Постанова

від 16.12.2019 по справі 906/861/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року Справа №906/861/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Миханюк М.В.,

суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський автоцентр "КАМАЗ" та Фізичної особи-підприємця Любарець Надії Дмитрівни на рішення господарського суду Житомирської області від 15 жовтня 2019 року, суддя Тимошенко О.М., м. Житомир, повний текст складено 17 жовтня 2019 року, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирським автоцентром "КАМАЗ"

до Фізичної особи-підприємця Любарець Надії Дмитрівни

про стягнення 141 688,61 грн.

Заяв про відвід не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2019 року, ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до ФОП Любарець Н.Д. про стягнення 141 688,61 грн. - неустойки, нарахованої через неповернення орендованого майна після закінчення дії Договору оренди приміщення №02/28 від 28 грудня 2018 року, з тих підстав, що Договір оренди припинив свою дію 30 квітня 2019 року, а станом на 19 серпня 2019 року відповідач орендоване приміщення не повернула.

15 жовтня 2019 року, рішенням Господарського суду Житомирської області даний позов було частково задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача, з урахуванням ухвали Господарського суду Житомирської області від 18 жовтня 2019 року, 23 505,94 грн. - неустойки, 352,59 грн. - судового збору, відмовлено у позові в частині стягнення 118 182,67 грн. - неустойки.

ФОП Любарець Н.Д. у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати в частині стягнення з неї неустойки та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції не врахував, що на виконання вимог п.5.2 Договору оренди акт здачі-приймання було підписано 06 травня 2019 року і в ході передачі приміщень зауважень не надійшло, тому вважає що сторонами були виконані усі зобов`язання в межах дії договору, тому судом безпідставно застосовано ст. 785 ЦК України, яка передбачає право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, в той час як після закінчення строку дії вищезазначеного Договору оренди приміщення не використовувалось на протязі 18 днів.

Крім того, вважає, що суд безпідставно прийняв від позивача докази, які не були надіслані відповідачу та порушив п.8 ст. 80 ГПК України, без з`ясування чому претензію №03 та фіскальний чек поштового відділення і опис вкладення від 13 травня 2019 року не були подані до суду разом з позовною заявою.

ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ" у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати в частині, в якій судом відмовлено у стягненні з ФОП Любарець Н.Д. неустойки та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити повністю, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки висновки суду про передачу відповідачем позивачу орендованого майна 18 травня 2019 року є доказам по справі, а обставини передачі спірного приміщення за актом від 06 травня 2019 року, які суд визнав встановленими, є недоведеними через відсутність дій самої ФОП Любарець Н.Д. з передачі орендованого майна позивачу після закінчення строку дії договору оренди, що не відповідає п.5.3. Договору №02/28 оренди приміщення.

Крім того, вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги акти від 12 травня 2019 року та від 06 серпня 2019 року про перебування майна орендаря в орендованих приміщеннях після закінчення строку дії Договору, а пред`явлення претензії відповідачу з вимогою звільнити приміщення та відсутність доказів направлення відповідачем позивачу другого примірника підписаного акту приймання-передачі орендованого приміщення ставить під сумнів, що передача спірного приміщення відбулась 06 травня 2019 року.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ", ФОП Любарець Н.Д. вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, натомість рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки прийняте у чіткій відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки повернення приміщення шляхом направлення поштовою кореспонденцією акту приймання-передачі підписаного 06 травня 2019 року (будь-яких зауважень), узгоджується з п.5.3 Договору оренди.

Вважає, що саме з цієї дати підприємство не мало до підприємця жодних претензій по договірним відносинам

06 листопада 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ" на рішення господарського суду Житомирської області від 15 жовтня 2019 року та призначено розглядати її без виклику сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

18 листопада 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою ФОП Любарець Н.Д. на рішення господарського суду Житомирської області від 15 жовтня 2019 року та призначено розглядати її без виклику сторін за наявними у справі матеріалами в одному письмовому проваджені зі скаргою ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ" на рішення господарського суду Житомирської області від 15 жовтня 2019 року.

09 грудня 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було залишено без задоволення клопотання ФОП Любарець Н.Д. про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

28 грудня 2018 року, між ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ", як орендодавцем, та ФОП Любарець Н.Д., як орендарем, було укладено Договір оренди приміщення №02/28, за умовами якого орендодавець передає орендарю у користування частину приміщення площею 567,14 м 2 за адресою: м. Житомир, вул. Гранітна, 21 з орендною платою 20 241,23 грн. в місяць, а орендар приймає у тимчасове користування дану частину приміщення. (а.с.9-10)

Згідно п.5.3 Договору оренди, підписанням Акта приймання-передачі сторони посвідчують факт припинення оренди та фактичне повернення приміщення. У разі відмови однієї із сторін від підписання Акту приймання-передачі орендарем орендодавцю, підписаний однією стороною Акт надсилається другій стороні. В такому разі Акт приймання-передачі вважається підписаним та прийнятим орендарем зі спливом 5 календарних днів з дати направлення.

01 січня 2019 року, між ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ" і ФОП Любарець Н.Д. було підписано Акт здачі-приймання по Договору оренди приміщення №02/28 від 28 грудня 2018 року.

25 березня 2019 року, Додатковою угодою до Договору оренди сторони визначили, що Договір оренди укладається на строк по 30 квітня 2019 року.

13 травня 2019 року, ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ" звернулось до ФОП Любарець Н.Д. з претензією №03 та підписаним актом приймання-передачі від 06 травня 2019 року, в якій вимагало через закінчення дії Договору, негайно звільнити орендоване приміщення, сплативши при цьому 8 488,26 грн. - заборгованості по орендній платі. (а.с.30-32)

Даний акт і претензія були отримані ФОП Любарець Н.Д. 18 травня 2019 року.

20 серпня 2019 року, у зв`язку з тим, що орендар не повернула орендоване майно 30 квітня 2019 року, товариство звернулось до господарського суду Житомирської області із позовною заявою до ФОП Любарець Н.Д. про стягнення 141 688,61 грн. - неустойки за час прострочення: з 01 травня по 19 серпня 2019 року. (а.с.2-4)

15 жовтня 2019 року, рішенням господарського суду Житомирської області даний позов було частково задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 11 752,97 грн. - неустойки, 176,29 грн. - судового збору, відмовлено у позові в частині стягнення 129 935,64 грн. - неустойки. (а.с. 48-49)

18 жовтня 2019 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було виправлено арифметичну помилку в тексті рішення господарського суду Житомирської області від 15 жовтня 2019 року та ухвалено вважати правильним:

- розмір неустойки, який підлягає стягненню з відповідача становить 23 505,94 грн.;

- розмір судового збору, який покладається на відповідача становить 352,59 грн.;

- що відмовлено в позові в частині стягнення 118 182,67 грн. - неустойки.

Резолютивну частину вказаного рішення викладено в наступній редакції:

"1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Любарець Надії Дмитрівни ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський автоцентр "КАМАЗ" (10031, м. Житомир, вул. Гранітна, 21; код 05791578) - 23 505,94 грн. неустойки, 352,59 грн. судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 118 182,67 грн. неустойки." (а.с.50)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором оренди (найму) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено з матеріалів справи, 28 грудня 2018 року, між ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ" та ФОП Любарець Н.Д. було укладено Договір оренди приміщення №02/28, за умовами якого орендодавець передає орендарю у користування частину приміщення площею 567,14 м 2 за адресою: м. Житомир, вул. Гранітна, 21 з орендною платою 20 241,23 грн. в місяць, а орендар приймає у тимчасове користування дану частину приміщення.

Згідно п.5.3 Договору оренди, після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний передати орендодавцю приміщення в день закінчення строку дії договору оренди згідно акту приймання-передачі.

Підписанням акта приймання-передачі сторони посвідчують факт припинення оренди та фактичне повернення приміщення. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту приймання-передачі орендарем орендодавцю, підписаний однією стороною акт надсилається другій стороні. В такому разі акт приймання-передачі вважається підписаним та прийнятим орендарем зі спливом 5 (п`яти) календарних днів з дати направлення.

01 січня 2019 року, між ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ" і ФОП Любарець Н.Д. було підписано Акт здачі-приймання по Договору оренди приміщення №02/28 від 28 грудня 2018 року.

25 березня 2019 року, Додатковою угодою до Договору оренди сторони визначили, що Договір оренди укладається на строк по 30 квітня 2019 року.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У зв`язку з тим, що приміщення не було повернуто позивачу до 01 травня 2019 року, ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ", відповідно до п.5.3 Договору оренди, 13 травня 2019 року направило відповідачу акт приймання-передачі майна, який підписано 06 травня 2019 року, який було отримано останнім 18 травня 2019 року.

Оскільки, за п.5.3 Договору оренди, у разі відмови однієї із сторін від підписання акту приймання-передачі орендарем орендодавцю, підписаний однією стороною акт надсилається другій стороні і в такому разі акт приймання-передачі вважається підписаним та прийнятим орендарем зі спливом 5 календарних днів з дати направлення, то незалежно від підписання акту приймання-передачі позивачем, даний акт є складений 18 травня 2019 року (13 травня 2019 року + 5 днів) і саме на цю дату об`єкт оренди є переданий позивачу, а відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню орендованого майна на 18 днів, відповідно, заперечення відповідача, що повернення майна відбулося 06 травня 2019 року є безпідставними та необґрунтованими.

Посилання позивача на те, що за актами від 12 травня 2019 року та від 06 серпня 2019 року майно орендаря перебувало в орендованих приміщеннях, тобто, після закінчення строку дії Договору оренди, майно не було повернуто орендодавцю, колегією суддів оцінюються критично і відхиляються як безпідставні, оскільки за п.5.3 Договору оренди, укладеного між сторонами, підписання акта приймання-передачі посвідчує факт припинення оренди та фактичне повернення приміщення.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про правомірність нарахування неустойки за період з 01 травня 2019 року, коли приміщення повинне було бути повернуте і до 18 травня 2019 року, через 5 днів з дня направлення позивачем відповідачу акту приймання-передачі /п.5.3 Договору оренди/.

Перевіривши, проведений місцевим господарським судом розрахунок, та враховуючи, що орендоване майно було повернуто орендодавцю через 18 днів після припинення строку дії Договору оренди приміщення №02/28, судова колегія дійшла висновку про арифметичну вірність даних розрахунків, а тому про обґрунтованість задоволення позову про стягнення неустойки, нарахованої через неповернення орендованого майна, у розмірі 23 505,94 (20 241,23 грн.: 31 днів х 18 днів х 2) грн. та про відмову у стягненні 118 182,67 (141 688,61 - 23 505,94) грн.

Щодо відсутності відповіді на претензію від 03 травня 2019 року і неповернення підписаного акту приймання-передачі, то судова колегія зазначає про відсутність в договорі такого обов`язку сторони, що акт не підписала. Так, ТОВ "Житомирський автоцентр "КАМАЗ", направивши акт відповідачу, повинно було передбачати, що приміщення вважається повернутим через 5 днів після відправки, незалежно від повернення/неповернення підписаного акту.

Безпідставними колегія суддів вважає і відхиляє їх як необгрунтовані доводи ФОП Любарець Н.Д. про те, що в даному випадку у позивача відсутнє право на заявлення неустойки через підписання 06 травня 2019 року ним акту приймання-передачі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що приміщення було повернуто 18 травня 2019 року, і відсутні докази того, що відповідач раніше передав приміщення позивачеві, тому у задоволенні апеляційної скарги ФОП Любарець Н.Д. слід відмовити.

Інші заперечення, викладені у апеляційних скаргах, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об`єктивність прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 277, 282 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський автоцентр "КАМАЗ" і Фізичної особи-підприємця Любарець Надії Дмитрівни - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 15 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/861/19 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.