Постанова

від 04.12.2019 по справі 522/17347/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 522/17347/17

провадження № 61-44559св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс Міністерства інфраструктури України, Одеський державний обласний навчально-курсовий комбінат Українського державного підприємства Укрінтеравтосервіс Міністерства інфраструктури України,

третя особа - філія Одеського державного обласного навчально-курсового комбінату Українського державного підприємства Укрінтеравтосервіс Міністерства інфраструктури України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2018 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Кононенко Н. А., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс Міністерства інфраструктури України (далі - ПАТ Укрінтеравтосервіс ), Одеського державного обласного навчально-курсового комбінату Українського державного підприємства Укрінтеравтосервіс Міністерства інфраструктури України (далі - ОДОНКК Укрінтеравтосервіс ), третя особа - філія Одеського державного обласного навчально-курсового комбінату Українського державного підприємства Укрінтеравтосервіс Міністерства інфраструктури України (далі - філія ОДОНКК Укрінтеравтосервіс ), про скасування наказів та поновлення на роботі.

Позовна заява мотивована тим, що він є ветераном праці, працював на посаді викладача першої категорії з автосправи з 05 серпня 2004 року в

ПАТ Укрінтеравтосервіс . 14 квітня 2014 року наказом директора

Тарасюка М. К. був незаконно звільнений з відміткою за згодою сторін . ОСОБА_1 вказав, що його незаконно звільнив саме директор Укрінтеравтосервіс Тарасюк М. К.

Крім того, зазначив, що наказ № 423 про реорганізацію ООДУВК в філію ОДОНКК Укрінтеравтосервіс був виданий 21 червня 2013 року, а наказ про звільнення виданий 14 квітня 2014 року, що свідчить про те, що

ОСОБА_1 працював вже в філії 10 місяців, але ПАТ Укрінтеравтосервіс стверджує, що він ніколи не працював в філії ОДОНКК Укрінтеравтосервіс , та на його думку його підпис в трудовій книжці підробив ОСОБА_2 Причин для його звільнення не було, а в трудовій книжці тільки подяки за його роботу.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що він написав заяву про звільнення під тиском, що можуть підтвердити свідки, ОСОБА_1 просив суд визнати його звільнення незаконним, скасувати наказ

ОДОНКК Укрінтеравтосервіс № 32-ВК від 14 квітня 2014 року та поновити його на роботі.

Короткий змістрішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з матеріалів справи не встановлено, а позивачем не надано до суду належних та достатніх доказів не підтвердження того, що його змусили написати заяву про звільнення не з власного бажання, тобто під тиском. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не надано до суду належних та достатніх доказів не підтвердження того, що його змусили написати заяву про звільнення не з власного бажання, а під тиском. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і недоведеними. Таким чином, враховуючи, що в діях відповідача при виданні оскаржуваного наказу про звільнення позивача судом не встановлено порушення трудових прав позивача, то підстави для поновлення на роботі ОСОБА_1 відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Зазначав про те, що 14 квітня 2014 року він був незаконно, обманним способом звільнений з роботи бувшим на той час директором

ОДОНКК Укрінтеравтосервіс . При написанні вказаної заяви він вважав, що її повинні написати всі працівники у зв`язку з реорганізацією підприємства.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 25 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до

ПАТ Укрінтеравтосервіс , ОДОНКК Укрінтеравтосервіс , третя особа - філія ОДОНКК Укрінтеравтосервіс , про скасування наказів та поновлення на роботі призначено до розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив

ПАТ Укрінтеравтосервіс на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому воно просило залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 05 серпня 2004 року ОСОБА_1 працював на посаді викладача першої категорії в УДП ОДОНКК Укрінтеравтосервіс та наказом голови комісії цього ж комбінату від 14 квітня 2014 року № 32-ВК був звільнений відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін.

03 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до філії ОДОНКК Укрінтеравтосервіс про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення коштів.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області 01 червня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено (а. с. 39-41).

Разом з тим, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року рішення Приморського районного суду м. Одеси та ухвалу Апеляційного суду Одеської області скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому суд роз`яснив, що позов було пред`явлено до філії УДП ОДОНКК Укрінтеравтосервіс , яка не є юридичною особою, виступає у взаємовідносинах із іншими юридичними та фізичними особами, в тому числі державними органами від імені підприємства, відповідно до наданих доручень та довіреностей, в межах, зазначених підприємством та дозволених чинним законодавством.

За результатами нового судового розгляду позову ОСОБА_1 , Приморським районним судом м. Одеси від 24 січня 2017 року було ухвалено рішення, яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до філії УДП ОДОНКК Укрінтеравтосервіс про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2017 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2017 року було залишене без змін (а. с. 42-44).

Вказані судові рішення були обґрунтовані тим, що позивач звернувся до неналежного відповідача.

За результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

від 12 липня 2017 року рішення Приморського районного суду м. Одеси

від 24 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області

від 16 березня 2017 року було залишено без змін (а. с. 45-48).

15 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, вказавши у справі нових відповідачів.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У відповідності до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин и першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень частин и першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 18 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів (із послідуючими змінами) при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що з матеріалів справи не встановлено, а позивачем не надано до суду належних та достатніх доказів не підтвердження того, що його змусили написати заяву про звільнення за згодою сторін не з власного бажання, тобто під тиском. З урахуванням викладеного, суди дійшли обґрунтованого висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права при їх ухваленні не знайшли свого підтвердження і спростовуються належними та допустимими доказами у справі.

Посилання касаційної скарги на те, що при написанні заяви про звільнення він вважав, що такі заяви повинні написати всі працівники підприємства були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій, яким була надана належна правова оцінка й не спростовують висновків суду про те, що позивач був звільнений за згодою сторін на підставі його заяви відповідно до вимог чинного законодавства і при цьому його права не були порушені.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович