛКБ № 364605, на підставі якого працівниками ПАТ «Вінниччина» було проведено рубку дерев породи «тополя» в кварталі садозахисної смуги № 3 виділ №31. Виписка лісорубного квитка проводилась на підставі необхідних документів. Також вона на момент виписки зазначеного лісорубного квитка знала, що постійним користувачем земельної ділянки під вказаною лісосмугою являється ВОКСЛП «Віноблагроліс» в особі Барського райагролісу. Також вказала, що пояснила, що після передачі земель від колишніх радгоспів у користування ВОКСЛП «Віноблагроліс» між правонаступниками цих радгоспів та «Віноблагролісом» були укладені договори про спільну діяльність, затверджені рішенням Вінницької обласної ради, погоджені та підписані представниками облдержадміністрацій, служби екології та управління земельних ресурсів. Згідно з Договором про спільну діяльність № 4 від 12 жовтня 2003 року, укладеного між ВОКСЛП «Віноблагроліс» та СВАТ «Вінниччина», СВАТ «Вінниччина», діючи спільно з Облагролісом, залишалась користувачем переданих лісів і проводила за ними догляд. Враховуючи положення цього договору, було зазначено в лісорубному квитку лісокористувача ПАТ «Вінниччина».

ОСОБА_9 суду пояснив, що 12.06.2015 року ним було виписано лісорубний квиток №192 серії 02 ЛКБ № 364605, на підставі якого працівниками ПАТ «Вінниччина» було проведено рубку дерев породи «тополя» в кварталі садозахисної смуги №3 виділ №31. На момент виписки зазначеного лісорубного квитка йому достовірно було відомо, що постійним користувачем земельної ділянки під вказаною лісосмугою являється ВОКСЛП «Віноблагроліс» в особі Барського райагролісу. Щодо обвинувачення у незаконній порубці лісу, обвинувачений пояснив, що після виписки лісорубного квитка та проведення рубки комісією складений акт огляду місць заготівлі деревини та довідка про кількість заготовленої деревини згідно з додатками 5, 6 «Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України». Після порубки продукція була оприбуткована ПАТ «Вінниччина».

Вказані показання обвинувачених знайшли своє місце і в письмових запереченнях проти апеляційної скарги.

Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції представник потерпілого територіальної громади Вінницької області в особі Вінницької обласної ради ОСОБА_12 суду пояснив, що у 2015 році була здійснена вирубка сухостою вздовж автомобільної дороги «Шипинки». Постійним користувачем земельної ділянки на території Копайгородської сільської ради Барського району вздовж автомобільної дороги «Шипинка- ст. Копай - Мар`янівка» є «Віноблагроліс» в особі Барського райагролісу, оскільки землі лісового фонду радгоспу «Вінниччина» 22.10.2003 року було передано в постійне користування «Віноблагроліс», відповідно до розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації. «Віноблагроліс» не оформив документи на право користування землями. 22 жовтня 2003 року між «Віноблагроліс» та ПАТ «Вінниччина» було укладено договір про спільну діяльність. На даний час Вінницька обласна рада не вбачає підстав для заявлення цивільного позову, оскільки не вважає, що їй завдана шкода.

Крім того, відповідно до його показань, територіальній громаді не завдано збитку, оскільки, враховуючи наявність діючого договору про спільну діяльність, вся заготовлена деревина була використана ПАТ «Вінниччина», тому обвинувачення ОСОБА_10 у незаконному задоволенні вирубаною деревинною ПАТ «Вінниччина» для власних потреб у виробничій діяльності, чим територіальній громаді Вінницької області в особі Вінницької обласної ради заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 71020 грн., є надуманим та не підтверджується зібраними досудовим слідством доказами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомив, що працює майстром лісу Барського райагролісу, у 2015 році був наказ здійснити вирубку сухостою вздовж автомобільної дороги с. Шипинки, згідно лісорубного квитка. При вирубці сухостою був присутній лісник ПАТ «Вінниччина», який повідомив, що смуга належить Барському райагроліс та у останнього був присутній план смуги під розчищення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомив, що у 2015 році працював лісником у ПАТ «Вінниччина», відповідав за захисні смуги. Лісосмуга була в поганому стані, необхідно було здійснити порубку сухостою. Директор ПАТ «Вінниччина» звернувся до «Віноблагролісу» з даного приводу, оскільки ПАТ «Вінниччина» була користувачем лісосмуги. До нового року було здійснено порубку сухостою на підставі лісорубного квитка, вирубаний ліс використала ПАТ «Вінниччина».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що працює лісником у Барському районі, у 2015 році проводилась вирубка сухостою вздовж автомобільної дороги с. Шипинки. Згідно розпорядження Вінницької обласної ради дана смуга перебуває в користуванні «Віноблагроліс». Оскільки надійшов лист із Барських електричних мереж через падіння дерев, він направив майстра щоб він провів відвід, після чого оформив документи та передав представнику ПАТ «Вінниччина».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що працює на посаді директора ОСОБА_17 райагролісу. У 2015 році надійшов лист-звернення від Барських електричних мереж про небезпеку дерев для електроліній вздовж дороги. Аналогічний лист був направлений на ПАТ «Вінниччина». На дану ділянку був направлений майстер для огляду та встановлено наявність сухостою. В подальшому було скеровано лист до «Віноблагроліс» на виписку лісорубного квитка. У 2002 році Вінницькою обласною радою дана смуга передана у користування «Віноблагроліс».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що працює начальником відділу лісогосподарства, йому відомо, що у 2015 році проводилась рубка сухостою в смузі лінії відводу ЛЕП за погодженням з лісогосподарством. Лісокористувачем даної смуги був «Віноблагроліс».

Вказані свідки чітко зазначили, що їм було відомо про те, що смуга знаходиться в користуванні «Вінницяоблагроліс» та ПАТ «Вінниччина».

Показання обвинувачених та вище вказаних свідків про те, що землі від колишніх радгоспів було передано у користування ВОКСЛП «Віноблагроліс», у якого були укладені договори про спільну діяльність з ПАТ «Вінниччина», затверджені рішенням Вінницької обласної ради, погоджені та підписані представниками облдержадміністрацій, служби екології та управління земельних ресурсів, згідно якого ПАТ «Вінниччина», діючи спільно з «Віноблагролісом», залишалась користувачем переданих лісів і проводила за ними догляд, підтверджуються наступними доказами.

- розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 25.09.2002 року № 307 Про надання в постійне користування земель лісового фонду колишніх державних сільськогосподарських підприємств (радгоспів) Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству «Віноблагроліс», відповідно до якого у зв`язку із реформуванням колишніх державних сільськогосподарських підприємств (радгоспів) області на засадах колективної та приватної власності на землю і майно та створення на їх основі різних типів господарських структур, враховуючи рішення 21 сесії обласної ради 3 скликання від 26 червня 2001 року «Про припинення права користування земельними ділянками лісового фонду колишніх державних сільськогосподарських підприємств (радгоспів)» та рішення 2 сесії обласної ради 4 скликання «Про висновок щодо доцільності надання в постійне користування земель лісового фонду колишніх сільськогосподарських підприємств (радгоспів) Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству «Віноблагроліс», відповідно до ч.1 ст. 57, ч. 2 ст. 92, ч. 12 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 9 Лісового Кодексу України;

1. Надати в постійне користування землі лісового фонду колишніх сільськогосподарських підприємств (радгоспів) за межами населених пунктів Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству «Віноблагроліс» в обсягах, що рахуються в земельно обліковій документації, згідно з додатком.

2. Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству «Віноблагроліс» замовити, в установленому законом порядку, проведення у 2002 році інвентаризації прийнятих земель лісового фонду для уточнення їх площі і підготовки технічної документації на видачу державних актів на право постійного користування зазначеними землями (т. 2, а. с. №51);

- додатком до розпорядження голови облдержадміністрації від 25.09.2002 року № 307 - перелік колишніх державних сільськогосподарських підприємств (радгоспів) Вінницької області, землі лісового фонду яких передаються в постійне користування Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству «Віноблагроліс», відповідно до якого «Віноблагроліс» передано землі: Барський район ( СВАТ «Перше травня» с. Терешки, СВАТ «Вінниччина», с. Шипинки, СВАТ «Поділля» с. Міжлісся, СВАТ «Мічурінець» с. Попівці, СВАТ «Подільський» с. Комарівці, СВАТ «ім. Фрунзе» с. Окладне, СВАТ «Мир» с. Киянівка), Бершадський район (СВАТ «Бершадське» с. Війтівка), Вінницький район (КСП «Прибузький» с. Прибузьке, СВАТ «Якушинецьке» с. Якушинці) (т. 2, а. с. №52);

- акт приймання земельної ділянки лісового фонду від 22 жовтня 2003 року, згідно даного акт було проведено обстеження земель лісового фонду колишнього радгоспу «Вінниччина» с. Шипинки, Вінницької області, Барського району у зв`язку із припиненням його права користування, згідно рішення 21 сесії обласної ради 3 скликання від 26.06.2001 року і передачею у постійне користування Барському «Райагролісу». Відзначено, що за земельно - обліковими документами (форма 6-зем) станом на 01.01.2002 року за радгоспом «Вінниччина» значиться 219,0 га лісів та інших лісо вкритих площ, згідно з таблицею (т. 2, а. с. №№53-54);

- договором про спільну діяльність № 4 від 22 жовтня 2003 року, відповідно до якого Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Віноблагроліс» в особі генерального директора ВОКСЛП «Віноблагроліс» ОСОБА_19 , що діє на підставі статуту і СВАТ «Вінниччина» с. Шипинки, Барського району уклали договір про спільну діяльність. Згідно п. 1 даного договору, сторони за даним договором, з метою досягнення спільних господарських цілей здешевлення лісопродукції для потреб сільськогосподарського підприємства СВАТ «Вінниччина» с. Шипинки, Барського району, на території якого розташоване, зобов`язуються шляхом об`єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері ведення лісового господарства, включаючи питання захисту, раціонального використання та заготівлі лісових ресурсів, забезпечення підвищення продуктивності посилення корисливих властивостей лісу, задоволення потреб споживчого ринку у лісо продукції та послугах, з дотриманням безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних стійких насаджень. Згідно п. 4.4. заготовлену в процесі рубки деревину Сторона 2 (СВАТ «Вінниччина») використовує на власний розсуд, але при цьому безкоштовно виділяє для мінімального забезпечення сільськими, селищними, міськими радами об`єктів соціально культурного побуту (дитячі садки, школи, лікарні, фельдшерсько акушерські пункти, будинки культури), незахищених категорій громадян 5 відсотків деревини від загального обсягу проведення заготівель з обов`язком стягненням податку на додану вартість (т. 1, а. с.№№162-165);

- повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13.10.2017 року № 0-2-0.2-11926/2-17, відповідно до листа відділу у Барському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 09.10.2017 року № 518/403-17-0.26 у Державному земельному кадастрі 21.09.2017 року було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0520255300:01:002:0459 на підставі проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок ВОКСЛП «Віноблагроліс», яка знаходиться на території Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області, загальною площею 1,3987 га, цільове призначення для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг (т. 2, а. с.№ 121).

Згідно ст. 9 Лісового Кодексу України (станом на 25.09.2002 року) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціальним лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5 прикінцевих положень розділу VIII Лісового кодексу України № 3852-ХІІ від 21.01.1994 року, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово - картографічні матеріали лісовпорядкування.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що ВОКСЛП «Віноблагроліс» та ПАТ «Вінниччина» у своїй діяльності, до моменту виготовлення державних актів на землю, користуються планово - картографічними матеріалами лісовпорядкування (т. 3, а. с.№№ 93-96).

ВОКСЛП «Віноблагроліс» є постійним користувачем зазначеної земельної ділянки на підставі вказаних вище документів і керувався ними до моменту виготовлення державного акту на право постійного користування, як це передбачено пунктом 5 прикінцевих положень розділу VIII Лісового кодексу України № 3852-ХІІ від 21.01.1994 року, а у зв`язку із укладенням договору про спільну діяльність, у лісорубному квитку лісокористувачем було зазначено ПАТ «Вінниччина».

Крім того, той факт, що вказана лісосмуга перебувала у користуванні радгоспу «Вінниччина», а не служби автомобільних доріг підтверджує технічний звіт по інвентаризації земель держгоспу «Вінниччина» с. Шипинки Барського району, Вінницької області, складений Вінницьким філіалом інституту землеустрою, відповідно до якого, садозахисні лісосмуги, позначені на плані під № 65 та 74 належать радгоспу «Вінниччина» (т.3, а.с.38-92); лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26.07.2017 року №0-2-0.3-23893/2-16, відповідно до якого за інформацією відділу Держгеокадастру у Барському району правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій зафіксовано вирубку дерев, на території Копайгородської селищної ради Барського району відсутні (т. 2, а. с. 148).

Доводи сторони обвинувачення, що лісорубний квиток № 192 від 12.06.2015 року серії 02 ЛКБ № 364605 складено незаконно, оскільки в ньому містяться неправдиві відомості щодо власника лісів або постійного лісокористувача, а саме - ПАТ «Вінниччина» суд першої інстанції не взяв до уваги, вірно пославшись на договір про спільну діяльність № 4 від 22 жовтня 2003 року, відповідно до якого Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Віноблагроліс» в особі генерального директора ВОКСЛП «Віноблагроліс» ОСОБА_19 , що діє на підставі статуту і СВАТ «Вінниччина» с. Шипинки, Барського району уклали договір про спільну діяльність. Згідно п. 1 даного договору, сторони за даним договором, з метою досягнення спільних господарських цілей здешевлення лісопродукції для потреб сільськогосподарського підприємства СВАТ «Вінниччина» с. Шипинки, Барського району на території якого розташоване, зобов`язуються шляхом об`єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері ведення лісового господарства, включаючи питання захисту, раціонального використання та заготівлі лісових ресурсів, забезпечення підвищення продуктивності, посилення корисливих властивостей лісу, задоволення потреб споживчого ринку у лісо продукції та послугах, з дотриманням безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних стійких насаджень (т. 1, а. с. №№162-165).

Щодо того, що на надписі у стрічці лісорубного квитка № 192 від 12.06.2015 «рубати в рахунок» ОСОБА_9 умисно зазначено недостовірні відомості у відповідності до заходів формування і оздоровлення лісів відповідно до завдань 2015 року», що суперечить вимогам п. 54 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів», суд зазначив, що в лісорубному квитку зазначено в рядку «Система рубок»: заходи не пов`язані з веденням лісового господарства та в рядку «Вид, спосіб рубки»: розширення існуючих охоронних зон, що відповідає «Методичним вказівкам з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України», затвердженими Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №9 від 21.01.2013 року.

Щодо спростування обвинувачення ОСОБА_20 у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, то суд першої інстанції вірно взяв до уваги наявний у матеріалах провадження лісорубний квиток № 192 серії 02 ЛКБ № 364605 від 12.06.2015 року про здійснення рубки деревини вздовж автомобільної дороги С-02-01-37 «Шипинки ст. Копай Мар`янівка» в кварталі № 3, виділ 31, який був виписаний на підставі: листа звернення ПАТ «Вінницяобленерго» Барські електричні мережі № СО-49-156 від 27.03.2015 р. і в графі «Найменування лісокористувач» зазначено ПАТ «Вінниччина» (т.1 а. с. №210); Підготовку матеріалів для виписки лісорубного квитка №192 від 12.06.2015 р. здійснювало ДП «Барський райагроліс»;лист-звернення ПАТ Вінниччина № 343 від 27.03.2015 р. за підписом директора підприємства (т. 1, а. с. 152); акт обстеження ділянки в збірному кварталі 3, виділі 31, проведеним лісничим, майстром лісу ДП «Барський райагроліс» та лісником ПАТ Вінниччина» (т. 1, а. с. №155); матеріально-грошову оцінку лісосіки №173 від 10.06.2015 р., виконаною лісничим ДП «Барський райагроліс» (т. 1, а.с.№156); планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (т. 1, а.с.№158-161); польову переліку відомість, виконану майстром лісу ДП «Барський райагроліс», лісником та робітником ПАТ «Вінниччина» (т.1, а. с. №157); відомості модельних дерев, виконаною лісничим ДП «Барський райагроліс» та план лісосіки(т.1, а.с№.158-161); акт огляду місць заготівлі деревини та довідка про кількість заготовленої деревини згідно з додатками 5, 6 «Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України», затвердженими Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №9 від 21.01.2013 (т.2, а.с.№№26-27).

Крім того, відповідно до договору № 4 від 22 жовтня 2003 року про спільну діяльність також спростовуються доводи обвинувачення ОСОБА_10 щодо незаконного заволодіння вирубаною деревинною ПАТ «Вінниччина» для власних потреб у виробничій діяльності, чим територіальній громаді Вінницької області в особі Вінницької обласної ради заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 71020 грн. Із вказаного договору слідує, що ПАТ «Вінниччина» заготовлену в процесу рубки деревину використала на власний розсуд відповідно до укладеного договору про спільну діяльність № 4 від 22 жовтня 2003 року (т. 1, а. с. №№162-165).

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.06 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Апеляційний суд вважає ,що стороною обвинувачення не зібрано достатньо доказів, які б підтвердили вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 246, ч. 2 ст. 366 та ч.2 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366 та ст. 246 КК України.

Крім того, в матеріалах провадження та в самій апеляційній скарзі відсутні клопотання прокурора про безпосереднє дослідження чи передосдідження при апеляційному перегляді доказів, які, як він вважає, доводять вину обвинувачених чи одного з них, і яким суд першої інстанції дав невірну оцінку, для подальшого можливого визнання доказів належними та допустимими. На думку апеляційного суду виконання ч.3 ст. 404 КПК України за клопотанням прокурора є однією з передумов та підстав для скасування виправдувального вироку з постановленням власного рішення апеляційним судом, в даному випадку обвинувального вироку, як того вимагає прокурор в апеляційній скарзі , при цьому не клопоче про передосдідження доказів.

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим ,якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому, згідно з вимогами ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. А згідно з правилами ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора. Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» №5 від 29.06.1990 року, - всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається , здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Таким чином, обґрунтованих доводів, які бсвідчили проневідповідність висновківсуду фактичнимобставинам справичи невірної правової оцінки встановленим обставинам, що вплинули на прийняття рішення щодо виправдування ОСОБА_10 та ОСОБА_9 апеляційна скарга прокурора не містить.

Порушень норм кримінально-процесуального законодавства при розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, апеляційною інстанцією не встановлено.

Враховуючи викладене, підстав для зміни чи скасування вироку відносно виправданих осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 414, 420 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2019 року, яким ОСОБА_10 , визнано невинуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 246, ч. 2 ст. 366 та ч.2 ст. 191 КК України та виправдано; ОСОБА_9 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 та ст. 246 КК України та виправдано - залишити без змін.

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4