Постанова

від 10.12.2019 по справі 310/5359/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 10.12.2019 Справа № 310/5359/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 310/5359/18 Головуючий у 1 інстанції: Дністрян О.М.

№ 22-ц/807/3585/19 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Полякова О.З.

секретар: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Фідобанк , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання іпотеки припиненою,

ВСТАНОВИВ

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ Фідобанк , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання іпотеки припиненою.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 18.09.2008р. між ВАТ Ерсте Банк та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір з фізичною особою №014/2180/2/23123 про надання кредиту в сумі 500.000 доларів США зі сплатою 12,5% річних на строк до 17.09.2017 р.. Також на забезпечення виконання зобов`язань за кредитом 18.09.2008р. між ВАТ Ерсте Банк та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №014/2180/2/23123. ПАТ "Фідобанк" є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ "Ерсте Банк" та ВАТ "Ерсте Банк", що підтверджується витягом зі Статуту відповідача. Предметом іпотеки за вищезазначеним договором є житловий будинок та земельна ділянка, площею 0,1000 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Також позивач зазначила, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15.01.2014р. у справі № 310/14016/13-ц за нею визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку та на 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні відомості: щодо Ѕ частки земельної ділянки - 03.06.2014 р., а щодо 1/2 частки житлового будинку - 07.03.2014 р., тому з цього часу вона є іпотекодавцем щодо вказаного майна. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, проте вона не є його спадкоємцем, не надавала і не надає згоди забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником. Тому вважає, що іпотека за договором іпотеки № 014/2180/2/23123 від 18.09.2008р. підлягає припиненню на підставі ч. 1 ст. 523 ЦК України, оскільки вона, як іпотекодавець, не погодилась забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником - ОСОБА_2 , який є спадкоємцем ОСОБА_3 .. Вважає, що у даному випадку особисті зобов`язання ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/2180/2/23123 від 18.09.2008 р. припинилися у зв`язку з його смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вона не є спадкоємцем ОСОБА_3 , не надавала і не надає згоди банкові відповідати своїм майном, зокрема, 1/2 частиною житлового будинку та 1/2 частиною земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 , за зобов`язаннями іншого боржника за кредитним договором.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд, визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки №014/2180/2/23123 від 18.09.2008р. між ОСОБА_3 та ВАТ Ерсте Банк .

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено, що 18 вересня 2008 року між ВАТ Ерсте Банк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Фідобанк (а.с.31-33), та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір з фізичною особою №014/2180/2/23123 про надання кредитних коштів в сумі 500 000,00 доларів США строком до 17.09.2017 року (а.с.6-10).

На забезпечення виконання основного зобов`язання за вищевказаним кредитним договором 18.09.2008 року між сторонами також було укладено Договір іпотеки №014/2180/2/23123, посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Чуєвою Т.Т., зареєстрований за № 2739, за яким ОСОБА_3 забезпечив свої зобов`язання за цим кредитним договором та передав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер - 2310400000:08:003:0372), площею 0,1000га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-18). При цьому, в п. 2.1.4 Договору іпотеки зазначено, що предмет іпотеки є спільною сумісною власністю подружжя ( ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ), оскільки набутий ними під час перебування у зареєстрованому шлюбі. Дружиною іпотекодавця - ОСОБА_1 надана письмова заява (згода на укладення іпотекодавцем цього договору), справжність підпису на цій заяві засвідчена ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області 18 вересня 2008 року за реєстром № 2734.

Обтяження нерухомого майна іпотекою зареєстровано відповідачем у порядку, визначеному законом, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (витяги про реєстрацію обтяжень - а.с.19-20) та в Державному реєстрі іпотек (а.с.28, 30).

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 січня 2014 року по справі № 310/14016/13-ц частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя (яке в цій частині в апеляційному порядку не оскаржувалося та апеляційним судом не переглядалося), зокрема, поділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані по АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку та на 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 ; залишено у власності ОСОБА_3 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 (а.с.23-26).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 03.09.2014р. - а.с.22).

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 16 травня 2018 року по справі № 310/8706/15-ц за позовом ПАТ Фідобанк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без змін рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 червня 2016 року у цій справі, яким позовні вимоги ПАТ Фідобанк до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено; у рахунок погашення заборгованості перед ПАТ Фідобанк за кредитним договором №014/2180/2/23123 від 18.09.2008 року, яка станом 21.08.2014 року становить 229 343,72 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ (1 USD = 21,185441 UAH) складає 4 858 747,85 грн. та 62 917,93 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно за договором іпотеки від 18.09.2008 року №014/2180/2/23123, а саме: на житловий будинок, що знаходиться на земельній ділянці, площею 1000,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване за ОСОБА_3 на праві власності; визначено спосіб реалізації зазначеного нерухомого майна, що є предметом іпотеки, шляхом продажу ПАТ Фідобанк іншій особі із застосуванням процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України Про іпотеку , встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки в розмірі 1102994,00 грн. (а.с.81-84).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції надав належну оцінку доводам позивача про те, що іпотека припиняється внаслідок смерті боржника.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України ).

Як зазначив суд першої інстанції, за правилами ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За положеннями ст.ст. 1218 , 1219 ЦК України зобов`язання боржника за кредитним договором не є таким, що нерозривно пов`язано з його особою.

В апеляційній скарзі позивач також посилалася на те, що смерть боржника припиняє майнову поруку - іпотеку, тому що позивач укладаючи договір іпотеки поручалася саме за виконання своїх обов`язків конкретним боржником, смерть якого унеможливлює подальше існування іпотеки.

Таким доводам була надана належна оцінка у судовому рішенні.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ст.1 закону Про іпотеку іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до ч.5 ст.3 закону Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення іпотеки визначено ст.17 закону Про іпотеку . Зокрема, іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її;

якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

наявності інших підстав, передбачених цим законом.

Таким чином, відсутні такі підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором, враховуючи те, що спірні відносини допускають правонаступництво.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Наведені вище обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вірно проаналізував норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог .

Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 липня 2019 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2019 р.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков