Рішення

від 17.12.2019 по справі 906/739/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/739/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

секретаря судового засідання Шевчук - Сингаївської І.Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: не прибув

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" (м. Київ)

про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 1328,80 грн. неустойки

Позивачем пред`явлено позов до Господарського суду Житомирської області про зобов`язання ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" повернути ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" орендоване нерухоме майно, а саме: майданчик площею 3,2 м за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Купищенська сільрада, село Жабче, станція Пост Обвідний, у смузі полоси відводу залізниці у відповідності до п.10.7-10.10 договору оренди від 30.09.2014 №1572; стягнути з відповідача на користь позивача 1328,80 грн. неустойки.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що договір оренди №1572 від 30.09.2014 закінчив свою дію 31.03.2018, однак відповідач орендоване майно не повернув.

Рішенням господарського суду від 11.12.2018 у задоволенні позову відмовлено .

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 рішення господарського суду від 11.12.2018 залишено без змін (а. с.160-169 у т. 2).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 08.07.2019 касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» задоволено частково, рішення Господарського суду Житомирської області від 11.12.2018 та постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 у справі № 906/739/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області (а. с. 228 - 239 у т. 2).

25.07.2019 справа повернулась до Господарського суду Житомирської області.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу № 906/739/18 передано судді Лозинській І.В.

Ухвалою від 26.07.2019 господарський суд справу прийняв до провадження; призначив її розгляд в підготовчому засіданні на 23.08.2019 о 14:30 (а. с. 243 у т. 2).

Ухвалою від 22.10.2019 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.11.2019 о 10:30 (а. с. 147,148 у т.3).

Ухвалою від 19.11.2019 господарський суд відклав розгляд справи по суті, призначив наступне засідання суду на 17.12.2019 о 10:30.

До суду надійшли такі документи:

- 04.12.2019 - від позивача - заява від 03.12.2019 №ДНЮ-/460 з копією рішення Господарського суду Житомирської області від 19.11.2019 у справі №906/743/18;

- 16.12.2019 - від відповідача - клопотання від 13.12.2019 №13/12/19-1 про відкладення розгляду справи з додатками (а. с. 168-188 у т.3), в якому зазначено про можливість участі відповідача у електронних аукціонах з подальшим отриманням в оренду спірного нерухомого майна, що призведе до відсутності спору між сторонами.

Представники сторін в засідання суду не прибули.

З огляду на клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Ухвалою від 22.10.2019 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.11.2019 о 10:30 (а. с. 147,148 у т.3).

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Ухвалою від 19.11.2019 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 17.12.2019 о 10:30 (а. с. 157 у т. 3), тобто в межах відведеного строку розгляду справи по суті, передбаченого ч. 2 ст. 195 ГПК України.

Відповідачем не надано суду фактичні докази проведення електронних аукціонів та вирішення питання стосовно оренди спірного нерухомого майна, згідно з даними, викладеними у клопотаннях від 10.10.2019 №16/10/19-1 та від 13.12.2019 №13/12/19-1.

Матеріали справи не містять погодження відкладення розгляду справи з позивачем, натомість позивач наполягає на прийнятті судового рішення.

З огляду на викладені обставини, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача від 13.12.2019, вих. №13/12/19-1 про відкладення розгляду справи по суті.

За ініціативою суду долучено до матеріалів справи детальну інформацію про юридичну особу - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (а. с.191,192 у т.3).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

30.09.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) та ТОВ "Локо Діджітал" (відповідач, орендар) укладено договір оренди №1572 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір), за п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - майданчик площею 3,2 кв.м. (реєстровий номер 04713033.35.БКТЦВК060), що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу - "Коростенська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Південно - Західна залізниця", відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України та знаходиться за адресою: Коростенський район, Копищанська с/р, с. Жабче, ст. Пост Обвідний, у смузі полоси відводу залізниці, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість за станом на 31.03.2014 та становить 2316,00 грн. (а. с. 14-16 у т. 1).

Майно не підлягає приватизації та передачі в суборенду.

Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду для встановлення металевої щогли на залізобетонній опорі з метою надання послуг з доступу до Інтернет.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору погоджено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

За п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2014 року 84,61 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень 2014 року.

Згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 7.1 договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання - передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Згідно з п. 10.1 договору, цей договір укладено до 01.04.2015 включно.

Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3 договору).

За п. 10.4 договору його продовження здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства, зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору.

У разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю (п. 10.9 Договору).

Майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передавання. Обов`язок щодо складання якого при поверненні майна покладається на орендаря (п. 10.10 договору).

Пунктом 10.11 договору встановлено, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Факт приймання-передачі майна в оренду підтверджується підписаним 30.09.2014 між сторонами Актом приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності (а. с. 17 у т. 1).

01.04.2015 між РВ ФДМУ по Житомирській області та відповідачем укладено додатковий договір №1, п. 1 якого дію договору продовжено до 01.08.2015 (а. с.18 у т.1).

17.07.2015 РВ ФДМУ по Житомирській області та відповідач уклали додатковий договір №2, п. 1 якого дію договору продовжено до 31.12.2015 (а. с. 18 на звороті у т.1).

У зв`язку з утворенням Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на підставі ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", 04.03.2016 між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого майна, згідно з п. 1 якого орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 30.09.2014 № 1569, є ПАТ "Укрзалізниця" (а. с. 19 у т. 1).

У тексті договору повне найменування - Відокремлений підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" та скорочене - Коростенська дирекція залізничних перевезень передбачено замінити згідно з наказом від 01.12.2015 № 001 на Виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця"; скорочена назва - Виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень (п. 2 додаткового договору).

Також у п. 3 додаткового договору викладено в новій редакції пункти договору.

Відтак, п. 3.1 договору передбачено, що орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 132,63 грн. без ПДВ.

Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У п. 3.6 договору передбачено, зокрема, що орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувач коштів - Виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно з п. 10.1 договору він діє з 01.12.2015 до 31.03.2016 включно.

04.03.2016 між позивачем та відповідачем підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна (а. с. 21 у т.1), згідно з п. 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (об`єкт оренди) - майданчик, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Купищанська с/р, с. Жабче, ст. Пост Обвідний, у смузі полоси відводу залізниці, площею 3,2 кв.м., вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.03.2014 і становить за незалежною оцінкою 2316,00 грн.

Відповідно до п. 2 вказаного Акту зазначено, що об`єкт оренди обліковується на балансі Виробничого підрозділу Коростенська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Між сторонами укладались додаткові договори, якими вносились зміни у п. 10.1 договору розділу 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення договору", а також до п.3.1 розділу 3 "Орендна плата" (а. с. 22, 22 на звороті, 23, 24, 25 у т.1).

Регіональною філією "Південно-західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" направлено на адресу відповідача лист від 20.03.2018, вих. № НЗР-5/277 (а.с.26 у т.1), про що свідчить фіскальний чек та опис вкладення (а .с. 27 у т.1), в якому повідомлено, що відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк дії договору закінчується 31.03.2018; вважає договір таким, що припиняє свою дію (є розірваним) з 01.04.2018; відповідно до п.п.10.9, 10.10 договору вимагає повернення нерухомого майна за підписаним актом приймання-передачі.

Як вбачається з відстеження за штрих кодом Укрпошти, відправлення відповідачем отримано 23.03.2018 (а. с. 27 на звороті у т. 1).

Виробничим підрозділом Коростенська дирекція залізничних перевезень направлено на адресу відповідача лист від 23.03.2018, вих. № ДН-4/01-4/456 (а. с. 28 у т. 1), про що свідчить фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 29), в якому також зазначено, що відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у зв`язку з закінченням 31.03.2018 строку дії договору, відповідно до п.п.10.9, 10.10 договору вимагає повернення нерухомого майна за підписаним актом приймання-передачі.

Як вбачається з відстеження за штрих кодом Укрпошти, відправлення відповідачем отримано 26.03.2018 (а. с. 29 на звороті у т. 1).

В матеріалах справи є акти від 11.04.2018 та від 02.07.2018 (а. с. 30,31 у т. 1), з яких вбачається, що спірне майно орендарем не вивільнено та відповідно до акту приймання - передавання не повернуто.

Виробничим підрозділом Коростенська дирекція залізничних перевезень направлено на адресу відповідача лист від 10.07.2018, вих. № ДН-4-01-4/108 (а. с. 32 у т. 1), про що свідчить фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 33 у т. 1), в якому повторно викладено вимогу про повернення нерухомого майна за підписаним актом приймання-передачі; додатково попереджено, що в разі не повернення виникне необхідність звернутися до суду з позовом про спонукання до повернення майна.

Як вбачається з відстеження за штрих кодом Укрпошти, відправлення відповідачем отримано 12.07.2018 (а. с. 33 на звороті у т. 1).

Позивач у позовній заяві, відповіді на відзив від 25.10.2018 (а. с.182-188 у т.1), запереченнях на пояснення від 26.11.2018 (а. с. 50 - 55 у т. 2) наголосив, що він не погоджується на продовження строку дії договору та вимагає повернення орендованого нерухомого майна.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на підстави, які викладені у відзиві від 19.10.2018, вих. № 19/10/18-1 (а. с. 94-99 у т. 1), письмових поясненнях від 22.11.2018, вих. № 22/11/18-1 (а. с. 208-212 у т.1), від 04.09.2019, вих. № 04/09/19-1 (а. с. 69 - 72 у т. 3), від 15.10.2019, вих. № 15/10/19-1 (а. с. 99-101 у т. 3) зокрема:

- з метою надання послуг безпроводового доступу до мережі Інтернет пасажирам потягу Інтерсіті+ та іншим користувачам, 30.09.2014 між РВ ФДМУ по Житомирській області та відповідачем укладено договір оренди №1572 нерухомого майна;

- в додатковому договорі до договору оренди в новій редакції вказано термін його дії до 31.08.2017, проте сам договір отримано лише 08.11.2017, що суттєво порушило права відповідача і будь-яких дій з боку орендодавця з питання подальшого продовження договірних відносин між сторонами не було;

- в новій редакції додаткового договору у п. 1 вбачається одностороння зміна умов договору оренди з боку позивача - можливість його дострокового розірвання, що також порушує право відповідача як орендаря, порівняно з умовами основного договору оренди № 1572 та є зловживанням правами у розумінні ч. 3 ст. 13 ЦК України;

- щодо заявленої суми неустойки зазначено про відсутність підстав для її стягнення, оскільки згідно з актом звірки взаєморозрахунків від 01.05.2018, підписаного позивачем, сальдо станом на 01.05.2018 становить переплату у розмірі 8661,90 грн.;

- до укладення договору оренди, 30.09.2011 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та відповідачем укладено договір про співробітництво №210/2011-ЦЮ, на виконання якого відповідач за власні кошти збудував найбільшу волоконно-оптичну магістральну мережу, яка охоплює Київську, Львівську, Полтавську, Донецьку, Харківську, Черкаську, Житомирську, Рівненську, Хмельницьку області та м. Київ; на виконання умов цього договору та для належної роботи телекомунікаційної мережі між відповідачем та структурними підрозділами Укрзалізниці укладено більше 200 договорів; відповідачем сплачуються всі платежі за договором оренди, з боку позивача будь-яких претензій щодо прийняття орендної плати не було;

- зазначив про участь відповідача у електронних аукціонах щодо отримання в оренду спірного нерухомого майна, що призведе до відсутності спору між сторонами.

2. Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

2.1. Щодо встановлення обставин, пов`язаних з утворенням ПАТ "Укрзалізниця" та передачею спірного майна до його статутного капіталу.

Згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Укрзалізниця".

Відповідно до ч. 6 ст. 2 вказаного Закону та ч. 2 загальних положень Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735, ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Положеннями ст. 20 Статуту ПАТ "Укрзалізниця" передбачено, що товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу.

За п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття згідно з додатком 1, утворено ПАТ "Українська залізниця", статутний капітал якого сформовано шляхом внесення до нього, зокрема, майна підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Частиною 2 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди.

Аналогічні положення щодо правонаступництва у разі зміни власника речі, переданої у найм, містяться у ст. 770 ЦК України.

За загальним правилом наймодавець, який передав право власності на річ, або новий наймодавець мають попередити наймача про заміну сторони у договорі найму. В разі нездійснення такого попередження виконання наймачем своїх обов`язків на користь первісного наймодавця буде вважатися належним виконанням ним договору найму.

Отже, у розумінні наведених приписів орендар у будь-якому випадку не звільняється від виконання свого зобов`язання зі сплати орендної плати за користування майном будь-то первісному чи новому орендодавцю.

Як вбачається із Зведеного переліку майна Державного територіально-галузеве об`єднання "Південно-Західна залізниця", що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця", затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, спірне майно було включено до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця" (а. с. 34,35 у т.1).

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства та наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ПАТ "Укрзалізниця" набуло право власності на нерухоме майно - майданчик, розташоване за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Купищенська с/р, с. Жабче, ст. Пост Обвідний, у смузі полоси відводу залізниці, площею 3,2 кв.м. та стало орендодавцем за договором оренди № 1572 від 30.09.2014, укладеним з ТОВ "Локо Діджітал".

На виконання умов додаткового договору від 04.03.2016 до договору оренди від 30.09.2014 № 1572, ПАТ "Укрзалізниця" передано ТОВ "Локо Діджітал" нерухоме майно, яке є об`єктом оренди, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 04.03.2016 (а. с. 21 у т.1).

2.2. Щодо встановлення обставин, пов`язаних терміном дії договору оренди №1572 від 30.09.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1, 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України і ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріалами справи підтверджено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна від 30.09.2014 № 1572 та додаткових договорів до нього.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Факт приймання-передачі майна в оренду підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі орендованого нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 цього Кодексу передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

Тобто, для продовження дії договору оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору, у встановлений строк про припинення або зміну умов договору.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 291 ГК України.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

3. Висновки господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

3.1. Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути орендоване нерухоме майно.

Згідно з п. 10.1. договору сторони домовились, що договір укладено до 01.04.2015 включно.

Суд також встановив, що між сторонами укладались додаткові договори, якими вносились зміни у п. 10.1 договору розділу 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення договору".

В подальшому термін договору сторонами продовжувався.

Так, відповідно до п.1 додаткового договору від 11.04.2016 (а. с. 22 у т. 1) продовжено дію договору до 30.06.2016 включно.

Згідно з п. 1 додаткового договору від 27.07.2016 (а. с. 22 на звороті у т. 1) зазначено, що цей договір діє з 01.07.2016 до 31.07.2016 включно.

Згідно з п. 1 додаткового договору від 21.09.2016 (а. с. 23 у т. 1) встановлено, що цей договір діє з 01.08.2016 до 31.10.2016 включно.

Пунктом 1 додаткового договору від 13.12.2016 (а. с. 25 у т. 1) погоджено, що цей договір діє з 01.11.2016 до 31.03.2017 включно.

Пунктом 1 додаткового договору від 27.04.2017 (а. с. 27 у т.1) погоджено, що цей договір діє з 01.04.2017 до 30.06.2017 включно.

Тобто, дія договору оренди за відсутності заперечень орендодавця на підставі ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" автоматично пролонговувалась на період з 01.07.2017 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 31.03.2018.

В матеріалах справи є лист від 20.03.2018 за вих. № НЗР-5/277, яким позивач повідомив відповідача про те, що відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк дії договору закінчується 31.03.2018; позивач вважає договір таким, що припиняє свою дію (є розірваним) з 01.04.2018; відповідно до п.п. 10.9, 10.10 договору позивач вимагав повернення нерухомого майна за підписаним актом приймання-передачі (а. с. 26 у т.1).

Доказом направлення вказаного листа є фіскальний чек від 21.03.2018, повідомлення про вручення поштового відправлення (зворотній бік) та опис вкладення до нього, які є в матеріалах справи (а. с. 27 у т. 1).

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (зворотній бік) (а. с. 27 у т. 1), відповідачем вказаний лист отримано 23.03.2018.

Норма ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не встановлює форму заяви про припинення договору оренди. Така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вимога обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та її направлення у межах строку встановленого законом. Таким чином, сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 906/742/18, від 08.07.2019 № 906/739/18, від 22.10.2019 у справі № 910/3705/19, від 31.10.2019 у справі № 905/2018/18.

Враховуючи направлення позивачем 20.03.2018 (тобто в межах строку дії договору оренди) відповідачу на підставі ч. 2 ст. 17 "Про оренду державного та комунального майна" заяви про припинення дії договору оренди, суд дійшов висновку що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1572 від 30.09.2014, припинив свою дію 31.03.2018 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Водночас, суд зазначає, що листи від 05.12.2017 вих. № ДН-4/01-4/1491 (а. с. 138 у т. 1), від 23.03.2018 вих. № ДН-4/01-4/456 (а. с. 28 у т. 1), від 10.07.2018 вих. № ДН-4-01-4/108 (а. с. 32 у т. 1), направлені відповідачу балансоутримувачем орендованого майна, про повернення нерухомого майна з оренди також є підтвердженням факту відсутності наміру з боку орендодавця продовжувати договір оренди нерухомого майна № 1572 від 30.09.2014 після закінчення його дії.

Застосування ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 785 ЦК України узгоджені сторонами у пунктах 10.9. та 10.10 договору, якими вказано, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю за участю балансоутримувача; майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання при поверненні майна покладається на орендаря.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем балансоутримувачу за актом приймання-передачі орендованого за договором оренди майна в порядку пунктів 10.9,10.10 договору.

За вказаних обставин вимога позивача про повернення орендованого нерухомого майна - майданчик площею 3,2 м за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Купищенська сільрада, село Жабче, станція Пост Обвідний, у смузі полоси відводу залізниці є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

3.2. Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 1328,80 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном з посиланням на п. 10.11. договору оренди та ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом повернення об`єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акту приймання-передачі.

У разі не виконання обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди.

Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої нормою ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі.

Отже, враховуючи неповернення відповідачем орендованого майна за актом приймання-передачі, позивач обґрунтовано нарахував відповідачу неустойку, встановлену нормою ч. 2 ст. 785 ЦК України .

З розрахунку позивача, наведеному у позовній заяві (а. с. 2 - 9 у т. 1) вбачається нарахування неустойки за період з 01.04.2018 по 31.07.2018, яка становить 1328,80 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив що розрахунок є правомірним та арифметично вірним.

За вказаних обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 1328,80 грн.

3.3. Загальний висновок Господарського суду Житомирської області у справі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, та є такими, що підлягають задоволенню.

4. Мотиви відхилення заперечень відповідача, викладених у відзиві та письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи.

4.1. Щодо наявності між сторонами договору від 30.09.2011 210/2011-ЦЮ про співробітництво.

Суд звертає увагу відповідача на те, що за своєю правовою природою такий договір не породжує правовідносин з оренди.

4.2. Щодо відсутності підстав для стягнення неустойки, оскільки згідно з актом звірки розрахунків від 01.05.2018, підписаного між Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" виробничим підрозділом Коростенська дирекція залізничних перевезень ПАТ "Українська залізниця" та відповідачем, сальдо станом на 01.05.2018 становить 8661,90 грн. переплати.

Суд зазначає, що наявність переплати у відповідача з орендних платежів не є підставою для відмови у стягненні неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України.

5. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд при новому розгляді справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору за подання позовної заяви, в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В кім. 807, код ЄДРПОУ 37819980) повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська,5 код ЄДРПОУ 40075815) орендоване нерухоме майно, передане в оренду за договором оренди від 30.09.2014 № 1572 нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: майданчик площею 3,2 м.кв., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Короcтенський район, Купищенська сільська рада, село Жабче, станція Пост Обвідний, у смузі полоси відводу залізниці.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" (01042, м.Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, кім. 807, код ЄДРПОУ 37819980) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська,5 код ЄДРПОУ 40075815):

- 1328,80 грн. неустойки;

- 3524,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.12.19

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - позивачу (реком. з повідомл.)

4 - відповідачу (реком. з повідомл.)