Ухвала

від 23.12.2019 по справі 260/1130/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

23 грудня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1130/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про роз`яснення рішення суду у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Миру 42, код ЄДРПОУ 37958089) (далі по тексту - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Панаса Мирного, 2 а, код ЄДРПОУ 37975895) (далі по тексту - відповідач 2), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна 6, код ЄДРПОУ 37567646) (далі по тексту - відповідач 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39333632), яким просив суд: "1. Відкрити провадження в адміністративній справі; 2. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 195 тис. 78 гривень 52 копійки; 3. Процесуальні документи у справі надсилати за адресою: Головпоштамт а/с 45, м. Мукачево Закарпатської області 89600".

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що у встановлений законом спосіб шляхом подання декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року позивач заявив до відшкодування на рахунок в банку суму ПДВ в розмірі 139746 грн. Проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2016 року порушень не було виявлено. Оскільки держава, через уповноважені на це органи, не здійснила бюджетне відшкодування, у т.ч. й за червень 2016, позивач подав до суду позов про зобов`язання Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області надати Мукачівському управлінню Державної казначейської служби України Закарпатської області висновки про суми бюджетного відшкодування позивачу податку на додану вартість у розмірі 106970 грн. за декларацією за травень 2016 року, у розмірі 139746 грн. за декларацією за червень 2016 року, у розмірі 164236 грн. за декларацією за липень 2016 року, у розмірі 126534 грн. за декларацією за серпень 2016 року та реєстри висновків. В зв`язку з частковим погашенням заборгованості з бюджетного відшкодування за 2016 рік, позивач відкликав позовну заяву, внаслідок розгляду якої, Закарпатській окружний адміністративний суд позов залишив без розгляду, про що 23 травня 2017 року у справі № 807/49/17 постановив ухвалу. Однак, станом на день подання цього позову, бюджетне відшкодування за червень 2016 державою не виконане. А тому вважав, що сума бюджетного відшкодування за червень 2016 року у розмірі 139746 грн. та 55332,52 грн. пені, яка є узгодженою з 19 серпня 2016 року. Разом з тим, така сума у строки, встановлені Податковим кодексом України, позивачу виплачена не була, а тому підлягає стягненню з Державного бюджету України за рішенням суду.

Під час розгляду справи по суті, суд вважав, що не було доведено правомірності бездіяльності щодо неперерахування суми бюджетного відшкодування ФОП ОСОБА_1 , а тому заявлена позовна вимога стосовно стягнення суми у розмір 139746 грн. з Державного бюджету підлягала задоволенню. Що стосувалося позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 55332,52 грн. за несвоєчасне відшкодування суми податку на додану вартість за червень 2016 року, суд зазначив наступне.

У відповідності до статті 200 пункту 200.23 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм, суд резюмував, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень статті 200 пункту 200.23 ПК України нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Статтею 17 пунктом 17.1 підпунктом 17.1.7 ПК України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.

Аналогічне право закріплено й у статті 5 частині 1 КАС України, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Статтею 102 ПК України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).

Крім того, положеннями статті 43 пункту 43.3 ПК України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Системний аналіз положень зазначених норм ПК України, дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість.

Таку ж позицію висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 14 березня 2019 року, що ухвалена у справі № 822/553/17 К/9901/35351/18).

Разом з тим, суд зауважив, що законодавцем визначено, що на суму заборгованості (сума невідшкодованого податку) нараховується пеня розмір якої пов`язується із моментом виникнення такої заборгованості та нарахування пені закінчується днем погашення такої заборгованості. Таким чином судом зроблено висновок, що днем, коли позивачем буде отримана сума заборгованості, то й цим днем закінчується нарахування пені.

Тобто виконуючи рішення суду щодо стягнення та виплати з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за червень 2016 року у розмірі 139746 грн. - на суму такого відшкодування (139746 грн.), в розумінні статті 200 пункту 200.23 ПК України, в обов`язковому порядку, в силу Закону, повинна бути нарахована пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (виплати позивачеві - виконання рішення суду) заборгованості. А відтак у задоволенні позову в частині стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 55332,52 грн. пені - було відмовлено.

У відповідності до статті 245 частини 2 пункту 10 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. А відтак, суд вважав, що належним способом захисту прав та інтересів позивача є стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованості із відшкодування податку на додану вартість за червень 2016 року у розмірі 139746 (ста тридцяти дев`яти тисяч семисот сорока шести) грн. із нарахуванням пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення заборгованості.

07 травня 2019 року Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області про стягнення коштів - задоволено частково. Задовольняючи позов частково, Закарпатський окружний адміністративний суд: Стягнув з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за червень 2016 року у розмірі 139746 (ста тридцяти дев`яти тисяч семисот сорока шести) грн. із нарахуванням пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення заборгованості. У задоволенні позову в частині решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 2490,70 (двох тисяч чотириста дев`яносто гривень 70 копійок) грн (Т. 1 а.с.а.с. 165-177).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі № 260/1130/18 скасовано в частині відмови у задоволенні позову та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пеню в розмірі 54620 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять) грн. 39 коп. В решті рішення залишено без змін (Т. 2 а.с.а.с. 88-95).

Таким чином, із врахуванням рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що ухвалені у даній справі, задоволені вимоги позивача по суті спору наступні: 1. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за червень 2016 року у розмірі 139746 (ста тридцяти дев`яти тисяч семисот сорока шести) грн. із нарахуванням пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення заборгованості. 2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пеню в розмірі 54620 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять) грн. 39 коп.

09 грудня 2019 року до суду надійшла заява позивача, відповідно до якої останній просив роз`яснити рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року в частині нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення заборгованості (Т. 2 а.с.а.с. 108, 109).

Відповідно до статті 254 частини 1 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Аналіз вказаної норми дає можливість суду зробити висновок, що: 1. Роз`яснення судового рішення можливе лише у випадку його незрозумілості; 2. Суд роз`яснюючи незрозуміле рішення не повинен змінювати, при такому роз`ясненні, його змісту.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту.

Як зазначалось вище, постановою від 07 травня 2019 року Закарпатський окружний адміністративний, в тому числі стягнув з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за червень 2016 року у розмірі 139746 (ста тридцяти дев`яти тисяч семисот сорока шести) грн. із нарахуванням пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення заборгованості. У задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 55332,52 грн. за несвоєчасне відшкодування суми податку на додану вартість за червень 2016 року - відмовлено в позові. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі № 260/1130/18 в частині відмови у задоволенні позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову, а саме стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пеню в розмірі 54620 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять) грн. 39 коп. В решті рішення залишено без змін.

Вирішуючи заяву позивача роз`яснення судового рішення, враховано наступне.

Зрозумілість рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Крім того, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. Крім того, суд зазначає що роз`ясненню підлягає судове рішення, а не порядок його виконання.

На думку суду резолютивна частина рішення від 07 травня 2019 року, що залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, є зрозумілою, кілька варіантів тлумачення не допускає, а відтак у роз`ясненні судового рішення необхідно відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 248, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року в частині нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Суддя С.Є. Гаврилко