Постанова

від 20.12.2019 по справі 910/8167/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/8167/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Козир Т.П., судді Куксов В.В., Яковлєв М.Л.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 (суддя Ковтун С.А.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний консалтинг "Надра"

про заміну стягувача

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви про заміну стягувача

1.1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічний консалтинг "Надра" (далі - заявник) звернулося у Господарський суд міста Києва із заявою про заміну стягувача (далі - Заява), просило замінити стягувача Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - позивач) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічний консалтинг "Надра" у частині стягнення по рішенню Господарського суду міста Києва від 16.06.2016 у справі № 910/8167/16 з Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" (далі - відповідач) заборгованості у сумі 228 446,00 грн. за спожиту електричну енергію.

1.2. Заява мотивована тим, що заявником на підставі договору поруки виконані зобов`язання боржника перед кредитором щодо сплати заборгованості, що виникла у період з 01.04.2015 по 01.11.2015, у зв`язку з чим до заявника перейшло право вимоги, тому наявні підстави для здійснення заміни стягувача.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019, Заяву задоволено.

2.2. Висновки судів мотивовані тим, що заявник виконав зобов`язання відповідача по сплаті заборгованості у наведеній сумі позивачу, тому до нього перейшли всі права кредитора в межах цієї суми, що є підставою для заміни позивача по виконанню рішення суду у межах вказаної суми.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні Заяви.

3.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права. Позивач зазначає, що заявник не сплачував грошових коштів в означеній сумі за рішенням суду у даній справі, тому він не набув право вимоги до відповідача, що виключає підстави для здійснення судом процесуального правонаступництва. При цьому позивач вказує на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8169/16, згідно якої відмовлено заявнику у задоволенні аналогічної заяви.

3.3. 18.12.2019 до Верховного Суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача у яких він просить врахувати постанову Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/8196/16, але ці пояснення не можуть бути розглянуті виходячи із наступного.

3.4. Відповідно до частини першої статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

3.5. Виходячи з наведених норм процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку про відмову у прийнятті до розгляду наведених пояснень, оскільки вони були подані за межами строку на касаційне оскарження.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (ч.1).

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2). Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.3).

Згідно статті 512 цього Кодексу кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою (ч.1). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (ч.2). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3).

4.2. Судами встановлено, що на виконання укладеного між позивачем, відповідачем та заявником договору поруки поручитель у період з 01.04.2015 по 01.11.2015 сплачував позивачу грошові кошти в якості оплати заборгованості відповідача, що підтверджується наявними матеріалах справи копіями платіжних доручень на загальну суму 228446,00 грн. (а.с.229-243) та довідкою про надходження коштів (а.с.21).

На виконання вимог п. 5.3 Договору поруки, 11 липня 2017 року поручитель подав боржнику письмове повідомлення, до якого додав належним чином завірені копії документів.

Вказане повідомлення було отримано боржником 11.07.2017, що підтверджується відповідною відміткою про отримання.

Натомість, в порядку, визначеному п. 5.4 Договору поруки, відповідач в 10-ти денний термін з дня отримання вищевказаного повідомлення зобов`язання не виконав, чим порушив вимоги вказаного договору.

4.3. Таким чином, висновки судів про наявність правових підстав для задоволення Заяви та здійснення процесуального правонаступництва у розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України ґрунтується на наведених нормах права та встановлених фактичних обставинах справи.

4.4. Посилання скаржника на правову позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 04.12.2019 у справі № 910/8169/16, між з тими ж сторонами та з аналогічних правових підстав, не може бути підставою для задоволення касаційної скарги, оскільки у справі № 910/8169/16 суд дійшов відповідних правових висновків виходячи із того, що оскільки із встановлених судами обставин вбачалося, що рішенням суду стягнуто з боржника заборгованість за угодою, в той час, як заявник здійснював перерахування коштів у період, який передував укладенню угоди, та не встановлено, що заявник здійснював перерахування коштів за рішенням суду, що виключало правові підстави для здійснення судом процесуального правонаступництва із стягувача на заявника саме за рішенням суду, на яке посилався заявник у своїй заяві, з урахуванням її уточнення.

Натомість у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, судами не було встановлено, що заявник здійснював перерахування коштів у період, який передував укладенню Договору поруки, та не встановлено, що заявник здійснював перерахування коштів не за рішенням суду.

Отже обставини даних справ є відмінними, тому доводи, викладені у касаційній скарзі у цій частині, не можуть бути підставою для інакшого вирішення спору.

4.5. Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності судових рішень.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За приписами статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням наведеного, оскільки судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд не вбачає правових підстав для скасування оскарженої постанови.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги належить покласти на особу, що звернулася із касаційну скаргою.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 у справі Господарського суду міста Києва № 910/8167/16, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов