Рішення

від 11.12.2019 по справі 925/1292/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Черкаси справа № 925/1292/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В. за участю представників:

від позивача: Цибенко О.В., особисто, Банар В.В., адвокат,

від відповідача: Митник В.М., особисто, Барська Т.М., адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом фізичної особи-підприємця Цибенко Ольги Василівни

до фізичної особи-підприємця Митника Віталія Миколайовича

про стягнення 88790 грн неодержаного прибутку,

Фізична особа-підприємець Цибенко Ольга Василівна звернулася у Господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Митника Віталія Миколайовича про стягнення неодержаного прибутку у сумі 88790 грн та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фізична особа-підприємець Цибенко Ольга Василівна на підставі договору оренди приміщення №1/09 від 01.09.2012, який укладено з фізичною особою-підприємцем Митником Віталієм Миколайовичем, користувалася нежитловим приміщенням загальною площею 24 кв м, яке знаходиться за адресою: м. Христинівка, вул. Урицького, 44 та яке позивачка використовує для надання стоматологічних послуг. У серпні 2019 року відповідач, розпочавши ремонт орендованого нею приміщення, не допустив позивачку до цього приміщення, що призвело до неможливості здійснення позивачкою своєї підприємницької діяльності та до недоотримання нею очікуваного прибутку.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

04.12.2019 відповідач подав до суду відзив від 30.11.2019 на позовну заяву, у якому у задоволенні позову просить відмовити повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що на прохання позивачки відповідачем був розпочатий ремонт орендованого приміщення. Позивачка заявила про тривалий строк проведення ремонту та забрала з приміщення свої речі та ключі від цього приміщення, у зв`язку з чим відповідач вимушений був змінити замки на приміщенні та продовжити розпочатий ремонт. Крім того, відповідач повідомив позивачку, що оскільки строк дії договору збігає 01.09.2019, то він не бажає продовжувати його дію. Відповідач у відзиві зазначив, що самі лише загальні суми договорів про надання платних стоматологічних послуг не можуть вважатися сумою упущеної вигоди, оскільки втрачена вигода, це лише прибуток, який позивач міг отримати в результаті виконання договору, без врахування витратної частини, тобто собівартості договору.

Суд прийняв вказаний відзив до розгляду.

30.11.2019 відповідач подав до суду клопотання від 30.11.2019 про витребування доказів, у якому просить суд витребувати у Христинівської ДПІ Уманського управління ГУ ДПС у Черкаській області інформацію про те, яка система оподаткування застосовувалась фізичної особи-підприємця Цибенко О.В. упродовж 2017-2019 років, а також розмір задекларованих нею у цих роках доходів.

04.12.2019 відповідач подав до суду клопотання від 30.11.2019 про витребування доказів, у якому просить суд витребувати у Цибенко О.В. оригінал журналу обліку пацієнтів на 2017-2019 роки та оригінали усіх укладених у цей період (2017-2019 роки) договорів про надання платних стоматологічних послуг. На думку відповідача, позивачка ніколи не оформляла правовідносини з надання стоматологічних послуг письмовими договорами; ці докази були створені лише для того, щоб висунути вимогу про стягнення неодержаного прибутку.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд ухвалив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

Питання витребування доказів урегульовано у статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у якій визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

З огляду на наведені правові норми та предмет спору, відсутність доказів щодо самостійного витребування доказів (у клопотанні про витребування оригіналу журналу обліку пацієнтів та ін.), а також відсутності обґрунтування щодо обставин, які можуть підтвердити витребувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати, а також враховуючи те, що заявником не обґрунтовано яким чином витребувані докази можуть підтвердити чи спростувати (розмір збитків, наявність чи відсутність таких договорів у 2017-2019 з огляду на предмет спору: стягнення збитків саме за серпень 2019 року), тому суд вважає, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованими, тому не підлягають до задоволення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2012 між фізичною особою-підприємцем Митником Віталієм Миколайовичем (Орендодавець - відповідач у справі) та фізичною особою-підприємцем Цибенко Ольгою Василівною (Орендар - позивач по справі) було укладено договір оренди приміщення №1/09 (далі - договір, а.с. 21-23), за умовами якого Орендодавець, який володіє приміщенням на праві приватної власності згідно з свідоцтвом про право власності №0473-КП.02.ІН зобов`язався надати, а Орендар зобов`язався взяти у тимчасове користування нежитлове приміщення стоматологічної клініки, загальною площею 24 кв м за адресою: м. Христинівка, вул.Урицького, 44 (нині - Р.Шухевича, далі - орендоване приміщення).

Згідно з пунктом 1.3 договору, приміщення, що орендується, передається з метою здійснення медичної практики.

Орендоване приміщення вважається фактично переданим у користування з моменту підписання сторонами договору оренди (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору за користування орендованим приміщенням орендар сплачує 1000 грн щомісяця.

Обов`язки Орендодавця визначені у розділі 4 договору. Орендодавець зобов`язаний забезпечити безперешкодне використання Орендарем орендованого приміщення на умовах цього договору та забезпечити персоналу орендаря безперешкодний вхід/вихід до орендованого приміщення. Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим приміщенням та здійснювати капітальний ремонт орендованого приміщення (підпункти 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 договору).

Обов`язки Орендаря урегульовані сторонами у розділі 5 договору. Орендар зобов`язаний у разі необхідності інформувати Орендодавця щодо використання орендованого приміщення, своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату, використовувати орендоване приміщення за призначенням та згідно з умовами договору. Орендар зобов`язаний по мірі необхідності здійснювати поточний ремонт орендованого приміщення (підпункти 5.1.1, 5.1.2, 5.1.7 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє один рік, але у всякому випадку до повного виконання взятих сторонами на себе зобов`язань відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 6.2 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору після закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За усною домовленістю між Орендарем та Орендодавцем про проведення ремонту з 01.08.2019 позивачка звільнила орендоване приміщення, віддала ключі Орендодавцю та забрала з приміщення особисті речі.

05.08.2019 позивачка прийшла до орендованого приміщення, проте приступити до роботи не змогла, оскільки у орендованому приміщенні його упорядкування (покриття підлоги та стін) знаходилися у непридатному для використання вигляді (тривали ремонтні роботи).

12.08.2019 позивачка звернувся з повідомленням щодо неправомірних дій з боку відповідача до Христинівського відділення поліції, яке було зареєстроване у інформаційно-телекомунікаційній системі Інформаційний портал Національної поліції України (журнал єдиного обліку) Христинівського ВП УВП ГУНП в Черкаській області №2716

У зв`язку з відсутністю у діях Митника В.М. кримінального та адміністративного правопорушення, позивачці було рекомендовано звернутися за захистом свого порушеного права до суду (а.с. 26).

13.08.2019 на адресу відповідача була направлена претензія про припинення порушень умов договору з вимогою негайно допустити до орендованого приміщення для провадження підприємницької діяльності та попереджено про звернення до суду у випадку невиконання даної претензії (а.с. 20).

Листом відповідач повідомив позивачку про те, що з 01.09.2019 оренда приміщення за адресою: вул.Романа Шухевича (колишня Урицького) пролонговано (продовжено) не буде. Також в листі зазначено, що до 01.09.2019 в орендованому приміщенні буде проводитись капітальний ремонт, для забезпечення подальшого ремонту приміщення орендодавець просить негайно надати ключі від вхідних дверей орендованого приміщення (а.с. 27).

02.09.2019 позивачка надіслала претензію про відшкодування неотриманої вигоди, у якій просить відповідача відшкодувати неодержані доходи у сумі 88790,00 грн (а.с. 24).

У відповідь на претензію, листом від 04.09.2019 відповідач повідомив, що наприкінці липня 2019 року позивачка особисто попросила провести капітальний ремонт орендованого приміщення. Домовленість була досягнута про заміну покриття підлоги з лінолеуму на плитку, штукатурка стін та фарбування стін. Крім того, зазначено що, договір припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який він був укладений. Відповідно жодних підстав для відшкодування сум зазначених у претензії немає (а.с. 25).

Позивачка вважає, що відповідач порушив договірні зобов`язання, що призвело до недоотринмання нею очікуваного прибутку від її підприємницької діяльності, тому він має нести відповідальність по відшкодуванню нанесених збитків, що й стало причиною звернення до суду.

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання Глави 58 статей 759-797 Цивільного кодексу України, параграфу 5 глави 29 Господарського кодексу України.

В силу пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За положеннями статті 776 поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк (стаття 763 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Судом встановлено та підтверджено учасниками справи, що між позивачем та відповідачем з 2012 року на підставі укладеного договору оренди виникли взаємні права та обов`язки з оренди нежитлового приміщення. Позивачка використовувала орендоване приміщення з метою надання стоматологічних послуг населенню.

У зв`язку з відсутністю заперечень сторін за договором він щорічно продовжувався на той самий строк на тих самих умовах. Протягом строку дії договору будь-яких ремонтних робіт у орендованому приміщенні ні орендар, ні орендодавець не проводили. За усною домовленістю між позивачем та відповідачем було вирішено провести ремонт орендованого приміщення з 01.08.2019.

Судом також встановлено, що починаючи саме з цієї дати відповідач власними силами розпочав проведення ремонту орендованого приміщення, за результатами якого були проведено такі види робіт: штукатурка стін, шпаклювання стін, облицювання стіни біля умивальника плиткою керамічною, улаштування плінтуса із плитки керамічної, фарбування стін водоемульсійними сумішами кольоровими, улаштування підлог із плитки керамічної на клею. Водночас, суду за наданими позивачкою та відповідачем доказами не вдалося з`ясувати на яких умовах сторони домовлялися проводити цей ремонт, строк його проведення та коли відповідач закінчив його проведення.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського кодексу України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин згідно з приписами статті 218 Господарського кодексу України є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 2 статті цього Кодексу у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до вимог статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язань другою стороною: матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України ) .

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Як зазначено вище, сторони за договором домовилися про проведення ремонту у орендованому приміщенні, умовами договору та наданими доказами не передбачено протягом якого строку вони домовлялися про проведення цього ремонту. Суд критично оцінює доказ про повідомлення позивачкою правоохоронних органів про неможливість належного користування орендованим приміщенням, з огляду на домовленість про ремонт та відсутність доказів щодо узгодженого строку його проведення, оскільки як вбачається з наведених доказів ключі від орендованого приміщення на час звернення до поліції знаходилися у позивачки.

13.08.2019 відповідач попередив позивачку про те, що з 01.09.2019 відносини щодо найму приміщення між позивачем та відповідачем припиняються у зв`язку із закінченням строку договору оренди. Право Орендодавця щодо відмови від продовження строку дії договору відповідає умовам договору та його праву, оскільки черговий річний строк дії договору закінчувався саме 01.09.2019.

Як зазначено, вище діючим законодавством передбачено обов`язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм за власний рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. а також наслідки не проведення наймодавцем капітального ремонту речі. Суд зазначає, що відповідач (наймодавець) власними силами відремонтував орендоване приміщення, яке майже сім років орендував позивач. Позивачка незадоволена тривалістю виконання ремонтних робіт, висунула вимогу про відшкодування неодержаного прибутку. При цьому позивачка не навела жодного аргументу, чому нею не вжито заходів до одержання очікуваного прибутку та не виконано ремонт самостійно власним коштом, як це передбачають умови договору.

Згідно з частиною 4 статті 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

При цьому, неодержаний прибуток (втрачена вигода) - це розрахункова величина вартості очікуваного приросту в майні, що базується на даних, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо іншій учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Суд зазначає, що до стягнення підлягають не будь-які передбачувані доходи, а ті доходи, які позивач мав реально одержати при відсутності порушення. Надані позивачкою копії договорів з додатками, у яких зазначена вартість цих робіт та копія витягу журналу обліку пацієнтів не можуть бути належними доказами на підтвердження отримання реальних доходів позивачкою. Не можуть бути стягнені не одержані позивачем доходи за відсутності доказів того, що позивач готовий був до вчинення дій, спрямованих на одержання прибутку, мав для цього всі майнові та організаційній можливості, але з вини відповідача ці дії не були доведені до логічного завершення, або ці дії повністю були вчинені, але не принесли очікуваних доходів з вини відповідача. Суд зазначає, що самі лише загальні суми договорів про надання платних стоматологічних послуг не можуть вважатися належним доказом для визначення суми упущеної вигоди.

Згідно з положеннями статті 74,76-77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписом статті 86 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що позивачем не доведена протиправність поведінки відповідача, вина відповідача та причинний зв`язок між поведінкою відповідача, негативними наслідками для позивача у частині неналежного виконання договору та розмір збитків у вигляді неотриманої вигоди, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову про стягнення неодержаного прибутку з відповідача. У задоволенні позову суд відмовляє з мотивів безпідставності та необґрунтованості вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, сплачений позивачем за подання позову судовий збір покладається на позивача та йому не відшкодовується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 18.12.2019.

Суддя О.І.Кучеренко