Рішення

від 16.12.2019 по справі 191/1638/18

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1638/18

Провадження № 2/191/490/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

при секретарі - Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до арбітражного керуючого Талан Ростислава Григоровича про застосування наслідків неукладеного правочину,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05 січня 2005 року було відкрито провадження у справі №Б24/2/05 про банкрутство С(Ф)Г Мисливське і постановою суду від 15 червня 2006 року С(Ф)Г Мисливське визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура і ліквідатором господарства був призначений арбітражний керуючий Талан Ростислав Григорович. У склад ліквідаційної маси входив свиновідгодівельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . На той час позивач був власником частини цього комплексу і у жовтні 2006 року до нього звернувся відповідач з пропозицією придбати за договором купівлі-продажу частину вказаного комплексу, на що позивач погодився. Відповідач надав позивачу номер рахунку, куди необхідно перевести грошові кошти в розмірі 70000,00 грн., а після цього відповідач обіцяв оформити усі необхідні документи в БТІ з метою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Позивач 07 червня 2007 року перерахував на рахунок № НОМЕР_4 вказану грошову суму, але відповідач після цього почав уникати зустрічей, на телефонні дзвінки не відповідав. Пізніше позивачу стало відомо, що відповідач продав вказаний об`єкт нерухомості іншій особі - ОСОБА_2 . Позивач вважає, що договір купівлі-продажу між ним і відповідачем не був укладений, нотаріально посвідчений і зареєстрований, у звязку з чим відповідач безпідставно користується належними позивачу грошовими коштами. Посилається на вимоги ч.2 ст.625 ЦК України і вважає, що відповідач повинен сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, оскільки між сторонами виникли грошові зобов`язання. За даними Держкомстату України індекс інфляції в Україні з червня 2007 року до 31 липня 2019 року становить 267,8%. Отже, відповідач повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 187460,00 грн. (70000,00 грн. х 267,8%). З часу невиконання відповідачем обов`язку повернути позивачу грошові кошти минуло 12 років 2 місяці 26 днів, у зв`язку з чим три відсотки річних від простроченої суми боргу складають 25556,71 грн. (70000,00 грн. х 4468/365 років х 3%). Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 187460,71 грн., три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобовязання в розмірі 25556,71 грн., судові витрати по справі.

Відповідач надав суду відзив на позов, де зазначив, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05 січня 2005 року було відкрито провадження у справі №Б24/2/05 про банкрутство С(Ф)Г Мисливське і постановою суду від 15 червня 2006 року С(Ф)Г Мисливське визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура і ліквідатором господарства був призначений арбітражний керуючий Талан Ростислав Григорович. У склад ліквідаційної маси входив свиновідгодівельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Рішення про його реалізацію було прийняте на засіданні комітету кредиторів 20 грудня 2006 року і під час проведення ліквідаційної процедури відповідач 20 листопада 2015 року уклав з ОСОБА_2 договори купівлі-продажу вказаного нерухомого майна. Позивач перерахував грошові кошти в розмірі 70000,00 грн. на рахунок С(Ф)Г Мисливське , а не на рахунок відповідача. Сам відповідач жодних грошових коштів у позивача не отримував, жодного спілкування з позивачем не вів, про продаж позивачу вищезазначенрого нерухомого майна не домовлявся. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

В подальшому відповідач надав суду заяву про застосування позовної давності, посилаючись на те, що рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до СФГ Мисливське про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на майно було частково задоволено позовні вимоги і скасовано рішення про реєстрацію права власності на об`єкт свиновідгодівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Отже, починаючи з 14 жовтня 2010 року позивач жодного разу не звертався до відповідача з питанням щодо повернення грошових коштів, у зв`язку з чим строк позовної давності розпочався 14 жовтня 2010 року і закінчився 14 жовтня 2013 року. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з пропущенням позивачем строку позовної давності.

Представник позивача надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно довідки №24/2-131 від 01 листопада 2009 року відповідач зобов`язався повернути позивачеві грошові кошти у разі прийняття судом рішення про визнання угоди купівлі-продажу свинокомплексу недійсною та задоволення інших позовних вимог С(Ф)Г Мисливське . Однак вже під час допиту відповідача в якості свідка 19 жовтня 2017 року останній почав відмовлятися від виконання своїх обов`язків щодо повернення грошових коштів, пояснююси це тим, що він не отримував від позивача ніяких грошових коштів. Отже, позивач вважає, що саме з 19 жовтня 2017 року були порушені його права і з цієї дати повинен обчислюватися строк позовної давності.

Представник позивача завчасно надав суду письмову заяву, якою просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач надав суду письмову заяву, якою просить розглянути справу без його участі.

Під час судового розгляду справи по суті судом були оглянуті письмові докази по справі.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05 січня 2005 року було відкрито провадження у справі №Б24/2/05 про банкрутство С(Ф)Г Мисливське .

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15 червня 2006 року С(Ф)Г Мисливське визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура і ліквідатором господарства був призначений арбітражний керуючий Талан Ростислав Григорович.

У склад ліквідаційної маси входив свиновідгодівельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Факт того, що позивач ОСОБА_1 був власником нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14 травня 2007 року.

Як вбачається з копії рахунку НОМЕР_4 позивач 07 червня 2007 року перерахував на вказаний рахунок грошову сум 70000,00 грн. в якості вартості свиновідгодівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Постачальником зазначене СФГ Мисливське.

Зазначений факт також підтверджується копією меморіального ордеру №2005872 від 19червня 2007 року.

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу №15/06 від 15 червня 2007 року свиновідгодівельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , був проданий ОСОБА_2 за ціною 120000,00 грн.

Згідно копії довідки ліквідатора СФГ Мисливське Талана Р.Г., останній зазначив, що грошові кошти в розмірі 70000,00 грн., які надійшли від ОСОБА_3 , будуть ліквідатором повернуті у разі прийняття судом рішення про визнання угоди купівлі-продажу свиновідгодівельного комплексу по АДРЕСА_2 , укладену між СФГ Мисливське та ОСОБА_1 у жовтні 2006 року недійсною та задоволення інших позовних вимог СФГ Мисливське .

Отже, відповідач у вказаній довідці визнав факт отримання від позивача грошових коштів в сумі 70000,00 грн., отриманих за вищезазначений свиновідгодівельний комплекс і зазначив, що він поверне вказану суму після прийняття судом певного рішення.

В той же час, згідно копії протоколу допиту ОСОБА_4 в якості свідка по кримінальному провадженню №12016040650004263 від 08 жовтня 2016 року, порушеного за фактом привласнення належного позивачу майна шляхом зловживання службовим становищем, відповідач зазначив, що він ніяких грошових коштів від позивача не отримував і позивач з жодними пропозиціями до нього не звертався.

Отже, суд вважає доведеним факт того, що відповідач, як ліквідатор СФГ Мисливське отримав обумовлену грошову суму 70000,00 грн. від позивача, однак договір купівлі-продажу між сторонами не був укладений, оскільки не був складений у письмовій формі, нотаріально не посвідчений, не пройшов державну реєстрацію.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно п.2 ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач безпідставно отримав від позивача грошову суму в розмірі 70000,00 грн., яку зобов`язаний повернути.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити всю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Як зазначено у ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Отже, безпідставно набутим майном є грошові кошти і набувач згідно вимог закону зобов`язаний їх повернути потерпілому, суд вважає, що на такі правовідносини поширюються вимоги ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки підставою звернення потерпілого до суду є невиконання набувача свого обов`язку повернути грошові кошти, тобто невиконання грошового зобов`язання.

За даними Держкомстату України індекс інфляції в Україні з червня 2007 року до 31 липня 2019 року становить 267,8%.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 187460,00 грн. (70000,00 грн. х 267,8%).

Крім того, суд погоджується, що з часу невиконання відповідачем обов`язку повернути позивачу грошові кошти станом на 11 вересня 2019 року минуло 12 років 2 місяці 26 днів, у зв`язку з чим три відсотки річних від простроченої суми боргу складають 25556,71 грн.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності суд вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Виходячи зі змісту ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ч.1 ст.261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно довідки №24/2-131 від 01 листопада 2009 року відповідач зобов`язався повернути позивачеві грошові кошти у разі прийняття судом рішення про визнання угоди купівлі-продажу свинокомплексу недійсною та задоволення інших позовних вимог С(Ф)Г Мисливське .

Під час допиту відповідача в якості свідка 19 жовтня 2017 року останній почав відмовлятися від виконання своїх обов`язків щодо повернення грошових коштів, пояснююси це тим, що він не отримував від позивача ніяких грошових коштів.

Суд вважає, що саме з 19 жовтня 2017 року були порушені його права і з цієї дати повинен обчислюватися строк позовної давності.

З позовом до суду позивач звернувся 05 травня 2018 року, тобто в межах строку позовної давності.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.

Оскільки позовні вимоги задоволені, понесені позивачем судові витрати по справі в розмірі 2130,16 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256, 257, 261, 625, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст.11, 12, 13, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до арбітражного керуючого Талан Ростислава Григоровича про застосування наслідків неукладеного правочину задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 187460 (сто вісімдесят сім тисяч чотириста шістдесят) грн. 71 коп.; три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобовязання в розмірі 25556 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесяти шість) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судові витрати по справі в розмірі 2130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 16 коп.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його повного складення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення виготовлене у повному обсязі 26 грудня 2019 року.

Суддя: Ю. В. Гречко