Рішення

від 19.12.2019 по справі 922/3368/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3368/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Локарно", м.Миколаїв, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайський кабельний завод", м.Первомайський Харківської області, про стягнення 62494,01 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Локарно", м. Миколаїв, 17.10.2019 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайський кабельний завод", м.Первомайський Харківської області, про розірвання договору поставки від 12.06.2019, укладеного між сторонами в усній формі, та стягнення заборгованості за вказаним договором у розмірі 62494,01 грн, у тому числі: 57960,00 грн. основного боргу, 4162,01 грн пені, 372,00 грн - 3% річних від простроченої суми за весь час користування чужими коштами. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору та приписів ст.ст. 530, 693 ЦК України, не в повному обсязі поставив оплачений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2019 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/3368/19; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судові засідання, які відбулися з розгляду даної справи 03.12.2019 та 19.12.2019, представник позивача не з`явився; про час та місце судових засідань позивач був повідомлений належним чином, про що свідчать підписи його представників на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

21.11.2019 позивачем було подано до суду заяву про слухання справи за його відсутності, в якій позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі. До заяви позивачем було додано: на підтвердження позовних вимог - оригінали рахунку на оплату № 140 від 12.06.2019; видаткової накладної № 152 від 20.07.2019; платіжного доручення № 139 від 12.06.2019; на підтвердження витрат на послуги адвоката - оригінали Договору про надання послуг з правничої допомоги від 24.09.2019; акту виконаних робіт від 07.10.2019; платіжного доручення № 46 від 25.09.2019 про сплату 2000,00 грн.

Відповідач у судові засідання не з`явився; відзив на позовну заяву не надав; про причину неявки суд не повідомив. Про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать підписи його представників на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Отже, відповідач, є таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України.

При цьому, суд дійшов висновку, що неявка представників позивача та відповідача у судове засідання не перешкоджатиме розгляду справи по суті, у зв`язку з чим визнав за можливе розглянути справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи доказами, згідно ст. 202 ГПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, а також надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

12.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством "Локарно" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Первомайський кабельний завод" (відповідач) було укладено усний договір поставки, відповідно до якого відповідач, як постачальник, зобов`язався передати у власність позивача, як покупця, наступний товар:

- рукавичка трикотажна робоча універсальна з ПВХ крапкою арт. 7К103, у кількості 800 пар, вартістю 8,70 грн за пару (з ПДВ), на загальну суму 6960,00 грн (з ПДВ);

- рукавичка трикотажна робоча універсальна з ПВХ крапкою арт. 7К104, у кількості 12000 пар, вартістю 6,25 грн за пару (з ПДВ), на загальну суму 75000,00 грн (з ПДВ).

В свою чергу, позивач зобов`язався прийняти вищезазначений товар та сплатити за нього постачальнику 81960,00 грн (у тому числі ПДВ 13660,00 грн).

12.06.2019 відповідачем було надано позивачу рахунок на оплату № 140 на вищезазначений товар на загальну суму 81960,00 грн (у тому числі ПДВ 13660,00грн).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення № 139 від 12.06.2019, позивач сплатив на п/р відповідача 81960,00 грн (в тому числі ПДВ 20% 13660,00 грн) із зазначенням призначення платежу "За рукавички трикотажні робочі згідно рах. № 140 від 12.06.2019 р. ПДВ 20% 13 660,00 грн".

20.07.2019 відповідач відпустив зі складу ТОВ "ПКЗ" позивачу товар "рукавичка трикотажна робоча універсальна з ПВХ крапкою арт. 7К104", у кількості 3840 пар, вартістю 6,25 грн за пару (з ПДВ), на загальну суму 24000,00 грн (з ПДВ), про що було складено та підписано обома сторонами видаткову накладну № 152 від 20.07.2019, місце складання: м. Первомайський, вул. Дорожня, 3.

Отже, відповідачем не було поставлено позивачу наступний товар:

- рукавичка трикотажна робоча універсальна з ПВХ крапкою арт. 7К103, у кількості 800 пар, вартістю 8,70 грн за пару (з ПДВ), на загальну суму 6960,00 грн (з ПДВ);

- рукавичка трикотажна робоча універсальна з ПВХ крапкою арт. 7К104, у кількості 8160 пар, вартістю 6,25 грн за пару (з ПДВ), на загальну суму 51000,00 грн (з ПДВ). Всього на загальну суму 57960,00 грн (з ПДВ).

За таких обставин, позивач вважає, що сплачені ним 12.06.2019 кошти в сумі 57960,00 грн, є коштами, які відповідач утримує в себе тривалий час безпідставно та повинен повернути позивачу. При цьому, на вказану грошову суму за період прострочення з 21.07.2019 по 06.10.2019 позивачем на підставі ст. 549 ЦК України нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 4162,01 грн, та на підставі ст. 625 ЦК України - 3% річних від простроченої суми за весь час користування чужими коштами в сумі 372,00 грн.

Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд, приймаючи рішення у даній справі, виходить з наступного.

Відповідно до п. 1, пп.. 1 п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, умови договору поставки товарів були викладені в рахунку на оплату № 140 від 12.06.2019, а саме визначено асортимент, кількість, ціну товару, платіжні реквізити постачальника, порядок та умови отримання товару покупцем.

При цьому, в рахунку № 140 від 12.06.2019 зазначено: "Оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Повідомлення про оплату є обов`язковим, в іншому випадку не гарантується наявність товарів на складі. Товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р Постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта".

Оскільки позивачем було оплачено вищевказаний рахунок у повному обсязі (платіжне доручення № 139 від 12.06.2019), суд приходить до висновку, що позивачем було погоджено всі умови поставки.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано лише наступні документи:

- рахунок № 140 від 12.06.2019 на оплату товару: 1) рукавичка трикотажна робоча універсальна з ПВХ крапкою арт. 7К103, у кількості 800 пар, вартістю 8,70 грн за пару (з ПДВ), на загальну суму 6960,00 грн (з ПДВ); 2) рукавичка трикотажна робоча універсальна з ПВХ крапкою арт. 7К104, у кількості 12000 пар, вартістю 6,25 грн за пару (з ПДВ), на загальну суму 75000,00 грн (з ПДВ) - на загальну суму 81960,00 грн (у тому числі ПДВ: 13660,00 грн);

- видаткову накладну № 152 від 20.07.2019 на отримання товару: рукавичка трикотажна робоча універсальна з ПВХ крапкою арт. 7К104, у кількості 3840 пар, вартістю 6,25 грн за пару (з ПДВ), на загальну суму 24000,00 грн (у тому числі ПДВ: 4000,00 грн);

- платіжне доручення № 139 від 12.06.2019, яким ТОВ ВКП "Локарно" сплачено за рукавички трикотажні робочі 81960,00 грн згідно рах. № 140 від 12.06.2019 ПДВ 20% 13660 грн.

Враховуючи, що умовами договору передбачено отримання товару самовивозом, то вбачається , що позивачем повинні були вчиненні відповідні дії щодо отримання решти товару.

Судом встановлено , що в матеріалах справи відсутні докази будь-якого вчинення дій ( листування , телефоних перемов, приїзду на склад ) позивача до відповідача зі зверненнями щодо відпуску товару з його складу.

Також, позивачем не надано суду будь-яких доказів (письмових або електронних) на підтвердження відмови відповідача у видачі зі свого складу іншої частини товару представнику позивача, уповноваженому на отримання товару шляхом самовивозу. Крім того, про відмову відповідача передати позивачу товар взагалі не йдеться у позовній заяві.

Згідно з частиною першою статі 15 Цивільного кодексу України (кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а у частині першій статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи визначене у статті 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту повинен насамперед слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Отже, з наданих позивачем доказів не вбачається факту порушення прав позивача на отримання товару з боку відповідача, тобто позивач не позбавлений права звернутись до відповідача та отримати решту товару відповідно до умов договору самовивозом зі складу відповідача, а відтак позовні вимоги щодо стягнення боргу в розмірі 57960,00 грн та розірвання укладеного між сторонами договору є недоведеними та передчасними.

За таких обставин, суд вважає безпідставними й позовні вимоги в частині стягнення пені та процентів річних, оскільки вони є похідними від основного зобов`язання.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Локарно" у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв`язку з відмовою у позові, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Локарно" (54028, м. Миколаїв, вул. Чорновола, буд. 1; код ЄДРПОУ: 20918349) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайський кабельний завод" (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Дорожня, буд. 3; код ЄДРПОУ: 37327479) про розірвання договору поставки від 12.06.2019, укладеного між сторонами в усній формі, та стягнення 62494,01 грн - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "20" грудня 2019 р.

Суддя Н.М. Кухар