Постанова

від 25.06.2020 по справі 914/1255/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2020 р. Справа №914/1255/19

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

учасники у справі в судове засідання не з`явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.01.2020, повний текст 21.01.2020 (суддя Б.І. Яворський)

у справі № 914/1255/19

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Приватного підприємства Аніла , м. Львів

про розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення 161 142,06 грн заборгованості та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень

ВСТАНОВИВ:

Суть спору та фактичні обставини справи.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/1255/19 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Приватного підприємства Аніла про розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення 188 142,06 грн. заборгованості та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2019, частково зміненим постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ПП Аніла на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 188 142,06 грн. заборгованості з орендної плати та 2 822,13 грн. судового збору.

Вказане рішення набрало законної сили 17.12.2019.

03.01.2020 Господарським судом Львівської області на примусове виконання ухваленого рішення та постанови Західного апеляційного господарського суду видано відповідний наказ.

08.01.2020 ПП Аніла подано заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 914/1255/19, в якій заявник просить суд розстрочити ПП Аніла виконання рішення щодо сплати 188 142,06 грн. заборгованості з орендної плати рівними частинами на дванадцять календарних місяців.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.01.2020 заяву ПП Аніла про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1255/19 задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1255/19 про стягнення орендної плати у розмірі 188 142,06 грн, згідно з графіком сплати заборгованості: до 01.02.2020 - 18142,06грн; до 01.03.2020 - 17 000,00 грн; до 01.04.2020 - 17 000,00 грн; до 01.05.2020 - 17000,00 грн.; до 01.06.2020 - 17 000,00 грн; до 01.07.2020 - 17 000,00 грн.; до 01.08.2020 - 17 000,00 грн; до 01.09.2020 - 17 000,00 грн; до 01.10.2020 - 17 000,00 грн; до 01.11.2020 - 17 000,00 грн; до 01.12.2020 - 17 000,00 грн. У задоволенні решти вимог за заявою відмовлено.

Ухвала суду мотивована нормами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, а також тим, що надання розстрочки виконання судового рішення надасть ПП Аніла можливість поступово погашати присуджену до стягнення суму без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - отримати певні гарантії у виплаті боргу частинами, тим більше, що частину стягуваної суми боржник добровільно уже сплатив.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Позивачем подано апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу суду, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про розстрочення рішення суду. У своїй апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що внаслідок невиконання рішення суду, а саме виплати заборгованості з орендної плати ПП Аніла , Управління комунальної власності значною мірою позбавляється того, на що розраховувало при укладенні договору з відповідачем, а відтак місцевому бюджету завдається таким чином матеріальна шкода.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що до поданої заяви про розстрочення відповідачем долучено підтверджуючі докази скрутного фінансового становища, а саме звіт про фінансові результати за 2018 рік та довідку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості. При цьому, у зв`язку з тим, що станом на момент подання відзиву звіт про фінансові результати за 2019 вже поданий відповідачем до контролюючого органу, копію такого долучено до відзиву, з якого вбачається, що чистий прибуток відповідача у 2019 становив 0,4 тис. грн., що свідчить про неможливість невідкладного виконання рішення суду. При цьому, відповідач зазначає, що незважаючи на скрутний фінансовий стан, товариство сумлінно дотримується графіку погашення заборгованості.

Відповідачем подано заяву б/н від 23.06.2020 про розгляд справи без участі представника.

Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідно зазначити, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання (вказаної позицї дотримується Верховний Суд у постанові від 15.06.2018 у справі № 917/138/16).

До обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі №1-7/2013).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Місцевий господарський суд, задовольняючи подану заяву про розстрочення виконання рішення суду, дійшов правомірного висновку про те, що надання розстрочки виконання судового рішення надасть ПП Аніла можливість поступово погашати присуджену до стягнення суму без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - отримати певні гарантії у виплаті боргу частинами, тим більше, що частину стягуваної суми боржник добровільно уже сплатив. При цьому, надання розстрочки не звільняє від виконання судового рішення і спрямоване на зменшення негативних наслідків для боржника при одночасному досягненні інтересу для кредитора, оскільки сприяє в повному обсязі виконанню судового рішення.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладених обставин та беручи до уваги те, що вирішення питання щодо розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який в оскаржуваній ухвалі навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про розстрочення виконання рішення на 12 місяців у цій справі, і в цьому випадку не вбачається, що суд здійснив свої дискреційні повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням справедливого балансу між сторонами, суд апеляційної інстанції вважає ухвалу місцевого господарського суду законною, прийняту відповідно до вимог матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

А отже, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.01.2020 у справі № 914/1255/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - без задоволення.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до вимог ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.07.2020

Головуючий суддя О.І. Матущак

Судді Т.Б. Бонк

Г.Г.Якімець