Постанова

від 17.12.2019 по справі 1940/1662/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2019 року

Київ

справа №1940/1662/18

адміністративне провадження №К/9901/16753/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Теребовлянської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 (головуючий суддя: Мандзій О.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 (головуючий суддя: Качмар В.Я., судді: Курилець А.Р., Мікула О.І.) у справі №1940/1662/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Феро-пласт до Теребовлянської міської ради про визнання незаконним та нечинним рішення ,

В С Т А Н О В И В:

23.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Феро -пласт (далі - позивач або ТОВ Феро-пласт ) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Теребовлянської міської ради (далі - відповідач), в якому просило визнати незаконним та нечинним рішення №358 від 28.04.2016 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про прийняття відповідачем рішення Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області №358 від 28.04.2016 (далі - рішення №358) з порушенням, передбаченої Законом України від 11.09.2003 №1160-IV Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (далі - Закон №1160) процедури, оскільки не були внесені у встановлені терміни зміни до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік; не було опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідно не було надано позивачу та іншим особам терміну для надання зауважень та пропозицій; саме рішення не оприлюднене в друкованому засобі масової інформації.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про невиконання відповідачем вимог чинного законодавства України щодо процедури підготовки та офіційного оприлюднення регуляторного акту, а саме рішення №358, яке порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Суди вважають, що оскаржуване рішення прийнято не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 14.06.2019), в якій він просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована відсутністю порушень спірним рішенням прав та інтересів позивача, оскільки ТОВ Феро-пласт розрахунки орендної плати та самої оплати за оренду землі на підставі такого рішення не здійснювало. Звертає увагу, що за умови опублікування в газеті Воля (1249) інформації про проведення громадських слухань 16.03.2016, позивач фактично не був позбавлений можливості подання зауважень та пропозицій. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій підійшли до розгляду справи із надмірним формалізмом до застосування норм Закону України №1160, та просить суд переглянути оскаржувані рішення судів на предмет їх відповідності вимогам принципу справедливості та пропорційності, оскільки позивач не надає доказів внесення ним орендної плати за користування землями громади м. Теребовля, однак вимагає перегляду оскаржуваного рішення виключно з процедурних мотивів його прийняття.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

16.07.2019 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, де він зазначає про закріплення на законодавчому рівні чіткої процедура розроблення та затвердження органом місцевого самоврядування власних регуляторних актів, зокрема й обов`язку оприлюднення. Позивач вважає, що проведення відповідачем 16.03.2016 громадських слухань не позбавляло обов`язку суб`єкта владних повноважень опублікувати повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб. Також стверджує, що ТОВ Феро -пласт , як особа, що орендує земельну ділянку за адресою: м.Теребовля, вул.Шевченко 171, є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано оскаржуване рішення, та відповідно має право на участь у процедурі прийняття регуляторного акту.

Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2019 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож суди попередніх інстанцій мали з`ясувати, зокрема, чи було оспорюване рішення Теребовлянської міської ради прийняте, зокрема, у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури.

Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що між ТОВ Феро-пласт та міською радою 10.11.2013 укладено договір оренди землі загальною площею 5,4497 га для обслуговування виробничих будівель і споруд, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 171, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, строком на п`ять років.

У пункті 9 вказаного Договору визначено внесення орендарем орендної плати у встановленому розмірі від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становила 149109,37 грн в рік, 12425,78 грн щомісячно.

Рішенням шостої сесії сьомого скликання Теребовлянської міської ради від 28.04.2016 №358, що оскаржується, серед іншого, вирішено:

затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області, виготовлену ДП Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою ;

встановити, що середня (базова) вартість 1 квадратного метра земель міста Теребовля становить 122,90 грн;

нормативна грошова оцінка земель міста Теребовля, затверджена пунктом 1 цього рішення, вводиться у дію 01.01.2017.

Про встановлення нового розміру нормативно грошової оцінки земель міста Теребовля, що вводиться в дію 01.01.2017 відповідно до рішення №358, позивач дізнався з листа відповідача від 14.05.2018 №02-26/444.

За змістом вищезазначеного листа Теребовлянська міська рада з метою контролю виконання рішення №358 просить надати інформацію щодо сплати орендної плати за землю (по договорах оренди землі в м. Теребовля на 2016-2018 роки, з наданням копій підтверджуючих документів) за 2016 рік, 2017 рік та І квартал 2018 року.

З метою отримання інформації стосовно порядку прийняття та оприлюднення оскаржуваного рішення №358, ТОВ Феро-пласт 24.07.2018 направило до відповідача запит.

Листом від 01.08.2018 за №15/02-12 Теребовлянська міська рада, серед іншого, повідомила ТОВ Феро-пласт , що оскаржуване рішення №358 було оприлюднено 28.04.2016 на офіційному веб-сайті Теребовлянської міської ради.

Щодо порядку прийняття оскаржуваного рішення №358 судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Теребовлянська міська рада рішенням від 22.12.2015 №21 затвердила План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік (далі - рішення №21).

Рішенням Теребовлянської міської ради від 31.03.2016 №242 Про доповнення до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік ( далі - рішення №242) доповнено пунктом 7 наступного змісту: Рішення Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Теребовля, Теребовлянського району, Тернопольської області .

Рішенням Теребовлянської міської ради від 31.03.2016 № 341 Про внесення змін до рішення №21 від 22.12.2015 Про затвердження Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік (далі - рішення №341) доповнено План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік пунктами 8, 9, 10.

За інформацією, зазначеною в листі відповідача від 01.08.2018 №15/02-12, проект рішення Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопольської області та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб-сайті Теребовлянської міської ради 28.01.2016.

У газеті Воля №7(1249) від 12.02.2016 міською радою проінформовано громадськість про можливість протягом місяця з дня опублікування подавати до розробників та професійної депутатської комісії зауваження та пропозиції щодо запропонованого до розгляду проекту регуляторного акту. Також повідомлено, що 16.03.2016 відбудуться громадські слухання.

У газеті Воля (1759) від 22.04.2016 опубліковано розпорядження Теребовлянського міського голови від 18.04.2016 №158/2.4-од Про скликання шостої сесії Теребовлянської міської ради сьомого скликання , яке відбудеться 28.04.2016, та серед питань, які винесені на розгляд, затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР), який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За змістом пунктів 24, 35 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

За приписами статті 1 Закону України Про оцінку земель (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення №358; далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини третьої статті 201 Земельного кодексу України, частини п`ятої статті 5, частини першої статті 13 Закону №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша статті 15 Закону №1378-IV).

За змістом частини першої статті 23 Закону №1378-IV визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно з частинами першої і другої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною дванадцятою статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом №1160-IV.

Відповідно до статті 1 Закону №1160-IV регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Таким чином, затверджена нормативна грошова оцінка визначає базові розрахункові показники, які є обов`язковими для застосування у окремих відносинах між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарської діяльності, вона може застосовуватися неодноразово і стосуватися невизначеного кола суб`єктів, тому рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом, а відтак має бути прийняте з додержанням вимог Закону № 1160-IV.

Згідно зі статтею 4 Закону № 1160-IV одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язків розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до статті 5 Закону № 1160-IV забезпечення здійснення державної регуляторної політики, зокрема, включає: підготовку аналізу регуляторного впливу; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю (стаття 6 Закону № 1160-IV).

Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів визначено у статті 7 Закону №1160-IV, згідно якої регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

За змістом вищенаведених нормативно-правових актів можливим є внесення змін до затвердженого регуляторним органом плану діяльності з підготовки ним проектів регуляторних актів не пізніше дня оприлюднення проекту регуляторного акта, відсутнього в плані.

Так, 22.12.2015 рішенням відповідача №21 затверджено План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік, в якому був відсутній проект щодо підготовки рішення №358. Зміни до рішення №21 шляхом включення питання щодо підготовки проекту рішення № 358 внесені лише 31.03.2016 рішеннями №№ 242, 341.

Разом з тим, проект рішення № 358 оприлюднено на офіційному веб-сайті міської ради 28.01.2016, про що зазначає сам відповідач у відповіді, викладеній у листі 01.08.2018 №15/02-12.

Отже, План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік не був затверджений відповідачем у термін, визначений Законом №1160-IV, а також останнім порушено вимоги нормативних положень наведеної вище статті 7 цього Закону щодо внесення змін до затвердженого Плану діяльності шляхом включення до нього проекту Рішення, що свідчить про недотримання принципу передбачуваності, а саме послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності .

Відповідно до частини другої статті 9 Закону №1160-IV про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Згідно із частинами п`ятої- восьмої статті 9 Закону №1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Згідно частини другої статті 13 цього Закону №1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Отже, оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу, так і повідомлення про оприлюднення такого з метою одержання зауважень і пропозицій.

Зміст вищенаведених норм свідчить, що проведення відповідачем громадських слухань щодо проекту рішення, не позбавляло обов`язку оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій.

Частиною п`ятою статті 12 Закону №1160-IV передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Крім того, відповідно до статті 21 Закону України від 23.09.1997 №539/97-ВР Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження на умовах, визначених у договорах між цими органами і редакціями зазначених друкованих засобів масової інформації.

Таким чином, рішення відповідача, як регуляторний акт, підлягало обов`язковому оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації.

Як встановлено судом, рішення №358 в друкованих засобах масової інформації не опубліковувалося, незважаючи на те, що в тексті самого рішення зазначено про обов`язковість відділу діловодства і контролю оприлюднити дане рішення у засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті міської ради, що є порушенням вимог статті 12 Закону №1160-IV.

Таким чином, оскаржене рішення прийняте не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та без з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява N 29979/04, пункт 70).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява N 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Аналізуючи встановлені судами обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про те що відповідачем порушено процедуру підготовки та подальшого оприлюднення регуляторного акта.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а, Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 428/7176/14-а, від 16.10.2018 у справі №522/7868/13 та від 06.03.2019 у справі №803/417/18.

Відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що виходячи з приписів частини другої статті 264 КАС України, позивач, як орендар згідно договору оренди землі від 10.12.2013, є суб`єктом правовідносин, у яких застосовується оскаржуване рішення відповідача 28.04.2016 №358.

Згідно частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, посилання відповідача на невстановлення судами попередніх інстанцій чи сплачувалася позивачем орендна плата за землю за період чинності оскаржуваного рішення та чи виконувалися його вимоги, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими та передчасними, оскільки предметом позову є дотримання органом місцевого самоврядування встановленної чинним законодавством процедури прийняття та оприлюднення регуляторного акта, у зв`язку з чим зазначені доводи не впливають на оцінку оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень та загальний результат вирішення спору.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Теребовлянської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 у справі №1940/1662/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

І.В. Саприкіна