Ухвала

від 06.12.2019 по справі 640/19651/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/19651/18

н/п 1-кс/953/14265/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

представника заявника адвоката ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання директора ТОВ «Омбілік-Агро» ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000000052від 23.01.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, -

встановив:

26.11.2019 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання директора ТОВ «Омбілік-Агро» ОСОБА_5 про скасування арешту з майна грошових коштів, що містяться на банківському рахунку ТОВ «Омбілік-Агро» № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2018р. по справі № 757/32598/18-к.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні слідчого другого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42018100000000052 від 23.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. 04.07.2018 р. слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 винесено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, а саме грошові кошти, які містяться на банківському рахунку ТОВ «Омбілік-Агро» № НОМЕР_1 відкритого в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та зупинено видаткові операції по даному рахунку. В подальшому (точна дата заявнику невідома) було змінено підслідність вказаного кримінального провадження з СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області. Вважає, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що на вказаний банківський рахунок в період діяльності ТОВ «Омбілік-Агро» незаконно надходили кошти від суб`єктів господарювання, перерахованих в ухвалі слідчого судді від 04.07.2018р. або ж, що саме ці кошти, котрі перебувають на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» є предметом злочинної діяльності. Вважає, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, оскільки винесена ухвала не містить доводів, що ТОВ «Омбілік-Агро» мало господарські взаємовідносини з будь-яким суб`єктом господарювання з перерахованих в ухвалі суду; акт перевірки ГУ ДФС у Харківський № 25941/20-40-14-03-07/36623607 від 29.12.2017 р., на який посилається слідчий суддя в ухвалі не має жодного доказового значення у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42018100000000052 та не може бути використаний в якості доказів, оскільки прийняті на його підставі податкові повідомлення рішення судовими рішеннями скасовані та визнанні судом незаконними; арешт накладений на рахунок ТОВ «Омбілік-Агро» паралізував нормальну діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє товариство можливості в подальшому здійснювати свою господарську діяльність в нормальному режимі, тобто виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки, виконувати зобов`язання перед контрагентами; досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснюється вже протягом тривалого часу; у вказаному кримінальному провадженні до цього часу жодній службовій особі ТОВ «Омбілік-Агро», а також взагалі будь-якій особі не пред`явлено підозру та не заявлено цивільний позов.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Слідчий СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, не надавши суду обґрунтування своїх заперечень.

Слідчий суддя, доводи представника заявника, слідчого, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

З наданихсуду документіввбачається,що впровадженні СУФР ГУДФС уХарківській областіперебуває кримінальнепровадження,внесене доЄРДР за№ 42018100000000052від 23.01.2018року заознаками кримінальногоправопорушення передбаченогоч.3ст.212КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2018 р., накладено арешт на майно, а саме грошові кошти, які містяться на банківському рахунку ТОВ «Омбілік-Агро» № НОМЕР_1 відкритого в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та зупинено видаткові операції по даному рахунку.

З серпня 2018 р. було змінено підслідність вказаного кримінального провадження з СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Так, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Під час розгляду клопотання досудовим слідством не надано допустимих, в розумінніст. 86 КПК України,доказів щовказують пропрямий,або опосередкованийзв`язокзаявника таінших осіб,які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності заявника за незаконні дії третіх осіб.

Таким чином, досудовим слідством на надано доказів, які б свідчили, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт на майно грошові кошти, що містяться на банківському рахунку ТОВ «Омбілік-Агро» № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», існує подальша потреба.

Крім того, арешт накладений на рахунок ТОВ «Омбілік-Агро» паралізував нормальну діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє товариство можливості в подальшому здійснювати свою господарську діяльність в нормальному режимі, тобто виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки, виконувати зобов`язання перед контрагентами.

Крім того, підставою внесення відомостей до ЄРДР № 42018100000000052 від 23.01.2018 року за ч. 3 ст. 212 КК України, був акт перевірки 29.12.2017р. №25941/20-40-14-03-07/36623607, на підставі якого були винесені податкові повідомлення рішення від 15.02.2018 р. № 00000601403 та від 15.02.2018 р. № 00000611403, які підприємством ТОВ «Ваго-Рев» були оскаржені в судовому порядку.

25.06.2018 р. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/2713/18 були скасовані повідомлення рішення від 15.02.2018 р. № 00000601403 та від 15.02.2018 р. № 00000611403. Зазначене рішення набрало законної сили.

При цьому, стороною обвинувачення не надано даних щодо повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні до цього часу будь-якій службовій особі ТОВ «Омбілік-Агро» та даних щодо подачі будь-якою особою цивільного позову.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод,в якомузазначено,що кожнафізична таюридична особамає правомирно володітисвоїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України,однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, визначеними у ст. 7 КПК України, положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 107, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт на майно, а саме на: грошові кошти у безготівковому вигляді, які містяться на банківському рахунку ТОВ «Омбілік-Агро» (код ЄДРПОУ 34473765) № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ "БАНККРЕДИТ ДНІПРО" (МФО 305749), накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2018 р. по справі № 757/32598/18-к.

Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя- ОСОБА_1