Рішення

від 17.12.2019 по справі 905/1562/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.2019 Справа № 905/1562/19

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Поліщук А.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна фабрика «Призма» , м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 74552,75грн. вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна фабрика «Призма» , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у розмірі 74552,75грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів №2 від 26.02.2016р. та №8 від 30.09.2016р. щодо демонтування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, накази начальника Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради №18 від 20.03.2017р., №36 від 25.07.2016р., №92 від 03.11.2017р. «Про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна фабрика «Призма» , які не були виконані відповідачем у добровільному порядку.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1562/19; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду від 07.11.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/1562/19 на тридцять днів, до 15.12.2019р.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2019р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.12.2019 року.

02.12.2019р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представники сторін у судове засідання 17.12.2019р. не з`явились.

Відповідач у встановлений судом строк не надав відзив та будь-які пояснення по суті спору. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна фабрика «Призма» , м.Маріуполь Донецької області, було належним чином повідомлено про розгляд вказаної справи в суді, враховуючи наступні обставини.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, всі ухвали направлялися рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, наявну у матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

Однак, ухвали суду були повернуті відділенням поштового зв`язку на адресу суду з позначкою За закінченням встановленого терміну зберігання .

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням строку зберігання свідчить про відмову відповідача отримати копію ухвали за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 03.03.2018р. Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №911/1163/17.

У даному випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав дійсну можливість ознайомитись з процесуальними документами по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Частиною 2 ст.178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Статтями 42 та 43 ГПК України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також закінчення процесуальних строків, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003р. №2067 затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

У вказаній постанові містяться визначення термінів, зокрема, «спеціальні конструкції» .

Відповідно до п. 3 вказаної постанови, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» .

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами (п. 5 постанови КМУ від 29 грудня 2003р. №2067).

Згідно з п. 6 постанови КМУ від 29 грудня 2003р. №2067 до повноважень робочого органу належать в тому числі: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради. Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 9 вказаної постанови для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу (п. 24 постанови КМУ від 29 грудня 2003р. №2067).

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Маріупольської міської ради у відповідності до вимог правових норм, які містяться у п.п. 13 «а» ч.1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , ст. 16 Закону України «Про рекламу» , п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, було прийнято рішення №46 від 22.03.2017 «Про затвердження Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя» , також було затверджено типовий Договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

У вищевказаному рішенні містяться визначення термінів, зокрема, «спеціальної конструкції» , розповсюджувач зовнішньої реклами» .

Відповідно до п.2. вказаного положення, розповсюджувач зовнішньої реклами це особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Реклама - інформація про особу чи товар, яка розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами га їх інтерес щодо особи чи товару.

Матеріалами справи підтверджується, що між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна фабрика «Призма» , м.Маріуполь Донецької області були укладені договори №2 від 26.02.2016р. та №8 від 30.09.2016р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів (далі-договори), відповідно до п.1.1 яких на підставі рішення керівника робочого органу від 26.08.2016р. №46 про встановлення пріоритету Товариству з обмеженою відповідальністю «Рекламна фабрика «Призма» , Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього Договору.

Згідно з умовами п. 1.2 договорів №2 та №8 місця розташування рекламних засобів, які надаються Виконкомом в тимчасове платне користування Розповсюджувачу, зазначені у Додатку 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Так, до вказаних договорів надано перелік місць розташування рекламних засобів із зазначенням адрес.

Відповідно до п. 4.1 договорів у випадку припинення договору Розповсюджувач здійснює повернення місць розташування рекламних засобів Виконкому на підставі акту приймання-передачі, який підписується сторонами.

Пунктом 4.2. договорів встановлено, що протягом 10 днів після припинення Договору Розповсюджувач зобов`язаний за власний рахунок демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами, відновити елементи благоустрою і повернути місця розташування рекламних засобів Виконкому.

За умовами п.4.6 договорів у разі невиконання розповсюджувачем вимог договору щодо демонтування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, Виконком має право провести демонтаж спеціальних конструкцій, що розташовані на займаному розповсюджувачем місці, з наступним відшкодуванням Розповсюджувачем витрат Виконкому, пов`язаних з проведенням робіт з демонтажу і зберіганням спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Посилаючись на п.4.2, п.4.6 договорів, позивач у позові обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем обов`язків з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, у зв`язку з чим позивачем були здійснені заходи з демонтажу спеціальних конструкцій за рахунок коштів місцевого бюджету, оскільки кошти не були відшкодовані відповідачем вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення вартості за демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у розмірі 74552,75грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Як вбачається зі змісту договорів про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №2 від 26.02.2016р. та № 8 від 30.09.2016р., місяця розташування рекламних засобів у тимчасове платне користування були надані на підставі рішення керівника робочого органу про встановлення пріоритету ТОВ «Рекламна фабрика «Призма» .

Згідно з п.4.4. Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами та елементів зовнішнього художнього оформлення на території м. Маріуполя , затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №178 від 15.06.2011, пріоритет заявника на місце розташування рекламного засобу встановлюється строком на три місяці з дати прийняття керівником робочого органу відповідного рішення.

Строк встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу може бути продовжений керівником робочого органу не більш як на три місяці у разі:

- продовження строку оформлення дозволу у зв`язку з потребою виконання архітектурно-планувальних робіт та розроблення проектно-технічної документації;

- письмового звернення заявника щодо продовження строку оформлення дозволу.

У разі продовження строку оформлення дозволу з підстав, передбачених абзацами третім і четвертим цього пункту, робочий орган письмово повідомляє про це заявника.

Протягом строку, зазначеного у пункті 4.4. цього Положення, заявник оформлює обидва примірники дозволу та подає їх робочому органу разом із супровідним листом, в якому зазначається реєстраційний номер заяви (п.4.6 . Положення).

Відповідно до наявних в матеріалах справи письмових пояснень за підписом начальника Головного управління містобудування та архітектури м. Маріуполь від 24.10.2019р. №30.5/46264 (а.с. 11 том 3) та від 18.11.2019р. №30.5/50504 (а.с. 45, том 3) ТОВ «Рекламна фабрика «Призма» подавалася заява на видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами, однак Головним управлінням містобудування та архітектури заявки були повернуті листами від 21.02.2017р. та від 13.05.2017р.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2019р. в обґрунтування підстав поданого позову підтвердив, що заява про видачу дозволів на розміщення спірних рекламних конструкцій була повернута відповідачу, тобто фактично відповідні дозволи у встановленому порядку товариству не надавалися. Представник позивача також пояснив підстави припинення дії договорів про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №2 від 26.02.2016р. та № 8 від 30.09.2016р. - у зв`язку з закінченням встановленого та продовженого строку пріоритету на місця розташування спірних рекламних засобів.

Відповідно до умов п.5.3., п. 5.4 договорів про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №2 від 26.02.2016р. та № 8 від 30.09.2016р., останні укладені на строк встановлення (продовження) пріоритету Розповсюджувача на місця розташування рекламних засобів, наданих йому в користування. У випадку отримання Розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього Договору, цей Договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років.

Згідно з п.7.1.2. договорів останні припиняють свою дію по закінченню строку Договору.

Оскільки строк встановлення (продовження) пріоритету на місце розташування рекламних засобів закінчився, докази оформлення у встановленому порядку дозволу на розміщення рекламних конструкцій суду не надані, суд дійшов висновку, що договори №2 від 26.02.2016р. та № 8 від 30.09.2016р. припинили свою дію ще у 2016 та 2017 роках відповідно, а отже у відповідача виникли зобов`язання з повернення місць розташування рекламних засобів, а також за власний рахунок демонтувати конструкції зовнішньої реклами відповідно до умов п.4.1, 4.2. договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна фабрика «Призма» порядку розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території міста Маріуполя встановлено розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами без відповідного дозволу, що є порушенням ст. 16 Закону України Про рекламу , пп. 3, 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003р. №2067, що стало підставою для винесення Приписів про усунення порушень порядку розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 10.06.2016р. №5, від 18.02.2017р. № 5, від 02.10.2017р. №49. Вказаними приписами встановлений термін для усунення порушень - тридцять календарних днів з дати отримання припису, а також попереджено товариство про демонтаж конструкцій зовнішньої реклами у випадку невиконання припису.

Докази направлення вказаних приписів на адресу відповідача 10.06.2016р., 18.02.2017р., 02.10.2017р. відповідно наявні в матеріалах справи.

Оскільки вимоги приписів не були виконані, начальником Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради винесені накази «Про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна фабрика «Призма» №18 від 20.03.2017р., №36 від 25.07.2016р., №92 від 03.11.2017р., якими повідомлено відповідача про необхідність протягом тридцяти календарних днів з дня отримання наказу демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - бігборди 3,0*6,0м - 20 од., бігборди 3,0*6,0м - 12 од., бігборди 3,0*12,0м - 2 од., бігборди 12,2*4,5м - 1 од., сітілайт 1,2*1,8м - 1 од., бігборд 3,0*9,0м - 1 од., за адресами, вказаними у наказах.

Як вбачається зі змісту наказів №18 від 20.03.2017р., №36 від 25.07.2016р., №92 від 03.11.2017р., підставою їх винесення є розміщення конструкцій зовнішньої реклами без відповідного дозволу.

Пунктами 1,2 вказаних наказів в тому числі зобов`язано відповідача після здійснення демонтажу відновити благоустрій території, на якій були встановлені спеціальні конструкції зовнішньої реклами, здійснено попередження, що у випадку нездійснення ТОВ «Рекламна фабрика «Призма» демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зазначених у п.1 вищезазначених наказів, демонтаж вказаних конструкцій буде здійснено в порядку передбаченому рішенням виконкому Маріупольської міської ради № 95 від 16.03.2011 «Про затвердження порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя» за рахунок коштів міського бюджету м.Маріуполя з наступним їх відшкодуванням за рахунок розповсюджувача зовнішньої реклами.

Підтвердженням направлення наказів відповідачу є звіти по конвертам та маркам за березень 2017р., липень 2016р. та листопад 2017р., відповідно до яких наказ № 18 направлений 20.03.2017р., наказ №36 направлений 26.07.2016р., наказ №92 направлений 03.11.2017р.

Однак, ТОВ «Рекламна фабрика «Призма» у наданий строк роботи з демонтажу не виконало.

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011р. №95 затверджений Порядок демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції, відповідно до п.2.15 якого у разі нездійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами протягом терміну, визначеного у рішенні робочого органу, демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється за рахунок коштів міського бюджету м. Маріуполя з наступним їх відшкодуванням за рахунок розповсюджувача зовнішньої реклами.

За приписами п.2.16 вказаного Порядку у випадку, передбаченому пунктом 2.15 Порядку, Виконавчий комітет Маріупольської міської ради укладає договір про виконання робіт з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами з підприємством, яке має необхідну техніку і працівників для здійснення демонтажу, а також приміщення для зберігання демонтованих спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

За наслідками демонтажу, здійсненого за наявності підстав, передбачених п. 2.15 Порядку, складається акт, який підписується представником підприємства, який виконує роботи з демонтажу, представником робочого органу, а також іншими особами, які були присутні під час демонтажу (п. 2.17 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради уклало договори на надання послуг з демонтажу рекламних конструкцій (спеціальних конструкцій зовнішньої реклами) №7 від 28.03.2017р., №13 від 15.11.2017р. з Приватним підприємством «Автоелемент» та № 27 від 31.10.2018р. з Фізичною особою-підприємцем Добровольською Світланою Володимирівною.

Як вже зазначалося, за умовами п.4.6 договорів №2 від 26.02.2019р. та № 8 від 30.09.2019р. у разі невиконання розповсюджувачем вимог договору щодо демонтування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, Виконком має право провести демонтаж спеціальних конструкцій, що розташовані на займаному розповсюджувачем місці, з наступним відшкодуванням Розповсюджувачем витрат Виконкому, пов`язаних з проведенням робіт з демонтажу і зберіганням спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Наявність заборгованості у відповідача - ТОВ «Рекламна фабрика «Призма» підтверджується: актами прийому-здачі виконаних послуг з демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами №19 від 18.05.2018р., б/н від 13.11.2018р., б/н від 14.11.2018р., б/н від 14.11.2018р., б/н від 14.11.2018р., б/н від 05.11.2018р., б/н від 05.11.2018р., №5 від 16.11.2017р., №6 від 16.11.2017р., №43 від 07.12.2017р., №36 від 01.12.2017р., б/н від 15.05.2017р., б/н від 15.05.2017р., б/н від 15.05.2017р., б/н від 18.05.2017р., б/н від 18.05.2017р., б/н від 12.04.2017р., б/н від 13.04.2017р. на загальну суму 74552,75 грн., платіжними дорученнями №80 від 24.05.2017р., №83 від 22.12.2017р., №2 від 17.12.2018р.

Позивач посилається на те, що з метою досудового врегулювання спору Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради направляло відповідачу листи №30.5-29445-30.1 від 21.04.2017р., №30.5-62837-30.1 від 29.11.2017р., №30.5-73472-30.1 від 27.12.2017р. із вимогами відшкодування понесених витрат.

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. п. 1, 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення, зобов`язання внаслідок розірвання договору.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до актів прийому-здачі виконаних послуг, доданих до позову, загальна вартість послуг з демонтажу рекламних конструкцій складає 74552,75грн.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази оплати вартості послуг з демонтажу рекламних конструкцій в сумі 74552,75грн., позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна фабрика «Призма» , м.Маріуполь Донецької області про стягнення 74552,75грн. вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна фабрика «Призма» , (87541, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Азовстальська, будинок 49, кв.46, код ЄДРПОУ 40123051) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Мира, будинок 70, код ЄДРПОУ 04052784; рахунок міського бюджету м.Маріуполя р/р 31411544005051, отримувач Маріуп. УК/м.Маріуполь/24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ 37989721, код податку 24060300) вартість послуг з демонтажу рекламних конструкцій в сумі 74552,75грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 17.12.2019р. складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2019 року.

Суддя Ю.В. Макарова