Ухвала

від 17.12.2019 по справі 373/956/16-к

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/956/16-к

УХВАЛА

17 грудня 2019 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття кримінального провадження № 12014110240001044 (№ 373/956/16) по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Переяслав-Хмельницького Київської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 239-2 КК України,-

встановив:

З обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12014110240001044 вбачається, що ОСОБА_3 в період часу з 30 квітня 2014 року по 23 жовтня 2014 року, знаходячись в адміністративних межах Стовпязьскої сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, на території земельної ділянки водного фонду, географічні координати умовного центру якої становлять: Пн.Ш.- 50°02ґ25Ѕ та Сх.Д. - 31°22ґ47Ѕ,5, яка входить до земельної ділянки, що відповідно до державного акту серії ЯЯ № 151205 від 07 жовтня 2008 року перебуває на праві постійного користування Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, загальною площею 424,0522 га, поруч земельних ділянок ТОВ „АВС+, ТОВ „Виробниче підприємство Тесляр та Українського товариства мисливців та рибалок, діючи умисно та незаконно, в порушення вимог ст.86 ВК України, п.7 Порядку користування землями водного фонду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 13 травня 1996 року, п.3 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 12 липня 2005 року, без отримання відповідно дозволу на проведення робіт на землях водного фонду, без погодження вказаного дозволу з Київською обласною державною адміністрацією, Державним агентством водних ресурсів України та Державною службою геології та надр України, за відсутності оформленого належним чином права користування вказаною земельною ділянкою і без погодження постійного користувача земельної ділянки Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, з метою заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду, а саме, піском, який знаходився на дні озера, що розташоване поруч вищезазначеної земельної ділянки, яка на праві постійного користування використовується Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів, використовуючи несамохідний земснаряд (бортовий реєстраційний № НОМЕР_1 -к, марки „БВЛ 400/20 № НОМЕР_2 , двигун марки ЕМЗ 298), який згідно суднового білету серії СЯ № 004094 належить ТОВ „Вікотол ( код ЄДРПОУ 35866431), засновником та директором якого є ОСОБА_3 ; бульдозер марки „ДТ-75НБ-С2, 1989 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 , розпоряджатися яким згідно виданої довіреності має право ОСОБА_3 , та екскаватора марки „ LIEBHERR 921, 1989 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , завод. № НОМЕР_5 /№ НОМЕР_6 , який згідно біржової угоди від 08 липня 2008 року належить ОСОБА_3 , використовуючи працю невстановлених у ході досудового розслідування осіб, які керували вказаною технікою, здійснив видобуток з дна озера, що розташоване в адміністративних межах Стовпязької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, поруч земельних ділянок, що орендують ТОВ „АВС+, ТОВ „Виробниче підприємство Тесляр та Українське товариство мисливців та рибалок, на території земельної ділянки водного фонду, географічні координати умовного центру якої становлять : Пн.Ш.- 50°02ґ25Ѕ та Сх..Д. - 31°22ґ47Ѕ,5, яка входить до земельної ділянки, що відповідно до державного акту серії ЯЯ № 151205 від 07 жовтня 2008 року перебуває на праві постійного користування Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, загальною площею 424,0522 га, 10976,3 кубічних метра ґрунтового шару земель водного фонду некарбонатного дрібнозернистого піску, який розмістив на березі вказаного озера, тим самим незаконно заволодів поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах, що спричинило тяжкі наслідки, які виразились у значному розмірі незаконно видобутого піску.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст. 239-2 КК України, як незаконне заволодіння поверхневим (грунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах, що спричинило тяжкі наслідки.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнавав.

В судовому засіданні 17.12.2019 захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 подав письмове клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в зв"язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження просить закрити.

Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання підтримав, просить задовольнити. Зазначив, що наслідки закриття кримінального провадження з цих підстав йому роз`ясненні та зрозумілі. Він розуміє, що така підстава закриття кримінального провадження є нереабілітуючою. При цьому будь-якого примусу з будь-чиєї сторони до нього застосовано не було

Прокурор ОСОБА_2 вважає, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки строки давності дійсно минули.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Таким чином згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового злочину.

У п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, зазначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.239-2 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді, в тому числі, позбавлення волі на строк до 5 років.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв"язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

В силу ч. 3 ст. 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, зокрема, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Згідно ч.4 ст.286 цього Кодексу, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 цього Кодексу, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

Діяння, яке поставлено ОСОБА_3 за провину, мало місце з 30.04.2014 по 23.10.2014. Обвинувачений ОСОБА_3 не ухилявся від досудового слідства та суду, не вчиняв нових злочинів.

ОСОБА_3 судом роз`яснено наслідки закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності. Підстав, які б унеможливлювали звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, не встановлено.

В зв"язку з цим суд вважає клопотання захисника обвинуваченого обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення і приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі ст.49 КК України, керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 350 372, 395 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 239-2 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12014110240001044 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.3 ст.239-2 КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1