Постанова

від 13.02.2020 по справі 916/1407/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1407/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника від позивача -адвоката Саранчука В.С. за свідоцтвом серія ОД № 004072 від 15.01.2020 та довіреністю № 267 від 31.01.2018;

/інші учасники справи поштову кореспонденцію за юридичною адресою не отримують, повідомлені по час та місце розгляду справи на офіційному веб-порталі Судова влада України , але не скористались правом на участь в судовому засіданні/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 27.08.2019 в частині розподілу судових витрат, проголошене о 15:09:25 суддею Мостепаненко Ю.І. у м. Одесі, повний текст якого складено 06.09.2019,

у справі № 916/1407/19

за позовом Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України"

до відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА";

- ОСОБА_1 ;

- Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОІНВЕСТГРУП";

- ОСОБА_2 ;

- Товариства з обмеженою відповідальністю „ФІНАГРО"

про стягнення 9 327 459,38 доларів США та 32 967 266,65 грн.

В С Т А Н О В И В :

21.05.2019 Публічне акціонерне товариство ( далі - ПАТ)„Державний ощадний банк України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА", ОСОБА_1 , ТОВ „АГРОІНВЕСТГРУП", ОСОБА_2 та ТОВ „ФІНАГРО" з урахуванням заява про збільшення позовних вимог від 25.07.2019 про стягнення з відповідачів, як поручителів та солідарних боржників за укладеними договорами поруки, заборгованості станом на 24.07.2019 у розмірі 9 327 459,38 доларів США та 32 967 266,65 грн., в тому числі: 8 800 000,00 доларів США заборгованості по простроченому кредиту; 422 379 доларів США 47 центів заборгованості по прострочених процентах; 153 780 грн. 28 коп. загальної заборгованості за комісією; 959 749 грн. 31 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів; 31 838 861 грн. 38 коп. пені за несвоєчасне погашення основного боргу; 13 707 грн. 89 коп. пені за несвоєчасне погашення комісії; 3 096 доларів США 02 центів 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів; 101 983 доларів США 89 центів 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу та 1 167 грн. 79 коп. 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії.

Позовні вимоги АТ „Державний ощадний банк України" обґрунтовано неналежним виконанням з боку позичальника - ТОВ „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору кредитної лінії 505/48-1 з урахуванням додаткових угод до нього, та направленням вимог на погашення боргу поручителям за укладеними договорами поруки ОСОБА_1 , ТОВ „АГРОІНВЕСТГРУП", ОСОБА_2 , ТОВ „ФІНАГРО".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.08.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"заборгованості за договором кредитної лінії № 505/48-1 від 18.12.2017р., яка станом на 24.07.2019 становить 9 327 459 доларів 38 центів США та 32 967 266,65 грн., в тому числі: 8 800 000,00 доларів США - заборгованості по простроченому кредиту ; 422 379 доларів США 47 центів - заборгованості по прострочених процентах; 153 780,28 грн. - загальної заборгованості за комісією; 959 749,31 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 31 838 861,38 грн. - пені за несвоєчасне погашення основного боргу; 13 707,89 грн. - пені за несвоєчасне погашення комісії; 3 096 доларів США 02 центів - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів; 101 983 доларів США 89 центів - 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу та 1 167,79 грн. - 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії.

Стягнуто з ТОВ "АГРОІНВЕСТГРУП", ТОВ"ФІНАГРО", ОСОБА_1 ОСОБА_2 як солідарних боржників ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна" на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованості за договором кредитної лінії № 505/48-1 від 18.12.2017р., яка станом на 24.07.2019р. становить 9 327 459 доларів 38 центів США та 32 967 266,65 грн., в тому числі:8 800 000,00 доларів США - заборгованості по простроченому кредиту; 422 379 доларів США 47 центів - заборгованості по прострочених процентах; 153 780,28 грн. - загальної заборгованості за комісією; 959 749,31 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; 31 838 861,38 грн. - пені за несвоєчасне погашення основного боргу; 13 707,89 грн. - пені за несвоєчасне погашення комісії; 3 096 доларів США 02 центів - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів; 101 983 доларів США 89 центів - 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу та 1167,79 грн. - 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії.

А також стягнуто з кожного з відповідачів на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України по 134 470 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду в частині розподілу судових витрат, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 27.08.2019 в цій частині скасувати та постановити нове, яким покласти судові витрати на ТОВ "ІСТ ОІЛС УКРАЇНА".

Скаржник вважає, що Господарський суд Одеської області при прийняті рішення в частині розподілу судових витрат невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Зокрема скаржник зазначає, що умовами договору поруки № 508/48-4 від 18.12.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Ощадбанк на забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії №505/48-1, не передбачено відшкодування поручителем судових витрат, пов`язаних з розглядом у судах справ, предметом яких є стягнення з ТОВ "ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" заборгованості за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим відсутні підстави для покладення на нього судових витрат у даній справі.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Фактично апелянт не згоден з розподілом судом за підсумками розгляду спору в даній справі саме судового збору.

Згідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI, відповідно до ст.3 якого судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Ста. 4 Закону встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру відповідно - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, розмір судового збору залежить від виду позовних вимог. Звертаючись у травні 2019 року до Господарського суду Одеської області з позовною заявою майнового характеру Акціонерне товариство „Державний ощадний банк України" правомірно сплатило судовий збір за її розгляд у сумі 672 350грн., що підтверджується меморіальним ордером №3132 від 15.05.2019 (т. 1 а.с. 32).

Позовні вимоги Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" про солідарне стягнення заборгованості місцевим господарським судом задоволено повністю і в цій частині його рішення не оскаржується.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 п. 4.1 пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Отже з огляду на вищезазначене, судом першої інстанції цілком законно стягнуто судовий збір з ОСОБА_1 у сумі 134 470грн.

Позиція скаржника щодо того, що в договорі поруки від № 508/48-4 від 18.12.2017, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ Ощадбанк на забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії №505/48-1, не передбачено відшкодування поручителем судових витрат, пов`язаних з розглядом у судах справ, предметом яких є стягнення з ТОВ "ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" заборгованості за вказаним кредитним договором, а відтак відсутні підстави для покладення на нього судових витрат у даній справі не заслуговує на увагу судової колегії, оскільки відсутність в договорі відповідної умови не позбавляє його як відповідача у даній справі обов`язку з відшкодування позивачу судового збору у встановленому законом порядку.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду в оскарженій частині є законним, винесеним з додержанням норм матеріального і процесуального права і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування, отже апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишає без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276 , 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 27.08.2019р. у справі №916/1407/19 в частині розподілу судових витрат залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.02.2020 о 10:30год.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя В.М. Головей

Суддя С.І. Колоколов