Постанова

від 24.12.2019 по справі 815/6689/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2019 року

м. Київ

справа №815/6689/16

адміністративне провадження №К/9901/38744/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2017р. (судді - Корой С.М., Танцюра К.О., Завальнюк І.В.,) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017р. (судді - Ступакова І.Г., Бітов А.І., Лук`янчук Б.Т.) у справі за позовом Одеської міської ради до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту реєстрації Міністерства юстиції України Рябоконь Олени Ікарівни, треті особи: Державний реєстратор прав на нерухоме майно управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марина Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю Аракс-Груп , про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу і рішення,

встановив:

У грудні 2016р. Одеська міська рада звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27.09.2016р. №2809/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ;

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги ТОВ Аракс-Груп від 12.08.2016р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Рябоконь О.І. від 27.09.2016р., індексний номер 31584669.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що ТОВ Аракс-Груп до відповідача було подано скаргу щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатами розгляду якої відповідачем і прийнято спірний наказ, з якими позивач не погоджується, вважає його протиправними, та такими, що підлягає скасуванню.

Посилається на те, що ТОВ Аракс-Груп був неналежним суб`єктом звернення зі скаргою, оскільки його права оскаржуваним рішенням державного реєстратора не порушені. В свою чергу, майнові претензії ТОВ Аракс-Груп на об`єкт нерухомого майна мають ознаки спору про право та підлягають вирішенню виключно у судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2017р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017р., позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги ТОВ Аракс-Груп від 12.08.2016р.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.09.2016р. №2809/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

Зобов`язано Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу ТОВ Аракс-Груп від 12.08.2016р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №24328-0-33-16, з доповненнями до скарги від 29.08.2016р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.09.2016р. за №26681-0-33-16.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обрунтування касаційної скарги Міністерство юстиції України посилається на те, що спірний наказ прийнято в межах повноважень, з дотриманням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням державного реєстратора на нерухоме майно управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни від 14.07.2016р. №30454797 проведено державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Одеси на нежитлову будівлю, розташовану в м. Одеса, Приморський бульвар, буд. 7-А.

18.08.2016р. до Міністерства юстиції України надійшла скарга ТОВ Аракс-Груп від 12.08.2016р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №24328-0-33-16, з доповненнями до скарги від 29.08.2016р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.09.2016р. за №26681-0-33-16, в якій ТОВ Аракс-Груп просив за результатом розгляду скарги прийняти рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2016р., індексний номер 30454797 державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни.

На сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про те, що 26.09.2016р. об 11 год 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка (колишня вул. Марини Раскової), 15, кабінет №1103а відбудеться засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Запрошуються скаржники/їх представники та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг, в тому числі, скарга ТОВ Аракс-Груп , зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.08.2016р. №24328-0-33-16.

За результатом розгляду поданої скарги, комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації складено висновок, відповідно до якого вирішено скаргу ТОВ Аракс-Груп від 12.08.2016р. задовольнити в повному обсязі та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2016р., індексний номер 30454797.

27.09.2016р., на підставі висновків комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, Міністерством юстиції України прийнято наказ №2809/5 Про скасування рішень про державну реєстрації прав та їх обтяжень , відповідно до якого було скасовано рішення державного реєстратора на нерухоме майно управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни від 14.07.2016р. №30454797.

Виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

На виконання вказаного наказу, рішенням державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Рябоконь О.І. від 27.09.2016р., індексний номер 31584669, скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни від 14.07.2016р. №30454797.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо розгляду скарги, а також з прийнятим наказом та рішенням про скасування державної реєстрації права власності, вважаючи їх протиправними, та такими, що прийняті з порушенням визначеної законодавством процедури, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, зокрема щодо належного повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги, у зв`язку з чим дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017р.), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Так, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа №826/9341/17, обставини та підстави позову в якій є подібними до справи, що розглядається.

Вирішуючи зазначений спір Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019р. дійшла наступного правового висновку.

Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Мін`юсту Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень . Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із житлових відносин.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на спірні приміщення внаслідок реєстрації цього нерухомого майна за фізичною особою.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21.11.2018р. у справі № 813/1362/16, 28.11.2018р. у справі №825/642/18, 29.01.2019р. у справі №803/1589/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом.

У справі, що розглядається, виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України від 27.09.2016р. №2809/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , а позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права комунальної власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю.

При цьому, у спірних правовідносинах Одеська міська рада не здійснює надані законом владні управлінські функції і не діє як суб`єкт владних повноважень.

За таких обставин, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у цій категорії справ, колегія суддів дійшла висновку, що спір в цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а залежно від суб`єктного складу учасників справи може бути розглянутий в порядку господарського чи цивільного судочинства.

За нормами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2017р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017р. у справі №815/6689/16 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі

Керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017р. - скасувати.

Провадження у справі №815/6689/16 за позовом Одеської міської ради до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту реєстрації Міністерства юстиції України Рябоконь Олени Ікарівни, треті особи: Державний реєстратор прав на нерухоме майно управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марина Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю Аракс-Груп , про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу і рішення - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук