УХВАЛА
27 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/413/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 (головуючий суддя Коломис В.В., судді Дужич С.П., Тимошенко О.М.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2019 (суддя Крамар С.І.) у справі № 924/413/19
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький
до Приватного підприємства "Бондар"
про стягнення 730 838,14 грн,
ВСТАНОВИВ:
16.12.2019 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2019 у справі № 924/413/19.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статтям 288, 290 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.
Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019, повний текст якої складений та підписано - 20.11.2019, останній день оскарження за приписами статті 288 Господарського процесуального кодексу України припадає на - 10.12.2019 , натомість касаційну скаргу позивачем надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду лише 16.12.2019 , що підтверджується накладною поштового відділення на поштовому конверті, тобто з пропуском процесуального строку на подання касаційної скарги.
В тексті касаційної скарги скаржник зазначає, що у разі пропущення строку на апеляційне оскарження, просить суд, поновити строк на апеляційне оскарження, та вважати апеляційну скаргу такою, що була подана з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.
Однак, в тексті та прохальній частині касаційної скарги, скаржник не порушує питання поновлення строку саме на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у даній справі.
Оскільки, касаційна скарга подана 16.12.2019 на постанову суду апеляційної інстанції від 18.11.2019 поза межами строку на касаційне оскарження без клопотання на відновлення саме цього строку, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019.
Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік доданих до скарги документів.
Скаржником до матеріалів касаційної скарги додано такі документи: 1) Копія рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2019 у справі № 924/413/19 (10 арк.), 2) Копія постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 № 924/413/19 (10 арк.), 3) Докази надіслання касаційної скарги відповідачу у справі та до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (4 арк.).
Однак, скаржник в порушення вимог пункту 8 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі не зазначив перелік вищевказаних документів, доданих до скарги.
Вказані вимоги Господарського процесуального кодексу України, передбачені статтею 290 цього кодексу, є обов`язковим елементом оформлення касаційної скарги для всіх учасників судового процесу.
Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що також підтверджується переліком додатків до касаційної скарги.
Водночас, в тексті касаційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у зв`язку з тим, що КЕВ м. Хмельницький є державною установою, має структуру підпорядкування, не є прямим розпорядником бюджетних коштів та при сплаті значної суми судового збору за подання касаційної скарги має отримати дозвіл від вищого керівництва.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", які набрали чинності з 15.12.2017.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу на те що, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати лише за наявності викладених вище умов .
Наявність передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони може звільнити від сплати судового збору, заявником не наведено.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та відстрочення сплати судового збору з огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов, передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" .
Таким чином, у зв`язку з відсутності в матеріалах касаційної скарги документу, що підтверджує сплату судового збору, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- рахунок отримувача: UA678999980000031219207026007;
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
- символ звітності банку - 207.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Підсумовуючи вище викладені недоліки касаційної скарги, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги необхідно зазначити перелік доданих до скарги документів та подати до суду касаційної інстанції клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 924/413/19 з доданням відповідних доказів її отримання (копія конверта, довідка органу зв`язку, копія повідомлення про вручення тощо ) та документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів відповідачу у справі.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд
УХВАЛИВ:
1 . Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2019 у справі № 924/413/19 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги та надання відповідного клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Суховий В.Г.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2019 |
Оприлюднено | 02.01.2020 |
Номер документу | 86660763 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні