Ухвала

від 20.12.2019 по справі 160/12494/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

20 грудня 2019 р.Справа №160/12494/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА про забезпечення адміністративного позову, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019 року, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 17.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 січня 2020 року об 11:00 год.

19 грудня 2019 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просять:

- зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019 року, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю РБО Україна , до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/12494/19.

Вказану заяву обґрунтовано тим, що позивач звернувся до суду із позовом про оскарження постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019 року, яка на теперішній час є чинною, а отже існує загроза того, що відповідач, не очікуючи результатів вирішення спору у судовому порядку, розпочне (ініціює) процедуру примусового виконання оскаржуваного позивачем рішень в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження . У випадку звернення оскаржуваної постанови до примусового виконання, існує ймовірність накладення арешту на майно та кошти, які перебувають на банківських рахунках, що унеможливить виконання підприємством обов`язку з оплати праці, а з іншого порушить конституційні права трудового колективу підприємства на своєчасне одержання заробітної плати. Таким чином, оскільки на майно позивача може бути звернуте стягнення, це ускладнить виконання майбутнього рішення, а тому, для позивача існує ймовірність заподіяння негативних наслідків щодо порушення її прав і законних інтересів, у зв`язку із чим просить зупинити дію спірної постанови.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За змістом частини першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Судом встановлено, що Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019 року, якою накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА штраф у розмірі 250 380,00 грн.

Пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 року, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області зверталось із заявою до органів виконавчої служби з приводу відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваної постанови.

Інших обставин, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому спричинити порушення прав та інтересів позивача, або призвести до виникнення складнощів у їх відновленні, позивачем не наведено та судом не встановлено, відповідних доказів до матеріалів справи позивачем не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів та доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а тому відсутні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені у клопотанні.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева