Рішення

від 19.12.2019 по справі 916/2740/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2740/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Тіщенко Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Островерхов Д.О. (довіреність б/н від 11.09.2015р.);

від відповідача - Сидоров О.В. (довіреність № 23-9/5 від 14.01.2019р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/2740/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» (61058, м. Харків, вул. Чичибабіна, буд.2, код ЄДРПОУ 23754598)

до відповідача Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» (65026, м. Одеса, вул. Митна площа,1, код ЄДРПОУ 01125666)

про стягнення 4 783 949,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

13.09.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» , в якій просило суд стягнути з відповідача 4 783 949,58 грн., у тому числі: 4 657 116 грн. -основного боргу, 19 025,04 грн. - 3% річних та 107 808,54 грн. - пені, а також суму витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлі послуг № КД-20973 від 24.10.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2019р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» залишено без руху, встановлено позивачу семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

24.09.2019р. до Господарського суду Одеської області від ТОВ «ЕНТЕХЕКО» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, такі недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2740/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17 жовтня 2019р. о 16:30.

15.10.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№ 21093/19), відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що ДП «Одеський морський торгівельний порт» було вжито всі необхідні дії щодо погодження фінансування спірних робіт, однак фінансовий план підприємства на 2019 рік не затверджено, що, з урахуванням положень п.4.5 договору, за думкою відповідача, є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України, а тому він, як замовник за вказаним договором, з об`єктивних причин, що не залежать від його волі, був позбавлений можливості здійснювати витрати на капітальні інвестиції відповідно до умов укладеного між сторонами договору. У зв`язку з викладеним, відповідач також зазначає, що, в силу ст. 218 ГК України, відсутні підстави для стягнення пені у визначеній позивачем сумі.

В судовому засіданні 17.10.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до "07" листопада 2019р. о 14год.00хв.

30.10.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 22444/19), відповідно до якої останній не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, зазначаючи про помилковість трактування портом положень п.4.5 договору, оскільки, за думкою позивача, даний пункт договору не передбачає, що надання послуг та їх оплата здійснюється тільки за умови наявності відповідних видатків у затвердженому порядку. Також, позивач заперечує і щодо неможливості нарахування відповідачу пені, адже відсутність коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за допущене правопорушення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.11.2019р. строк підготовчого провадження у справі №916/2740/19 продовжено до "25" грудня 2019р. та відкладено підготовче засідання на "05" грудня 2019 р. о 12:00.

05.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№25158/19), відповідно до якого останній просив суд відкласти судове засідання, призначене на 05.12.2019р. на іншу дату, у зв`язку з тим, що представник відповідача викликаний на допит до слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області.

В судовому засіданні 05.12.2019р. суд, розглянувши вищевказане клопотання відповідача відмовив в його задоволенні, з підстав необґрунтованості, та з огляду на те, що відповідач не позбавлений можливості направити у судове засідання іншого представника, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на "19" грудня 2019 р. о 14:30.

19.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про поновлення строку на подання клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого останній просив суд зупинити провадження у справі №916/2740/19 до набрання законної сили рішенням у пов`язаній справі №916/3568/19.

В судовому засіданні 19.12.2019р. суд, розглянувши заяву відповідача, протокольно її задовольнив та поновив відповідачу строк на подання клопотання про зупинення провадження у справі, долучивши заяву та клопотання до матеріалів справи.

Разом з тим, суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відмовив у його задоволенні, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів відкриття провадження у справі №916/3568/19, про що зазначено в протоколі судового засідання від 19.12.2019р.

В судовому засіданні 19.12.2019р.:

- представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити;

- представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні.

19.12.2019р. в судовому засіданні від було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24.10.2018р. між ДП «Одеський морський торговельний порт» (замовник) та ТОВ «Ентехеко» (виконавець) було укладено договір про закупівлю №КД-20973, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язався надати замовникові послуги, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно п. 1.1.1 договору, найменування послуг: послуги, пов`язані з програмним забезпеченням (послуги з впровадження програмного забезпечення для облікової системи ERP: Управління обліком запасів та рухом грошових коштів).

Відповідно до п. 1.4 договору, обсяг закупівлі за договором може бути зменшено в залежності від реального фінансування видатків замовника, про що укладається додаткова угода.

Згідно п. 2.1 договору, виконавець повинен надати замовнику послуги, якість та об`єм яких відповідає умовам, висунутим замовником та узгодженим з виконавцем, що визначено у загальних технічних вимогах (додаток №1), які є невід`ємною частиною цього договору.

Ціни на послуги встановлюються в національній валюті України та визначаються окремо по кожному етапу надання послуг (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору, ціною договору є загальна вартість послуг за даним договором, яка визначена у додатку №2, що є невід`ємною частиною даного договору, та становить 12 586 800 грн., у тому числі ПДВ 20% - 2097800 грн.

За умовами п. п.4.1, 4.2 договору, авансування за договором здійснюється поетапно. Аванс за перший етап сплачується виконавцю протягом п`яти банківських днів після підписання сторонами договору, на підставі виставленого рахунку, у розмірі 10% від вартості першого етапу, визначеної у додатку №2. Після підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг за першим етапом, замовник сплачує повну вартість послуг за першим етапом з урахуванням авансового внеску.

Відповідно до п.4.3 договору, аванс за кожний наступний етап надання послуг сплачується виконавцю протягом п`яти банківських днів, за умови підписання акту здачі-приймання наданих послуг за попереднім етапом, на підставі виставленого рахунку у розмірі 10% від вартості послуг за відповідним етапом, зазначеної у додатку 2. Після підписання обома сторонами акту здачі - приймання наданих послуг за надання послуг відповідного етапу замовник сплачує повну вартість наданих послуг за виконаним етапом з урахуванням авансового платежу.

Згідно п. 4.5 договору передбачено, що фінансування видатків за договорам здійснюється за умовами наявності затвердженою фінансового плану, та в межах суми видатків, передбаченим таким фінансовим планом.

Відповідно до п. 5.1, 5.2, п. 5.7 договору строк надання послуг - до 31.12.2018 року. Послуга за договором надається поетапно, строки надання послуг за етапами визначені у календарному плані (додаток №3), що є невід`ємною частиною цього договору. Обсяг надання послуг визначений у загальних технічних вимогах (додаток №1) та у календарному плані надання послуг (додаток №3), що є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно п.6.1 договору визначено обов`язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати надані послуги згідно з актом здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 6.3 договору виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строк, встановлений цим договором; забезпечити надання послуг, якість та об`єм яких відповідає умовам, встановленим цим договором.

Положеннями п. 7.1 договору передбачено, що результати послуг підлягають оформленню та здачі виконавцем замовнику по закінченні дії договору.

Відповідно до п. 7.2 договору, приймання результатів наданих послуг здійснюється з урахуванням їх відповідності загальним технічним вимогам на підставі протоколу з висновком про відповідність наданих послуг.

За умовами п. 7.3 договору, приймання результатів наданих виконавцем послуг за етапами здійснюється уповноваженими представниками сторін (зі складу робочої групи, створеної відповідно до положень загальних технічних вимог) впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання від виконавця оформленого акту. Оцінка та висновки про відповідність (невідповідність) наданих послуг вимогам загальних технічних вимог та календарному плану надання послуг (додаток №1 та додаток №3 до цього договору) завершується складанням протоколу з висновком про відповідність (невідповідність) наданих послуг. Також у протоколі зазначається перелік необхідних доопрацювань із строками їх виконання, у разі виявлення невідповідностей наданих послуг вимогам загальних технічних вимог та календарному плану надання послуг (додаток №1 та Додаток №3 до цього договору).

Відповідності до п. 7.4 договору, документом, що підтверджує надання послуг за виконаним етапом календарного плану є акт здачі-приймання наданих послуг, який підписується представниками обох сторін договору.

Згідно п. 8.3 договору, замовник несе відповідальність за своєчасність оплати наданих виконавцем послуг за даним договором. У разі порушення замовником умов платежів, зазначених у розділі 4 цього договору, замовник сплачує виконавцеві пеню за прострочення оплати в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 16.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами до повного виконання зобов`язань сторонами.

Додатками до цього договору є загальні технічні вимоги (додаток №1), протокол угоди про договірну ціну (додаток №2) та календарний план (додаток №3).

Шляхом укладення додаткової угоди №1 від 29.12.2018р. та додаткової угоди №2 від 26.04.2019р. сторонами за взаємною згодою було внесено зміни у договір №КД-20973 від 24.10.2018р. в частині визначення строку надання послуг, а саме: встановлено його до 31.12.2019р.

Відповідно до протоколу угоди про договірну ціну, що є додатком №2 до договору №КД-20973 від 24.10.2018р., встановлено вартість послуг (етапів): Етап 1 - дослідження бізнес-процесів на підприємстві та узгодження доопрацювань програмного забезпечення - у сумі 1 888 020 грн.; Етап ІІ - доопрацювання програмного комплексу, яке включає програмування звітів - у сумі 5 664 060 грн.; Етап ІІІ - дослідна експлуатація, яка включає навчальне консультування працівників замовника по роботі у програмному забезпеченні - у сумі 3 776 040 грн.; Етап IV - передача до промислової експлуатації, яка включає дистанційне консультування працівників замовника по програмному забезпеченню - у сумі 1 258 680 грн.

На виконання умов договору між сторонами у справі було складено акти здачі-приймання наданих послуг, згідно яких позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги за Етапом І-ІV, які визначені у протоколі угоди про договірну ціну та календарному плані, що є додатками №2, №3 до договору, на загальну суму 12 586 800 грн., а саме: акт №1 від 12.12.2018 року на суму 1 888 020 грн. (надання послуг за Етапом І), акт №2 від 19.12.2018р. на суму 5 664 060 грн. (надання послуг за Етапом ІІ), акт №3 від 18.07.2019 року на суму 3 776 040 грн. (надання послуг за Етапом ІІІ) та акт №4 від 07.08.2019 року на суму 1 258 680 грн. (надання послуг за Етапом ІV). Відповідач за отримані послуги розрахувався частково, за І, ІІ Етап та аванс 10 % за ІІІ Етап, всього на суму 7 929 684 грн. Решта суми за отримані роботи залишилась несплаченою.

12.08.2019р. позивачем було направлено ДП «Одеський морський торгівельний порт» претензію №1 вих№26 з вимогою перерахувати протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання цієї претензії грошові кошти у розмірі 4 657 116 грн. за надані позивачем послуги за 3-м та 4-м етапом договору №КД-20973 від 24.10.2018р. (включаючи аванс у розмірі 10% від вартості 4-го етапу) відповідно до рахунків. Зазначена претензія залишилась без відповіді, а заборгованість несплаченою.

На підставі вищевикладеного позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про стягнення 4 657 116,00 грн. - основного боргу, 19 025,04 грн. - 3% річних та 107 808,54 грн. - пені.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2018р. між ДП «Одеський морський торговельний порт» (замовник) та ТОВ «Ентехеко» (виконавець) було укладено договір про закупівлю №КД-20973, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язався надати замовникові послуги, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно п. 1.1.1 договору, найменування послуг: Послуги, пов`язані з програмним забезпеченням (послуги з впровадження програмного забезпечення для облікової системи ERP: Управління обліком запасів та рухом грошових коштів.

Відповідно до п.4.3 договору, аванс за кожний наступний етап надання послуг сплачується виконавцю протягом п`яти банківських днів, за умови підписання акту здачі-приймання наданих послуг за попереднім етапом, на підставі виставленого рахунку у розмірі 10% від вартості послуг за відповідним етапом, зазначеної у додатку 2. Після підписання обома сторонами акту здачі - приймання наданих послуг за надання послуг відповідного етапу замовник сплачує повну вартість наданих послуг за виконаним етапом з урахуванням авансового платежу.

Відповідно до п. 5.1, 5.2, п. 5.7 договору (з урахуванням додаткової угоди №1 та №2 до договору №КД-20973 від 24.10.2018р.) строк надання послуг - до 31.12.2019 року. Послуга за договором надається поетапно, строки надання послуг за етапами визначені у календарному плані (додаток №3), що є невід`ємною частиною цього договору. Обсяг надання послуг визначений у загальних технічних вимогах (додаток №1) та у календарному плані надання послуг (додаток №3), що є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно п.6.1 договору визначено обов`язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати надані послуги згідно з актом здачі-приймання наданих послуг.

Згідно п. 6.3 договору виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строк, встановлений цим договором; забезпечити надання послуг, якість та об`єм яких відповідає умовам, встановленим цим договором.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору про закупівлю послуг №КД-20973 від 24.10.2018р., позивач надав ДП "Одеський морський торгівельний порт" послуг на загальну суму 12 586 800 грн., що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими печатками сторін актами здачі - приймання наданих послуг до договору, а саме: акт №1 від 12.12.2018 року на суму 1 888 020 грн. (надання послуг за Етапом І), акт №2 від 19.12.2018р. на суму 5 664 060 грн. (надання послуг за Етапом ІІ), акт №3 від 18.07.2019 року на суму 3 776 040 грн. (надання послуг за Етапом ІІІ) та акт №4 від 07.08.2019 року на суму 1 258 680 грн. (надання послуг за Етапом ІV).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

При цьому, відповідач за отримані послуги згідно актів здачі-приймання наданих послуг розрахувався частково, в сумі 7 929 684 грн., а саме: 1 888 020 грн. (за І Етап), 5 664 060 грн. (за ІІ Етап) та 377 604 грн. (аванс в розмірі 10% ІІІ Етапу), що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку наданими позивачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав умови укладеного між сторонами договору про закупівлі послуг №КД-20973 від 24.10.2018р., а саме не здійснив у встановлений договором строк сплату вартості фактично наданих послуг по Етапу ІІІ (90%) та ІV у загальному розмірі 4 657 116 грн. Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем вартості прийнятих послуг в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ЕНТЕХЕКО » в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 4 657 116 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у розмірі 107 808,54 грн. та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 8.3 договору, сторони узгодили, що замовник несе відповідальність за своєчасність оплати наданих виконавцем послуг за даним договором. У разі порушення замовником умов платежів, зазначених у розділі 4 цього договору, замовник сплачує виконавцеві пеню за прострочення оплати в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд перевіривши, за допомогою системи „Ліга Закон» здійснений позивачем розрахунок пені за загальний період з 20.07.2019р. по 12.09.2019р., встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку невірно визначено дату виникнення у відповідача прострочення з оплати, з огляду на що, зробив власний розрахунок, згідно якого загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 110 058,63 грн.

Сума боргу (грн.)Період просрочкиСума пені 3398436 19.07.2019 - 12.09.2019 88312,78 125868 26.07.2019 - 12.09.2019 2860,48 1132812 08.08.2019 - 12.09.2019 18885,37

При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем до стягнення суму пені, яка безпосередньо заявлена у позові.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши, за допомогою системи „Ліга Закон» здійснений позивачем розрахунок 3% за загальний період з 20.07.2019р. по 12.09.2019р., встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку також невірно визначено дату виникнення у відповідача прострочення з оплати, з огляду на що, суд, зробив власний розрахунок, згідно якого загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 19 500,22 грн.

Сума боргу (грн.)Період просрочкиЗагальна сума процентів 3398436 19.07.2019 - 12.09.2019 15642.12 125868 26.07.2019 - 12.09.2019 506.92 1132812 08.08.2019- 12.09.2019 3351.88

При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем до стягнення суму 3%, яка безпосередньо заявлена у позові.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача на користь позивача: 4 657 116 грн. - основної заборгованості, 107 808,54 грн. - пені та 19 025,04 грн. - 3% річних.

Щодо тверджень відповідача про наявность відкладальних обставин, з огляду на умови п. 4.5 договору у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, суд зазначає про помилковість таких тверджень, оскільки зазначені положення стосуються фінансування видатків за договором, а не відкладення (відтермінування) строку чи обов`язку щодо оплати окремого етапу робіт за договором.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, із змісту статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України не вбачається такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Більш того, суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього кодексу та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, суд вважає за необхідне окремо наголосити, що добросовісність у правовідносинах означає здійснення сторонами заходів, спрямованих на уникнення правопорушення.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про стягнення - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» (65026, м. Одеса, вул. Митна площа,1, код ЄДРПОУ 01125666) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» (61058, м. Харків, вул. Чичибабіна, буд.2, код ЄДРПОУ 23754598) 4 657 116 (чотири мільйони шістсот п`ятдесят сім тисяч сто шістнадцять) грн. -основної заборгованості, 19 025 (дев`ятнадцять тисяч двадцять п`ять) грн. 04 коп. - 3% річних, 107 808 (сто сім тисяч вісімсот вісім) грн. 54 коп. - пені та 71 759 (сімдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 25 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 21 грудня 2019 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко