Ухвала

від 20.01.2020 по справі 914/1255/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.01.2020 р. Справа № 914/1255/19

За заявою: Приватного підприємства Аніла , м. Львів

про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2019 р. у справі № 914/1255/19 (вх.№21/20 від 08.01.2020 р.)

у справі № 914/1255/19

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства Аніла , м. Львів,

про розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення 161'142,06 грн. заборгованості та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники:

від стягувача (позивача): Карасюк М.В.,

від заявника (боржника, відповідача): Бенько Б.І.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/1255/19 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Приватного підприємства Аніла про розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення 188'142,06 грн. заборгованості та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2019 р., частково зміненим постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 р., позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства Аніла на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 188'142,06 грн. заборгованості з орендної плати та 2'822,13 грн. судового збору.

Вказане рішення набрало законної сили 17.12.2019 р. Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів , ст.18 ГПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

03.01.2020 р. Господарським судом Львівської області на примусове виконання ухваленого рішення та постанови Західного апеляційного господарського суду видано відповідний наказ.

08.01.2020 року на електронну адресу Господарського суду Львівської області приватним підприємством Аніла подано заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 914/1255/19, в якій заявник просить суд розстрочити ПП Аніла виконання рішення щодо сплати 188'142,06 грн. заборгованості з орендної плати рівними частинами на дванадцять календарних місяців.

Ухвалою від 08.01.2020р. Господарський суд Львівської області прийняв заяву до розгляду, розгляд заяви призначив в судовому засіданні на 20.01.2020 року.

У судовому засіданні 20.01.2020 р. представник боржника (відповідача) подану ним заяву підтримав, просив суд її задовольнити та розстрочити виконання рішення. Зазначив,що підприємство не має можливості заплатити борг одним платежем, а якщо це відбудеться в примусовому порядку, то спричинить блокування діяльності підприємства, оскільки таких коштів боржник не має. Натомість, у випадку розстрочення заборгованості підприємство кожного місяця зможе оплачувати відповідні суми, оскільки кошти у таких розмірах надходитимуть.

Представник стягувача у судове засідання 20.01.2020 р. з`явився, надав усні пояснення щодо поданої заяви і просив суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, заслухавши учасників процесу, суд встановив наступне.

Заява про розстрочення виконання рішення суду обґрунтована скрутним фінансовим становищем ПП Аніла , що зумовлене тимчасовою збитковістю від господарської діяльності, яку здійснює відповідач. На переконання боржника, пред`явлення позивачем наказу до виконання унеможливить виконання зобов`язання також перед іншими контрагентами, у зв`язку із арештом рахунків та майна ПП Аніла і, як наслідок, у ПП Аніла виникне прострочення усіх його зобов`язань, утворення додаткових штрафних санкцій, що в результаті призведе до його неплатоспроможності та вимушеного зупинення господарської діяльності. Поряд з цим, арешт рахунків та майна відповідача не забезпечить стягувачу негайного повного виконання рішення у зв`язку з відсутністю у ПП Аніла грошових коштів та інших активів, достатніх для задоволення вимог стягувача. Керівник підтвердив, що підприємство має намір добровільно здійснювати погашення боргу. На підтвердження вказаного заявником долучено копію фінансового звіту за 2018 рік (фінансовий звіт за 2019 рік ПП Аніла ще не подавався) та довідку про стан кредиторської і дебіторської заборгованості станом на 24.12.2019р. Окрім того, до заяви ПП Аніла долучено докази часткової оплати суми боргу у розмірі 5'000,00 грн., яка відбулася 03.01.2020 р., а стягувач підтвердив цей факт оплати. Представник стягувача також повідомив, що до примусового виконання наказ суду не пред`являвся.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв`язку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, господарський суд, зокрема, має право розстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 р. у справі № 917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 року Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття таких заходів, не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

До обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( Корнілов та інші проти України , заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003 р.). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 р. у справі Крапівницький та інші проти України , заява №60858/00).

Відтак, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Проаналізувавши долучені до заяви докази, суд вважає, що негайне виконання рішення суду може призвести до неплатоспроможності ПП Аніла з огляду на фінансовий стан підприємства та отриманих доходів від господарської діяльності. Натомість стягувач не подав жодних доказів та не обґрунтував можливість настання негативних наслідків від розстрочення виконання рішення суду та оплати боргу частинами.

На переконання суду надання розстрочки виконання судового рішення надасть ПП Аніла можливість поступово погашати присуджену до стягнення суму без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - отримати певні гарантії у виплаті боргу частинами, тим більше, що частину стягуваної суми боржник добровільно уже сплатив. Крім того, суд наголошує на тому, що надання розстрочки не звільняє від виконання судового рішення і спрямоване на зменшення негативних наслідків для боржника при одночасному досягненні інтересу для кредитора, оскільки сприяє в повному обсязі виконанню судового рішення.

Враховуючи дотримання балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст.3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи скрутне фінансове становище боржника, а також те, що боржником розпочато погашення суми боргу, з метою недопущення погіршення економічного стану підприємства, суд вважає за можливе заяву ПП Аніла про розстрочку виконання рішення суду задовольнити частково та розстрочити виконання судового рішення до 01.12.2020 року.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства Аніла про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1255/19, яке набрало законної сили 17.12.2019 р. задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1255/19 про стягнення орендної плати у розмірі 188'142,06 грн., згідно з наступним графіком сплати заборгованості:

- до 01.02.2020 р. - 18'142,06 грн.;

- до 01.03.2020 р. - 17'000,00 грн.;

- до 01.04.2020 р. - 17'000,00 грн.;

- до 01.05.2020 р. - 17'000,00 грн.;

- до 01.06.2020 р. - 17'000,00 грн.;

- до 01.07.2020 р. - 17'000,00 грн.;

- до 01.08.2020 р. - 17'000,00 грн.;

- до 01.09.2020 р. - 17'000,00 грн.;

- до 01.10.2020 р. - 17'000,00 грн.;

- до 01.11.2020 р. - 17'000,00 грн.;

- до 01.12.2020 р. - 17'000,00 грн.

3. У задоволенні решти вимог за заявою відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний тест ухвали складено 21.01.2020 р.

Суддя Яворський Б.І.