Постанова

від 09.12.2019 по справі 921/211/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2019 р. Справа №921/211/19

Місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б.

суддів Матущак О.І.

Хабіб М.І.

секретар судового засідання - Борщ І.О.

за участю представників:

від позивача - Ловчук М.В. (адвокат)

від відповідача - Кобрин М.Л. (головний лікар)

від скаржника - не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» , м.Київ, б/н від 23.07.2019 (вх. ЗАГС 01-05/2901/19 від 02.08.2019)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 08 травня 2019 року (підписане 15.05.2019 року), суддя Гирила І.М.,

у справі №921/211/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» , м. Тернопіль

до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради, смт. Гусятин, Гусятинського району, Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

про стягнення 178 825,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст вимог позову та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» , надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради, надалі - відповідач, про стягнення 178 825 грн 34 коп., з яких: 176 090,55 грн - заборгованість, 2 524,42 грн. - пеня, 210,37 грн - 3% річних. Окрім того, відповідач просив суд зобов`язати третю особу у справі включити Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради в реєстр споживачів ТОВ "Тернопільоблгаз" за лютий 2019 року.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08 травня 2019 року (підписане 15.05.2019 року), суддя Гирила І.М., у справі №921/211/19 - позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» 176 090 грн 55 коп - заборгованості за використаний природний газ, 1 262 грн 21 коп. - пені, 210 грн 37 коп. - 3% річних та 1 361 грн 70 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору. В задоволенні решти частини позову - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивоване тим, що факт поставки позивачем у лютому місяці 2019 року природного газу на суму 376 089,55 грн, згідно акту приймання-передачі №04/м-048/0219-3392 від 28.02.2019, підтверджено матеріалами справи, наявні в матеріалах справи банківські виписки свідчать про часткову оплату відповідачем вартості отриманого у лютому місяці 2019 року природного газу, дії представника відповідача (головного лікаря/керівника Кобрин М.Л.) щодо визнання позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Рішення суду першої інстанції про відмову в позові мотивоване зменшенням розміру пені на 50%.

Щодо заявлених позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві на позов клопотань про зобов`язання Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (третьої особи у справі) включити Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Гусятинської районної ради в реєстр споживачів ТОВ "Тернопільоблгаз" за лютий 2019 року, то суд дійшов висновку, що останні можуть бути предметом окремого судового розгляду, проте в межах провадження даної справи, зважаючи на процесуальний статус Акціонерного товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - третя особа у справі, є процесуально безпідставними та такими, що суперечать вимогам ГПК України.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укртрансгаз» , м.Київ, б/н від 23.07.2019.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано встановив, що природний газ в обсязі 30 547 куб м на загальну суму 376 089,55 грн у лютому місяці 2019 року був спожитий відповідачем із ресурсу ТОВ Тернопільоблгаз . Натомість за відомостями та поясненнями оператора газотранспортної системи АТ Укртрансгаз в дійсності природний газ в обсязі 30 574 куб м. на суму 376 089,55 грн. у лютому місяці 2019 року був спожитий відповідачем із ресурсу ТОВ Паливторг . За даними АТ Укртрансгаз Постачальником природного газу ТОВ Тернопільгаз не подавалися Оператору газотранспортної системи та не були підтверджені місячні номінації/реномінації постачання природного газу для споживача у лютому 2019 року, що свідчить про те, що в цей період позивач послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами для відповідача не замовляв, а відтак природний газ відповідачу не поставляв. Фактично Оператор ГТС (третя особа без самостійних вимог) у лютому 2019 року для потреб споживача підтвердив місячні номінації замовнику послуг транспортування ТОВ Паливторг в обсязі 14,000 тис куб м., а відтак вважає, що відсутні підстави для прийняття визнання позову відповідачем та для задоволення позову.

Згідно ухвали Західного апеляційного господарського суду від 08.06.2019 року Тернопільгаз зупинено дію рішення Господарського суду Тернопільської області від 08 травня 2019 року у справі №921/211/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» , м. Київ, б/н від 23.07.2019. Позивачу та Відповідачу надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

29.08.2019 року від позивача ТОВ Тернопільоблгаз надійшов відзив на апеляційну скаргу з клопотанням про продовження строку для подання відзиву з зазначенням про те, що ухвала суду була отримана 14.08.2019 року.

30.08.2019 року від відповідача Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради, смт. Гусятин, надійшов відзив на апеляційну скаргу з клопотанням про продовження строку для подання відзиву із зазначенням про те, що позивачем 16.08.2019 року отримано ухвалу апеляційного суду про відкриття провадження.

Апеляційний суд, враховуючи відповідні клопотання учасників справи, дійшов висновку про продовження строку на подання відзивів на апеляційну скаргу.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ Тернопільоблгаз просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи це тим, що інформація про укладення договору між сторонами була оприлюднена на веб-порталі уповноваженого органу. Актом приймання - передачі природного газу сторони підтвердили споживання відповідачем природного газу на загальну суму 376 089,5 грн. Відповідач частково оплатив поставлений природний газ. Відтак, відповідач споживав природний газ, поставлений ТОВ Тернопільоблгаз , а не ТОВ Паливторг .

У відзиві Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради, смт. Гусятин, відповідач просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи це тим, що умовами договору, укладеного з ТОВ Паливторг було передбачено оплату виключно за отриманий природний газ, оплату послуг АТ Укртрансгаз за транспортування природного газу Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради проводило самостійно на підставі відповідного Договору з АТ Укртрансгаз .

21 серпня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшов запит Касаційного господарського суду від 16.08.2019 № 23.1 -12/921/211/19/207/2019 з вимогою надіслати на адресу Касаційного господарського суду матеріали справи №921/211/19 у зв`язку з відкриттям касаційного провадження. Як встановлено, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.08.2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2019 про повернення апеляційної скарги у справі № 921/211/19.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2019 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» , м.Київ, б/н від 23.07.2019 у справі №921/211/19 - до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції; матеріали справи № 921/211/19 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 09.09.2019 року у даній справі ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2019 змінено, викладено пункт 1 резолютивної частини в такій редакції: Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Паливторг на рішення господарського суду Тернопільської області від 08.05.2019 зі справи №921/211/19 . Постанова мотивована тим, що встановивши, що скаржником не надано будь-яких доказів, які підтверджували б обставини, на які скаржник посилався, як на підставу для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду у цій справі, суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права, помилково повернув апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами скаржнику на підставі приписів частини четвертої статті 174 ГПК України, замість відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі приписів частини четвертої статті 260 ГПК України. Таким чином, у даному випадку, суду апеляційної інстанції належало відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ Паливторг у відповідності до приписів частини четвертої статті 260 ГПК України в порядку, встановленому статтею 261 Кодексу, а не повертати її скаржнику, з посиланням на приписи частини четвертої статті 174 ГПК України.

Від особи, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, - ТОВ Паливторг 27.08.2019 надійшло клопотання (з доказами про надіслання копій іншим учасникам справи) про залучення ТОВ Паливторг у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Клопотання мотивоване тим, що ТОВ Паливторг відповідно до укладеного договору з відповідачем від 25.04.2018 року постачало останньому природний газ і сторони спільно погодили пролонгацію договірних відносин у 2019 році щодо постачання природного газу до 28.02.2019 року. ТОВ Паливторг фактично постачав відповідачу природний газ до 09.03.2018 року включно, до моменту, коли в електронній ІТ-платформі SAP, була зареєстрована зміна постачальника для відповідача (його виключено із реєстру споживачів ТОВ Паливторг та включено до реєстру нового постачальника ТОВ Тернопільоблгаз ). При цьому, така зміна відбулась протягом доби після звернення нового постачальника, а раніше не була проведена також і через відсутність такого звернення. Відтак, вважає, що вказане може вплинути на права та обов`язки ТОВ Паливторг .

Згідно ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ Паливторг подавав клопотання до суду першої інстанції про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог. Крім того, відсутні докази на підтвердження того, що скаржник як особа, яка вважає, що відповідачем було порушено права саме права ТОВ Паливторг , а не позивача у даній справі, подавав таке клопотання в суді першої інстанції. Більше того, скаржник (третя особа без самостійних вимог у даній справі) у своїх письмових поясненнях в суді першої інстанції щодо того, що в лютому 2019 року природний газ, який використаний відповідачем, був віднесений в алокацію на замовника послуг транспортування ТОВ Паливторг , не наводить жодних доказів на підтвердження зазначеного.

Докази того, що рішення у справі може вплинути на права або обов`язки заявника щодо однієї із сторін у матеріалах справи відсутні. Крім того, заявником було реалізовано право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги, що вбачається з вищенаведеного рішення Верховного Суду.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ Паливторг про залучення ТОВ Паливторг в якості третьої особи без самостійних вимог.

У судове засідання не з`явився представник скаржника, хоча учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи встановлені строки розгляду справи, те, що явка представників сторін не визнавалася судом обов`язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника скаржника на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, які містяться в апеляційній скарзі, відзивах на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Згідно встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

27.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" як Постачальником, з однієї сторони, та Комунальним некомерційним підприємством «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" як Споживачем, з другої сторони, укладено Договір про закупівлю та постачання природного газу №04/М-048 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачу природний газ (ДК021:2015, код 09120000-6 Газове палило (09123000-7 природний газ) у необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язався своєчасно оплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором. Передача газу за Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення, ЕІС-код Споживача, перелік комерційних вузлів обліку газу визначається Сторонами в додатку 1 до Договору (п. п. 1.1-1.2 Договору).

Інформація про укладення договору оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу, відповідно до ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі", що підтверджується копією звіту про укладені договори UA-2019-02-27-001473-b.

Відповідно до п. 2.5 Договору за підсумками розрахункового періоду Споживач протягом двох робочих днів погоджує з Оператором ГРМ/ГТС фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб`єктами ринку природного газу. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу спожитого (протранспортованого) газу вони підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення цього питання обсяг спожитого (протранспортованого) газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ/ГТС.

Згідно з п. п. 3.1, 3.6-3.9 Договору договірні обсяги постачання газу Споживачеві наводяться у додатку 2 до Договору. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного Споживачем та Оператором ГРМ відповідно до пункту 2.5 розділу ІІ Договору.

За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб`єктами ринку природного газу.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ/ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника. Взаємовідносини між Постачальником та Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу Споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між Постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

У пунктах 4.1, 4.2, 4.4-4.7 Договору сторони узгодили, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами відповідно до Закону України "Про ринок природного газу". Ціна природного газу за 1 тис. м куб. визначається відповідно до діючих цін Постачальника, з врахуванням податків та зборів та тарифу на транспортування природного газу передбачених чинним законодавством України. Ціна природного газу з 01.02.2019 становить 12 300 грн 96 коп. Сума договору становить 199 999 грн 00 коп.

Сторони домовились, що ціна природного газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 цього розділу, є обов`язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами Договору.

Розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом ІІІ Договору. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві.

Оплата вартості використаного природного газу здійснюється Споживачем протягом місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості використаного природного газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пп. 5.1.1 п. 5.1 та пп. 5.3.3 п. 5.3 Договору Постачальник зобов`язався виконувати умови Договору та дотримуватись вимог Правил постачання, а Споживач зобов`язався оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Згідно з п. 10.1 Договору останній набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 28.02.2019 та поширює свою дію на відносини сторін , що фактично склались з 01.02.2019.

28.02.2019 між сторонами у справі укладено Додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю природного газу №04/М-048 від 27.02.2019, відповідно до умов якої сторони вирішили продовжити дію Договору в частині проведення розрахунків на строк по 31.03.2019. Дана угода набуває чинності з дати її підписання Сторонами та поширює свою дію на відносини сторін, що склалися з 27.02.2019 (п. 3 Додаткової угоди від 28.02.2019).

Предмет позову - вимога про стягнення 178 825,34 грн., з яких заборгованість за використаний природний газ в сумі 176 090,0 грн за лютий 2019 року; пеня в сумі 2 525, 42 грн на підставі п. 6.2.2 Договору, 3 % річних в сумі 210,37 грн на підставі ст. 625 ЦК України.

Також апеляційним судом встановлено, що 25.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливторг", ЕІС-КОД56Х930000007740S, в особі директора Морозова О.В., який діяв на підставі Статуту (далі Постачальник) та Комунальним підприємством "Гусятинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" в особі головного лікаря Кобрина М.Л., який діяв на підставі Статуту (далі Споживач) укладено договір №1 постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів) (надалі - Договір). Відповідно до Договору сторони взяли на себе зобов`язання: Постачальник зобов`язується передати у власність Споживача в 2018 році природний газ в об`ємах і порядку, передбачених Договором, а Споживач зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити Постачальнику вартість газу в розмірах та порядку, що передбачені Договором (п.1.1. Договору). Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2018, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (п.10.1. Договору). Додатковою угодою від 02.01.2019 (яка, як стверджує позивач, помилково датована 02.01.2018) сторони пролонгували договір до 28.02.2019.Пунктом 2 Додаткової угоди сторони погодили збільшення ціни Договору на суму, яка не перевищує 20% від суми визначеної за ним у 2018 році.

З постанови Західного апеляційного господарського суду від 13 листопада 2019 року у справі №921/232/19 вбачається, що правовідносини між сторонами - ТОВ Паливторг та Комунальним підприємством "Гусятинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" виникли на підставі Договору на постачання природного газу №1 від 25.04.2018. Предметом спору у справі №921/232/19 є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг" до Комунального підприємства "Гусятинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" про стягнення заборгованості за неналежне виконання вказаного вище Договору.

Крім того, судами у справі №921/232/19 досліджено та встановлено також, що 27.02.2019, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", (ЕІС КОД - 56Х93000000230С, в особі головного фахівця Шептак З.П., що діяв на підставі довіреності та Комунальним підприємством "Гусятинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" в особі головного лікаря Кобрина М.Л. укладено договір про закупівлю та постачання природного газу №04/М-048. Пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що його дія поширюється на відносини Сторін, що фактично склалися з 01.02.2019. На підставі встановленого, судами у справі №921/232/19 не встановлено підстав для задоволення позову ТОВ Паливторг до Комунального підприємства "Гусятинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" про стягнення заборгованості.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), а саме цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (п. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами з ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Встановлено, що у лютому місяці 2019 року ТОВ "Тернопільоблгаз" на виконання умов зазначеного вище правочину, згідно акту приймання-передачі природного газу №04/м-048/0219-3392 від 28.02.2019, передало відповідачу природний газ в обсязі 30 574 куб м на загальну суму 376 089,55 грн.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого у лютому місяці 2019 року природного газу виконав неналежним чином. Зокрема, вартість отриманого природного газу оплатив лише частково та з порушенням встановлених умовами Договору термінів розрахунку (28.02.2019 - 105 788,26 грн та 12.03.2019 - 94 210,74 грн). Таким чином, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Гусятинської районної рад за отриманий у лютому місяці 2019 року природний газ становила 176 090 грн 55 коп.

Факт отримання у лютому місяці 2019 року природного газу в обсязі 30 574 куб. м від позивача на загальну суму 376 089,55 грн та здійснення часткового розрахунку відповідачем не заперечено.

Доказів, що підтверджують виконання КНП «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" умов Договору на момент розгляду спору судом першої інстанції матеріали справи не містять.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву стверджено, що Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Гусятинської районної ради визнає позов ТОВ "Тернопільоблгаз" в частині заявленої до стягнення суми боргу в розмірі 176 090,55 грн та вважає, що дані вимоги є законними, обґрунтованими.

Статтею 191 ГПК України, зокрема, визначено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У силу приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є, зокрема, відзив на позовну заяву.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює стороні наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на її вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. ч. 2, 4-5 ст. 191 ГПК України).

Так, встановлено, що про визнання позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу відповідачем зазначено у відзиві на позовну заяву б/н б/д (вх. №7077), який було надано суду першої інстанції 22.04.2019, до початку розгляду спору по суті.

Відзив на позовну заяву б/н б/д (вх. № 7077 від 22.04.2019) про визнання позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу підписаний головним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради - Кобрин М.Л. Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань особою, яка обирається (призначається) до органу управління юридичної особи, уповноваженою представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи є керівник Комунального некомерційного підприємства «Гусятинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Гусятинської районної ради - Кобрин Михайло Лук`янович.

Апеляційний суд, зважаючи на те, що факт поставки позивачем у лютому місяці 2019 року природного газу на суму 376 089,55 грн, згідно акту приймання-передачі №04/м-048/0219-3392 від 28.02.2019, підтверджено матеріалами справи, наявні в матеріалах справи банківські виписки свідчать про часткову оплату відповідачем вартості отриманого у лютому місяці 2019 року природного газу, дії представника відповідача (головного лікаря/керівника Кобрин М.Л.) щодо визнання позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу не суперечить чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову в частині стягнення основної суми боргу в сумі 176 090 грн 55 коп..

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого у лютому місяці 2019 року природного газу, позивачем з урахуванням суми поставки, передбачених умовами Договору строків здійснення розрахунків, проведених відповідачем оплат, за період з 11.03.2019 по 24.03.2019, нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 210 грн 37 коп.

Згідно перевіреного розрахунку в межах визначеного позивачем періоду, з врахуванням вартості переданого позивачем та отриманого відповідачем згідно наведеного вище акту приймання-передачі природного газу, передбаченого умовами Договору терміну здійснення розрахунків та здійснених відповідачем оплат, нарахування 3% річних у загальній сумі 210 грн 37 коп. є правомірним, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з вимогами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється в письмовій формі.

У силу приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтями 546-551 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктами 6.2.2 п. 6.2 Договору сторони передбачили, що у разу порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Зважаючи на допущене відповідачем порушення строку оплати вартості отриманого у лютому місяці 2019 року згідно акту приймання-передачі №04/м-048/0219-3392 від 28.02.2019 природного газу, на підставі наведених вище норм чинного законодавства, умов Договору, з врахуванням здійснених відповідачем оплат, з врахуванням встановленого умовами Договору терміну розрахунків, позивачем за період з 11.03.2019 по 24.03.2019, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в загальній сумі 2 524 грн 42 коп.

З перевіреного розрахунку, в межах визначеного позивачем періоду, з врахуванням вартості переданого позивачем та отриманого відповідачем згідно наведеного вище акту приймання-передачі природного газу, передбаченого умовами Договору терміну здійснення розрахунків та здійснених відповідачем оплат, вбачається, що заявлена вимога в частині стягнення пені в розмірі 2 524 грн 42 коп. є правомірною.

Поряд із цим, ч. 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Суд першої інстанції, взявши до уваги специфіку діяльності відповідача - надання первинної медико-санітарної допомоги, зважаючи на те, що останній є некомерційним комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів територіальних громад виключно в межах затвердженого кошторису, що наявні в матеріалах справи документи (кошториси, довідки про зміни до кошторису) свідчать про недостатнє фінансування підприємства, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, зважаючи на те, що пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення, дійшов висновку про винятковість даного випадку та про можливість скористатися повноваженнями, наданими суду чинним законодавством, а саме: ст.233 ГК України та ст. 551 ЦК України, зменшити розмір заявленої до стягнення штрафної санкції (пені) до 50 % від правомірно нарахованої (2 524,42 грн) та стягнув з відповідача на користь позивача пеню в сумі 1 262 грн 21 коп.

Апеляційний суд в цій частині вважає, що це право суду зменшити розмір штрафних санкцій, яке надано йому законодавством. При цьому суд першої інстанції скористався таким правом з урахуванням відповідних умов та підстав, покликаючись на відповідні обставини, за якими суд встановив винятковість випадку у даній справі. А відтак, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції в цій частині є правомірним.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 08 травня 2019 року ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. У процесі апеляційного розгляду судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, а також не встановлено порушення норм матеріального парва як підстави для скасування рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України ). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 255, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» , м. Київ, б/н від 23.07.2019 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 08 травня 2019 року - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді О.І. Матущак

М.І. Хабіб

Повний текст постанови складено - 16.12.2019.