Рішення

від 17.12.2019 по справі 572/479/19

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/479/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року

Сарненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Слободянюка Б.К.

за участю секретаря судових засідань - Кудіної А.Р.

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , представника третьої особи Савурко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішення Люхчанської сільської ради Рівненської області за №515 від 30.03.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з позовом до Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області №515 від 30.03.2018 року Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам в межах с. Люхча .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договорів дарування майнового паю від 03.05.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Рівненського РНО Дереньком Р.І., позивачу на праві власності належить скважина, дві водонапірні башти та насосна станція на АДРЕСА_1 . Після отримання вказаних об`єктів у власність ОСОБА_1 звернувся до Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області з заявами про оформлення прав на земельну ділянку під вказаними об`єктами нерухомого майна (приватизація та оренда) в межах зони санітарної охорони вказаних об`єктів. В кінці грудня 2018 року йому стало відомо про те, що рішенням Люхчанської сільської ради №515 від 30.03.2018 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства в межах с.Люхча за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області. При обстеженні зазначених земельних ділянок було встановлено, що вони повністю знаходяться в межах земельної ділянки, що відноситься до першого поясу зони санітарної охорони споруд господарсько-питних водопроводів (скважин, воднапірних башт та насосної станції по АДРЕСА_1 в) належних позивачу.

ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Люхчанської сільської ради Сарненського району №515 від 30.03.2018 року суперечить вимогам Земельного кодексу України та Водного кодексу України, крім того, створюється загроза порушення права власності позивача та права на земельну ділянку на якій вказані об`єкти нерухомості розташовані.

Ухвалою суду від 20.02.2019 року було відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 11.03.2019 року.

Ухвалою суду від 17.04.2019 року було призначено справу до судового розгляду на 14.05.2019 року.

Ухвалою від 17.04.2019 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом останнього до Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області, треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішення Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області №515 від 30.03.2018 року було задоволено. До набрання законної сили рішенням в даній справі вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Люхчанській сільській раді Сарненського району Рівненської області, вул. Центральна, 77, с.Люхча, 34508, ЄДРПОУ 04386479 вчиняти будь-які дії, які стосуються погодження проекту землеустрою відведення земельної ділянки, розробленого на підставі рішення останньої від 30.03.2018р. за №515.

В судовому засіданні позивач та його представники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. Надали пояснення, які відповідають обставинам викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки приймалося колегіальним органом, при прийнятті вказаного рішення керувалися законами України та нічого не порушували, заяви третіх осіб були розглянуті на сесії сільської ради.

Представники третьої особи ОСОБА_5 - адвокат Савурко О.В. та ОСОБА_6 .Л. в судовому заперечили проти задоволення позовних вимог, зазначили, що рішення сільської ради є правомірним та законним, оскільки сільська рада як власник землі є вільна у виборі передачі земельної ділянки, вказані земельні ділянки раніше виділені в користування не були, їхнє цільове призначення не змінювалося. Зазначає, що прийняття такого рішення сільською радою не порушило права позивача, водонапірна башня не функціонує понад 20 років.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на захист цивільного права та інтересів гарантовано ст. 15 ЦК України, якою визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити питання про те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Вирішуючи даний спір, суд перевірив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надав оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності, з`ясував, що даний спір є приватноправовим і виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, що пов`язані зі здійсненням сторонами цивільних прав на земельні ділянки на засадах рівності; спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин є наслідком цього цивільного спору.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів і не довів, що діями відповідача порушені його права, а також того, що указані позивачем дії/бездіяльність відповідача порушують його права.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності від 19.06.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 має на праві власності пилораму, яка складається з: пилорами (А-1), підвалу (Пд/А- 1), входу в підвал, насосної станції (а1), скважини (а2), водонапірної башти (а3), водонапірної башти (а4), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , дана інформація підтверджується також технічним паспортом на виробничий будинок (пилораму) №12в.(а.с.11-13)

Рішенням Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 30.03.2018 року №515 Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення власність земельних ділянок громадянам в межах с. Люхча встановлено, що надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах с. Люхча за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Люхчанської сільської ради Сарненського району, згідно додатку 1, а саме: ОСОБА_4 орієнтовною площею 0,0729 га, АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 орієнтовною площею 0,0977 га, АДРЕСА_3 ) (а.с.14).

Рішенням Люхчанської сільської ради №1630 від 19.02.2015 року №1630 Про затвердження плану зонування територій с. Люхча Сарненського району Рівненської області затверджено план зонування території с. Люхча Сарненського району Рівненської області, розроблений Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст імені Ю.М. Білоконя Дніпроміст Рівненська філія (а.с.18).

Згідно відповіді Люхчанської сільської ради від 22.01.2019 року адресованого ОСОБА_2 на її запит, встановлено, що на сесії Люхчанської сільської ради прийнято рішення від 18.05.2016 року №226 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду згідно звернення від 31.03.2016 року ОСОБА_7 ; зона санітарної охорони земельної ділянки під водонапірними баштами, що знаходяться в АДРЕСА_3 на території господарського двору становить 30м, згідно санітарних вимог. Конкретна площа земельної ділянки для обслуговування водонапірних башт не обліковується, господарський двір не функціонує; ОСОБА_1 звертався до Люхчанської сільської ради з заявою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва. Звернення було розглянуто на засіданні сесії Люхчанської сільської ради в його присутності, однак проект рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва під час голосування не набрав необхідної кількості голосів; ОСОБА_1 звертався до Люхчанської сільської ради з заявою від 03.07.2018 року про надання в оренду земельної ділянки для обслуговування водонапірної башти, яка була розглянута на сесії сільської ради в присутності заявника, однак проект рішення не набрав необхідної кількості голосів; ОСОБА_1 звертався до Люхчанської сільської ради з заявою від 03.07.2018 року про надання в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівлі пилорами, однак, під час голосування проект рішення не набрав необхідної кількості голосів; до Люхчанської сільської ради надійшли звернення від 21.03.2018 року ОСОБА_5 та звернення від 21.03.2018 року ОСОБА_4 про надання у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства; в межах зон санітарної охорони навколо водонапірної башти передавались у власність ОСОБА_8 , рішення від 23.11.212 року №920 та для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_9 (а.с.19)

Згідно заяви від 03.07.2018 року ОСОБА_1 звертався з заявою про надання йому в оренду санітарну зону, яка відмежована згідно генплану с. Люхча, площею 0,2358 га з подальшим правом викупу для обслуговування водонапірних башт, що знаходяться в землях запасу с/г призначення в АДРЕСА_3 . (а.с.20).

Згідно повідомлення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.02.2019 року адресованого ОСОБА_1 вбачається, що ними було розглянуто звернення позивача від 14.01.2019 року щодо порушення Люхчанською сільською радою Сарненського району Рівненської області вимог земельного законодавства під час прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та повідомило, що рішенням Люхчанської сільської ради Сарненнського району Рівненської області від 30.03.2018 року №515 ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,0977 га у власність для ведення особистого селянського господарства в межах с. Люхча за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблено ПП Експерт -Рівне -Земля та отримано позитивний висновок про погодження проекту. Вказана ділянка знаходиться в зоні санітарної охорони водонапірної башти, вказують, що відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0977 га для ведення особистого господарства не відповідає плану зонування території с. Люхча, а встановлена зона санітарної охорони обмежує використання за таким цільовим призначенням. Станом на день надання відповіді, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення по АДРЕСА_3 не затверджено, рішення про передачу у власність земельної ділянки Люхчанською сільською радою не приймалося (а.с.31).

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 20.02.2019 року адресованого ОСОБА_1 встановлено, що відведена ОСОБА_5 земельна ділянка згідно проекту землеустрою знаходиться в першому поясі санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (а.с.32).

Згідно відповіді Рівненської філії Дніпромісто від 10.06.2019 року на адвокатський запит ОСОБА_2 встановлено, що на території АДРЕСА_3 в знаходиться існуюча свердловина, що відносить до зони ІН-2, яка не може бути залучена для ведення сільськогосподарського використання, так як має зону санітарної охорони (30м - перший пояс)(а.с.83).

Згідно відповіді Люхчанської сільської ради від 14.06.2019 року на адвокатський запис ОСОБА_10 , встановлено, що водонапірні вежі, які належать на праві власності ОСОБА_1 і перебувають на території Люхчанської сільської ради не є джерелом водопостачання для мешканців с. Люхча. Свердловина не функціонує і не працює з 2005 року. За дозволом щодо видобування води ОСОБА_1 до сільської ради не звертався, податки за водокористування не сплачував, технічний паспорт на водонапірні вежі в сільський раді відсутній (а.с.88).

Згідно переліку обмежень у використанні земельної ділянки, який підготовлений ПП Експерт-Рівне-Земля 06.05.2018 року в ході складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0977 га у власність ОСОБА_5 , встановлено, що для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_1 на території АДРЕСА_3 сільської ради на земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) у використанні у вигляді санітарної охорони водонапірної башти (а.с.89).

Згідно висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.01.2019 року №604/82-19 встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_1 на території Люхчанської сільської ради погоджено експертом державної експертизи (а.с.90).

Згідно довідки відділу у Сарненському районі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 26.07.2018 року встановлено, що земельна ділянка, яка проектується до відведення у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_3 на території Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області обліковувалась як землі не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів (а.с.91).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 показав, що він є працівником проектної організації Проект-Рівне-Земля , яка займалася розробкою проекту щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 згідно рішення Люхчанської сільської ради, проект пройшов відповідні погодження. Всі наявні обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки містяться в проекті землеустрою.

Відповідно до ст. 12 ЗК України сільські ради вправі передавати земельні ділянки у власність громадян і зобов`язані діяти відповідно до принципів земельного законодавства, вказаних в ст. 5 цього Кодексу, одним з яких є забезпечення рівності права на землю громадян та забезпечення гарантій прав на землю.

Відповідно до ч.10 ст.59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Положеннями ч.1 ст.116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності земельними ділянками із земель державної власності за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі, зокрема одержання земельних ділянок із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Ч.6 ст.118 ЗК України визначено порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з недоведеності факту порушення особистих земельних прав позивача з вини відповідача, оскільки позивач отримавши відмову сільської ради в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або оренду її не оскаржив в судовому порядку. Відповідач, як орган державної влади реалізував власні повноваження відповідно до вимог Закону, бо в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому зобов`язаний виконувати конституційний припис "право власності на землю набувається і реалізується виключно відповідно до закону" і додержуватися визначеного ЗК України порядку передачі земельної ділянки у приватну власність.

Крім того, відповідно до практики Верховного Суду України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає, що ця земельна ділянка має бути обов`язково надана особі, яка звернулась за отриманням цього дозволу. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19 січня 2016 року № 21-3690а15, від 13 грудня 2016 року № 21-2573а16 та інших, в зв`язку з чим, даний позов є передчасним, оскільки ділянка у власність третім особам на день прийняття рішення не передана.

Мотивом своєї позовної заяви ОСОБА_1 зазначає про "автоматичний" перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди (якщо доля земельної ділянки не вирішена у договорі), посилаючись на ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У зазначеній нормі права закріплений загальний принцип забезпечення цілісності (пов`язаності) об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією правовою нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають під час укладення правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, а також правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин щодо переходу прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України і ч.1 ст. 120 ЗК України переходить, якщо вона була у власності відчужувача, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника. Проте, як встановлено судом, земельна ділянка, щодо якої надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , знаходиться та перебуває в державній власності. Держава в особі сільської ради чи інших органів виконавчої влади не була відчужувачем майна, яке знаходиться на земельній ділянці, з огляду на що, посилання позивача в цій частині також не заслуговують на увагу.

В силу п.8 ч.1 ст.264 ЦПУ України, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову шляхом заборони Люхчанській сільській раді Сарненського району Рівненської області вчиняти будь-які дії, які стосуються погодження проекту землеустрою відведення земельної ділянки, розробленого на підставі рішення останньої від 30.03.2018р. за №515, які були застосовані ухвалою від 17.04.2019 року слід скасувати.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати покласти на позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , паспорт НОМЕР_1 ) до Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області (ЄДРПОУ 04386479, 34508, Рівненська область, Сарненський район,, с.Люхча, вул.Центральна, 77) треті особи на стороні відповідача ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ) про визнання недійсним та скасування рішення Люхчанської сільської ради Рівненської області за №515 від 30.03.2018 року - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову шляхом заборони Люхчанській сільській раді Сарненського району Рівненської області вчиняти будь-які дії, які стосуються погодження проекту землеустрою відведення земельної ділянки, розробленого на підставі рішення останньої від 30.03.2018р. за №515.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 23.12.2019

Суддя