Постанова від 19.12.2019 по справі 922/2167/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2019 р. Справа № 922/2167/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

від позивача (1-го апелянта) - Гім Є.В. - на підставі Ордеру Серії ХВ №000050 від 18.12.2019р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", Харківська область, м. Лозова, (вх.№3319 Х/2) та апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ткаченко Юрія Олександровича, Харківська область, Близнюківський район, с. Роздолівка, (вх.№3528 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19 (суддя Шатерніков М.І., ухвалене в м.Харків, час ухвалення судового рішення - не зазначено, дата складення повного тексту - 11.10.2019р.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", Харківська область, м. Лозова,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Софіївська сільська рада Близнюківського району Харківська область, Близнюківський район, с. Софіївка, Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків,

до 1-го відповідача: Близнюківської районної державної адміністрації, Харківська область, смт. Близнюки,

до 2-го відповідача: Фізичної особи - підприємця Ткаченко Юрія Олександровича, Харківська область, Близнюківський район, с. Роздолівка,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Харківська область, Близнюківський район, с. Софіївка Перша)

про визнання правочинів недійсними

ВСТАНОВИЛА:

10.07.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Близнюківської районної державної адміністрації та Фізичної особи - підприємця Ткаченко Юрія Олександровича, в якій просило суд:

- визнати недійсним розпорядження Близюківської РДА № 844 "Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення товарного виробництва на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області";

- визнати недійсним розпорядження Близнюківської РДА № 921 "Про припинення дії договору оренди землі, укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" від 22 жовтня 2012 року на земельну ділянку, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населених пунктів";

- визнати недійсним правочин щодо укладання договору оренди землі від 21.03.2019, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5.3281 га, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем та реєстрації його 21.03.2019, за заявою останнього в Державному реєстрі речових прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оспорювані розпорядження порушують його права на правомірне користування земельною ділянкою кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5,3281га розташованою на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, наявне у позивача на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.10.2012р., укладеного між ТОВ "Колос" та Близнюківською РДА та зареєстрованого в органах ДЗК 08.11.2012 за № 632068634002021, оскільки станом на час винесення оскаржуваних розпоряджень спірна земельна ділянка правомірно знаходилась у його користуванні.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19 позов задоволено частково; визнано недійсним розпорядження Близюківської районної державної адміністрації № 844 "Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення товарного виробництва на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області"; визнано недійсним розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації № 921 "Про припинення дії договору оренди землі, укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" від 22 жовтня 2012 року на земельну ділянку, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населених пунктів"; стягнуто з Близнюківської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" 3842,00грн. судового збору; закрито провадження у справі №922/2167/16 в частині вимог про визнання недійсними правочину щодо укладання договору оренди землі від 21.03.2019р., кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5.3281га, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем та реєстрації його 21.03.2019р.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що оспорюваними розпорядженнями було порушено принципи рівності і справедливості щодо права користування позивачем спірною земельною ділянкою, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним розпоряджень Близюківської РДА №844 та № 921.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним правочину щодо укладання договору оренди землі від 21.03.2019р., кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5.3281га, укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем та реєстрації його 21.03.2019р., місцевий господарський суд виходив з того, що вказана позовна вимога виникла із спору, який має приватно-правовий характер та за суб`єктивним складом його учасників, однією із сторін договору є фізична особа - громадянин, а отже спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що свідчить про наявність правових підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19 в частині не задоволеної позовної вимоги ТОВ "Колос" та прийняти нове рішення, у відповідній частині, яким задовольнити вимогу про визнання недійсним правочину щодо укладання договору оренди землі від 21.03.2019, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5.3281га. укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем та зареєстрованого 21.03.2019р.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними договору оренди землі від 21.03.2019, укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем.

Зокрема, апелянт не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що зазначена позовна вимога виникла із спору, який має приватно - правовий характер та за суб`єктивним складом його учасників, однієї із сторін договору є фізична особа - громадянин, а отже, не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" на рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19; встановлено учасникам провадження у справі строк до 21.11.2019р. для подання відзиву та письмових пояснень щодо апеляційної скарги з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 04.12.2019р.

Фізична особа - підприємець Ткаченко Юрій Олександрович з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19 в частині визнання недійсним розпорядження Близюківської районної державної адміністрації № 844 "Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення товарного виробництва на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області"; визнано недійсним розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації № 921 "Про припинення дії договору оренди землі, укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" від 22 жовтня 2012 року на земельну ділянку, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населених пунктів" із закриттям провадження у справі в цій частині на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України; вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" в порушення вимог частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України 10.07.2019р. була подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, а тому господарський суду першої інстанції мав би за залишити позов без розгляду.

Крім того, апелянт наголошує, що позивачем оскаржується розпорядження Близнюківської районної держаної адміністрації № 844 від 21.09.2018р. про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, яке стосується права власності фізичної особи.

Таким чином, між сторонами спору за вказаною вимогою не існує правовідносин, які притаманні господарській діяльності та господарським правовідносинам.

Отже, виник спір про цивільне право і подальше оспорювання прав оренди на спірну земельну ділянку не має вирішуватися за правилами господарського судочинства, адже розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації № 844 від 21.09.2018р. про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 безпосередньо стосується права власності фізичної особи, яка мала б бути відповідачем, а не третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Таким чином, на думку апелянта, місцевий господарський суд повинен був застосувати до спірних правовідносин положення пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та закрити провадження у справі №922/2167/19, у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, враховуючи суть та суб`єктний склад спірних правовідносин.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019р. поновлено Фізичній особі - підприємцю Ткаченко Юрію Олександровичу строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19; прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ткаченко Юрія Олександровича на рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19 до спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" та призначено у відкритому судовому засіданні на 04.12.2019р.; встановлено учасникам провадження у справі строк до 03.12.2019р. для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання.

26.11.2019р. 2-им апелянтом Фізичною особою - підприємцем Ткаченко Юрієм Олександровичем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (вх.№11163), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19 в частині закриття провадження без змін.

29.11.2019р. Близнюківською районною державною адміністрацією подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (вх.№11299), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"; розглянути справу без присутності представника районної державної адміністрації, за наявними в справі матеріалами та змісту даного відзиву.

02.12.2019р. 1-им апелянтом Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ткаченко Юрія Олександровича (вх.№11346), в якому просить суд врахувати доводи даного відзиву піж час розгляду справи №922/2167/19; за невиконання ФОП Ткаченко Ю.О., процесуальних обов`язків, зазначених в статті 42 Господарського процесуального кодексу України у справі №922/2167/19, а саме: введення суду в оману щодо обставин справи, постановити ухвалу про стягнення з ФОП Ткаченко Ю.О. штрафу; апеляційну скаргу ФОП Ткаченко Ю.О. залишити без задоволення.

02.12.2019р. Близнюківською районною державною адміністрацією подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ФОП Ткаченко Ю.О. (вх.№11347), в якому просить суд апеляційну скаргу ФОП Ткаченко Ю.О. задовольнити в повному обсязі; розглянути справу без присутності представника районної державної адміністрації, за наявними в справі матеріалами та змісту даного відзиву.

19.12.2019р. 1-им апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву про застосування частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (вх.№11969).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.12.2019р. представник 1-го апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19 в частині не задоволеної позовної вимоги ТОВ "Колос" та прийняти нове рішення, у відповідній частині, яким задовольнити вимогу про визнання недійсним правочину щодо укладання договору оренди землі від 21.03.2019, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5.3281га. укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем та реєстрації його 21.03.2019р.

Також, представник 1-го апелянта підтримав подане до апеляційного господарського суду клопотання, в якому просив суд керуючись частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення надати можливість довести розмір фактично понесених судових витрат ТОВ "Колос", у зв`язку із розглядом справи №922/2167/19.

Судова колегія, порадившись на місці, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про визнання дій ФОП Ткаченко Ю.О. зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання 1-ий апелянт - ТОВ "Колос" зазначає, що виявляючи неповагу до суду, 2-ий апелянт ФОП Ткаченко Ю.В. не став якісно та обґрунтовано готувати апеляційну скаргу, а передрукував в ній текст касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №612/464/17.

Згідно пункту 5 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно статті 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 135 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши наведені доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", враховуючи конкретні обставини у цій справі, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для визнання дій ФОП Ткаченко Ю.О. зловживанням процесуальними правами та не вбачає підстав для застосування до нього заходів процесуального примусу.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, а також, що сторони у справі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (т.2 а.с.20, 25-26), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.09.2018р. Близнюківською районною державно адміністрацією Харківської області було прийнято розпорядження №844, яким було передано у власність громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,3281 га, в тому числі ріллі 5,3281 га, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області на землях колишнього КСП ім. газети "Правда" (т.1 а.с.18).

Крім того, розпорядженням Близнюківської районної державної адміністрації №921 від 17.10.2018р. "Про припинення договору оренди землі, укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" від 22.10.2012р. на земельну ділянку, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населених пунктів" було вирішено:

- припинити дію договору оренди земельної ділянки від 22.10.2012р. укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, загальною площею 5,3281 га;

- укласти угоду про припинення дії договору оренди землі, визначеного п.1 даного розпорядження;

- зареєструвати угоду про припинення дії договору оренди землі, зазначену в п.2 даного розпорядження у встановленому чинним законодавством порядку.

Як зазначає в позовній заяві позивач, 06.06.2019р. під час моніторингу земельного банку підприємства (Інформаційна довідка №169599177 від 07.06.2019р.) позивачем було встановлено, що державним реєстратором Софіївської сільської ради Кузнєцовою Інною Василівною 27.09.2018 року було зареєстровано право власності на земельну ділянку, з кадастровим номером 6320686300:02:001:0368, площею 5,3281га за ОСОБА_1 (номер запису про право власності 28190524); припинено право оренди за ТОВ "Колос" в березні 2019 року і зареєстровано 21.03.2019 року спірну земельну ділянку за фізичною особою-підприємцем Ткаченком Юрієм Олександровичем терміном на 49 років (номер запису про інше речове право 30846787) на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП Ткаченко Юрієм Олександровичем 21.03.2019 р.

Вказані розпорядження на думку позивача порушують його права на правомірне користування земельною ділянкою кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5,3281га розташованою на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, наявне у ТОВ "Колос" на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.10.2012р., укладеного між ТОВ "Колос" та Близнюківською РДА та зареєстрованого в органах ДЗК 08.11.2012 за № 632068634002021, оскільки станом на час винесення оскаржуваних розпоряджень спірна земельна ділянка правомірно знаходилась у користуванні ТОВ "Колос".

На підтвердження вказаних обставин, позивач посилався на те, що розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації № 844 від 21.09.2018р. щодо передачі у власність громадянці ОСОБА_1 спірної земельної ділянки прийнято на підставі рішення Близнюківського районного суду від 15.08.2018р. у справі № 612/464/17.

Вказаним рішенням суду було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та встановлено той факт, що документ, а саме: сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0045296, виданий ОСОБА_5 на підставі рішення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 24.06.1996р. №194, який зареєстровано 23.01.1997р. у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 296, належить - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та постійно проживала з березня 1993 року по день смерті за адресою: АДРЕСА_1

Встановлено факт проживання спадкоємця - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю зі спадкодавцем - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 1993 року до моменту смерті.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. газети Правда, що належала ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0045296, виданого Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області 24 червня 1996 року та зареєстрованого 23.01.1997р., у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 296.

Крім того, як зазначав позивач, Близнюківською районною державною адміністрацією було видано розпорядження №844 від 21.09.2018р. про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Разом з тим, 27.11.2018р. постановою Харківського апеляційного суду у справі №612/464/17, за апеляційною скаргою ТОВ "Колос", рішення Близнюківського районного суду скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом, відмовлено.

Позивач наголошував, що оскаржувані розпорядження були прийняті першим відповідачем саме підставі вказаного рішення суду у цивільній справі № 612/464/17, яке у подальшому було скасовано, отже правочин щодо набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, загальною площею 5,3281 га, є недійсним правочином, відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст.215 ЦК України, та таким, що порушує право позивача, як орендаря земельної ділянки на мирне правомірне користування нею.

Зазначені обставини стали підставою для звернення 10.07.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Близнюківської районної державної адміністрації та Фізичної особи - підприємця Ткаченко Юрія Олександровича, в якій просило суд:

- визнати недійсним розпорядження Близюківської РДА № 844 "Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення товарного виробництва на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області";

- визнати недійсним розпорядження Близнюківської РДА № 921 "Про припинення дії договору оренди землі, укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" від 22 жовтня 2012 року на земельну ділянку, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населених пунктів";

- визнати недійсним правочин щодо укладання договору оренди землі від 21.03.2019, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5.3281 га, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем та реєстрації його 21.03.2019, за заявою останнього в Державному реєстрі речових прав (т.1 а.с.5-28).

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у даній справі позов задоволено частково, з підстав викладених вище (т.1 а.с.136-144).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що за загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 2 Земельного кодексу України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За приписами статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з підпунктами "а", "в", "ж" частини 1 статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до пункту 11 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".

Роздержавлення земель недержавних сільськогосподарських підприємств та їх паювання в Україні проводилось відповідно до норм, встановлених Земельним кодексом України (редакція від 15.05.1992р.), та Указів Президента України. Паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств здійснювалося відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям". Після того, як колгоспи та радгоспи було перетворено на колективні сільськогосподарські підприємства (КСП), а землю передано з державної в колективну власність КСП, кожний член господарства отримав право на її умовну частину - земельну частку (пай). Ці земельні паї входили до складу загального масиву земель КСП, а члени колективного господарства обробляли всю землю разом. При цьому земельних часток не виділяли на місцевості. Бо земельний пай - це ще не конкретна земельна ділянка, а тільки право громадянина (члена сільськогосподарського підприємства) на виділення її із земель КСП. Таке право засвідчує спеціальний документ - земельний сертифікат.

Згідно з пунктами 16 та 17 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2002р.) встановлено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Стаття 2 Закону України "Про оренду землі" визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами частини 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Судова колегія зазначає, що вимога про визнання розпоряджень незаконними є за своєю суттю вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог у разі виникнення спору між сторонами. В той же час, суд не повинен формально підходити до вирішення спору, при прийнятті рішення мають бути встановлені дійсні обставини справи, а рішення має бути законним по суті.

Як вірно встановленого господарським судом першої інстанції та не спростовано сторонами, станом на час прийняття оскаржуваних розпоряджень ТОВ "Колос" правомірно користувалось земельною ділянкою, з кадастровим номером 6320686300:02:001:0368, площею 5,3281 га розташованою на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.10.2012р., укладеного між ТОВ "Колос" та Близнюківською РДА та зареєстрованого в органах ДЗК 08.11.2012 за № 632068634002021.

Разом з тим, 21.09.2018р. Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області було прийнято розпорядження №844, яким було передано у власність громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,3281 га, в тому числі ріллі 5,3281 га, кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області на землях колишнього КСП ім. газети "Правда" (т.1 а.с.18).

Вказане розпорядження щодо передачі у власність громадянці ОСОБА_1 спірної земельної ділянки було прийнято на підставі рішення Близнюківського районного суду від 15.08.2018р. у справі № 612/464/17, яким зокрема, було визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на право на земельну частку (пай) у землі.

Крім того, розпорядженням Близнюківської районної державної адміністрації №921 від 17.10.2018р. "Про припинення договору оренди землі, укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" від 22.10.2012р. на земельну ділянку, що розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області за межами населених пунктів" було вирішено:

- припинити дію договору оренди земельної ділянки від 22.10.2012р. укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, загальною площею 5,3281 га;

- укласти угоду про припинення дії договору оренди землі, визначеного п.1 даного розпорядження;

- зареєструвати угоду про припинення дії договору оренди землі, зазначену в п.2 даного розпорядження у встановленому чинним законодавством порядку.

Судова колегія також враховує, що судове рішення Близнюківського районного суду від 15.08.2018р. у справі № 612/464/17, на підставі якого, було прийнято розпорядження щодо передачі у власність громадянці ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, в подальшому було скасоване постановою Харківського апеляційного суду від 27.11.2018р. у справі № 612/464/17 (т.1 а.с.15-16).

Більш того, постановою Верховного Суду від 25.09.2019р. у справі №612/464/17 було скасовано рішення Близнюківського районного суду від 15.08.2018р. та постанову Харківського апеляційного суду від 27.11.2018р. у справі № 612/464/17, та прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування та встановлення факту проживання однією сім`єю.

Відповідні висновки суду касаційної інстанції мотивовані тим, що права чи законні інтереси ОСОБА_1 не порушені, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню саме з цих підстав.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючий вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірні розпорядження були прийняті за відсутності належних правовстановлюючих документів на земельну частку (пай), що також підтверджується обставинами встановленими в судовому рішенні у справі №612/464/17.

За наведених обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оспорюваними розпорядженнями було порушено принципів рівності і справедливості щодо права користування позивачем спірною земельною ділянкою, а отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про визнання недійсними розпоряджень Близюківської районної державної адміністрації від 21.09.2018р. №844 та від 17.10.2019р. № 921 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним правочину щодо укладання договору оренди землі від 21.03.2019р., кадастровий номер 6320686300:02:001:0368, площею 5.3281га, укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем та зареєстрованого 21.03.2019р. за заявою останнього в Державному реєстрі речових прав, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржується та не визнається договір оренди землі від 21.03.2019р., укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, спір у справі, в частині вимоги про визнання недійсним вказаного договору оренди від 21.03.2019р., стосується права власності фізичної особи - громадянки ОСОБА_1 , тобто виник спір про цивільне право.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу їх учасників.

Разом із тим, пункти 6, 10, 15 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Натомість відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Так, позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі від 21.03.2019р., укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем Ткаченком Юрієм Олексійовичем, виникла із спору, який має приватно-правовий характер та за суб`єктивним складом його учасників, однією із сторін договору є фізична особа - громадянин, а отже спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для закриття провадження у справі в частині вимоги позивача про визнання недійсними договору оренди землі від 21.03.2019р., на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів також враховує, що в пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини справа "Проніна проти України" (Заява №63566/00) Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19 слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ткаченко Юрія Олександровича залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2019р. у справі №922/2167/19 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24 грудня 2019р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна