Ухвала

від 26.12.2019 по справі 386/1017/19

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/1017/19

Номер провадження 2/948/581/19

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

26.12.2019 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Косик С.М.

за участю секретаря Ткач Н.М.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи Карабенюк Т.Л.

розглянувши у підготовчому засіданні в смт Машівка цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голованівська районна державна адміністрація Кіровоградської області, про визначення місця проживання дитини з батьком, -

в с т а н о в и л а :

у грудні 2019 року до Машівського районного суду з Голованівського районного суду Кіровоградської області, для розгляду за підсудністю, надійшла вказана позовна заява та ухвалою суду від 04.12.2019 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

24.12.2019 відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом встановлено, що зустрічна позовна зава подана без додержання вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява повинна містити: повне найменування або ім`я сторін їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування тощо, та до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У поданій ОСОБА_2 зустрічній позовній заяві відповідачем зазначена вона сама - ОСОБА_2 .

Щодо сплати судового збору, ОСОБА_2 одночасно із зустрічною позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивне тим, що за попередній 2018 рік вона не отримувала жодних доходів, а тому з огляду на її скрутне матеріальне становище, витрати по оплаті судового збору для неї є надзвичайно високі.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати - встановлюються законом.

Так, відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Вичерпний перелік підстав, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору, визначений статтею 8 Закону України Про судовий збір , а саме, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В той, час інформація про скрутне матеріальне становище ОСОБА_2 жодними доказами не підтверджена.

За змістом п.п. 2.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється фізичною особою в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 статті 4 зазначеного Закону установлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2019 року складає 1 921 грн.

Таким чином, сума судового збору за вимогу немайнового характеру у 2019 році становить 768,40 грн. Саме таку суму необхідно сплатити ОСОБА_2 при подачі даного зустрічного позову до суду.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Враховуючи викладене, вказана зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме, зазначення у позовній заяві повного імені відповідача, його місця проживання чи перебування тощо, та надання квитанції про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону .

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір`ю - залишити без руху.

Позивачу надати десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в її змісті.

У випадку не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. М. Косик