Ухвала

від 20.12.2019 по справі 922/1103/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"20" грудня 2019 р. Справа № 922/1103/19

вх. № 1103/19

Суддя господарського суду Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Чернова В.О.

за участю сторін: ліквідатор - Паркулаб В.Г.,

пр-к ГУ ДПС у Харківській області - Швед А.В. (дов. від 08.10.19),

Розглянувши скаргу ГУ ДПС у Харківській області на дії ліквідатора

по справі за заявою ТОВ "Компанія "ТОФА", м. Харків

до ТОВ "Компанія "ТОФА", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 26.09.19 р. ТОВ "Компанія "Тофа" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Паркулаба В.Г., зобов`язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 19.11.2019 призначено до розгляду в судовому засіданні скаргу ГУ ДПС у Харківській області на дії ліквідатора, в якій скаржник просить суд: 1) прийняти скаргу до розгляду; 2) зобов`язати ліквідатора Паркулаба В.Г. забезпечити можливість проведення ГУ ДПС у Харківській області позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) ТОВ "Компанія "Тофа" для чого: забезпечити доступ посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області, які уповноважені здійснювати перевірку до відповідних первинних документів; 3) не допустити ліквідацію боржника - ТОВ "Компанія "Тофа" без проведення перевірки. Цією ж ухвалою суд здійснив перехід на нові норми Кодексу України з процедур банкрутства та зобов`язав ліквідатора надати суду відзив на скаргу.

В судовому засіданні 03.12.19 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду скарги ДПС на 20.12.19.

Присутній в судовому засіданні представник ГУ ДПС у Харківській області скаргу на дії ліквідатора підтримав та просив суд її задовольнити.

Присутній в судовому засіданні ліквідатор проти задоволення скарги заперечує та просив суд відмовити в її задоволенні.

В письмових запереченнях (вх. № 29193), наданих на виконання вимог ухвали суду, ліквідатор зазначив, що впродовж травня 2019 року, коли податковим органом вживались заходи щодо проведення перевірки ТОВ "Компанія "Тофа" арбітражним керуючим у справі був Ведмедєв С.С. Арбітражний керуючий Паркулаб В.Г. був призначений у справі розпорядником майна 15.08.2019, тому вважає, що не може нести відповідальність за дії іншого арбітражного керуючого, які були вчинені ще до призначення Паркулаба В.Г. Щодо посилань скаржника на відсутність можливості провести позапланову виїзну перевірку товариства впродовж вересня 2019, зазначає, що специфіка роботи ліквідатора не передбачає постійне знаходження його на робочому місці. Така робота передбачає постійний контакт як з кредиторами, так і з боржниками. У разі необхідності провести перевірку посадові особи ДПС мають можливість зателефонувати ліквідатору, номер якого є загальнодоступним, оскільки знаходиться в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих. Однак службові особи жодного разу не виходили на зв`язок з арбітражним керуючим Паркулабом В.Г., накази або листи з повідомленням про намір провести перевірку до дня отримання копії скарги арбітражному керуючому не надходили. В разі отримання від податкового органу всіх необхідних документів , які підтверджують факт призначення перевірки та повноваження представників ДПС, ліквідатором будуть надані усі необхідні документи.

З`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, викладені у скарзі, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив наступне.

В обгрунтування своєї скарги на дії ліквідатора Головне управління ДПС у Харківській області посилається на неможливість проведення перевірки відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 24.10.2019 №1604 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Компанія "Тофа" з підстав відсутності ліквідатора ТОВ "Компанія "Тофа" за адресою вул. Потебні, 6 у м. Харкові, а також на те, що ліквідатор на запит ДПС про надання документів відповідь не надав, що, на думку скаржника, є порушенням законодавства та діями/бездіяльністю спрямованими на перешкоджання законній діяльності органу ДПС.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 наведеної статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

Згідно зі ст.19-1 Податкового кодексу України, в редакції Закону №1797-VIII від 01.01.2018, однією із функцій контролюючих органів є здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

За приписами ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин (далі - Закон про банкрутство), під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Статтею 41 Закону про банкрутство визначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню, на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, дів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Наведений у вказаній статті перелік повноважень ліквідатора не містить обов`язку самостійно направляти контролюючому органу первинні бухгалтерські документи.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

У п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до частини 3 статті 41 Закону про банкрутство з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

При дослідженні акту №3371/20-40-14-08-09/38775232 від 23.05.2019, судом встановлено, що даний документ не висвітлює факту неможливості вручення керівнику (голові ліквідаційної комісії ТОВ "Компанія "Тофа") наказу №3544 від 21.05.2019 та направлень на перевірку №№5039, 5040, 5041 від 23.05.2019, а лише фіксує відсутність ТОВ "Компанія "Тофа" за місцезнаходженням боржника.

При дослідженні акту №1008/20-40-05-08-09/38775232 від 30.10.2019, судом встановлено, що даний документ також не висвітлює факту неможливості вручення ліквідатору ТОВ "Компанія "Тофа" наказу №1604 від 24.10.2019 та направлень на перевірку №№2010, 2011, 2012, 2013 від 30.10.2019, а лише фіксує відсутність ліквідатора ТОВ "Компанія "Тофа" Паркулаба В.Г. за місцезнаходженням офісу арбітражного керуючого.

Разом з тим скаржником не надано до матеріалів справи доказів надіслання до початку проведення перевірки наказу №1604 від 24.10.2019 та направлень на перевірку №№2010, 2011, 2012, 2013 від 30.10.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або, за можливості, засобами електронного зв`язку в електронній формі на адресу ліквідатора або боржника. Отже, скаржником не надано доказів вчинення всіх можливих дій щодо повідомлення ліквідатора про проведення документальної позапланової перевірки.

Крім того, суд зазначає, що не виявлення боржника за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов`язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом надіслання поштою відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №812/2100/17 наведено правовий висновок, який враховано судом при розгляді відповідної скарги у відповідності до ч.4 ст.236 ГПК України, відповідно до якого податковий орган не має можливості проводити позапланову перевірку за відсутності належних доказів отримання направлення про проведення перевірки уповноваженою на те особою. Такі дії податкового органу є суттєвим порушенням процедури призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

Таким чином скаржником, у відповідності до норм ст.ст. 76-77 ГПК України, не надано доказів, які можуть вважатись належним та допустимим доказом виконання контролюючим органом обов`язків щодо належного повідомлення платника податків про призначення у встановленому законодавством порядку документальної позапланової виїзної перевірки боржника.

Отже, з огляду на вищевикладене суд не вбачає в діях ліквідатора боржника ознак протиправних дій/бездіяльності, що спрямовані на перешкоджання законній діяльності органу Державної податкової служби.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно п. 11.5 Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2-11.4 цього розділу;

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

Відповідно до п. 11.1 вказаного Порядку дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

Відповідно до Порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18.03.2016 р. № 759/5/371 Державна фіскальна служба України забезпечує доступ своїх територіальних органів до відомостей про проведені реєстраційні дії, документів в електронній формі, отриманих з Реєстру.

Пунктом 11.6 Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 визначено, що при проведенні заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

Постановою господарського суду Харківської області від 26.09.2019 ТОВ "Компанія "Тофа" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Паркулаба В.Г.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 27.09.2019 було оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за №62810, визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Таким чином, контролюючий орган був повідомлений як судом, так і державним реєстратором про порушення справи про банкрутство, у зв`язку з чим був обізнаний про початок процедури ліквідації ТОВ "Компанія "Тофа".

Проте, у визначений податковим законодавством строк контролюючий орган не вжив заходи податкового контролю, пов`язані з ліквідацією платника податків, зокрема щодо проведення відповідної перевірки.

Разом з цим суд зазначає, що чинне законодавство не зобов`язує ліквідатора самостійно подавати документи до податкового органу для проведення перевірки в процедурі ліквідації підприємства. Обов`язок щодо проведення перевірки покладається саме на контролюючий орган, а не на платника податків.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на те, що матеріалами справи не підтверджено викладені в скарзі обставини, суд не вбачає правових підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС у Харківській області на дії ліквідатора, у зв`язку з чим відмовляє в скарзі повністю.

Керуючись ст. ст. 58-67, ч. 3 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 41, ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), ст.ст. 73, 74, 233-235 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги ГУ ДПС у Харківській області на дії ліквідатора відмовити.

2. Ухвалу направити ліквідатору, скаржнику, банкруту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання повного судового рішення.

Ухвала підписана 24.12.2019

Суддя С.В. Міньковський