Ухвала

від 11.11.2020 по справі 127/24859/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/24859/17

Провадження №11-кп/801/855/2020

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

виправданих ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу зі змінами прокурора, на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020080000008, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Переорки Вінницького району Вінницької області, мешканки АДРЕСА_1 раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 246, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Благоєво Іванівського району Одеської області, мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 246, ч. 2 ст. 366 КК України,

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вінницький міський суд Вінницької області вироком від 14 травня 2019 року визнав невинуватими ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 246, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 246, ч. 2 ст. 366 КК України, та виправдав їх у зв`язку з не доведенням вчинення кримінальних правопорушень, у яких вони обвинувачувались.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачувались у вчиненні злочинів за наступних обставин.

12 червня 2015 року ОСОБА_9 , працюючи на посаді інженера по лісокористуванню Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» (далі за текстом ВОКСЛП «Віноблагроліс»), будучи службовою особою, виготовив лісорубний квиток № 192 про здійснення рубки деревини вздовж автомобільної дороги «Шипинки - ст. Копай Мар`янівка» смуга відводу км 1+580 - км 2+360 (права сторона), який містить недостовірні дані.

Так у стрічці «Власник лісів або постійний лісокористувач» ОСОБА_9 зазначено власником ПАТ «Вінниччина», хоча він достовірно знав, що частина вищезазначених лісових насаджень відноситься до захисної смуги автодороги, що перебуває на балансі ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Вінницький облавтодор» філія «Жмеринський райавтодор», інша частина - до земель запасу Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області.

ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді головного лісничого «Віноблагроліс», будучи службовою особою, знаючи, що вказаний лісорубний квиток складено незаконно, оскільки в ньому містяться неправдиві відомості, незаконно засвідчила його власним підписом.

Зазначений лісорубний квиток, виготовлений ОСОБА_9 та засвідчений ОСОБА_8 , направлено до ПАТ «Вінниччина», на підставі чого працівниками товариства проведено незаконну порубку дерев. Незаконно вирубану деревину ПАТ «Вінниччина» використано для власних потреб у виробничій діяльності. Загальний розмір шкоди завданий державі в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області незаконною порубкою, становить 1 445 395,34 грн, що є тяжкими наслідками, оскільки більше ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім цього, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про те, що працівники ПАТ «Вінниччина» на підставі підробленого лісорубного квитка провели порубку дерев, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно не закріпила відповідального працівника для проведення огляду місць заготівлі деревини, в результаті чого незаконно вирубаною деревиною протиправно заволоділо ПАТ «Вінниччина», чим територіальній громаді Вінницької області в особі Вінницької обласної ради заподіяно матеріальну шкоду на суму 71 020 грн. Тобто ОСОБА_8 вчинила розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Виправдовуючи обвинувачених, суд першої інстанції дійшов висновку, що ВОКСЛП «Віноблагроліс» є постійним користувачем земельної ділянки, на якій здійснено порубку, а ПАТ «Вінниччина» могло бути вказано у лісорубному квитку лісокористувачем, у зв`язку з наявним між ВОКСЛП «Віноблагроліс» та ПАТ «Вінниччина» договору про спільну діяльність. Враховуючи викладене, порубка деревини вздовж автомобільної дороги «Шипинки - ст. Копай - Мар`янівка» смуга відводу км 1+580 - км 2+360 (права сторона) була здійснена законно, а ПАТ «Вінниччина» розпорядилась вирубаною деревиною для власних потреб відповідно до умов наявного договору.

Вимоги апеляційної скарги зі змінами і узагальнені доводи особи, яка її подала

У апеляційній скарзі зі змінами прокурор просить скасувати вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2019 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Прокурор вважає, що судом першої інстанції порушені вимоги щодо обов`язковості фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді встановлені ч. 4 ст. 107 КПК України.

У порушення вказаних вимог закону наявний в матеріалах кримінального провадження примірник технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове провадження, не містить повного аудіозапису судового провадження, а саме підготовчого судового засідання, яке відбулось 16.04.2018.

На думку прокурора вказане порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним та таким, що перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і тягне безумовне його скасування.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав подану апеляційну скаргу зі змінами і просив її задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 в інтересах виправданих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 просив апеляційну скаргу зі змінами прокурора залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок - без зміни.

Виправдані заперечували проти задоволення апеляційної скарги зі змінами прокурора.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду про невинуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 246, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 191КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 246, ч. 2 ст.366КК України в апеляційній скарзі зі змінами прокурора не оспорюються.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Під час апеляційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 246, ч. 2 ст.366, ч. 2 ст. 191 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 246, ч. 2 ст. 366КК України - клопотань учасники провадження про дослідження доказів не заявляли.

Доводи прокурора про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією з основних засад судочинства.

Зазначений конституційний припис покладає на суд обов`язок здійснювати повне фіксування судового процесу технічними засобами, оскільки саме за умови такого фіксування судового процесу гарантується конституційне право кожного на судовий захист, а також забезпечуються законність та інші основні засади судочинства.

Засада щодо гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами розкривається у ст.27КПК України і складається із трьох взаємопов`язаних елементів: 1) гласність судового провадження; 2) відкритість судового провадження; 3) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ураховуючи те, що зазначена норма-засада є цілісною, фіксування судового засідання є допоміжним елементом щодо двох інших елементів - гласності судового процесу, яка полягає у забезпеченні обізнаності учасників судового провадження щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їхніх копій, а також на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення (ч. 1 ст. 27 КПК України), та відкритості судового процесу - право кожного бути присутнім під час судового розгляду, за винятком випадків, визначених законом (ч. 2 ст. 27 КПК України).

Частиною 4 ст. 107 КПК України, передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим, крім випадків, визначених у цій нормі (у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб).

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, є однією з підстав, за наявності якої судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню унаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що згідно зі ст.412КПК України невід`ємною властивістю поняття «істотність порушення вимог кримінального процесуального закону» є його здатність перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Отже, системно-структурний аналіз зазначених норм КПК України свідчить, що для з`ясування питання про те, як неповне фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів вплинуло на законність ухваленого судом рішення, необхідно виходити з «рівня істотності» відхилень від вимог норми кримінального процесуального права.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що на технічному носії інформації є звукозапис судового засідання у суді першої інстанції від 16 квітня 2019 року, який місцями погано прослуховується.

При цьому в матеріалах провадження наявний журнал судового засідання від вказаної дати, в якому також відображено хід судового розгляду.

На переконання колегія суддів, погана якість запису окремого судового засідання не дорівнює порушенню, передбаченому п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, яке є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Суд не виключає, що за певних обставин відсутність звукозаписів окремих судових засідань може стати підставою для скасування судових рішень, якщо сторона, яка посилається на цю обставину, доведе, що це істотно вплинуло або могло вплинути на законність та вмотивованість судового рішення.

У цій справі прокурор ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду не вказав, яким чином погана якість технічного запису судового засідання від 16 квітня 2018 року вплинула на законність і обґрунтованість судового рішення та вирішення справи по суті.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що із звукозапису та журналу судового засідання в суді першої інстанції від 16 квітня 2018 року, судом проведено підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд.

Вирішено питання щодо обсягу доказів, які підлягають дослідженню в судовому засіданні, та порядку їх дослідження.

З огляду на вищевикладене доводи у апеляційній скарзі зі змінами прокурора щодо необхідності скасування оскаржуваного судового рішення з підстави, визначеної п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, через погану якість звукозапису судового засідання від 16 квітня 2018 року є безпідставними.

Зазначене жодним чином не вплинуло на законність і обґрунтованість судового рішень та вирішення справи по суті.

Вирок суду першої інстанції є обґрунтованим та достатньо вмотивованим.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги зі змінами прокурора відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу зі змінами прокурора залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2019, яким виправдано ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 246, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, та ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 246, ч. 2 ст. 366 КК України, залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня її проголошення, набуває законної сили з моменту оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3