Постанова

від 19.12.2019 по справі 910/28212/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/28212/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Пшеницькій Т.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 19.12.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 про відмову у видачі дублікату наказу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" про видачу дубліката виконавчого документа

у справі №910/28212/14 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна"

до Державного підприємства "Проектий інститут Укрметротунельпроект"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

про стягнення 400 000,00 грн.

В судовому засіданні 19.12.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі №910/28212/14 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" про видачу дублікату наказу у справі №910/28212/14.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач 30.09.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким доручити Господарському суду міста Києва видати дублікат наказу від 31.07.2015.

Апелянт вважає, що оскільки днем повернення заявнику наказу у справі №910/28212/14, виданого 31.07.2015 Господарським судом м. Києва, є 03.10.2016, то 17.09.2019 ТОВ "Іст Майнінг Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з заявою про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку, визначного для його виконання Законом України Про виконавче провадження в новій редакції, відповідно до ч. 1 ст. 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 07.11.2019.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019, у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, зазначено, що розгляд справи відбудеться у раніше визначений час 07.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 розгляд справи №910/28212/14 відкладено на 05.12.2019, враховуючи неявку представника відповідача, не повідомленого належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 відкладено розгляд справи на 19.12.2019, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 19.12.2019 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким доручити Господарському суду міста Києва видати дублікат наказу від 31.07.2015.

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції 19.12.2019 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 19.12.2019 не з`явився, про дату, час та місце розгляд справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства "Проектий інститут Укрметротунельпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" 400 000, 00 грн. боргу та 8000, 00 грн. судового збору.

27.02.2015 на виконання вищевказаного рішення Господарським судом міста Києва був виданий наказ (дійсний для пред`явлення до 27.02.2016).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2015 виправлено помилку, допущену при виготовленні наказу Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 у справі №910/28212/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" до Державного підприємства "Проектий інститут Укрметротунельпроект" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про стягнення 400 000,00 грн.

У наказі Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 у справі №910/28212/14 у назві відповідача було пропущено букву, зазначено, що назву відповідача читати Державне підприємство "Проектий інститут Укрметротунельпроект", у відповідних відмінках.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 115 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, відповідно до чинного законодавства України судові рішення виконуються у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 115, частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Як зазначено у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі статтею 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Враховуючи зазначене, відповідно до вимог Конституції України рішення суду у справі №910/28212/14, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Законом України "Про виконавче провадження", чинній на момент видачі наказу суду від 27.02.2015, було встановлено строк для пред`явлення до виконання наказу суду, виданого на виконання судового рішення, в один рік з дня, наступного за днем набрання рішенням суду законної сили (ч.ч. 1, 2 статті 22 цього Закону).

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, яким збільшено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (ч.ч. 1, 2 статті 12 цього Закону).

Приписами пункту 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016.

Вищевказана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною, зокрема, у його постановах від 02.05.2018 у справі №5016/149/2011 (17/6), від 06.06.2018 у справі №910/7155/14, від 28.12.2018 у справі №910/11424/15.

Колегією суддів встановлено, що наказ на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 у справі №910/28212/14 було видано місцевим судом 27.05.2015 із встановленням строку пред`явлення його до виконання до 27.02.2016.

Згідно з пунктом 19.4. Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку , встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, суд може видати дублікат виконавчого документа при умові втрати наказу та звернення із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

11.09.2015 постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Волошиною Марією Дмитрівною відкрито виконавче провадження №ВП48690561 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 31.07.2015 у справі №910/28212/14.

03.10.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 147-149).

Зазначена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу відправлена ТОВ "Іст Майнінг Україна" рекомендованим листом згідно реєстру поштових відправлень 20.10.2016 (а.с. 150).

Під час перевірки статусу зазначеного відправлення на сайті Укрпошта за штрихкодовим ідентифікатором №10132 57211227, колегією суддів не виявлено жодних даних про вручення зазначеного відправлення ТОВ "Іст Майнінг Україна" (дані про відправлення за номером 10132 57211227 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі).

Докази вручення зазначеної постанови стягувачу в матеріалах справи відсутні.

Як зазначає стягувач у заяві про видачу дубліката наказу та апеляційній скарзі, наказ від 31.07.2015 №910/28212/14 ТОВ "Іст Майнінг Україна" не отриманий та був втрачений.

17.09.2019 ТОВ "Іст Майнінг Україна" звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 910/28212/14.

Однак, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у задоволенні подання (заяви) ТОВ "Іст Майнінг Україна" про видачу дубліката виконавчого документа від 19.09.2019 у справі №910/28212/14 відмовлено у зв`язку із тим, що відповідну заяву було подано після спливу строку для пред`явлення такого виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, оскільки станом на 05.10.2016, дату набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, яким збільшено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років, строк пред`явлення наказу від 31.07.2015 №910/28212/14 до виконання не сплив, оскільки був перерваний пред`явленням наказу до виконання 11.09.2015, коли було відкрито виконавче провадження.

На момент повернення виконавчого документа стягувачу 03.10.2016 діяв Закон України Про виконавче провадження у старій редакції.

Станом на 20.10.2016 дату відправки постанови про повернення виконавчого документа стягувачу набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

За змістом статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відтак, оскільки вищезазначений наказ Господарського суду міста Києва від 31.07.2015 у справі №910/28212/14 був втрачений у розумінні пункту 19.4. розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що строк пред`явлення його до виконання станом на дату подання стягувачем заяви не сплив, колегія суддів задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 31.07.2015 у справі №910/28212/14.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для видачі дубліката наказу заявнику, а отже ухвала Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі №910/28212/14 підлягає скасуванню. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284, пунктом 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі №910/28212/14 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 про відмову у видачі дублікату наказу у справі №910/28212/14 скасувати.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" про видачу дубліката наказу задовольнити.

4. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 у справі №910/28212/14.

5. Видачу дубліката наказу №910/28212/14 від 27.02.2015 доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

6. Матеріали справи №910/28212/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 24.12.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко