Постанова

від 16.03.2020 по справі 925/1292/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2020 р. Справа№ 925/1292/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представника згідно з протоколом судового засідання від 16.03.2020

за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Цибенко Ольги Василівни

на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019

у справі № 925/1292/19 (суддя О.І. Кучеренко)

за позовом Фізичної особи-підприємця Цибенко Ольги Василівни

до Фізичної особи-підприємця Митника Віталія Миколайовича

про стягнення 88790 грн неодержаного прибутку,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

Фізична особа-підприємець Цибенко Ольга Василівна (далі - ФОП Цибенко О.В.) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Митника Віталія Миколайовича (далі - ФОП Митник В.М.) про стягнення 88 790 грн неодержаного прибутку.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.12.2019 у позові відмовлено повністю.

17.12.2019 відповідач надіслав до суду першої інстанції заяву від 12.12.2019, у якій просив суд ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з позивачки на користь відповідача 1 536, 47 грн витрат, понесених для прибуття у судове засідання 11.12.2019 та 8 137, 35 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

2. Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 заяву ФОП Митника В.М. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ФОП Цибенко О.В. на користь ФОП Митника В.М. 8 137, 35 грн витрат на правничу допомогу. Відмовлено у розподілі судових витрат у сумі 1 536, 47 грн.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що відповідачем було заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу. На підтвердження наданих адвокатом Барською Т.М. послуг з правничої допомоги надано договір про надання професійної правової допомоги від 18.11.2019, додаток №1 до договору про надання професійної правничої допомоги, а також опис наданої адвокатом Барською Т.М. професійної правничої допомоги згідно з умовами договору. Про оплату правничих послуг свідчить квитанція від 12.12.2019 3000025 про отримання від Митника В. М. суми 8 137, 35 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Щодо витрат, які пов`язані з переїздом до міста Черкаси для участі у судовому засідання, то суд першої інстанції дійшов висновку, що надані на підтвердження витрат відповідача докази (копія технічного паспорту автомобіля, інформація щодо витрат палива автомобілів різних класів, та копія чеку про оплату бензину) не є належними та допустимими з огляду на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи, входить до предмета доказування у справі. А оскільки на їх підставі суд не зміг встановити, чи понесені ці витрати саме з розглядом цієї справи і чи понесені вони саме відповідачем, суд відмовив у їх розподілі.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

У січні 2020 року ФОП Цибенко О.В. звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 скасувати, у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Цибенко О.В., встановлено учасникам справи строк для подачі відзивів, заперечень та заяв. Справу призначено до розгляду на 26.02.2020.

26.02.2020 розгляд справи було відкладено до 16.03.2020.

13.11.2019 у судове засідання з`явився представник скаржника. Відповідач, та його представник у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення стороні 10.03.2020. також відповідач та його представник були присутні у судовому засіданні 26.02.2020 та були обізнані щодо дати наступного судового засідання.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, а додаткове рішення суду першої інстанції - скасувати.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

ФОП Цибенко О.В. в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про покладенні на неї судових витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.

Скаржниця зазначає, що правова допомога в отриманні необхідних документів, речових доказів та підготовка клопотань про витребування доказів є одним і тим самим видом робіт. Також скаржниця звертає увагу на невідповідність дат складеного опису та виконання самих робіт.

Крім того, скаржниця зазначає, що розрахунок наданих послуг, на переконання сторони, не відповідає умовам договору про надання правової допомоги. За змістом договору його ціна не визначена.

Також скаржниця зазначає, що до на підтвердження понесених витрат було надано квитанцію № 000025 від 12.12.2019, в якій зазначено, що підставою для сплати коштів є договір про надання правничої допомоги, проте не зазначено номер договору та дата його укладення і чи взагалі він відноситься до розгляду даної справи.

Скаржниця також вважає, що адвокатом Барською Тетяною Миколаївною не надано до суду належно оформленої квитанції та доказів ведення книги обліку доходів та витрат, що спростовує отримання коштів від ФОП Митника В.М. за надання професійної правничої допомоги.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

24.02.2020 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в строк, встановлений судом та з доказами надсилання іншій стороні, який прийнято судом в порядку ст. 263 ГПК України.

Так, відповідач зазначає, що між ним та адвокатом було укладено договір на надання правової допомоги, за яким сторона отримала правову допомогу. Доводи скаржниці про те, що опис складений 18.11.2019, а робота проводилася 27.11.2019 є безпідставним, оскільки опис містить не дату його складання, а дату договору про надання правової допомоги.

Необґрунтованими відповідач вважає доводи скаржниці про відсутність ціни в договорі, оскільки ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Порядок обчислення гонорару узгоджено у п. 5 договору від 18.11.2019.

Крім того, посилання скаржниці на недоліки квитанції № 000025 від 12.12.2019 не мають фундаментального значення, а пояснює лише надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом. Жодних аргументів щодо не співмірності витрат на правничу допомогу, скаржницею не наведено, а доводи стосуються лише недоліків в оформленні документів.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, під час розгляду справи в суді першої інстанції, було заявлено про витрати, які сторона очікує понести на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом даної справи. Так, відповідач зазначив про це у відзиві на позовну заяву, зокрема, до відзиву було додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла та очікує понести сторона.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.12.2019 у позові відмовлено повністю.

17.12.2019 відповідач надіслав до суду першої інстанції заяву від 12.12.2019, у якій просив суд ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з позивачки на користь відповідача 1 536, 47 грн витрат, понесених для прибуття у судове засідання 11.12.2019 та 8 137, 35 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 1 - 3 ст. 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення.

У статті 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести, у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені у Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Зі змісту ст. 129, ч. 1 ст. 126 ГПК України вбачається, що в разі відмови в задоволенні позову на позивача покладаються інші судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат на учасника справи покладено обов`язок подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідач у своєму клопотанні такий опис наводить.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво У суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до відзиву на позовну заяву було додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Так, відповідач вказав, що витрати на проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта становить 3 000, 00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з переїздом до м. Черкаси для у часті в розгляді справи судом будуть надані потягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Так, у п`ятиденний строк після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті позовних вимог, відповідач подав заяву від 12.12.2019, у якій просив стягнути з позивачки 1 536, 47 грн витрат, понесених відповідачем для прибуття у судове засідання 11.12.2019 та 8 137, 35 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

На підтвердження наданих адвокатом Барською Т.М. послуг з правничої допомоги надано договір про надання професійної правової допомоги від 18.11.2019, додаток №1 до договору про надання професійної правничої допомоги, а також опис наданої адвокатом Барська Т.М. професійної правничої допомоги згідно з умовами договору. Про оплату правничих послуг свідчить квитанція від 12.12.2019 № 000025 про отримання від Митника В .М. суми 8 137, 35 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, заперечень, клопотань про щодо неспівмірності витрат, на момент ухвалення додаткового рішення стороною надано не було. Однак, такі заперечення надійшли до суду першої інстанції 02.01.2020.

Указані заперечення є аналогічні доводам апеляційної скарги, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути їх під час розгляду апеляційної скарги.

Так, згідно з описом наданої адвокатом професійної правничої допомоги ФОП Митнику В.М. згідно умов договору від 18.11.2019 адвокатом Барською Тетяною Миколаївною було надано такі послуги: консультація клієнта, узгодження правової позиції, правова допомога в отриманні необхідних документів, речових доказів (18.11.2019, 27.11.2019); підготовка відзиву на позов, клопотання про витребування доказів, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; представництво та захист інтересів клієнта в суді першої інстанції (судове засідання 11.12.2019 з 10 год. 30 хв. до 12 год. 00 хв.).

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, до останнього було долучено звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта, копію видаткової накладної від 26.07.2019, копію видаткової накладної №12833 від 11.09.2019, копію пояснень Цибенка О.В. від 12.08.2019 відібраних дільничним офіцером СП Христинівського відділення Уманського відділу ГУ Національної поліції. Також відповідачем разом з відзивом було подано до суду клопотання про витребування доказів у позивача від 30.11.2019 (а. с. 123) та окремо клопотання про витребування доказів у фіскальних органів від 30.11.2019 (а. с. 125). Тобто, матеріали справи містять докази подачі таких доказів до відзиву та заявлення окремих клопотань про витребування доказів. При цьому скаржник, зазначаючи про те, що отримання доказів та заявлення клопотання про витребування доказів у розумінні ст. 73 - 80 ГПК України є тотожними, не надав жодних доказів на підтвердження факту того, що це одна і таж дія. Такий обов`язок норма ч. 6 ст. 126 ГПК України покладає саме на ту сторону, яка заперечує. А тому такі доводи відхиляються судом як необґрунтовані.

Посилання скаржника на невідповідність дат в описі наданих послуг є безпідставними з огляду на те, що опис не містить дату його складення, а 18.11.2019 є датою договору правової допомоги, а не датою опису. У цій частині приймаються доводи відповідача.

Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржниці щодо ненадання оформленої квитанції та доказів ведення книги обліку доходів та витрат з огляду на те, що надання таких документів не передбачено нормами процесуального права, необхідності в долучені таких доказів заявницею не наведено.

Також посилання скаржника на відсутність інформації в квитанції є безпідставними, оскільки стосуються формальних недоліків, тобто зводяться до необхідності переваги форми документа над його змістом. При цьому квитанція від 12.12.2019 № 000025 підтверджує факт отримання адвокатом від Митника В.М. суми 8 137, 35 грн.

Водночас, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги відповідача щодо оплати витрат, які пов`язані з переїздом до міста Черкаси для участі у судовому засідання, не є належними та допустимими з огляду на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи, входить до предмета доказування у справі. А оскільки на їх підставі суд не може встановити, чи понесені ці витрати саме з розглядом цієї справи і чи понесені вони саме відповідачем, суд правильно відмовив у їх розподілі. В цій частині апеляційна скарга подавалася, водночас суд апеляційної інстанції порушення норм в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України, не встановив.

При визначенні суми відшкодування суд апеляційної інстанції виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також суд ураховує висновок об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 (постанова від 03.10.2019) про загальне правило розподілу судових витрат, визначене в ч. 4 ст. 126 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення заяви відповідача про прийняття додаткового рішення у даній справі.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 244, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Цибенко Ольги Василівни на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 у справі №925/1292/19 - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 у справі №925/1292/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 17.03.2020

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк