Постанова
від 12.12.2019 по справі 520/1996/17
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3716/19

Номер справи місцевого суду: 520/1996/17

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Цюри Т.В.,

за участю:

секретаря Ющак А.Ю.,

апелянта ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 - адвоката Хажинського Р.М.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пояркової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання угоди про заміну сторони у договорі недійсною, скасування реєстрації права власності та визнання права власності,

встановив:

27 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Споживчого товариства Житлово-будівельний кооператив (далі - СТ ЖБК) Будова-Ріелт про визнання угоди № 2 від 29.07.2015 року про заміну сторони у договорі № 6/23 від 29.09.2014 року недійсною.

В подальшому позивачка неодноразово уточнювала свої позовні вимоги і в останній редакції від 27.11.2017 року (т.2, а.с.7-10) ставила питання про наступне:

- визнати недійсною угоду №2 від 29.07.2015 року про заміну сторони в договорі №6/32 від 29.09.2014 року Асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт ;

- скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , проведену 22 січня 2016 року;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що увересні 2014 року за спільною згодою вона - ОСОБА_1 зі своїм чоловіком ОСОБА_3 вирішили придбати у власність квартиру у новобудові. З цією метою 29 вересня 2014 року був укладений договір про асоційоване членство в споживчому товаристві №6/23 між СТ ЖБК Будова-Ріелт та ОСОБА_3 , який в подальшому був пайщиком.

У грудні 2015 року, вона - ОСОБА_1 отримала повідомлення від СТ ЖБК Будова-Ріелт на становлення в чергу і отримання документів на квартиру. Зателефонувавши на гарячу лінію, щоб дізнатися став у чергу її чоловік чи ні, їй повідомили, що в черзі стоїть ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_3 .

Після цього позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою до Голови СТ Коноваленко ОСОБА_4 , яку офіційно попередила про те, що вона категорично заперечує проти передачі ОСОБА_3 своїх прав і обов`язків за договором третій особі - ОСОБА_2 або іншій особі.

Таким чином, позивачці ОСОБА_1 стало відомо про те, що ОСОБА_3 без її письмової згоди, діючи не в інтересах сім`ї, 29 липня 2015 року уклав трьохсторонню угоду №2, учасниками якого були відповідачі, про заміну первинного пайовика і асоційованого члена СТ - ОСОБА_3 , тобто відбулась заміна ОСОБА_3 на нового пайовика і асоційованого члена СТ - ОСОБА_2 - матір ОСОБА_3 , до якої перейшли всі права на квартиру.

У зв`язку з цим, позивачка ОСОБА_1 вважала, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 свідомо позбавили її права на придбану під час шлюбу квартиру, а дітей - можливості проживати в ній.

На підставі вищевикладеного, позивачка заявила вказані позовні вимоги і була вимушена звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2018 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до СТ ЖБК Будова-Ріелт , у зв`язку з припиненням вказаної юридичної особи (т.2, а.с.44).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання угоди №2 від 29 липня 2015 року про заміну сторони у договорі №6/23 від 29 вересня 2014 року Асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт - недійсною; про скасування державної реєстрації права власності, проведеної 22 січня 2016 року; визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року, та постановлення нового - про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що під час укладення оспорюваної угоди №2 від 29 липня 2015 року про заміну сторони в договорі асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт №6/23 від 29 вересня 2014 року, укладену між вказаним СТ, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 діяв за наявністю відповідних повноважень для вчинення правочинів в інтересах сім`ї, перебуваючи у шлюбі зі ОСОБА_1 , яка в свою чергу 29 вересня 2014 року надала нотаріально-посвідчену ЗАЯВУ КОМПЕТЕНТНИМ ОРГАНАМ, зареєстровану в реєстрі за №16, зі згодою на вчинення цих дій, які також підтвердила, що всі дії ОСОБА_3 вчиняються за їх попередньою домовленістю та відповідають інтересам сім`ї.

Саме на підставі вказаної ЗАЯВИ, від імені позивачки ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_3 передав право асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт своїй матері - відповідачці ОСОБА_2 , чим не допустив жодних порушень прав та обов`язків позивачки ОСОБА_1 , діючи в її інтересах та в інтересах сім`ї.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 з 18 липня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Проте, за час сумісного проживання, до реєстрації шлюбу, у них народилось двоє синів: - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаний шлюб, між сторонами по справі був розірваний рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 22 червня 2016 року по цивільній справі №521/7336/16-ц, яке набрало законної сили 04 липня 2016 року.

Разом з тим, за час перебування у шлюбі, а саме 29 вересня 2014 року відповідач ОСОБА_3 уклав із СТ ЖБК Будова-Ріелт договір асоційованого членства в указаному СТ, за №6/23.

За умовами вказаного договоруСТ приймає ОСОБА_3 в якості пайовика в асоційовані члени СТ. Пайовик при підписанні даного договору ознайомився з положеннями статуту і згоден їх реалізовувати. Пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань товариства шляхом внесення в повному об`ємі своєї частки в товариство, з метою забезпечення товариством будівництва будинку за рахунок внесеного пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умови цього договору, а СТ зобов`язується забезпечити будівництво будинку, і, після здачі будинку в експлуатацію, передати пайовику закріплену за ним квартиру, за умови виконання пайовиком зобов`язань за цим договором. Розмір частки, зазначений в пункті 2.1, є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва будинку і виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку і здачі його в експлуатацію (Пай), а також, витрати на утримання товариства і реалізацію їм заданих цілей і завдань (цільовий внесок), крім випадків, зазначених у п.2.8 цього договору. Згідно п.2.1 договору, пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується внести частку в розмірі 626 000 грн.

Згідно з додатком №1 до договору асоційованого членства в СТ №6/23 від 29 вересня 2014 року, пайовиком сплачуються грошові кошти за будівництво квартири, за будівельним №23, загальною площею 62,6 кв.м., яка складається з двох кімнат, на 3 поверсі, секції 6 будинку АДРЕСА_2 .

Разом з тим, в той же день, тобто 29.09.2014 року, дружина ОСОБА_3 - позивачка у справі ОСОБА_1 склала ЗАЯВУ КОМПЕТЕНТНИМ ОРГАНАМ (т.1, а.с.92-93) (далі - ЗАЯВА), в якій зазначила, що надає своєму чоловікові ОСОБА_3 згоду на укладення договорів асоційованого членства у споживчих товариствах для участі у статутній діяльності цих споживчих товариствах шляхом вступу в асоційовані члени товариства та внесення грошових коштів у якості долі для забудови об`єкту нерухомості. Вказана ЗАЯВА посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лутченко А.А., зареєстрована в реєстрі за №16.

29.07.2015 року між СТ ЖБК Будова-Ріелт , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була укладена угода №2 про заміну сторону в договорі асоційованого членства в споживчому товаристві №6/23 від 29 вересня 2014 року, за умовами якої зі згоди СТ в договорі асоційованого членства в СТ №6/23 від 29 вересня 2014 року первісний пайщик замінений на нового пайщика - ОСОБА_2 . До нового пайщика переходять всі права та зобов`язання первісного пайщика за договором асоційованого членства в споживчому товаристві №6/23 від 29 вересня 2014 року в об`ємі та на умовах, які існують на момент укладення цієї угоди №2. Внаслідок укладення цієї угоди №2 в договорі асоційованого членства в СТ №6/23 від 29 вересня 2014 року відбулась повна заміна первісного пайщика на нового пайщика, при цьому первісний пайщик цілком втратив усі права та обов`язки за договором асоційованого членства в СТ, згідно угоди №6/23 від 29 вересня 2014 року.

31.08.2015 року між СТ ЖБК Будова-Ріелт та новим асоційованим членом ОСОБА_2 був складений акт взаєморозрахунків, за умовами якого вони склали акт про наступне:

Фактична площа приміщення згідно даних технічного паспорту БТІ складає - 63,1 кв.м., Площа приміщення, визначена у Специфікації (додаток №1) до договору складає - 62,6 кв.м. Згідно п.2.8 договору, загальна площа приміщення підлягає уточненню на підставі даних інвентаризації об`єкта, яка проводиться БТІ при введенні будинку в експлуатацію та зазначається в технічному паспорті об`єкта. Якщо загальна площа приміщення за даними обмірів БТІ буде більше ніж на 3 % або менше ніж на 3 % від площі приміщення, зафіксованої у цьому договорі, то сторони зобов`язані провести коректування суми долі, вказаної в п.2.1. Цього договору, з проведенням відповідних взаєморозрахунків на протязі 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту уточнення загальної площі, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідної сторони. Розбіжність кількості квадратних метрів, що зазначені у специфікації (додаток №1 договору) над фактичною кількістю квадратних метрів приміщення складає менше 3 %, таким чином, сторони не повинні проводити коректування суми долі, вказаної в п.2.1. договору, умови договору щодо кількості квадратних метрів, переданих пайщику виконані належним чином. Встановлення додаткових перегородок за ініціативою пайщику не здійснювалися. Цей акт взаєморозрахунків складено в двох примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та є невід`ємною частиною договору.

Крім того, 31.08.2015 року СТ ЖБК Будова-Ріелт видала довідку про сплату паю №143, якою підтвердило, що ОСОБА_2 є асоційованим членом вказаного СТ на підставі договору асоційованого членства у СТ №6/23 від 29 вересня 2014 року, пайовий внесок станом на 31.08.2015 року сплачений в повному обсязі.

У зв`язку з цим, ОСОБА_2 було надано житлове приміщення (квартиру) №22 (будівельний №23), загальною площею 63,1 кв.м., згідно даних ПВТФ АПЕКС-Ко , розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , та 31.08.2015 року СТ ЖБК Будова-Ріелт разом зі ОСОБА_2 підписали акт прийому-передачі приміщення (квартир) - №22 у збудованому будинку за вказаною адресою.

В подальшому, 27 січня 2016 року державний реєстратор прав на нерухоме майно, в особі приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кобзар О.Ю., виніс рішення №27965256 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким вирішив провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Проте, звертаючись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_1 , яка є колишньою дружиною ОСОБА_3 , посилалась на те, що вона вважає вищевказану угоду №2 від 29.07.2015 року про заміну сторони в договорі асоційованого членства в СТ №6/23 від 29 вересня 2014 року, укладену між СТ ЖБК Будова-Ріелт , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , недійсною, з підстав того, що ОСОБА_3 уклав вказаний договір асоційованого членства, перебуваючи з нею у шлюбі та в подальшому здійснив відступлення своїх прав на користь своєї матері - ОСОБА_2 , за відсутності згоди позивачки, діючи не в інтересах сім`ї, що призвело до того, що вона, а також малолітні діти сторін були позбавленні квартири, у зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що особисто позивачка ОСОБА_1 в день укладення угоди асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт №6/23 від 29 вересня 2014 року, укладену між вказаним СТ ЖБК Будова-Ріелт і відповідачем ОСОБА_3 , надала нотаріально-посвідчену ЗАЯВУ, зареєстровану в реєстрі за №16, зі згодою на вчинення будь-яких дій та підтвердила, що всі дії ОСОБА_3 вчиняються за їх попередньою домовленістю та відповідають інтересам сім`ї.

Саме на підставі вказаної нотаріально завіреної ЗАЯВИ відповідач ОСОБА_3 , діючи від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 , передав право асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт своїй матері - відповідачці ОСОБА_2 , чим не допустив жодних порушень прав та обов`язків позивачки ОСОБА_1 (т.1, а.с.92-93).

При цьому, колегія суддів зазначає, що вказана ЗАЯВА не визнана недійсною, не скасована у встановленому законом порядку, а тому є чинною і надавала повне право відповідачу ОСОБА_3 діяти від імені позивачки ОСОБА_1 , у тому числі шляхом передачі права асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт будь-якій іншій особі.

Які цілі переслідувала позивач ОСОБА_1 та з якою метою вона надала вищевказану нотаріально посвідчену ЗАЯВУ, в даному випадку правового значення не відіграє, оскільки вказаною ЗАЯВОЮ вона надала право ОСОБА_3 вчиняти будь-які правочини на його власний розсуд. При цьому, вона зазначила, що всі правочини, які будуть укладатися за участю її чоловіка (в даному випадку відповідача ОСОБА_3 ), відповідають інтересам сім`ї, умови їх вони попередньо обговорили і вважають вигідними для них, а укладення цих правочинів відповідає їх спільному волевиявленню.

Доводи заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона вказану ЗАЯВУ розуміла так, що пайщиком має бути лише одна особа, а друга лише надає заяву про передачу їй прав, проте ця особа буде діяти лише в інтересах сім`ї, якою є вона та її діти, є слушними, так як згідно вищевказаної ЗАЯВИ відповідач ОСОБА_3 дійсно діяв в інтересах сім`ї .

Разом з тим доводи заявника апеляційної скарги про те, що вона не розуміла значення цієї ЗАЯВИ, протирічать запису в ній, де в п. 5 вказано: Нотаріусом мені роз`яснені вимоги законодавства щодо змісту і правових наслідків цієї заяви, також зміст ст. 369 ЦК України, ст. 65 СК України (т.1, а.с.92).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки майнові права на житлове приміщення (квартиру) № АДРЕСА_4 (будівельний № АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 кв.м АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 : АДРЕСА_3 , були придбані ОСОБА_3 в період шлюбу зі ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_1 надавала посвідчену нотаріальну згоду на придбання цих майнових прав в інтересах сім`ї , в період шлюбу сторін були сплачені кошти за майнові права в розмірі 100 %, то ОСОБА_3 та ОСОБА_1 набули право спільної сумісної власності на майнові права на вказану квартиру.

Крім того, відповідно до ст. 65 СК України, дружина та чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою.

При укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Відповідно до ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Проте, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив саме із того, що позивачка і заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 надала нотаріально посвідчену згоду своєму чоловіку - позивачу ОСОБА_3 , у вигляді ЗАЯВИ, на передачу прав асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт іншій особі.

Виходячи з викладеного, правових підстав для визнання недійсною угоди №2 від 29.07.2015 року про заміну сторони в договорі асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт №6/23 від 29 вересня 2014 року, за умовами якої зі згоди СТ в договорі асоційованого членства в СТ №6/23 від 29 вересня 2014 року первісний асоційований член замінений на нового - ОСОБА_2 , матеріали справи не містять .

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.12.2019 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Т.В. Цюра

СудОдеський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення12.12.2019
Оприлюднено19.12.2019
Номер документу86434411
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —520/1996/17

Постанова від 28.07.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Осіян Олексій Миколайович

Ухвала від 22.02.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Осіян Олексій Миколайович

Ухвала від 31.01.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Осіян Олексій Миколайович

Постанова від 12.12.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Сегеда С. М.

Ухвала від 01.04.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Сегеда С. М.

Ухвала від 11.02.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Сегеда С. М.

Рішення від 19.12.2018

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Калініченко Л. В.

Рішення від 19.12.2018

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Калініченко Л. В.

Ухвала від 26.01.2018

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Калініченко Л. В.

Ухвала від 26.01.2018

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Калініченко Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні