Ухвала

від 19.12.2019 по справі 916/1407/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/1407/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ОІЛС Україна"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019

(головуючий - Разюк Г.П., судді Колоколов С.І., Головей В.М.)

у справі №916/1407/19

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ОІЛС Україна", 2) ОСОБА_1 , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТГРУП", 4) ОСОБА_2 , 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАГРО"

про стягнення 9 327 459,38 доларів США та 32 967 266,65 грн,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ ОІЛС Україна" (далі - ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна") звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі №916/1407/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 27.08.2019 у справі №916/1407/19 позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задоволено повністю.

Водночас не погоджуючись з вищевказаним рішенням, ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 27.08.2019 скасувати.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 апеляційну скаргу ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" на рішення Господарського суду Одеської області від 27.08.2019 у справі №916/1407/19 залишено без руху, встановлено ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме надати суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у сумі 1 008 525,00 грн, шляхом подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків.

11.11.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" надійшла заява про відстрочення сплати судового збору, в якій заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 27.08.2019 у справі №916/1407/19 до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення. У вказаній заяві скаржник посилався на скрутне матеріальне становище та відсутність можливості сплатити судовий збір у розмірі 1 008 525,00 грн.

Водночас ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019, у задоволенні заяви ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" на рішення Господарського суду Одеської області від 27.08.2019р. у справі №916/1407/19 повернуто без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд виходив з того, що ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" не довело наявність визначених законодавством умов, викладених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", необхідних для відстрочення судового збору за подання відповідної апеляційної скарги, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору. Крім того, оскільки недоліки апеляційної скарги не було усунуто у встановлений судом строк, а саме не було надано суду доказів сплати судового збору за її подання у встановленому законом розмірі, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягала поверненню.

Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду, постановлена з посиланням на ч. 4 ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Разом з тим, касаційна скарга ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" зводиться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції про те, що апелянтом не було доведено наявність визначених законодавством умов, викладених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", необхідних для відстрочення судового збору за подання відповідної апеляційної скарги, оскільки у своїй заяві про відстрочення сплати судового ним було зазначено, що ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" не вело господарської діяльності, не мало жодного доходу та знаходилося у скрутному матеріальному становищі, а тому не мало можливості сплатити судовий збір. Однак апеляційним господарським судом не були враховані вказані обставини, що призвело до постановлення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі №916/1407/19, яка не відповідає вимогам процесуального законодавства.

Крім того, скаржник вказує на наявність підстав для відкриття касаційного провадження, зазначає, що ГПК України визначено вичерпний перелік підстав, за яких судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, а тому вважає, що відмова у доступі до оскарження, означає відмову у доступі до правосуддя.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Таким чином у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 2 ст. 293 ГПК України і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.

Водночас за змістом п. 2 ч. 2 ст. 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доводам, викладеним у касаційній скарзі Верховний Суд зазначає, що аргументи, які викладені у касаційній скарзі не викликають розумних сумнівів щодо правильності застосування норм права господарськими судом апеляційної інстанції, а тому Суд дійшов висновку визнати касаційну скаргу ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі №916/1407/19 необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосовування норм права апеляційним господарським судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтею 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІСТ ОІЛС Україна" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі №916/1407/19.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець