Рішення

від 19.08.2019 по справі 160/4495/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року Справа № 160/4495/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасімпекс до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ :

17.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасімпекс до Харьківської митниці ДФС, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС від 29.03.2019 року №UA807000/2019/001829/1 про коригування митної вартості товарів

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2019/00022.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено:

- 25 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Кривбасімпекс (далі - позивач, ТОВ Кривбасімпекс ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гардиан Стекло Рязань (продавець) укладено договір поставки №261/GSR-UA/2018, за умовами якого продавець передає покупцю, а покупець приймає у продавця товар відповідно до умов цього договору;

- відповідно до п. 1.2 договору поставки №261/GSR-UA/2018 сторони погодили, що продавець зобов`язується поставити товар згідно із замовленням та за ціною, яка підтверджується продавцем, лише у випадку підтвердження продавцем замовлення за допомогою надання рахунку на оплату та/або підтвердження замовлення та/або рахунку (підтвердження) покупцю, або якщо продавець здійснить доставку товарів;

- 11 березня 2019 року було направлено продавцю замовлення на погрузку № 6 скла у кількості 34 ящиків, а саме: скло ClimaGuard N товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм - у кількості 15 ящиків, дзеркало S3 товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм - у кількості 6 ящиків, скло ClimaGuard Solar товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм - у кількості 3 ящиків, скло прозоре МІ товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм - у кількості 10 ящиків;

- 11.03.2019 року між позивачем та продавцем укладено додаток № 23 Специфікація до договору поставки №261/GSR-UA/2018 про здійснення поставки товару за рахунком № S0286702;

- 14 березня 2019 року сторонами погоджено додаткову угоду № 4 до договору поставки №261/GSR-UA/2018, згідно з якою узгоджено сторонами для відвантаження за рахунком № S0286702 надати ТОВ Кривбасімпекс відстрочку платежу строком до 30 днів від дати митної декларації;

- метою здійснення митного оформлення партії отриманого товару, що постачався згідно з вище вказаним договором поставки, ТОВ Кривбасімпекс подано до Харківської митниці ДФС України (далі - відповідач, Харківська митниця) митну декларацію № UA807090/2019/000481 від 25.03.2019 року, у якій декларантом розраховано митну вартість товару у сумі 358 318,70 російських рублів, що еквівалентно 151 490,01 гривнам. Митна вартість товару визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною, що передбачена договором;

- разом з декларацією позивач надав митному органу наступні документи: договір поставки №261/GSR-UA/2018 від 25.09.2018 року, додаткова угоду № 4 до договору поставки, рахунок-фактуру № S0286702, додаток № 23 Специфікація до договору поставки, накладна № 26920918 від 19.03.2019 p., декларацію про походження товару № S0286702 від 11.03.2019р., копію митної декларації країни відправлення № 10116070/190319/0009045 від 19.03.2019 p., а також технічний опис скла № 0179 від 14.06.2013р.;

- у зв`язку з ненаданням повного переліку документів "(зокрема, платіжних документів про сплату вартості автомобіля)", зазначених у частині другій статті 53 МК України, та у зв`язку з невірним визначенням митної вартості товару, Харківська митниця 29.03.2019 року відмовила у митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняла картку відмови №UA807090/2019/00022 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/001829/1, відповідно до якого визначила митну вартість імпортованого товару за резервним методом у розмірі 831 863,40 російських рублів;

- в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Крім того, позивач вважає, що неподання додаткових документів декларантом з об`єктивних причин, зокрема з причин їх відсутності, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення;

- відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом;

- неподання декларантом додаткових документів (їх відсутність) не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обгрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості;

- Харківська митниця в рішенні як на джерело інформації посилається на наявну в митному органі цінову інформацію, наявну в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, а саме: № UА110080/2019/001808 від 01.03.2019, наявні рішення про коригування митної вартості №UA110080/2019/100008/1 від 01.03.2019, №UA110080/2019/100002/1 від 01.03.2019. При цьому, по митній декларації № UА110080/2019/001808 від 01.03.2019 року сьогодні митне оформлення не здійснено і ця митна декларація є незакритою, посилання не неї як на джерело необхідної інформації є помилковим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасімпекс було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

20.06.2019 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду платіжне доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

22.07.2019 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому Харківська митниця ДФС позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке:

- 25.03.2019 до митного поста Харків-залізничний Харківської митниці ДФС, особою, уповноваженою позивачем на декларування товарів - ОСОБА_1 була подана до митного оформлення в митному режимі імпорт електронна митна декларація (далі-ЕМД) ІМ40АА №UA807090/2019/000481 на товари походженням з Росії, зокрема, на товар № 3: Дзеркало марки S3, скляне, листове, без рам, без підсвітки, без візерунків, без елементів просушування, без полиць, для виробництва побутових дзеркал: товщ.-4 мм. Дзеркало марки S3 розміру 2250x3210 мм.-1214,64 м2 -168 шт.; Призначення для виготовлення дзеркальних виробів. Виробник: ООО Гардиан Стекло Рязань Країна виробництва: RU Торгівельна марка: GUARDIAN ;

- зазначені товари надійшли на адресу ТОВ Кривбасімпекс за зовнішньоекономічною угодою - Договір поставки № 261/GSR-UA/2018 від 25.09.2018, укладеною з контрагентом - Компанія ООО Гардиан Стекло Рязань , у вказаній ЕМД митна вартість товарів позивача була визначена за основним методом на підставі специфікації та рахунку №S0286702 від 11.03.2019;

- задекларований рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше;

- подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, додаткова угода, специфікація та рахунок) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості, а саме: пунктом 4 Контракту передбачені умови оплати. Зокрема, пунктом 4.1.1. визначено, що товар оплачується на протязі терміну, зазначеного в інвойсі, проте, в будь-якому випадку до відвантаження товару зі складу продавця. За наявності письмових угод продавця можливе відстрочення платежу на строк до 10 днів від дати рахунку-фактури у виді виставленого продавцем рахунку з зазначеним таких умов оплати згідно п.4.2 даного Контракту. Пунктом 4.2 Контакту передбачені умови оплати товару на умовах кредитування. Так, продавець вправі за власний розсуд періодично встановлювати для Покупця умови кредитування, змінювати вказані умови, створювати чи змінювати обсяги кредитування або припиняти надання товару в кредит. Якщо продавець дасть згоду на оплату з відстрочкою платежу, оплата здійснюється по рахунку, виставленому продавцем на вказаний номер банківського рахунку та згідно дати оплати, зазначеної в рахунку, чи до неї.

- рахунок №80286702 від 11.03.2019 передбачає наступні умови оплати: предоплата за два дні до відвантаження. Крім того, рахунок містить наступне застереження: товар відпускається по факту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця;

- додаткова угода №4 від 14.03.2019 до договору поставки №261/GSR-UA/2018 від 25.09.2018 передбачає відстрочення платежу по рахунку №8028602 від 11.03.2019 строком на 30 днів від дати митної декларації. При цьому, відомостей щодо якої митної декларації (експортної чи імпортної) не зазначено. Таким чином, положення вищевказаної додаткової угоди не узгоджуються та суперечать положенням Контракту та рахунку №80286702 від 11.03.2019, згідно якого мала бути здійснена оплата товарів;

- 29.03.2019 підприємством на адресу митниці був надісланий лист №29 з проханням про прийняття рішення про визначення митної вартості товару, в зв`язку з відсутністю додаткових документів для підтвердження його митної вартості (копія листа додається до відзиву). Жодних документів з вартісними показниками від виробника товару декларантом додатково надано не було, тому можна вважати не спростованими сумніви щодо відсутності складової митної вартості.

- всупереч вимогам ч. 1 та ч. 2 ст.53 МКУ разом з ЕМД №ЦА807090/2019/000481 від 25.03.2019 не було надано до митниці жодного банківського платіжного документу, який стосується товару позивача, що підтверджується відсутністю у графі 44 цієї ЕМД реквізитів документу за кодом 3001 , який згідно з Класифікатором документів відповідає банківському платіжному документу, що стосується товару;

- враховуючи неможливість здійснення подальшого митного оформлення товарів, в зв`язку з розбіжностями у визначенні його митної вартості, листи декларанта від 29.03.2019 з проханням визначити митну вартість та надати відповідне рішення, 29.03.2019 Харківською митницею ДФС була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2019/00022 (далі - картка відмови), якою було відмовлено в митному оформленні ЕМД №UA807090/2019/000481 від 25.03.2019 на підставі ч.6 ст.54, ст.256 МКУ та у спосіб, що визначений Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672.

26.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що по митній декларації №UA110080/2019/001808 від 01.03.2019 року на сьогодні митне оформлення не здійснено і ця митна декларація є незакритою. Рішення про коригування митної вартості №UA110080/2019/100008/1 від 01.03.2019 оскаржується позивачем в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, справа №160/3336/19, й рішення по цій справі судом ще не винесене.

Відповідач правом на подання заперечень не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

25 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Кривбасімпекс та Товариством з обмеженою відповідальністю Гардиан Стекло Рязань (продавець) укладено договір поставки №261/GSR-UA/2018, за умовами якого продавець передає покупцю, а покупець приймає у продавця товар відповідно до умов цього договору. Кожна угода купівлі-продажу товару підлягає попередньому оформленню у вигляді замовлення на покупку, яке направляється покупцем продавцю. Кожне замовлення повинно містити дані про асортимент замовленого товару, необхідну кількість вказаного товару, а також інші необхідні специфікації.

На виконання вказаних пунктів позивачем 11 березня 2019 року було направлено продавцю замовлення на навантеження № 6 скла у кількості 34 ящиків, а саме: скло ClimaGuard N товщиною 4 мм. розміром 2250x3210 мм - у кількості 15 ящиків, дзеркало S3 товщиною 4 мм. розміром 2250x3210 мм - у кількості 6 ящиків, скло ClimaGuard Solar товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм - у кількості 3 ящиків, скло прозоре МІ товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм - у кількості 10 ящиків.

Вказане замовлення було підтверджено продавцем шляхом надання 11 березня 2019 року рахунку № S0286702, відповідно до якого продавець взяв на себе зобов`язання поставити 01 квітня 2019 року товар згідно із замовленням загальною кількістю 6 882,96 кв.м на загальну суму 1 424 895,63 російських рублів. В цьому рахунку також вказувалася ціна за квадратний метр кожного виду товару:

- скло ClimaGuard N товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм, 15 ящиків (405 листів, 2 928,15 кв.м) - 200,00 російських рублів за квадратний метр;

- дзеркало S3 товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм, 6 ящиків (168 листів, 1 214,64 кв.м) - 295,00 російських рублів за квадратний метр;

- флоат скло з покриттям ClimaGuard Solar товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм, 3 ящика (81 лист, 585,63 кв.м) - 251,00 російських рубля за квадратний метр;

- флоат скло прозоре М1 товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм, 18 листів, 130,14 кв.м - 155,00 російських рубля за квадратний метр;

- флоат скло прозоре М1 товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм, 10 ящиків (280 листів, 2 024,40 кв.м) - 155,00 російських рубля за квадратний метр.

14 березня 2019 року сторонами погоджено додаткову угоду № 4 до договору поставки №261/GSR-UA/2018, згідно з якою узгоджено сторонами для відвантаження за рахунком № S0286702 надати ТОВ Кривбасімпекс відстрочку платежу строком до 30 днів від дати митної декларації.

В березні 2019 року, на виконання узгодженої поставки, продавцем здійснено поставку загальною кількістю 6 882,96 кв.м на загальну суму 1 424 895,63 російських рублів, що відповідає узгодженій договірній вартості.

З метою здійснення митного оформлення партії отриманого товару, що постачався згідно з вище вказаним договором поставки, ТОВ Кривбасімпекс подано до Харківської митниці ДФС України митну декларацію № UA807090/2019/000481 від 25.03.2019 року, у якій декларантом визначено загальну вартість товару 358 318,70 російських рублів, що еквівалентна 151 490,01 грн. Митна вартість товару визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною, що передбачена договором.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД надано наступні документи:

- Договір поставки №261/GSR-UA/2018 від 25.09.2018 року;

- Додаткова угода № 4 до договору поставки;

- Рахунок-фактура №S0286702;

- Додаток №23 Специфікація до договору поставки;

- Накладна №26920918 від 19.03.2019 року;

- Декларація про походження товару №S0286702 від 11.03.2109 року;

-Копія митної декларації країни відправлення №10116070/1903190009045 від 19.03.2019 року;

- Технічний опис скла №0179 від 14.06.2013 року.

За результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД № UA 807190/2019/000481, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей:

- задекларований рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше (витяги з ЄАІС додаються до відзиву);

- подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, додаткова угода, специфікація та рахунок) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості, а саме: пунктом 4 Контракту передбачені умови оплати. Зокрема, пунктом 4.1.1. визначено, що товар оплачується на протязі терміну, зазначеного в інвойсі, проте, в будь-якому випадку до відвантаження товару зі складу продавця. За наявності письмових угод продавця можливе відстрочення платежу на строк до 10 днів від дати рахунку-фактури у виді виставленого продавцем рахунку з зазначеним таких умов оплати згідно п.4.2 даного Контракту. Пунктом 4.2 Контакту передбачені умови оплати товару на умовах кредитування. Так, продавець вправі за власний розсуд періодично встановлювати для Покупця умови кредитування, змінювати вказані умови, створювати чи змінювати обсяги кредитування або припиняти надання товару в кредит. Якщо продавець дасть згоду на оплату з відстрочкою платежу, оплата здійснюється по рахунку, виставленому продавцем на вказаний номер банківського рахунку та згідно дати оплати, зазначеної в рахунку, чи до неї. Рахунок №80286702 від 11.03.2019 передбачає наступні умови оплати: предоплата за два дні до відвантаження. Крім того, рахунок містить наступне застереження: товар відпускається по факту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Натомість, додаткова угода №4 від 14.03.2019 до договору поставки №261/GSR-UA/2018 від 25.09.2018 передбачає відстрочення платежу по рахунку №S028602 від 11.03.2019 строком на 30 днів від дати митної декларації. При цьому, відомостей щодо якої митної декларації (експортної чи імпортної) не зазначено. Таким чином, положення вищевказаної додаткової угоди не узгоджуються та суперечать положенням Контракту та рахунку №S0286702 від 11.03.2019, згідно якого мала бути здійснена оплата товарів.

В зв`язку з вищевикладеним, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МКУ була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Так, 25.03.2019 митницею було повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товарів:

Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність:

1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів за винятком тих, що а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві;

4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

На виконання вимог ст. 54 МКУ, в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару або сировини;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини .

Також було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

29.03.2019 підприємством на адресу митниці був надісланий лист №29 з проханням про прийняття рішення про визначення митної вартості товару. Також зазначено, що інших документів, які б підтверджували вартість, окрім наданих, на теперішній час підприємство не має.

29.03.2019 року службовою особою Харківської митниці ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807090/2019/00022. Зазначеною карткою митним органом відмовлено в прийнятті поданої для митного оформлення ЕМД №UA807090/2019/000481 від 25.03.2019, та прийнято рішення від 29.03.2019 року №UA807000/2019/001829/1 про коригування митної вартості товарів, де зазначено, що митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору (контракту) у зв`язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (ч. 3 ст. 53 МКУ).

Відповідачем здійснено коригування митної вартості, визначивши митну вартість товару № 3 (дзеркало) за другорядним методом у сумі 70.6046 російських рублів/кг (джерелом взято МД від 01.03.2019 року № UA110080/2019/001808).

В результаті коригування митна вартість зазначеного товару збільшилась та склала 831 863.40 російських рублів.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України; далі - МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частина 3 статті 318 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 382 Господарського кодексу України права та обов`язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнішньоекономічну діяльність.

За загальним правилом, передбаченим нормами ст.692 Цивільного Кодексу України, оплата товару за договором передбачена після передання товару чи товаророзпорядчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного Кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), то покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. А якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 р. у справі №810/1479/16 (адміністративне провадження №К/9901/14257/18), в якій зазначається, що Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої Відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2-8 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Щодо застосування відповідачем другорядного резервного методу визначення митної вартості, відповідно до якого визначення митної вартості товару ґрунтується на раніше визначеній митним органом митної вартості товару.

Стосовно ж визначення митної вартості товарів за другим методом, то відповідно до ст. 268 МК України митна вартість товару за другим методом - вартості товару за ідентичними товарами, визначається у разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.267 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 268 МК України, ціна щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Отже, для визначення митної вартості за ціною на ідентичні товари повинні бути враховані такі комерційні умови поставок, як: виробник, країна походження, умови поставки, частота та періодичність поставок, наявність тривалих договірних відносин, обсяг поставок, терміни поставок, умови оплати, наявність сезонних знижок, якісні показники поставляемого товару (сорт, категорія) та інші, що впливають на визначення ціни товару.

Харківська митниця в рішенні як на джерело інформації посилається на наявну в митному органі цінову інформацію, наявну в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, а саме: № UА110080/2019/001808 від 01.03.2019, наявні рішення про коригування митної вартості №UA110080/2019/100008/1 від 01.03.2019, №UA110080/2019/100002/1 від 01.03.2019.

Суд зазначає, що сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.02.2019 року по справі №816/1199/15-а.

За положеннями частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року по справі №160/3336/19 за адміністративним позов ТОВ "Кривбасімпекс" до Дніпропетровськогої митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення було визнано протиправним та скасовано рішення рішення Дніпропетровської митниці ДФС України від 01.03.2019 р. №UA110080/2019/100008/1 про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, зазначена вище інформація, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару не може бути достатнім доказом ціни при коригуванні митної вартості.

Крім того, одночасно слід зазначити, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є беззаперечною підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом , адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, якість, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, тривалість зберігання, сезонність товару, та навіть актуальність моделей і кольорів, тощо).

При цьому, слід зазначити, що аналогічну правову позицію з цього спірного питання вже неодноразово висловлював і Верховний Суд, зокрема, у своїх постановах від 31.01.2018р. по справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018р. по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17) та від 19.06.2018р. по справі №826/6346/16 (К/9901/36092/18).

Щодо тверджень відповідача про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.2 договору поставки №261/GSR-UA/2018 сторони погодили, що продавець зобов`язується поставити товар згідно із замовленням та за ціною, яка підтверджується продавцем, лише у випадку підтвердження продавцем замовлення за допомогою надання рахунку на оплату та/або підтвердження замовлення та/або рахунку (підтвердження) покупцю, або якщо продавець здійснить доставку товарів.

11 березня 2019 року було направлено продавцю замовлення на погрузку № 6 скла у кількості 34 ящиків, а саме: скло ClimaGuard N товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм - у кількості 15 ящиків, дзеркало S3 товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм - у кількості 6 ящиків, скло ClimaGuard Solar товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм - у кількості 3 ящиків, скло прозоре МІ товщиною 4 мм, розміром 2250x3210 мм - у кількості 10 ящиків;

Крім того, 11.03.2019 року між позивачем та продавцем укладено додаток № 23 Специфікація до договору поставки №261/GSR-UA/2018 про здійснення поставки товару за рахунком № S0286702.

Судом встановлено, що 14 березня 2019 року сторонами погоджено додаткову угоду № 4 до договору поставки №261/GSR-UA/2018, згідно з якою узгоджено сторонами для відвантаження за рахунком № S0286702 надати ТОВ Кривбасімпекс відстрочку платежу строком до 30 днів від дати митної декларації.

Суд вважає, що зазначені органом доходів і зборів у спірних рішеннях підстави не можуть слугувати належними та достатніми доводами для висновку про недостовірність заявленої митної вартості товарів, адже зміна термінів відстрочки платежу, в свою чергу, не є ціноутворюючим фактором, і зміна термінів оплати жодним чином не може свідчити про заниження митної вартості товару.

З огляду на наведений виновок, суд критично ставиться до твердження відповідача про недостовірність заявленої митної вартості товарів через неможливість ідентифікувати відомості щодо митної декларації (експортної чи імпортної), за якою перебачено відстрочення платежу по рахунку №S028602 від 11.03.2019 року відповідно до додаткової угоди № 4 від 14.03.2019 року.

Крім того, доводи відповідача про те, що разом з ЕМД №ЦА807090/2019/000481 від 25.03.2019 позивачем не було надано до митниці жодного банківського платіжного документу, який стосується товару позивача, що підтверджується відсутністю у графі 44 цієї ЕМД реквізитів документу за кодом 3001 , який згідно з Класифікатором документів відповідає банківському платіжному документу, що стосується товару, суд вважає необгрунтованими, оскільки з огляду на додаткову угоду № 4, платіжні документи на момент митного оформлення товару позивачем неможливо було надати у зв`язку з тим, що була узгоджена вістрочка платежу строком до 30 днів від дати митної декларації.

При цьому, слід підкреслити, що орган доходів та зборів, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування - є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови оплати та строки поставки безпосередньо ціни товару та складових митної вартості не стосуються, а тому, відповідно, не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак, і будь-які суперечності між цими відомостями не можуть бути належною і беззаперечною підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, також не можуть бути і підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 804/441/18 від 31.01.2019 року.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Харківської митниці ДФС від 29.03.2019 року №UA807000/2019/001829/1 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2019/00022.

За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

З системного аналізу чинного законодавства України та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що рішення Харківської митниці ДФС від 29.03.2019 року №UA807000/2019/001829/1 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2019/00022 підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №1493 від 15.05.2019 року та №1589 від 13.06.2019 р. за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 4924,08 грн. (чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні вісім копійок), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 4924,08 грн, сплачений ТОВ Кривбасімпекс при поданні до суду адміністративного позову, підлягає стягненню з Харківської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасімпекс (місцезнаходження: 50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд.4; код ЄДРПОУ 39533095) до Харківської митниці ДФС (місцезнаходження: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд.16-б; код ЄДРПОУ 39534151) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС від 29.03.2019 року №UA807000/2019/001829/1 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2019/00022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Харківської митниці ДФС (місцезнаходження: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд.16-б; код ЄДРПОУ 39534151) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасімпекс (місцезнаходження: 50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд.4; код ЄДРПОУ 39533095) судові витрати у розмірі 4924,08 грн (чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні вісім копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно