Постанова

від 18.06.2020 по справі 905/1562/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2020 р. Справа №905/1562/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Склярук О.І.,

при секретарі судового засідання Тимошенко А.А.,

за участю представників:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма (вх.№1372Д/1 від 07.05.2020) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2019 (м. Харків, суддя Макарова Ю.В., повний текст рішення складено 18.12.2019) у справі №905/1562/19,

за позовною заявою Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма , м. Маріуполь Донецької області,

про стягнення 74552,75 грн. вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами,

ВСТАНОВИЛА:

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма , м. Маріуполь Донецької області, про стягнення вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у розмірі 74552,75грн.

Посилаючись на п.4.2, п.4.6 договорів, позивач у позові обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем обов`язків з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, у зв`язку з чим позивачем були здійснені заходи з демонтажу спеціальних конструкцій за рахунок коштів місцевого бюджету, оскільки кошти не були відшкодовані відповідачем вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення вартості за демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у розмірі 74552,75 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.12.2019 позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма , м. Маріуполь Донецької області про стягнення 74552,75 грн. вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради вартість послуг з демонтажу рекламних конструкцій в сумі 74552,75 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про підтвердження відповідними доказами факту неналежного виконання відповідачем умов Договорів №2 та №8 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, у зв`язку з чим дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2019 у справі №905/1562/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт наводить наступні аргументи:

- всупереч чинному законодавству України позивачем були прийняті Накази про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами відповідача, хоча на момент прийняття останніх забезпечення позову не було скасовано, що спричинило матеріальну шкоду апелянту;

- апелянт не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Позначка За закінченням встановленого терміну зберігання не дає обґрунтованих підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі. Також апелянт зазначає, що відповідач був обізнаний про наявність представників у відповідача та мав реальну можливість повідомити суду відповідну інформацію;

- апелянт вважає, що Договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років. На сьогоднішній день Договори №2 від 26.02.2016 та №8 від 30.09.2016 є дійсними, більш того здійснюється відповідна оплата за вказаними договорами, докази про що додаються до апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено учасникам провадження у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 05.06.2020. Призначено справу №905/1562/19 до розгляду на 09.06.2020.

Від Виконавчого комітету Маріупольської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. ел. пошта №1891 від 17.06.2020), в якому просить залишити апеляційну скаргу - без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2019 по справі №905/1562/19 - без змін. Позивач вказує, що вимоги апелянта є безпідставними та необґрунтованими, а судом першої інстанції було встановлено заборгованість відповідача та весь ланцюг правових відносин між сторонами справи та законність вимог позивача в частині стягнення заборгованості з відповідача. Також позивач звертає увагу суду на те, що доводи апелянта не є предметом розгляду даної справи, а дії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради в частині визнання демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами не визнано неправомірними.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 було задоволено клопотання ТОВ Рекламна фабрика Призма про участь його представника у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/1562/19, яке відбудеться 09.06.2020 в режимі відеоконференції. Доручено Донецькому апеляційному суду (м. Маріуполь) забезпечити проведення відеоконференції у справі №905/1562/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги на 18.06.2020 о 10:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у зв`язку з несправністю (неналежним функціонуванням) системи відеоконференцзв`язку, про що відповідальними працівниками Східного апеляційного господарського суду було складено акт №12-33/155. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма надійшов лист (вх.№5915 від 17.06.2020), яким повідомлено, що представники сторін були присутні в залі судового засідання 09.06.2020 о 10:30 год; апелянтом не було отримано відзиву від Виконавчого комітету Маріупольської міської ради.

В судове засідання в приміщення Східного апеляційного господарського суду 18.06.2020 учасники провадження у справі - не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 285 Господарського процесуального кодексу України рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі - 18.05.2020, а відповідач - 19.05.2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.3, а.с.129-130).

Ухвалу про перенесення судового засідання позивачу вручено 15.06.2020, а представнику відповідача - 16.06.2020, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошта.

Згідно статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи шляхом надіслання копій як ухвал про призначення справи до розгляду, так і ухвал про перенесення судового засідання на юридичні адреси учасників справи та їх представників, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, а також положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, зазначає наступне.

