Постанова

від 28.07.2021 по справі 520/1996/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 520/1996/17

провадження № 61-1569 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи :

позивачі: ОСОБА_1 ;

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року у складі судді Калініченко Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Комлевої О. С., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання угоди про заміну сторони у договорі недійсною, скасування реєстрації права власності та визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що у вересні 2014 року за спільною згодою вона - ОСОБА_1 , разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_2 вирішили придбати у власність квартиру у новобудові. З цією метою 29 вересня 2014 року було укладено договір про асоційоване членство в споживчому товаристві № 6/23 між споживчим товариством Житлово-будівельний кооператив Будова-Ріелт (далі - СТ ЖБК Будова-Ріелт ) та ОСОБА_2 , який в подальшому був пайщиком.

У грудні 2015 року вона отримала повідомлення від СТ ЖБК Будова-Ріелт на становлення в чергу і отримання документів на квартиру. Зателефонувавши на гарячу лінію, щоб дізнатися чи став у чергу її чоловік чи ні, їй повідомили, що в черзі стоїть ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_2 .

Після цього вона звернулась із заявою до голови СТ ЖБК Будова-Ріелт Коноваленко І. В., в якій офіційно попередила про те, що вона категорично заперечує проти передачі ОСОБА_2 своїх прав і обов`язків за договором третій особі - ОСОБА_3 або іншій особі.

Таким чином, їй стало відомо про те, що ОСОБА_2 без її письмової згоди, діючи не в інтересах сім`ї, 29 липня 2015 року уклав трьохсторонню угоду № 2, учасниками якого були відповідачі, про заміну первинного пайовика і асоційованого члена СТ ЖБК Будова-Ріелт - ОСОБА_2 , тобто відбулась заміна ОСОБА_2 на нового пайовика і асоційованого члена споживчого товариства - ОСОБА_3 - матір ОСОБА_2 , до якої перейшли всі права на квартиру.

Вважала, що відповідачі свідомо позбавили її права на придбану під час шлюбу квартиру, а дітей - можливості проживати в ній. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсною угоду від 29 липня 2015 року № 2 про заміну сторони в договорі від 29 вересня 2014 року асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт ; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , проведену 22 січня 2016 року; визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що майнові права на житлове приміщення (квартиру) були придбані ОСОБА_2 за час шлюбу із ОСОБА_1 , позивач надавала посвідчену нотаріальну згоду на придбання цих майнових прав в інтересах сім`ї, в період шлюбу сторін були сплачені кошти за майнові права в розмірі 100 %, тому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули право спільної сумісної власності на майнові права на вказану квартиру.

Під час укладення оспорюваної угоди від 29 липня 2015 року про заміну сторони в договорі асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт від 29 вересня 2014 року, укладеної між вказаним СТ ЖБК Будова-Ріелт , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , ОСОБА_2 діяв за наявністю відповідних повноважень для вчинення правочинів в інтересах сім`ї, перебуваючи у шлюбі зі ОСОБА_1 , яка в свою чергу 29 вересня 2014 року надала нотаріально-посвідчену заяву компетентним органам, зареєстровану в реєстрі за № 16, про згоду на вчинення цих дій та підтвердила, що всі дії ОСОБА_2 вчиняються за їх попередньою домовленістю та відповідають інтересам сім`ї.

Саме на підставі вказаної заяви, від імені позивачки ОСОБА_2 передав право асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт своїй матері - ОСОБА_3 , чим не допустив жодних порушень прав та обов`язків позивачки, діючи в її інтересах та в інтересах сім`ї.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що особисто позивачка в день укладення угоди асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт від 29 вересня 2014 року надала нотаріально-посвідчену заяву про згоду на вчинення її чоловіком будь-яких правочинів та підтвердила, що всі дії ОСОБА_2 вчиняються за їх попередньою домовленістю та відповідають інтересам сім`ї.

Саме на підставі вказаної нотаріально завіреної заяви ОСОБА_2 , діючи від імені та в інтересах позивачки, передав право асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт своїй матері - ОСОБА_3 , чим не допустив жодних порушень прав та обов`язків позивачки.

Вказана заява не визнана недійсною, не скасована у встановленому законом порядку, а тому є чинною і надавала повне право ОСОБА_2 діяти від імені позивачки, у тому числі шляхом передачі права асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт будь-якій іншій особі.

Які цілі переслідувала позивач та з якою метою вона надала вищевказану нотаріально посвідчену заяву в даному випадку правового значення немає, оскільки вказаною заявою вона надала право ОСОБА_2 вчиняти будь-які правочини на його власний розсуд. При цьому, вона зазначила, що всі правочини, які будуть укладатися за участю її чоловіка, відповідають інтересам сім`ї, умови їх вони попередньо обговорили і вважають вигідними для них, а укладення цих правочинів відповідає їх спільному волевиявленню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_1 подаладо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року відкрито провадження у справі та витребувано справу № 520/1996/17 з Київського районного суду м. Одеси.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з умовами нотаріально посвідченої заяви від 29 вересня 2014 року, ОСОБА_2 уповноважується укладати правочини в інтересах сім`ї. Саме на це вона надала свою згоду, що прямо вказано у пункті З зазначеної заяви.

Згідно із пунктом 2 статті З СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

На момент підписання вищезазначеної заяви та угоди про заміну сторони в договорі асоційованого членства у споживчому товаристві від 29 вересня 2014 року сім`я позивачки складалася із чотирьох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Особа, що за цією угодою стала стороною в договорі асоційованого членства - ОСОБА_3 , мешкала в іншому населеному пункті - с. Вишняки Арцизського району Одеської області. Тобто набувачка прав за договором асоційованого членства не була членом сім`ї позивачки.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України Про кооперацію асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі.

Оскільки на момент підписання угоди про заміну сторони в договорі асоційованого членства у споживчому товаристві від 29 вересня 2014 року, пайовий внесок вже був внесений, фактом підписання цієї угоди здійснилася передача майнових прав, які належали членам родини позивачки.

Своєю заявою від 29 вересня 2014 року вона не відмовилася від свого права спільної сумісної власності, а лише дала згоду на здійснення правочинів в інтересах сім`ї.

Як вбачається з матеріалів справи, сім`я позивачки потребувала поліпшення житлових умов. Тобто здійснені грошові внески згідно з умовами асоційованого членства в споживчому товаристві мали метою задовольнити матеріальні інтереси сім`ї, а саме - поліпшити житлові умови.

Проте, заміна сторони по договору асоційованого членства позбавила сім`ю позивачки такої можливості без надання будь-якої рівноцінної компенсації втрачених можливостей. Твердження судів про згоду на вчинення будь-яких дій стосовно членства в споживчому товаристві не відповідає дійсності, оскільки зазначеною заявою встановлені допустимі межи здійснення правочинів, а саме - ОСОБА_2 отримав від своєї дружини лише право на здійснення правочинів в інтересах сім`ї.

Які саме інтереси сім`ї мав на увазі ОСОБА_2 при підписанні договору про заміну асоційованого члена суд не встановив.

В результаті підписання угоди про заміну сторони в договорі асоційованого членства, ОСОБА_1 , та неповнолітні: ОСОБА_5 і ОСОБА_4 втратили можливість поліпшення своїх житлових умов та не отримали жодної матеріальної компенсації за втрату цього права.

Як прямо вказано в нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_1 від 29 вересня 2014 року, поділ спільного майна подружжя на момент підписання цієї заяви не здійснювався.

Тому угода про заміну сторони в договорі асоційованого членства в споживчому товаристві була укладена з перевищенням повноважень та в порушення інтересів членів сім`ї: ОСОБА_1 та неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

Зазначена угода стала підставою для здійснення наступних правочинів, в результаті яких власником квартири АДРЕСА_1 , стала третя особа - ОСОБА_3 , яка ніколи не була членом сім`ї позивачки.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 18 липня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

За час сумісного проживання до реєстрації шлюбу у них народилось двоє синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 червня 2016 року шлюб між сторонами було розірвано.

За час перебування у шлюбі, а саме 29 вересня 2014 року, ОСОБА_2 уклав із СТ ЖБК Будова-Ріелт договір асоційованого членства в указаному, за умовами якого споживче товариство приймає ОСОБА_2 в якості пайовика в асоційовані члени товариства. Пайовик при підписанні даного договору ознайомився з положеннями статуту і згоден їх реалізовувати. Пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань товариства шляхом внесення в повному об`ємі своєї частки в товариство, з метою забезпечення товариством будівництва будинку за рахунок внесеного пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умови цього договору, а товариство зобов`язується забезпечити будівництво будинку, і, після здачі будинку в експлуатацію, передати пайовику закріплену за ним квартиру, за умови виконання пайовиком зобов`язань за цим договором. Розмір частки, зазначений в пункті 2.1, є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва будинку і виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку і здачі його в експлуатацію (Пай), а також, витрати на утримання товариства і реалізацію їм заданих цілей і завдань (цільовий внесок), крім випадків, зазначених у пункті 2.8 цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору, пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується внести частку в розмірі 626 тис. грн.

Відповідно до додатку № 1 до договору асоційованого членства від 29 вересня 2014 року пайовиком сплачуються грошові кошти за будівництво квартири, за будівельним АДРЕСА_2 .

У той же день дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_1 склала заяву компетентним органам (далі - Заява), в якій зазначила, що надає своєму чоловікові - ОСОБА_2 згоду на укладення договорів асоційованого членства у споживчих товариствах для участі у статутній діяльності цих споживчих товариствах шляхом вступу в асоційовані члени товариства та внесення грошових коштів у якості долі для забудови об`єкту нерухомості. Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лутченко А. А., зареєстрована в реєстрі за № 16 (а.с. 92-93, т. 1).

29 липня 2015 року між СТ ЖБК Будова-Ріелт , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була укладена угода № 2 про заміну сторони в договорі асоційованого членства в споживчому товаристві від 29 вересня 2014 року, за умовами якої зі згоди товариства в договорі асоційованого членства від 29 вересня 2014 року первісний пайщик замінений на нового пайщика - ОСОБА_3 . До нового пайщика переходять всі права та зобов`язання первісного пайщика за договором асоційованого членства в споживчому товаристві від 29 вересня 2014 року в об`ємі та на умовах, які існують на момент укладення цієї угоди № 2. Внаслідок укладення цієї угоди № 2 в договорі асоційованого членства від 29 вересня 2014 року відбулась повна заміна первісного пайщика на нового пайщика, при цьому первісний пайщик цілком втратив усі права та обов`язки за договором асоційованого членства від 29 вересня 2014 року.

31 серпня 2015 року між СТ ЖБК Будова-Ріелт та новим асоційованим членом - ОСОБА_3 було складено акт взаєморозрахунків, за умовами якого вони склали акт про наступне:

Фактична площа приміщення згідно даних технічного паспорту бюро технічної інвентаризації складає - 63,1 кв. м. Площа приміщення, визначена у Специфікації (додаток №1) до договору складає - 62,6 кв. м. Згідно з пунктом 2.8 договору загальна площа приміщення підлягає уточненню на підставі даних інвентаризації об`єкта, яка проводиться бюро технічної інвентаризації при введенні будинку в експлуатацію та зазначається в технічному паспорті об`єкта. Якщо загальна площа приміщення за даними обмірів бюро технічної інвентаризації буде більше ніж на 3 % або менше ніж на 3 % від площі приміщення, зафіксованої у цьому договорі, то сторони зобов`язані провести коректування суми долі, вказаної в пункті 2.1 цього договору, з проведенням відповідних взаєморозрахунків на протязі 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту уточнення загальної площі, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідної сторони. Розбіжність кількості квадратних метрів, що зазначені у специфікації (додаток № 1 договору) над фактичною кількістю квадратних метрів приміщення складає менше 3 %, таким чином, сторони не повинні проводити коректування суми долі, вказаної в пункті 2.1. договору, умови договору щодо кількості квадратних метрів, переданих пайщику виконані належним чином. Встановлення додаткових перегородок за ініціативою пайщику не здійснювалися. Цей акт взаєморозрахунків складено в двох примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та є невід`ємною частиною договору.

Крім того, 31 серпня 2015 року СТ ЖБК Будова-Ріелт видала довідку про сплату паю № 143, якою підтвердило, що ОСОБА_3 є асоційованим членом вказаного споживчого товариства на підставі договору асоційованого членства від 29 вересня 2014 року, пайовий внесок станом на 31 серпня 2015 року сплачений в повному обсязі.

У зв`язку з цим, ОСОБА_3 було надано житлове приміщення (квартиру) АДРЕСА_1 .

31 серпня 2015 року СТ ЖБК Будова-Ріелт разом зі ОСОБА_3 підписали акт прийому-передачі приміщення (квартири) АДРЕСА_1 у збудованому будинку за вказаною адресою.

В подальшому, 27 січня 2016 року державний реєстратор прав на нерухоме майно в особі приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кобзар О. Ю. виніс рішення № 27965256 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частинами першою, другою статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини першої статті 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Частинами другою, третьою статті 65 СК України також передбачено, що дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Відповідно до статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Частиною четвертою статті 369 ЦК України передбачено, що правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 216 ЦК України передбачено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судами встановлено, що 29 вересня 2014 року ОСОБА_1 склала нотаріально посвідчену заяву, зареєстровану в реєстрі за № 16, в якій зазначила, що надає своєму чоловікові - ОСОБА_2 згоду на укладення договорів асоційованого членства у споживчих товариствах для участі у статутній діяльності цих споживчих товариствах шляхом вступу в асоційовані члени товариства та внесення грошових коштів у якості долі для забудови об`єкту нерухомості.

Одночасно у вказаній заяві ОСОБА_1 зазначила, що надає своєму чоловіку - ОСОБА_2 згоду, у тому числі на наступні відступлення повністю або частково прав, що випливають із договорів асоційованого членства у споживчих товариствах, або вчиняти будь-які інші правочини щодо вказаних прав на умовах, визначених на його власний розсуд.

У пункті 3 вказаної заяві зазначено, що правочини зазначені в пункті 1 цієї заяви, які будуть укладатися за участю її чоловіка - ОСОБА_2 , відповідають інтересам сім`ї, умови їх вони попередньо обговорили і вважають вигідними для них, а укладення цих правочинів відповідає їх спільному волевиявленню.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, є обґрунтованим висновок судів про те, що позивачка в день укладення угоди асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт від 29 вересня 2014 року надала нотаріально-посвідчену заяву про згоду на вчинення її чоловіком будь-яких правочинів та підтвердила, що всі дії ОСОБА_2 вчиняються за їх попередньою домовленістю та відповідають інтересам сім`ї. Саме на підставі вказаної нотаріально завіреної заяви ОСОБА_2 передав право асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт своїй матері - ОСОБА_3 .

При цьому судами зазначено, що майнові права на спірне житлове приміщення (квартиру) були придбані ОСОБА_2 за час шлюбу зі ОСОБА_1 , яка надавала посвідчену нотаріальну згоду на придбання цих майнових прав в інтересах сім`ї, в період шлюбу сторін були сплачені кошти за майнові права в розмірі 100 %, тому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули право спільної сумісної власності на майнові права на вказану квартиру.

Відтак, ОСОБА_1 не позбавлена права пред`явити вимогу до ОСОБА_2 про компенсацію вартості її частки у спільному сумісному майні подружжя, якими є майнові праві за угодою асоційованого членства в СТ ЖБК Будова-Ріелт від 29 вересня 2014 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки судів, зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович