Постанова

від 11.12.2019 по справі 911/2460/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2460/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Огороднік К.М., судді -Жуков С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників:

учасника ТОВ "Агроком" ОСОБА_2 - Солдаткін О.С. (договір про надання правової допомоги від 05.01.2019 № 05/01),

ОСОБА_1 - Зінченко П.Л. (договір про надання правової допомоги від 06.01.2019 № 06/01),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" Федорова Віктора Федоровича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019

та рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2019

у справі №911/2460/18

за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком"

до ОСОБА_1

про стягнення 784 935,53 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" ОСОБА_2 (далі - позивач) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" (далі - ТзОВ "Агроком", Товариство) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 784935,53 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої Товариству своїми діями під час виконання посадових обов`язків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання обов`язків директора ТзОВ "Агроком" ОСОБА_1 , діючи з перевищенням наданих статутом повноважень, уклав від імені Товариства ряд договорів, що надалі були визнані судом недійсними, однак за якими ТзОВ "Агроком" виплатило на користь третьої особи - ПП "Бета-Консалтинг", заявлені у справі про банкрутство кошти у розмірі 784 935,53 грн, а тому просить суд стягнути з відповідача 784 935,53 грн шкоди на підставі ст.ст. 614, 1166, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами обставини

ОСОБА_2 є учасником ТзОВ "Агроком" (ідентифікаційний код 30615677) з часткою в статутному капіталі - 12 766 016,67 грн, що складає 70% статутного капіталу.

Згідно наказу по ТзОВ "Агроком" №5-К від 27.09.2004 ОСОБА_1 приступив з 27.09.2004 до виконання обов`язків і повноважень директора ТзОВ "Агроком".

Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Агроком", оформлених протоколом № 01/08 від 01.08.2016, ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТзОВ "Агроком" з 01.08.2016.

За доводами ОСОБА_2 , протягом перебування на посаді директора ТзОВ "Агроком" ОСОБА_1 здійснив ряд дій, що призвели до розтрати товарно-матеріальних цінностей товариства, шляхом укладення від імені Товариства наступних правочинів.

Так, 27.03.2012 між ТзОВ "Агроком", як установником управління, в особі директора ОСОБА_1 та ПП "Бета-Консалтинг", як управителем, укладено договір управління майном, відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, установник управління передає управителю описане в договорі нерухоме майно, а також інше майно, в управління на строк, визначений цим договором, а управитель за плату від свого імені здійснює управління цим майном виключно в інтересах установника управління або названої ним особи (вигодонабувача), а саме: комплекс нежитлових будівель літ. "А" - 103,5, "В" - 5966,2, "З" - 94,8, "К" - 769,2, "Л" - 422,7 та споруд за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 192 "в" колишній 194 (далі - договір управління майном).

15.05.2012 та 01.03.2013 між ПП "Бета-Консалтинг", як орендодавцем, та ТзОВ "Агроком", як орендарем, в особі директора ОСОБА_1 укладено договори оренди нежитлового приміщення №ДО-01 та №ДО-04 (далі - договори оренди), відповідно до яких орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування (оренду) нерухоме майно - приміщення (далі - об`єкт оренди), місцезнаходження яких Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 192-В.

01.03.2013 між ТзОВ "Агроком", як поклажедавцем, в особі директора ОСОБА_1 та ПП "Бета-Консалтинг", як зберігачем, укладено договори відповідального зберігання, відповідно до умов яких поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом терміну дії договору відповідно:

- лінію профілювання ПН-100 (установка для профілювання листа РР100) загальною вартістю 656 299,176 грн з ПДВ; електромеханічний консольний розмотувач мод. ЕМКРД-1 з пристроєм для переміщення бухти металу (гідравлічний візок) - загальною вартістю 182004,00 грн з ПДВ;

- кран мостовий електричний №375 вартістю 562 866,34 грн; кран мостовий однобалочний C*TS*10,5, К56196ПС вартістю 97 188,41 грн (далі - майно). Зберігання за цими договорами є платним та складає 5 000,00 грн з ПДВ в місяць (далі - договори відповідального зберігання).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №911/3993/13, зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Агроком" в сумі 8 727978,06 грн, ПП "Бета-Консалтинг" визнано кредитором з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 784 935,53 грн з яких: 1 147,00 грн (1 черга), 783 788,53 грн (4 черга). Вказана ухвала у зазначеній частині не оскаржувалась до судів вищих інстанцій та набрала законної сили.

Надалі ТзОВ "Агроком" здійснило розрахунки з кредиторами, зокрема з ПП "Бета-Консалтинг" та сплатило на його рахунок 784935,53 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №8 від 31.07.2017.

У зв`язку з виконанням ТзОВ "Агроком", як боржником, усіх зобов`язань перед кредиторами, ухвалою господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/3993/13, зокрема, припинено провадження у справі за заявою ТзОВ "Бастіон-Капітал" та ТзОВ "Арсенал -центр" до ТзОВ "Агроком" про банкрутство.

Водночас, не погоджуючись з укладенням ТзОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг" договором управління майном з огляду на відсутність у директора ОСОБА_1 повноважень на його укладення, у червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТзОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг" про визнання недійсним вказаного правочину.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2013 у справі №911/2320/13 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТзОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг" про визнання недійсним договору управління майном від 27.03.2012.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 у справі №911/2320/13,залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014, позов задоволено, визнано недійсним договір управління майном, укладений 27.03.2012 між ТзОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг", посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П., зареєстрований у реєстрі за №842.

Також, не погоджуючись з укладенням ТзОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг" договорів оренди та відповідального зберігання з огляду на відсутність у ПП "Бета-Консалтинг" обсягу прав щодо майна та відсутність у директора ОСОБА_1 повноважень на укладення вказаних договорів, у червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТзОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг"про визнання недійсними вказаних правочинів.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.08.2014 у справі №911/2435/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014, позовні вимоги задоволені у повному обсязі, визнано недійсними договори оренди та договори відповідального зберігання.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 у справі №911/2435/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 і рішення господарського суду Київської області від 12.08.2014 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду України від 01.07.2015 у справі № 911/2435/14, скасовано постанову Вищого господарського суду України від 19.11.2014 та залишено в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 у даній справі.

З посиланням на рішення судів у господарській справі №911/2435/14, якими визнано недійсними укладені між ТзОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг" договори оренди та відповідального зберігання, за якими ТзОВ "Агроком" виплатило на користь третьої особи - ПП "Бета-Консалтинг", заявлені у справі про банкрутство кошти у розмірі 784935,53 грн., ОСОБА_2 в особі ТзОВ "Агроком" звернувся з позовом у даній справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2019 у справі №911/2460/18 у задоволенні позовних вимог учасника ТзОВ "Агроком" ОСОБА_2 в інтересах ТзОВ "Агроком" до ОСОБА_1 про стягнення 784935,53 грн збитків відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що кошти у сумі 784935,53грн ТзОВ "Агроком" сплатило третій особі як договірне грошове зобов`язання на виконання рішення суду (ухвала Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №911/3993/13), що набрало законної сили у передбаченому законом порядку, є обов`язковим до виконання, тому вказана сума коштів не є збитками у розумінні ст.ст.224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у перевищенні ОСОБА_1 наданих йому статутних повноважень під час укладання договорів оренди та відповідального зберігання.

Водночас визнав неспроможними посилання на наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками з огляду на виникнення заборгованості у ТзОВ "Агроком" перед ПП "Бета-Консалтинг" саме внаслідок укладення відповідачем договорів з перевищенням повноважень, а також вини відповідача, яка полягає в укладенні ним договорів, попри обізнаність зі встановленими статутом обмеженнями на це.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2019 у справі №911/2460/18 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого суду про відмову у задоволенні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь ТзОВ "Агроком" 784 935,53 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої Товариству своїми діями під час виконання посадових обов`язків з огляду на недоведеність ОСОБА_2 наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Також, апеляційний суд визнав вірним не застосування судом першої інстанції приписів ст.1191 ЦК України, оскільки відповідною нормою закону врегульовано порядок виникнення у кредитора регресної вимоги до винної особи, тоді як спірні у даній справі відносини мають іншу правову природу, позаяк заявлені до стягнення грошові кошти виплачені ТзОВ "Агроком" на рахунок третьої особи не в рахунок відшкодування збитків, завданих відповідачем такій особі, а на виконання рішення суду, що набрало законної сили, а відповідач жодних грошових зобов`язань перед третьої особою не мав.

Крім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування передбачених законом наслідків спливу позовної давності за поданим відповідачем клопотанням, оскільки положення закону про правові наслідки спливу позовної давності застосовуються лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права і факт його порушення або оспорювання, тоді як у задоволенні вимог позовних вимог у даній справі відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі учасник ТзОВ "Агроком" ОСОБА_2 просить рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі №911/2460/18 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційну скаргу мотивовано неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також недотриманням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 22, 80, 88, 92, 97, 216 ЦК України, ст.с. 75, 269 ГПК України.

Скаржник вважає, що позовна заява містить усі елементи складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків. Протиправність поведінки директора ОСОБА_1 полягає в укладенні з порушенням п. 18.5.7 Статуту ТзОВ "Агроком" договорів оренди та відповідального зберігання майна, що встановлено рішення Господарського суду Київської області від 12.08.2014 у справі №911/2435/14; збитками у даному правопорушенні є погашення кредиторської заборгованості у сумі 784 935,53 грн за договорами, що були визнані недійсними; у діях ОСОБА_1 присутня вина у формі прямого умислу, що виражається в порушенні процедури погодження зазначених дій щодо розпорядження майном Товариства та вчинення і підписання правочинів за відсутності згоди Загальних зборів Товариства.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій з посиланням на норми права

Відповідно до приписів статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

За змістом приписів частини четвертої статті 89 ГК України посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ним господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з якою вбачається, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга цієї ж статті).

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність протиправної поведінки відповідача - директора ТзОВ Агроком , яка полягає у перевищенні ОСОБА_1 наданих Статутом повноважень під час укладення договорів оренди та відповідального зберігання, що встановлено судовими рішеннями у справі №911/2435/14.

Водночас, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між діями директора ТзОВ Агроком ОСОБА_1 , які не відповідають статуту ТзОВ Агроком і заподіянням цьому Товариству майнової шкоди у розмірі 784 935,53 грн, зроблені без урахування положень статей 86, 236 ГПК України

У постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/21493/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду указав таке. Згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. За відсутністю доведення наявності зазначених обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, підстави для задоволення позову про стягнення з неї збитків відсутні. Відповідно до статей 13, 74 ГПК України на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

У постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17 (провадження № 12-45гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовідносини між товариством та керівником мають довірчий характер, а протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень. Положеннями статті 92 ЦК України та статті 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Вказана права позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій здійснені без належного дослідження та об`єктивного аналізу всіх обставин справи щодо дій директора ТзОВ Агроком ОСОБА_1 згідно судових рішень у справі №911/2435/14.

Обмежившись посиланням на те, що сплата грошових коштів на рахунок третьої особи відбулася на виконання рішення суду (ухвала Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №911/3993/13), що набрало законної сили, судами попередніх інстанцій не було з`ясовано підстави виникнення вказаних кредиторських вимог ПП Бета-Консалтинг , їх характеру та моменту виникнення, у контексті укладення директором ТзОВ Агроком договорів з перевищенням своїх повноважень.

За таких обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що судами попередніх інстанцій порушено принцип повноти оцінки доказів та їх відображення у судовому рішенні, яким вирішувався спір по суті, а Верховний Суд, діючи в межах повноважень, встановлених статтею 300 ГПК України, не може встановлювати обставини, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку, що позбавляє його можливості ухвалити нове рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання(заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

В частині 4 даної статті закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на встановлені законом межі компетенції суду касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2019 у справі №911/2460/18, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду, господарському суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

Судові витрати

Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2019 у справі №911/2460/18 скасувати.

3. Справу №911/2460/18 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.