Рішення

від 09.12.2019 по справі 910/4718/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2019Справа № 910/4718/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Браз Констракшн" (бульвар Незалежності, б. 30, м. Бровари, Київська обл., 07400)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІОРИТЕТ-18" (вул. Здолбунівська, буд. 6, оф.1, м. Київ, 02081)

про стягнення заборгованості у розмірі 107 570,00 грн,

Представники:

Від позивача: Теплюк В.С.,

Від відповідача: не з`явився,

Свідок: Комар О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІОРИТЕТ-18" про стягнення заборгованості у розмірі 107 570,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з повернення коштів, сплачених позивачем за поставку замовленої продукції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

03.05.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4718/19, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

29.05.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому викладено клопотання про залучення співвідповідачем у справі італійську фабрику LEA CERAMICHE як виробника поставленої позивачу керамічної плитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІОРИТЕТ-18" про залучення співвідповідача до участі у справі № 910/4718/19 відмовлено.

10.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення співвідповідачем у справі італійську фабрику LEA CERAMICHE як виробника поставленої позивачу керамічної плитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, справу №910/4718/19 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.07.2019.

01.07.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовче засідання 03.07.2019 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 29.07.2019.

29.07.2019 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення у справі.

В підготовче засідання 29.07.2019 з`явилися представники сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/4718/19 на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі № 910/4718/19 на 04.09.2019, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІОРИТЕТ-18" оригінали доказів, доданих ними до позову та відзиву, викликано у підготовче засідання ОСОБА_1 як свідка для надання правдивих показань про відомі йому обставини в межах розгляду справи №910/4718/19, зобов`язано позивача забезпечити явку ОСОБА_1 в підготовче засідання 04.09.2019.

02.09.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про заміну позивача у справі.

В підготовче засідання 04.09.2019 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив зобов`язати позивача виконати п. 8 ухвали від 29.07.2019, оголосити перерву у підготовчому засіданні до 16.09.2019.

13.09.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відхилення клопотання позивача про заміну його правонаступником.

В підготовче засідання 16.09.2019 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 18.09.2019.

18.09.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відхилення клопотання позивача про заміну його правонаступником та виклик свідків.

В підготовче засідання 18.09.2019 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 30.09.2019.

30.09.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відхилення клопотання позивача про заміну його правонаступником

В підготовче засідання 30.09.2019 з`явилися представники сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп" про заміну позивача у справі № 910/4718/19 задоволено, замінено позивача у справі № 910/4718/19 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Браз Констракшн", відкладено підготовче засідання у справі на 21.10.2019.

15.10.2019 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення.

В підготовче засідання 21.10.2019 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 18.11.2019.

В підготовче засідання 18.11.2019 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача підтримав клопотання, подане 18.09.2019, про виклик в судове засідання громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості свідків з питань, що стосуються поставки товару позивачу згідно видаткової накладної від 16.08.18 за №5443 на виконання умов договору поставки від 20.04.18 за №П/АДГ на адресу: м .Київ, вул. Оболонська набережна, 1 корпус 2, кв. 81.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання про виклик свідків як безпідставного та такого, що суперечить приписам статті 89 ГПК України.

Представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання нотаріально засвідчених пояснень свідків.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні вказаного клопотання відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні у зв`язку з його необґрунтованістю.

За наслідками підготовчого засідання суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.12.2019.

06.12.2019 через загальний відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання у справі № 910/4718/19.

В судове засідання 09.12.2019 з`явився представник позивача.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 18.11.2019, в якому був присутній представник відповідача.

При цьому, через загальний відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання, у якому просить відкласти розгляд справи та викликати в судове засідання особу, яка без зауважень отримала товар та 16.08.18 поставила свій підпис на видатковій накладній №5443, а саме - майстра Віктора Макаровича моб. тел. якого ( +38097 ) 5637960, в якості свідків з питань, що стосуються поставки товару згідно видаткової накладної відіб.08.18 за №5443 на виконання умов договору поставки від 20.04.18 за №П/АДГ на адресу: м.Київ, вул. Оболонська набережна, 1 корпус 2 кв. 81.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання відповідача як необґрунтованого та безпідставного.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд уважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 09.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІОРИТЕТ-18" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп" грошові кошти у розмірі 105 336,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3854 від 20.07.2018 на суму 105 336,00 грн із зазначенням призначення платежу: Оплата за матеріали згідно рахунку № 7831 від 17.07.2018р., в т.ч. ПДВ 20.00% 17556,00 грн .

Відповідно до наданого позивачем рахунку-фактури № 7831 від 17.07.2018, цей рахунок виставлено на оплату товару Плитка (100х100 LSCAB00 SLIMTECH TOT.WHUTE SAT 5P) , у кількості 60 м2.

У позовній заяві в обґрунтуваннях позовних вимог зазначено, що продавець не поставив замовлену у рахунку-фактурі продукцію. Так, плитка, що була завезена за адресою позивача, не відповідала замовленню, про що відразу було повідомлено продавця та була висунута вимога щодо поставки замовленої продукції. Оскільки вимога щодо поставки замовленої продукції продавцем виконана не була, 25.09.2018 комісією у складі представників продавця та покупця здійснено огляд і фотофіксацію товару та досягнуто усної домовленості про заміну завезеного товару на товар, який був замовлений покупцем та оплачений відповідно до рахунку-фактури.

Однак, оскільки відповідач замовлений товар не поставив, 04.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп" надіслало на адресу відповідача лист із вимогою про повернення безпідставно набутих коштів на суму 105 336,00 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач указану суму коштів не повернув, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп" звернулося до суду з позовом про їх стягнення на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набутих та в ході розгляду справи відступило право вимоги цієї суми Товариству з обмеженою відповідальністю "Браз Констракшн".

Крім того, у позові заявлено про стягнення 3% річних від простроченої суми у розмірі 2 234,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог, оскільки позивач передплатив товар, а відповідач поставив замовлений товар, який без зауважень був прийнятий позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до норм статей 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 ст. 642 ЦК України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно з нормами ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судом під час розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що, здійснивши оплату згідно з виставленим відповідачем рахунком-фактурою №7831 від 17.07.2018 за платіжним дорученням №3854 від 20.07.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп" сплатило грошові кошти в розмірі 105 336,00 грн. на виконання договірних зобов`язань. Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп" своїми діями схвалило укладення спірного договору поставки, здійснення його виконання у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що виникнення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРІОРИТЕТ-18" договірних зобов`язань з поставки товару підтверджується не лише поданими доказами, а й самими сторонами спору.

Водночас, при цьому, суд відхиляє доводи відповідача, що оплата товару та його поставка відбувалася саме на виконання умов договору поставки № П/АДГ від 20.04.2018, оскільки специфікації до такого договору на товар, що зазначений у рахунку-фактурі № 7831 від 17.07.2019, відсутня, а також відсутні посилання на вказаний договір у платіжному дорученні № 3854 від 20.07.2018.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, суд уважає необхідним зауважити, що застосування ст. 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Крім того, суд зазначає, що за змістом положень ст. 1212 ЦК України про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов`язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали. А отже, кошти, отримані як оплата за виконання робіт за договором і набуті за наявності правових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2018 у справі № 910/12574/17, від 19.03.2018 у справі № 904/5844/17.

Зважаючи на викладене, на підставі дослідження поданих сторонами доказів, суд доходить висновку про те, що грошові кошти у сумі 105 336,00 грн набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до ст. 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно.

Суд зазначає, що грошові кошти у розмірі 105 336,00 грн було перераховано Товариством з обмеженою відповідальністю "Акор Девелопмент Груп", а відповідачем отримано на виконання договору поставки, що укладений у спрощений спосіб, тому правовідносини щодо неналежного виконання зобов`язань, за відсутністю доказів протилежного, регулюються відповідними нормами зобов`язального права.

За таких підстав суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 105 336,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, відсутні також і підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 234,00 грн за користування чужими грошовими коштами з огляду на похідну природу зазначених вимог від вимоги про стягнення грошових коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, у задоволенні якої відмовлено.

Поряд з викладеним суд відхиляє посилання відповідача на пропуск позивачем шестимісячного строку позовної давності відповідно до ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України, оскільки така норма закону у цьому випадку застосуванню не підлягає, адже правовими підставами позову не визначено поставку товару неналежної якості.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі, з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 21.12.2019

Суддя Т. Ю. Трофименко