Рішення

від 17.12.2019 по справі 177/2923/15-ц

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2923/15-ц

Провадження № 2/177/11/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 грудня 2019 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі:

секретаря судового засідання Короновської Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, та уточнюючі позовні вимоги просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 50,7 кв.м., житловою площею 19,7 кв.м; на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 4,6478 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, цільове призначення якої, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , якому за життя належали житловий будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,2000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та земельна ділянка площею 4,6478 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, цільове призначення якої, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

03.07.2014 за життя ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 склав заповіт, яким заповів ОСОБА_1 все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, усі майнові права та обов`язки, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть йому на день смерті.

За реалізацією свого спадкового права ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте отримав від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно та запропоновано звернутися до суду.

Із зустрічним позовом до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_2 , який просив суд, визнати недійсним заповіт, складений 03.07.2014 ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Болозенко Т.О., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 749.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , зазначив, що на час складання заповіту дідусь позивача за зустрічним позовом, перебував у тяжкому емоційному стані та зловживав алкогольними напоями, що могло вплинути на його свідомість на фоні тривалої багаторічної залежності від спиртного, у зв`язку із чим у ОСОБА_2 виникають сумніви, щодо складання померлим ОСОБА_4 заповіту, усвідомлюючи наміри своїх дій.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, до початку розгляду справи позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити первісний позов в повному обсязі та відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог (Том № 2 а.с. 122).

Відповідач за первісним позовом та його представник в судове засідання не з`явилися, до початку розгляду справи представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та за відсутності відповідача ОСОБА_2 (Том № 2 а.с. 83).

Представник третьої особи Данилівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, до початку розгляду справи надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (Том № 2 а.с. 124).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть (Том № 1 а.с.15).

Як видно з матеріалів справи, а саме з копії Державного акту серії ДП № 044835 (Том № 1 а.с. 13), інформаційної довідки ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 22.02.2016 № 9-404-99.17-3031/2-16 (Том № 1 а.с. 50), довідки КП ДОР Криворізьке БТІ від 16.02.2016 № 318 (Том № 1 а.с.44) та технічної документації на житловий будинок (Том № 1 а.с. 70-73), за життя, ОСОБА_3 , належало: житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 50,7 кв.м., житловою площею 19,7 кв.м; земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та земельна ділянка площею 4,6478 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року№ 1377-VIII, с. Кіровка Криворізького району Дніпропетровської області перейменовано на с. Данилівка. Згідно розпорядження голови сільської ради від 10.02.2016 №13-р, АДРЕСА_1 населеному пункті перейменована на вул АДРЕСА_2 Українська.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За життя ОСОБА_3 03.07.2014 на ім`я ОСОБА_1 склав заповіт, яким заповів позивачу ОСОБА_1 все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, усі майнові права та обов`язки, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть йому на день смерті (Том № 1 а.с.14).

Як встановлено з матеріалів спадкової справи №02/2015 (Том №1 а.с. 195-217) після смерті ОСОБА_3 у встановлені законом строки до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_1 та із заявою про прийняття спадщини за законом на підставі ст. 1266 ЦК України звернувся ОСОБА_2 .

При зверненні ОСОБА_1 до нотаріальної контори, для реалізації своїх спадкових прав, останній отримав від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, позивачу запропоновано звернутися до суду (Том №1 а.с. 16).

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 як позивач, зазначає, що заповідач, ОСОБА_3 , на момент складання заповіту не усвідомлював своїх дій, а відтак, заповіт не відповідав його волі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , пояснив, що він є другом померлого ОСОБА_3 , який дійсно після смерті сина, почав зловживати спиртними напоями та мав неадекватну поведінку.

Проте суд не бере до уваги пояснення свідка, так як вони спростовуються висновком судово-психіатричного експерта № 115 від 04.07.2019, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент складання та підписання ним заповіту 03.07.2014 на користь ОСОБА_1 , виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності. За своїм психічним станом на той час міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (Том № 2 а.с.100-108).

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Згідно ч.2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно із положеннями ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У якості правової підстави для визнання спірного заповіту недійсним позивач за зустрічним позовом вказує те, що в момент посвідчення заповіту заповідач ОСОБА_3 не усвідомлював значення своїх дій, а відтак, заповіт не відповідав його волі.

Правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними визначенні статті 225 ЦК України. Частинами першої, другої цієї статті встановлено, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів.

Для визначення тимчасового стану особи, при якому вона внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих станів не може розуміти значення своїх дій та керувати ними у момент укладення нею правочину, необхідно обов`язкове призначення судово-психіатричної експертизи.

У контексті викладеного слід розуміти, що підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 13.11.2019 року справа (№760/14747/15-ц провадження №61-3142св19).

Тобто, зазначені ОСОБА_2 обставини щодо відсутності у заповідача волевиявлення на складання заповіту внаслідок неспроможності розуміти значення своїх дій є недоведеними та спростовуються сукупністю наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна із сторін має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх висновків та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, в матеріалах справи наявний заповіт складений ОСОБА_3 за життя на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , проте при складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх конкуренція , оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

Аналіз частини другої та третьої статті 1254 ЦК України дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:

по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту.

по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.

В даному випадку, внаслідок посвідчення 03.07.2014 заповіту від імені ОСОБА_3 втратив чинність попередній заповіт, складений ОСОБА_3 23.01.2004.

Виходячи з наведеного, беручи до уваги зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову ОСОБА_1 оскільки він є спадкоємцем за заповітом сина, але не має можливості оформити своїх спадкових прав, у зв`язку з тим, що правовстановлюючі документ на спадкове майно втрачено, та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог через їх недоведеність.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір (Том № 1 а.с. 1, 129) в розмірі 1971,20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 6, 10, 12, 13, 80, 81-83, 141, 247, 263-264, 268, 272 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку А1 загальною площею 50,7 кв.м., житловою площею 19,7 кв.м., сараю Б, гаражу В, водоколонки І, замощення ІІ, паркан №1, ворота №2, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку, площею 0,2000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221882900:05:001:0069, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарчих будівель і споруд, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 415420, зареєстрований 28.01.2010.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 4,6478 га, яка розташована на території Данилівської (Кіровської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221882900:01:022:0006, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 044835, зареєстрованого 22.10.2004.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає АДРЕСА_4 , витрати по сплаті судового збору в сумі 1971 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят одну) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дні його проголошення.

Суддя: