Постанова

від 17.12.2019 по справі 914/1255/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. Справа №914/1255/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Кишенюк Н.

за участю представників:

від позивача : Яворська О.І.- представник;

від відповідача : Жидачівська Т.М. - адвокат;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аніла» б/н від 13.11.2019 (вх ЗАГС № 01-05/4089/19 від 18.11.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2019 (суддя Яворський Б.І., повний текст складено 28.10.2019, м.Львів)

у справі №914/1255/19

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Аніла» , м. Львів

про розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення 188'142,06 грн. заборгованості та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Приватного підприємства Аніла про розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення 161'522,62 грн. заборгованості та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення умов договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-9090-14 від 04.07.2014, за умовами якого відповідач отримав в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 197,9 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Тарнавського, 104б, останній вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість станом на 31.05.2019 в сумі 161'522,62 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2019 у справі №914/1255/19 позов задоволено частково. Стягнено з ПП «Аніла» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 188'142,06 грн. заборгованості з орендної плати та 2'822,13 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відсутність предмета спору, а отже, спірного матеріального правовідношення між сторонами, до відкриття провадження у справі тягне за собою відмову в позові. Обов`язок сплати орендних платежів у орендаря наставав щомісяця 20 числа, при цьому, сторони не погоджували, що підставою для здійснення оплати мали бути виставлені орендодавцем рахунки, акти чи інші документи. Розмір орендної плати за кожен місяць з урахуванням індексу інфляції та ПДВ відображено у довідках №4-2302-1376 від 20.06.2019 р. та № 4-2302-1862 від 13.08.2019 р.

ПП «Аніла» подано апеляційну скаргу б/н від 13.11.2019, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2019 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 188 142,06 грн заборгованості з орендної плати і ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення винесене з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник вважає, що судом не надано належної оцінки обставинам, на які відповідач покликався в обгрунтування недоведеності позивачем заявлених ним позовних вимог належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Скаржник вважає, що суд залишив поза увагою те, що бухгалтерські довідки №4-2302-1376 від 20.06.2019 та №4-2302-1862 від 13.08.2019 не є первинними бухгалтерськими документами, якими може бути підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 188 142,06грн. Доказами, які підтверджують наявність заборгованість та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність

Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на її безпідставність. Зокрема, позивач зазначає, що оскільки орендодавець користувався спірним майном до 01.07.2019, він у силу закону та договору зобов`язаний оплачувати таке користування.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 за № 1100 (зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями №303 від 27.04.2009 і № 485 від 03.07.2009) затверджено Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, згідно пункту 1.1 якого Управління комунальної власності Львівської міської ради (надалі управління) є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі департамент), утвореним відповідно до ухвал міської ради від 06.07.2006р. № 94 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання .

Пунктом 2.1 Положення визначено, що основними завданнями управління, зокрема, є виконання функції органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

04.07.2014 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавець) та ПП Аніла (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-9090-14, відповідно до умов якого орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності ДЕП ЛМР від 07.04.2014 №73-О та договору оренди №Г-6877-8 від 29.12.2008 зобов`язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 197,9 м2, що позначені в технічній документації під індексами 66-1, 66-2, 66-3, 66-4, 66-5, 66-6, 66-7, 66-8, 66-9, 66-10, 66-11, 66-12, які розташовані в будівлі (під літ. А-5 ) за адресою: м.Львів, вул. Тарнавського, буд.104б, що знаходяться на балансі ЛКП Снопківське (балансоутримувач) і належить територіальній громаді міста Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності на приміщення (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 4.1 договору термін дії договору визначений на 5 років, з 04.07.2014 до 04.07.2019 включно.

У зв`язку з фактичним використанням орендарем об`єкта оренди за попереднім договором, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору (п.3.3 договору).

Відповідно до п. 5.1. договору розмір орендної плати за об`єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 (зі змінами та доповненнями) і складає 8'411,85 грн. без ПДВ за перший місяць оренди (або на момент переукладення договору) з врахуванням індексу інфляції. Загальна сума річної орендної плати на момент укладення цього договору без врахуванням індексу інфляції становить 94'140,14 грн. без ПДВ.

Пунктом 5.2 договору визначено, що розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць (п.5.3. договору).

Згідно п. 5.6 договору орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць, шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Відповідно до п.7.1.2 договору відповідач, як орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що відповідачем орендна плата за користування об`єктом оренди вносилась не в повному обсязі, визначеному умовами договору, та допущено заборгованість на загальну суму 188'142,06 грн.

Позивачем долучено довідку №4-2302-1376 від 20.06.2019, згідно якої за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 161'522,62 грн., яка виникла станом на 14.06.2019 та довідку №4-2302-1862 від 13.08.2019, з якої вбачається, що заборгованість ПП Аніла перед управлінням станом на 13.07.2019 становить 188'142,06 грн.

Також, факт користування ПП Аніла нежитловими приміщеннями першого поверху, загальною площею 197,9 м 2, що позначені в технічній документації під індексами 66-1, 66-2, 66-3, 66-4, 66-5, 66-6, 66-7, 66-8, 66-9, 66-10, 66-11, 66-12, які розташовані в будівлі (під літ. А-5 ) за адресою: м.Львів, вул. Тарнавського, буд.104б, відповідачем не заперечувався та підтверджується фактом повернення такого майна, про що складено акт повернення майна від 01.07.2019.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача 25.06.2019 з позовом про стягнення 188'142,06 грн. заборгованості з орендної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати більше трьох місяців поспіль (січень-березень 2018 року, липень-вересень 2018 року та березень-травень 2019 року), позивач на момент подання позовної заяви до суду просив розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 04.07.2014 № Г-9090-14, зобов`язати ПП Аніла повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 197,9 м2, яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Тарнавського, 104 б та стягнути заборгованість з орендної плати.

Оскільки об`єкт оренди за спірним договором (№ Г-9090-14 від 04.07.2014) переданий відповідачем балансоутримувачу, позивач просив суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого нежитлового приміщення, у зв`язку відсутністю предмету спору, та, відповідно, просив суд повернути, сплачений судовий збір за дві позовні вимоги.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Разом з тим, виходячи із приписів ст.5 Господарського процесуального кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного захищуваного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції судом встановлено, що згідно п.4.1 договору термін його дії закінчився 04.07.2019.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2019 відповідач повернув об`єкт оренди балансоутримувачу ЛКП Снопківське , що підтверджується актом приймання-передачі (а.с.42)

Провадження у даній справі відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.07.2019.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відсутність предмета спору, а отже, спірного матеріального правовідношення між сторонами, до відкриття провадження у справі тягне за собою відмову в позові, підстави для закриття провадження у справі в частині розірвання договору та виселення з орендованих нежитлових приміщень у зв`язку з відсутністю предмету спору відсутні.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позовну заяву відправлено позивачем на адресу Господарського суду Львівської області 25.06.2019 (поштовий конверт (том І а.с.27)).

Позивач звернувся з позовною заявою 25.06.2019, отже, на момент звернення позивача з позовом термін дії договору не закінчився та відповідач не повернув об`єкт оренди балансоутримувачу ЛКП Снопківське згідно акту приймання-передачі.

Отже, судова колегія прийшла до висновку, що провадження у справі щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди та виселення з орендованих нежитлових приміщень підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. ст.231 ГПК України.

Cтаном на дату прийняття рішення докази сплати відповідачем заборгованості по орендній платі у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-9090-14 від 04.07.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Одним із основних обов`язків орендаря у зобов`язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.

Згідно ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Відповідно до пункту 7.1.2 договору відповідач зобов`язувався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата та порядок розрахунків погоджені сторонами в розділі 5 договору.

У сформованих позивачем бухгалтерських довідках №4-2302-1376 від 20.06.2019 та №4-2302-1862 від 13.08.2019 детально відображено розмір орендної плати за кожен місяць оренди (наростаючим підсумком) з урахуванням інфляції (згідно з відкритими даними Держстату України), відображено часткові оплати та кінцеву суму заборгованості.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на відсутність доказів (первинних документів) у підтвердження заборгованості відповідача та її розміру судова колегія зазначає таке.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 за №1100 (зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями №303 від 27.04.2009 та №485 від 03.07.2009) затверджено Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, згідно з п.п.2.2, якого основними завданнями управління є передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м.Львова та надання в оренду комунального майна у порядку, встановленому міською радою; здійснення обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням (п.4.6 положення).

Відповідно до п. 5.1 договору розмір орендної плати за об`єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 (зі змінами та доповненнями) і складає 8'411,85 грн. без ПДВ за перший місяць оренди (або на момент переукладення договору) з врахуванням індексу інфляції. Загальна сума річної орендної плати на момент укладення цього договору без врахуванням індексу інфляції становить 94'140,14 грн. без ПДВ.

Пунктом 5.2 договору визначено, що розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць (п.5.3. договору).

Згідно п. 5.6 договору орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць, шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Нормативним документом Львівської міської ради, який регламентує питання оренди комунального майна, є Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 (зі змінами, внесеними ухвалою ЛМР №2472 від 27.06.2013), згідно з п.1.4 та п.1.5 якого передача в оренду комунального майна територіальної громади м. Львова здійснюється на конкурсних засадах, крім випадків, передбачених цим Положенням, а Управління комунальної власності департаменту економічної політики укладає договори оренди нерухомого майна з врахуванням вимог цього Положення.

Відповідно до п.7.3 орендну плату за користування об`єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ та організацій освіти, культури, медицини, орендар сплачує на рахунок відповідного балансоутримувача, у всіх інших випадках орендна плата сплачується на рахунок управління комунальної власності департаменту економічної політики.

З огляду на викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції, що обов`язок сплати орендних платежів у орендаря наставав щомісяця 20 числа, при цьому, сторони не погоджували, що підставою для здійснення оплати мали бути виставлені орендодавцем рахунки, акти чи інші документи. Розмір орендної плати за кожен місяць з урахуванням індексу інфляції та з ПДВ відображено довідках №4-2302-1376 від 20.06.2019 та № 4-2302-1862 від 13.08.2019.

Окрім того, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач здійснював часткові платежі; факт користування нежитловими приміщеннями відповідачем не заперечувався.

Оскільки відповідач користувався орендованим майном до 01.07.2019, у силу закону та договору він зобов`язаний оплачувати таке користування. Відповідно, на нього покладено тягар доведення факту здійснення оплати за користування орендованим майном. Відповідач доказів щомісячної оплати не подав, заявляючи, що позивач не довів факт заборгованості.

Отже, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність заборгованості за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-9090-14 від 04.07.2014 за період з 04.07.2014 по 13.07.2019 у розмірі 188'142,06 грн.

З огляду на викладені обставини, позовна вимога про стягнення 188'142,06 грн. заборгованості з орендної плати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об»єктивно не залежали від нього.

Згідно із ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 188'142,06 грн. заборгованості з орендної плати, в зв`язку з чим судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду у цій частині.

За таких обставин, рішення Господарського суду Тернопільської області у даній справі підлягає скасуванню частково, у зв`язку з неправильним застосуванням норм процесуального права щодо відмови в позові в частині розірвання договору оренди та виселення з орендованих нежитлових приміщень, оскільки в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.129, 269 , 270 , 273 , 275 , 277 , 282- 284 ГПК України ,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.В задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «Аніла» б/н від 13.11.2019 (вх ЗАГС № 01-05/4089/19 від 18.11.2019) відмовити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2019 у справі №914/1255/19 скасувати в частині відмови в позові. В цій частині закрити провадження у справі. В решті рішення суду залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок оскарження судових рішень суду апеляційної інстанції визначено ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 27.12.2019

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В .