Стосовно аргументів апелянта про його неналежне повідомлення про розгляд справи, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як убачається з матеріалів справи (т.3, а.с.40-41; 68-69;) ухвали Господарського суду Донецької області від 16.09.2019 та від 20.11.2019 направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма . Втім поштові конверти із вказаними відправленнями, разом із повідомленнями про вручення поштових відправлень, повернуті відділенням поштового зв`язку із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання .

Колегія суддів враховує наявність у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17 правової позиції про те, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи.

Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20.06.2018 у справі № 127/2871/16-ц).

Крім того, матеріали справи містять докази наявності інших засобів зв`язку, наприклад, номер телефону відповідача та адреса електронної пошти, однак дій щодо додаткового повідомлення апелянта судом здійснено не було.

Отже, матеріали справи не містять доказів належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання апелянта стосовно відсутності в матеріалах справи доказів його належного повідомлення, у зв`язку з чим докази, надані апелянтом до суду апеляційної інстанції є такими, що не могли бути подані до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від самого відповідача. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про долучення документів, наданих до апеляції до матеріалів справи та їх врахування під час розгляду справи.

Стосовно суті позовних вимог та оцінки правовідносин, що склались між сторонами, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Згідно п.1 ст. 173 Господарського кодексу України господарське зобов`язання - це зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) правовідносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. п. 1, 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення, зобов`язання внаслідок розірвання договору.

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що певних умовах звичайно ставляться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

У вказаній постанові містяться визначення термінів, зокрема, спеціальні конструкції .

Відповідно до п. 3 вказаної постанови, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 06.09.2005 №2806-IV.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами (п. 5 постанови КМУ від 29.12.2003 №2067).

Згідно з п. 6 постанови КМУ від 29.12.2003 №2067 до повноважень робочого органу належать в тому числі: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради. Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 9 вказаної постанови для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу (п. 24 постанови КМУ від 29.12.2003 №2067).

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Маріупольської міської ради у відповідності до вимог правових норм, які містяться у п.п. 13 а ч.1 ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 16 Закону України Про рекламу , п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, було прийнято рішення №46 від 22.03.2017 Про затвердження Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя , також було затверджено типовий Договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

У вищевказаному рішенні містяться визначення термінів, зокрема, спеціальної конструкції , розповсюджувач зовнішньої реклами .

Відповідно до п.2. вказаного положення, розповсюджувач зовнішньої реклами це особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Реклама - інформація про особу чи товар, яка розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами га їх інтерес щодо особи чи товару.

З матеріалів справи вбачається, що між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма , м. Маріуполь Донецької області були укладені Договори №2 від 26.02.2016 та №8 від 30.09.2016 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до Додатку №1 до Договору №2 від 26.02.2016 до переліку місць розташування рекламних засобів, які надаються в користування належать спеціальні конструкції зовнішньої реклами за схемами №№ 381, 383, 387, 416, 421, 975, 1110, 2021, 2026, 2024, 2031, 2032, 2035, 2036, 2037, 2038, 2039, 2042, 2044, 2047.

Відповідно до Додатку №1 до Договору №8 від 30.09.2016 до переліку місць розташування рекламних засобів, які надаються в користування належать спеціальні конструкції зовнішньої реклами за схемами №№821, 935, 2029.

Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять Договір №21 від 21.02.2013, Договір №39 від 22.03.2013, Договір №5 від 19.03.2014 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, укладені між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп .

Відповідно до Додатку №1 до Договору №21 від 21.02.2013 до переліку місць розташування рекламних засобів, які надаються в користування належать спеціальні конструкції зовнішньої реклами за схемами №№94, 102, 202, 201, 112, 144, 320, 69, 530, 532, 571, 572, 126, 443.

Відповідно до Додатку №1 до Договору №39 від 22.03.2013 до переліку місць розташування рекламних засобів, які надаються в користування належать спеціальні конструкції зовнішньої реклами за схемами №№601, 528, 552, 533, 540, 396, 726, 66, 1150, 439, 125, 105.

Відповідно до Додатку №1 до Договору №5 від 19.03.2014 до переліку місць розташування рекламних засобів, які надаються в користування належать спеціальні конструкції зовнішньої реклами за схемою №446.

В подальшому, між ТОВ Рекламна фабрика Призма та ТОВ Рекламне агентство Проспект груп був укладений договір купівлі-продажу від 21.12.2015 №1, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати покупцю у власність рекламні конструкції за номенклатурою, якістю, кількістю та місцезнаходженням відповідно умовам Договору та Специфікацій до нього. А саме на підставі договору купівлі-продажу №1 від 21.12.2015 до ТОВ Рекламна фабрика Призма перейшли у власність рекламні конструкції за схемами №№66, 726, 69, 446, 144, 125, 126, 533, 528, 552, 1110, 532, 1150, 396, 530, 112, 105.

Позивач посилається на наявність підстав для здійснення відповідачем відшкодування вартості демонтованих спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Надаючи оцінку вказаним доводам, колегія суддів зазначає про наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 №95 затверджено Порядок демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполь, у новій редакції.

Пунктом 1.3 Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполь від 16.03.2011 №95 визначено, що Порядок є обов`язковим для виконання всіма розміщеними на території міста Маріуполя органами державної влади і місцевого самоврядування, їх посадовими особами, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності та підпорядкування, їх посадовими і службовими особами, а також фізичними особами-підприємцями, які здійснюють діяльність з розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя.

Згідно з п. 1.2.8 Порядку від 16.03.2011 №95, робочим органом, на який Маріупольською міською радою покладені функції щодо регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя, є Головне управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради.

Припис про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами - обов`язкове для виконання у визначені строки письмове розпорядження робочого органу розповсюджувачу реклами щодо усунення порушень, пов`язаних із розміщенням спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (п. 1.2.9 Порядку від 16.03.2011 № 95.

Договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів - двосторонній правочин, який вчиняється в письмовій формі і відповідно до якого Виконавчий комітет Маріупольської міської ради надає розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а розповсюджувач зовнішньої приймає вказані місця, використовує для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями (п. 1.2.10 Порядку від 16.03.2011 № 95).

В п. 2.1 Порядку від 16.03.2011 №95 визначений перелік випадків, в яких здійснюється демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зокрема:

- закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами і не продовження строку його дії у встановленому законодавством порядку (п. 2.1.1);

- припинення дії договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів з підстав, передбачених умовами цього договору або законом (п. 2.1.3);

- самовільне розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами без відповідного дозволу та (або) без укладання договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів (п. 2.1.5).

У випадках, передбачених підпунктами 2.1.1-2.1.2 пункту 2.1 Порядку, робочий орган звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунути виявлені порушення (п. 2.2 Порядку).

Звернення робочого органу до розповсюджувача зовнішньої реклами здійснюється шляхом надання письмового припису про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами. Порушення порядку розміщення зовнішньої реклами мають бути усунені розповсюджувачем зовнішньої реклами протягом 30 календарних днів з дати отримання припису (пп. 2.3, 2.4 Порядку).

Припис направляється робочим органом розповсюджувачу зовнішньої реклами рекомендованим поштовим відправленням або вручається йому під особистий підпис (п. 2.5 Порядку).

В п. 2.8 Порядку від 16.03.2011 №95 визначено перелік випадків, в яких робочий орган приймає рішення про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зокрема у випадку невиконання розповсюджувачем зовнішньої реклами вимог припису у термін, зазначений в ньому (п. 2.8.1) та у випадках, передбачених підпунктами 2.1.3-2.1.5 пункту 2.1 цього Порядку. У випадках, передбачених підпунктами 2.1.3-2.1.5 пункту 2.1 цього Порядку, припис не видається (п.2.8.2).

Згідно з п. 2.9 Порядку від 16.03.2011 №95, рішення про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами приймається у формі наказу керівника робочого органу. Рішення робочого органу про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є підставою для здійснення демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (п. 2.10 Порядку). У термін, який не повинен перевищувати 5 робочих днів, робочий орган направляє рішення про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами розповсюджувачу рекомендованим поштовим відправленням або вручається йому під особистий підпис (п. 2.12 Порядку). Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов`язаний демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами, зазначені у рішенні робочого органу про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, в термін, який не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня отримання цього рішення (п. 2.13 Порядку). У разі нездійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами протягом терміну, визначеного у рішенні робочого органу, демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється за рахунок коштів міського бюджету м. Маріуполя з наступним їх відшкодуванням за рахунок розповсюджувача зовнішньої реклами (п. 2.15 Порядку).

Матеріали справи містять відповідні рішення про демонтаж спеціальних конструкцій, а саме:

Наказом Начальника головного управління містобудування і архітектури Про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ Рекламна фабрика Призма №36 від 25.07.2016 зобов`язано демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами за схемами №№66, 69, 105, 112, 125, 126, 396, 446, 528, 532, 533, 552, 726, 1150.

Наказом Начальника головного управління містобудування і архітектури Про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ Рекламна фабрика Призма №18 від 20.03.2017 зобов`язано демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами за схемами №№381, 383, 387, 416, 421, 975, 1110, 2021, 2024, 2026, 2031, 2032, 2035, 2036, 2037, 2038, 2039, 2042, 2044, 2047.

Наказом Начальника головного управління містобудування і архітектури Про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ Рекламна фабрика Призма №92 від 03.11.2017 зобов`язано демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами за схемою №1150.

За наслідком прийняття вказаних рішень, позивач просить відшкодувати вартість демонтажу спеціальних конструкцій на підставі наявних в матеріалах справи актів прийому-здачі виконаних послуг з демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами, а саме за актами:

- №19 від 18.05.2018 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 105;

- б/н від 13.11.2018 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 726;

- б/н від 14.11.2018 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 446;

- б/н від 14.11.2018 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 66;

- б/н від 14.11.2018 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 69;

- б/н від 05.11.2018 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 144;

- б/н від 05.11.2018 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 126;

- №5 від 16.11.2017 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою пр. Будівельників (магазин Обжера ); згідно наказу №41 від 04.08.2015.

- №6 від 16.11.2017 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою перехрестя бул. Приморського та пр. Металургів;

- №43 від 07.12.2017 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою пр. Нікопольського та пр. Металургів (за схемою 1150);

- №36 від 01.12.2017 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою вул. Флотська, р-н АЗС (за схемою 533);

- б/н від 15.05.2017 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою пр. Миру 66/39 (магазин Жемчуг ) схема 112;

- б/н від 15.05.2017 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 530;

- б/н від 15.05.2017 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 532;

- б/н від 18.05.2017 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 528;

- б/н від 18.05.2017 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 396;

- б/н від 12.04.2017 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за схемою 552;

- б/н від 13.04.2017 щодо демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою вул. Шевченка (від вул. Купріна до пр. Будівельників) №6 (схема 125).

Втім колегія суддів, дослідивши обставини щодо настання у відповідача обов`язку здійснити відшкодування витрат, пов`язаних із демонтажем конструкцій за адресами та номерами схем, визначеними у актах прийому-здачі виконаних послуг з демонтажу, дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Договори №№2, 5, 8, 21, 39 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів містять наступні умови:

Відповідно до п.4.1 договору у випадку припинення цього договору розповсюджувач повертає місця розташування рекламних засобів Виконкому на підставі акту приймання-передачі. Протягом 10 днів після припинення цього Договору Розповсюджувач зобов`язаний за власний рахунок демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами, відновити елементи благоустрою і повернути місця розташування рекламних засобів Виконкому (4.2. договору).

Відповідно до п.4.6. у разі невиконання розповсюджувачем вимог цього договору щодо демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, Виконком має право провести демонтаж спеціальних конструкцій, що розташовані на займаному Розповсюджувачем місці, з наступним відшкодуванням Розповсюджувачем витрат Виконкому, пов`язаних з проведенням робіт з демонтажу і зберіганням демонтованих спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

У випадку, передбаченому п.4.6. Договору, демонтування рекламних засобів здійснюється відповідно до Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя, затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради.

Тобто у випадку припинення дії договорів відповідач повинен демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами, що розташовані на займаному Розповсюджувачем місці, а у разі нездійснення демонтажу - відшкодувати витрати, пов`язані із проведенням робіт з демонтажу.

Порядок припинення дії договорів передбачено у Розділі 7, а саме:

Цей договір припиняє свою дію: за згодою сторін; по закінченню строку договору; у випадку ліквідації розповсюджувача-юридичної особи; у випадку смерті розповсюджувача - ФОП; у випадку дострокового розірвання договору з підстав, передбачених п.п.7.2., 7.3. договору.

Таким чином, для застосування по відношенню до відповідача пункту 4.6. договорів, суд повинен з`ясувати настання обставин, які кореспондуються із обов`язком відповідача здійснити відшкодування витрат, пов`язаних із демонтажем конструкцій. Зокрема, дослідженню підлягають обставини щодо припинення дії договорів в частині розташування рекламних засобів за адресами, визначеними у актах демонтажу з підстав, визначених договорами у розділі 7.

Разом з тим, позивачем, в порушення вимог ст. 74 ГПК України не надано доказів припинення дії договору за згодою сторін (п.7.1.1.), через ліквідацію розповсюджувача (п.7.1.3.); дострокового розірвання договору з підстав, передбачених п.п.7.2., 7.3. договорів (п. 7.1.5.)

Крім того, матеріали справи не містять доказів припинення дії договорів по закінченню строку (п.7.1.2.). Так, відповідно до п.5.3. Договір укладено на строк встановлення (продовження) пріоритету Розповсюджувача на місця розташування рекламних засобів, наданих йому в користування. У випадку отримання Розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього Договору, цей Договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років.

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 затверджено Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території Маріуполя. Пунктом 4.4 Положення передбачено, що пріоритет заявника на місце розташування рекламного засобу встановлюється строком на три місяці з дати прийняття керівником робочого органу відповідного рішення. Пунктом 4.15 Положення встановлено, що дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено в заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма у переоформленні дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами 15 білбордів та 1 сітілайту; скасовано дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Проспектгруп . До переліку місць розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма , що вказані в Додатку №1 до рішення виконкому міської ради №98 від 27.04.2016 відносяться схеми №№105, 396, 530, 112, 532, 1150, 533, 528, 552, 144, 125, 126, 66, 726, 69, 446.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14.04.2017 у справі №263/3632/17 було вжито заходи забезпечення позову та зупинено до набрання законної сили рішенням суду дію п.1 та п.2 рішення Виконкому Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016 та заборонено виконавчим органам Маріупольської міської ради видавати розпорядчі акти та здійснювати дії, направлені на знесення та/або демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що належить ТОВ Рекламна фабрика Призма .

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.08.2017 у справі №263/3632/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Проспектгруп , про визнання неправомірним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано пп. 1, 2 вказаного рішення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №263/3632/17 доповнено резолютивну частину постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.08.2017 у справі №263/3632/17 абзацом третім та четвертим: Зобов`язати виконавчий комітет Маріупольської міської ради повторно розглянути заяви від 22.12.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма про переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя з прийняттям рішення у передбачений законодавством термін.

Про наслідки виконання Постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №263/3632/17 сторони суд не повідомили.

Таким чином, з огляду на те, що наразі дозволи на розміщення спеціальних конструкцій (визначені у рішенні №98) - не скасовані, у відповідача не виникло обов`язку повернення місць розташування рекламних засобів або відшкодування витрат у зв`язку із демонтажем конструкцій. Докази протилежного сторонами надані не були.

Отже, позивачем не доведено наявність протиправних дій відповідача щодо порушення порядку розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території міста Маріуполя, у зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з проведенням робіт з демонтажу спеціальних рекламних конструкцій за схемами №№105; 726; 446; 66; 69; 144; 126; 1150; 533; 112; 530; 532; 528; 396; 552; 125.

Крім того, відповідно до наявного в матеріалах справи акту прийому-здачі виконаних послуг з демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами №5 від 16.11.2017 демонтовано спеціальну конструкцію зовнішньої реклами за адресою пр. Будівельників (магазин Обжора ) останній прийнятий на виконання Наказу №41 від 04.08.2015. Згідно матеріалів справи, наказ №41 (т.1, а.с.165) стосується іншої юридичної особи (ТОВ Київспецреклама ), а тому грошові кошти за демонтаж даного об`єкта, також, не підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення позову.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційних вимог, скасування рішення суду з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, п. 2 ст. 275, п.п.1,3,4 ч.1, п.3 ч.3 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма задовольнити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2019 у справі 905/1562/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.06.2020.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя О.І. Склярук