Рішення

від 16.12.2019 по справі 914/1979/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2019 Справа № 914/1979/18

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Приватної агрофірми Острів (вул. Словацького, буд. 14, м.Львів, 79005) до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Ековей Вейст Менеджмент (вул. Б. Хмельницького, буд. 176, м. Львів, 79024) про:стягнення 3972829 грн. 00 коп.

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Зубко С. В.

Представники:

Позивача:Шнир Я. Б. - адвокат Відповідача:Костур Р. В. - адвокат

23.10.2018 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 2105 поступила позовна заява Приватної агрофірми Острів до Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕ Львів про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з перевезення, організації перевезення та захоронення відходів від 24.10.2017 р. № 1/10/24-2017 у розмірі 3983281 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з перевезення, організації перевезення та захоронення відходів від 24.10.2017 р. № 1/10/24-2017.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.02.2019 р. у справі № 914/1979/18 позов задоволено з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.01.2019 р. (вх. № 78/19); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕ Львів на користь Приватної агрофірми Острів суму основного боргу у розмірі 3972829 грн. 00 коп. та суму судового збору в розмірі 59592 грн. 44 коп.; повернуто з Державного бюджету України на користь Приватної агрофірми Острів суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 157 грн. 56 коп.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 р. рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2019 р. у справі № 914/1979/18 залишено без змін; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕ Львів залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 12.08.2019 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕ Львів задоволено; рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2019 р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 р. у справі № 914/1979/18 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019 р., справу № 914/1979/18 на новий розгляд розподілено судді Цікало А. І.

Ухвалою суду від 05.09.2019 р. справу № 914/1979/18 прийнято до провадження, підготовче засідання призначено на 03.10.2019 р.

24.09.2019 р. до суду за вх. № 39006/19 від представника позивача поступили додаткові пояснення у справі.

30.09.2019 р. до суду за вх. № 40175/19 від представника відповідача поступило повідомлення про зміну найменування відповідача з ТзОВ АВЕ Львів на ТзОВ Ековей Вейст Менеджмент , а також про зміну місцезнаходження відповідача.

30.09.2019 р. до суду за вх. № 40176/19 від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому він заперечив позовні вимоги та просить суд відмовити в задоволенні позову.

30.09.2019 р. до суду за вх. № 2646/19 від представника відповідача надійшла заява про продовження строку для подання відзиву на позов.

02.10.2019 р. до суду за вх. № 40629/19 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача. До вказаної відповіді долучено висновок експерта судово-економічної експертизи від 01.10.2019 р. № 36.

03.10.2019 р. до суду за вх. № 2685/19 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 914/1680/18.

Ухвалою суду від 03.10.2019 р. продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов; підготовче засідання відкладено на 15.10.2019 р.

11.10.2019 р. до суду за вх. № 42126/19 від представника позивача поступило заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.10.2019 р. підготовче засідання відкладено на 05.11.2019 р.

Ухвалою суду від 05.11.2019 р. відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача від 03.10.2019 р. про зупинення провадження у даній справі; відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача від 05.11.2019 р. про продовження строку підготовчого провадження; закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 21.11.2019 р.

21.11.2019 р. до суду за вх. № 48393/19 від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копії адвокатського запиту від 29.10.2019 р. вих. № 29-10/1; копії відповіді Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області від 31.10.2019 р. № 31/13-К-249/з; копії адвокатського запиту від 18.11.2019 р. вих. № 18-11/1; копії відповіді Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області від 19.11.2019 р. № 31/13-К-264/Аз.

В судовому засіданні 21.11.2019 р. представником відповідача заявлено відвід судді Цікало А. І. від розгляду справи № 914/1979/18. Заява представника відповідача про відвід судді Цікала А. І. від розгляду справи № 914/1979/18, відповідно до вимог п. 2.1.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, зареєстрована в Господарському суді Львівської області 21.11.2019 р. за вх. № 48571/19.

Ухвалою суду від 21.11.2019 р., суддя Цікало А. І., заяву ТзОВ Ековей Вейст Менеджмент про відвід судді Цікала А. І. визнано необґрунтованою, вказану заяву передано для розгляду в порядку ст. 39 ГПК України, провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді Цікала А. І. від розгляду справи № 914/1979/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2019 р., заяву ТзОВ Ековей Вейст Менеджмент про відвід судді Цікала А. І. від розгляду справи № 914/1979/18 розподілено для розгляду судді Крупнику Р.В.

Ухвалою суду від 25.11.2019 р., суддя Крупник Р. В., відмовлено ТзОВ Ековей Вейст Менеджмент у задоволенні заяви про відвід судді Цікала А. І. у справі № 914/1979/18, справу № 914/1979/18 передано раніше визначеному судді для розгляду.

Ухвалою суду від 26.11.2019 р. поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10.12.2019 р.

В судовому засіданні 10.12.2019 р. оголошено перерву до 16.12.2019 р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідач явку повноважних представників в судове засідання забезпечив.

16.12.2019 р. до суду за вх. № 52799/19 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам узгодити умови мирової угоди та подати таку на затвердження суду.

Суд відхиляє зазначене клопотання представника відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікована Україною 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 202 ГПК України передбачені умови відкладення розгляду справи. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 16.12.2019 р., визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, в даному випадку не встановлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

24.10.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АВЕ Львів , котре перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю Ековей Вейст Менеджмент (замовник, відповідач у справі) та Приватною агрофірмою Острів (виконавець, позивач у справі) укладено договір про надання послуг з перевезення, організації перевезення та захоронення відходів № 1/10/24-2017 (надалі - Договір).

За умовами вказаного Договору, виконавець (позивач) від свого імені та за рахунок замовника (відповідача) зобов`язаний організувати та виконати перевезення твердих побутових відходів (надалі - вантаж) автомобільним транспортом у приміському й міжміському сполученні (надалі - послуги).

Відповідно до п. 4.1. Договору, замовник оплачує фактично надані виконавцем послуги протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання належним чином оформлених оригіналів усіх необхідних документів (актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, рахунків).

Згідно із п. 4.5 Договору, акт наданих послуг підписується сторонами після фактично наданих виконавцем послуг.

Оплата вартості перевезення здійснюється шляхом переказу грошових коштів замовником на поточний банківський рахунок виконавця (п. 4.2. Договору).

Підтвердженням факту здійснення перевезення вантажу є оригінали товарно-транспортної накладної з відміткою одержувача вантажу і Акт наданих послуг, підписаний уповноваженими особами (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 9.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання їх сторонами. В разі, якщо жодна зі сторін не заявити про свій намір припинити дію даного договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, з 01 січня по 31 грудня, включно.

На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги по захороненню твердих побутових відходів на загальну суму 17969811,00 грн. за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року.

Відповідач оплатив послуги за Договором надані позивачем за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року на суму 13996982,00 грн.

Предметом даного спору є заборгованість відповідача перед позивачем за послуги, надані на підставі Договору від 24.10.2017 р. № 1/10/24-2017 за період серпень - вересень 2018 року у розмірі 3972829,00 грн. Факт надання послуг (здійснення перевезення вантажів) за зазначений період підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами виконаних робіт з товарно-транспортними накладними за вказаний період. У кожному такому акті вказано Згідно договору № 1/10/24-2017 від 24 жовтня 2017 року , а також те, що Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має .

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказує, що ним оплачено надані позивачем послуги. Відповідач вважає, що у березні-травні 2018 року позивач не надав відповідачу послуги, а тому відповідач не мав підстав для сплати коштів за цей період.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, у постанові від 12.08.2019 р., скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі, вказав, що необхідно встановити факт надання послуг позивачем та оплати таких послуг відповідачем за весь період дії Договору.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статті 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно положень частини першої статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг з перевезення, організації перевезення та захоронення відходів від 24.10.2017 р. № 1/10/24-2017, факт надання послуг за договором підтверджується актами виконаних робіт та товарно-транспортними накладними (п. 4.3., п. 4.5. Договору).

На підтвердження позовних вимог, позивачем долучено до матеріалів справи копії актів наданих послуг за серпень - вересень 2018 року та копії товарно-транспортних накладних за вказаний період.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем акти наданих послуг та товарно-транспортні накладні відповідають наведеним реквізитам, а отже є допустимими доказами та підтверджують, що господарська операція між сторонами відбулася.

Також суд бере до уваги й інші докази у справі, на підставі яких відповідачем за цією господарською операцією задекларовано та використано податковий кредит (податкові накладні за серпень - вересень 2018 року).

Крім того, як докази здійснення позивачем послуг за Договором є факт відшкодування Департаментом розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів на підставі договору від 20.07.2017 р. № 20, укладеного між Департаментом та ТзОВ АВЕ Львів , реєстри поданих товарно-транспортних накладних по ТзОВ АВЕ Львів , інформація про транзакції від Львівської обласної державної адміністрації на відшкодування витрат на вивіз твердих побутових відходів та розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Отже, відповідач отримавши первинні документи за господарською операцією (акти приймання-передачі послуг, товарно-транспортні накладні) провівши їх по бухгалтерському обліку - у семиденний строк не висловив заперечень щодо їх недостовірності, а в наступному задекларував та скористався податковим кредитом з цих господарських операцій. Окрім того на підставі цих ж документів отримав від Львівської обласної державної адміністрації відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів на підставі договору від 20.07.2017 р. № 20.

Щодо тверджень відповідача про те, що факт доставки позивачем твердих побутових відходів до місць захоронення спростовується витягами з системи GPS-моніторингу руху транспорту не заслуговують на увагу, оскільки укладеним між сторонами Договором не передбачено подання витягів з системи GPS-моніторингу руху транспорту. Окрім того, витяги з системи GPS-моніторингу руху транспорту подавалися відповідачем для декларування податкового кредиту та відшкодування від Львівської обласної державної адміністрації додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів на підставі договору від 20.07.2017 р. № 20 в підтвердження тих обставин, що послуги надавалися і господарська операція здійснювалася.

У відзиві на позовну заяву від 30.09.2019 р. (вх. № 40176/19 від 30.09.2019 р.) відповідач стверджує, що ним оплачено надані позивачем у серпні-вересні 2018 року послуги на суму 3459507,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 828 від 03.04.2018 р., № 1071 від 26.04.2018 р., б/н від 27.04.2018 р., № 1138 від 05.05.2018 р., № 1152 від 07.05.2018 р., № 1164 від 08.05.2018 р., № 1168 від 08.05.2018 р., № 1178 від 10.05.2018 р., № 1186 від 11.05.2018 р., № 1199 від 14.05.2018 р., № 1219 від 15.05.2018 р., № 1234 від 16.05.2018 р., № 1286 від 21.05.2018 р., № 1299 від 22.05.2018 р., № 1300 від 22.05.2018 р., № 1301 від 22.05.2018 р., № 1347 від 25.05.2018 р., № 2031 від 23.07.2018 р., № 2070 від 26.07.2018 р., № 2080 від 27.07.2018 р., № 2097 від 27.07.2018 р., № 2110 від 30.07.2018 р., № 2122 від 31.07.2018 р., № 2131 від 02.08.2018 р., № 2141 від 03.08.2018 р., № 2154 від 03.08.2018 р., № 2158 від 06.08.2018 р., № 2180 від 09.08.2018 р., № 2188 від 10.08.2018 р., № 2189 від 10.08.2018 р., № 2299 від 16.08.2018 р., № 2304 від 17.08.2018 р., № 2313 від 17.08.2018 р., № 2314 від 17.08.2018 р., № 2315 від 22.08.2018 р., № 2377 від 23.08.2018 р., № 2414 від 28.08.2018 р., № 2427 від 29.08.2018 р., № 2440 від 30.08.2018 р., № 2443 від 31.08.2018 р., № 2459 від 31.08.2018 р., № 2463 від 03.09.2018 р., № 2475 від 04.09.2018 р., № 2479 від 05.09.2018 р.

Зазначене твердження не заслуговує на увагу, оскільки укладеним між сторонами Договором не передбачено попередню оплату за надані послуги, а отже відповідач не міг у квітні-липні оплачувати за послуги, надані у серпні-вересні. Після підписання актів здачі-приймання послуг, які є первинними документами, у відповідача виник обов`язок щодо здійснення розрахунків за отримані послуги. Здійснюючи у квітні-липні оплату за надані послуги, відповідач тим саме визнав, що такі послуги були надані позивачем у вказаний період.

На підтвердження розміру позовних вимог, позивачем додано до матеріалів справи звіт Аудиторської фірми Вест Аудит від 08.01.2019 р. про фактичні результати стосовно заборгованості відповідача перед позивачем, проведеного на підставі аналізу первинних документів за період з 24.10.2017 р. по 26.09.2018 р. за договором № 1/10/24-2017 від 24.10.2017 р. У вказаному звіті зроблено висновок, що сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 3972829,00 грн.

Також позивачем надано висновок експерта судово-економічної експертизи № 36 від 01.10.2019 р., відповідно до якого експерт дійшов наступних висновків:

- висновок звіту Аудиторської фірми Вест Аудит від 08.08.2019 р. в частині вартості наданих Приватної агрофірми Острів послуг для ТзОВ АВЕ Львів на виконання умов договору № 1/10/24-2017 від 24 жовтня 2017 року за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року на загальну суму 17969811,00 грн. документально підтверджується;

- висновок звіту Аудиторської фірми Вест Аудит від 08.08.2019 р. в частині здійснення ТзОВ АВЕ Львів оплати вартості наданих Приватною агрофірмою Острів послуг на виконання умов договору № 1/10/24-2017 від 24 жовтня 2017 року період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року на загально суму 13996982,00 грн. документально підтверджується;

- висновок звіту Аудиторської фірми Вест Аудит від 08.08.2019 р. в частині розміру дебіторської заборгованості ТзОВ АВЕ Львів перед Приватною агрофірмою Острів за надані згідно договору № 1/10/24-2017 від 24 жовтня 2017 року послуги станом на 30.09.2018 р. в сумі 3972829,00 грн. документально підтверджується.

Вказаний висновок експерта судово-економічної експертизи відповідає вимогам ст. 98 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У суду відсутні підстави для відхилення зазначеного висновку експерта.

На виконання вказівок Верховного Суду, оцінивши висновок експерта судово-економічної експертизи № 36 від 01.10.2019 р. разом із іншими доказами, котрі наявні в матеріалах справи, судом встановлено документальне підтвердження наданих позивачем послуг за весь період дії Договору (24.10.2017 р. - 26.09.2018 р.), здійснення позивачем часткових оплат вартості таких послуг та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги у розмірі 3972829,00 грн.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір, у тому числі сплачений відповідачем за подання апеляційної та касаційної скарги, слід покласти на відповідача.

Щодо інших витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, то розмір таких не заявлений та документально не підтверджений позивачем, а отже суд розподілу таких не здійснює.

Керуючись ст. ст. 3, 7, 11, 42, 46, 73, 74, 86, 98, 123, 129, 130, 231, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватної агрофірми Острів до Товариства з обмеженою відповідальністю Ековей Вейст Менеджмент про стягнення 3972829 грн. 00 коп. - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ековей Вейст Менеджмент (вул. Б. Хмельницького, буд. 176, м. Львів, 79024; ідентифікаційний код 33951598) на користь Приватної агрофірми Острів (вул.Словацького, буд 14, м. Львів, 79005; ідентифікаційний код 31892557) 3972829 грн. 00 коп. заборгованості та 59592 грн. 44 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 грудня 2019 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.