Ухвала

від 28.02.2020 по справі 924/413/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 924/413/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 (головуючий суддя Коломис В.В., судді Дужич С.П., Тимошенко О.М.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2019 (суддя Крамар С.І.) у справі № 924/413/19

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький

до Приватного підприємства "Бондар"

про стягнення 730 838,14 грн,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2020 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький повторно надіслав безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2019 у справі № 924/413/19 після повернення вперше поданої касаційної скарги на зазначені судові рішення ухвалою Верховного Суду від 23.01.2020 на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Разом з тим, відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, який набрав чинності з 08.02.2020, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом .

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статтям 288, 290 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що КЕВ м. Хмельницький було подано касаційну скаргу 16.12.2019, проте ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 залишено касаційну скаргу без руху та надано час на усунення недоліків. На зазначену ухвалу суду скаржником було надано клопотання про усунення недоліків, підписане юрисконсультом КЕВ м. Хмельницький Мазур Г.О., однак ухвалою Верховного Суду від 23.01.2019 касаційну скаргу не прийнято до розгляду і повернуто КЕВ м. Хмельницький у зв`язку з тим, що клопотання про усунення недоліків підписано юрисконсультом КЕВ м. Хмельницький Мазур Г.О. При цьому, скаржник зазначає, що юрисконсульти КЕВ м. Хмельницький відповідно до положень КЕВ, яке наявне в матеріалах справи, є виконавчим органом уповноваженим представляти інтереси КЕВ м. Хмельницький в судах, а тому скаржник вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин.

Розглянувши заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження , колегія суддів зазначає таке.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Вперше подану касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 було залишено без руху у зв`язку з такими недоліками:

1) у касаційній скарзі не зазначено перелік доданих до скарги документів (п. 8 ч. 2 ст. 290 ГПК України);

2) касаційну скаргу подано після закінчення строків, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, проте скаржником не подано заяву про поновлення строку подання касаційної скарги (ч. 3 ст. 292 ГПК України), а прохання скаржника поновити строк на апеляційне оскарження не відповідає положенням частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України;

3) до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2020 клопотання КЕВ м. Хмельницький від 09.01.2020 про усунення недоліків касаційної скарги повернуто без розгляду, а касаційну скаргу повернуто з тих підстав, що клопотання про усунення недоліків касаційної скарги підписано юрисконсультом Мазур Г.О., яка діє на підставі довіреності від 01.11.2019 № 5259, копію якої додано до матеріалів клопотання.

За відсутності доказів наявності у Мазур Г.О. статусу адвоката (пункт 3 статті 131 2 та підпункт 11 пункту 16 1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України) чи доказів самопредставництва (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Верховний Суд дійшов висновку, що це клопотання підписано особою, яка не має відповідних повноважень на представництво (самопредставництво) скаржника у Верховному Суді після 01.01.2020.

Водночас, судом звернуто увагу скаржника, що постановлення ухвали про повернення касаційної скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою у разі невідкладного усунення недоліків касаційної скарги, але не більше як у десятиденний строк.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та встановлено судом, скаржник оскаржує постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019, повний текст якої було складено та підписано - 20.11.2019, а отже останній день оскарження за приписами частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України закінчився - 10.12.2019 включно, натомість первісну касаційну скаргу позивачем було надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 16.12.2019 з пропуском строку на касаційне оскарження , без клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження , про що було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 27.12.2019 про залишення первісної касаційної скарги без руху.

В клопотанні про поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник не зазначає із-за яких саме причин він пропустив строк на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 при поданні первісної касаційної скарги, а лише містяться обґрунтування наявності в матеріалах справи доказів його повноважень юрисконсульта КЕВ м. Хмельницький Мазур Г.О. на подання клопотання про усунення недоліків первісної касаційної скарги.

Вказані обставини не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження при подані касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у даній справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки скаржник обрав спосіб звернення з касаційною скаргою безпосередньо до суду касаційної інстанції, то у суду на стадії перевірки касаційної скарги на відповідність вимог процесуального законодавства відсутні матеріали справи, оскільки за положеннями частини 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України справа витребовується судом касаційної інстанції лише у разі відкриття касаційного провадження.

Таким чином, на стадії перевірки первісної касаційної скарги та клопотання про усунення недоліків на відповідність вимог Господарського процесуального кодексу України, у суду касаційної інстанції були відсутні матеріали справи, а до матеріалів клопотання таких доказів щодо самопредставництва додано не було, і цим обставинам Верховний Суд надав оцінку в ухвалі від 23.01.2020, у зв`язку з чим відсутні правові підстави покладатися на доводи заявника про те, що юрисконсульт КЕВ м. Хмельницький Мазур Г.О. мала право підпису клопотання про усунення недоліків первісної касаційної скарги, оскільки такі докази містяться в матеріалах справи. При цьому, скаржник до матеріалів первісної касаційної скарги та клопотання про усунення недоліків таких доказів не надав. Наявність же доданої довіреності на підтвердження повноважень у Мазур Г.О., як представника скаржника виключає її участь у справі в порядку самопредставництва, оскільки довіреністю підтверджуються повноваження виключно представників сторін (ст.60 ГПК України). Самопредставництва не передбачає видачі довіреності (ч.3 ст. 56 ГПК України).

Колегія суддів враховує, що скаржником касаційну скаргу повторно надіслано на адресу Верховного Суду, в межах десятиденного строку з дня отримання ухвали Верховного Суду від 23.01.2020 про повернення первісної касаційної скарги, однак за відсутності обґрунтувань поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 при поданні первісної касаційної скарги, колегія суддів визнає неповажними доводи, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Разом з цим, скаржником в порушення вимог пункту 1 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме, для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів (копія конверта, довідка органу зв`язку, копія повідомлення про вручення тощо ).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Окрім цього, статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Разом з цим особи, що звертаються до Верховного Суду з касаційними скаргами, мають враховувати, що Верховний Суд є судом "права, а не факту ", а тому посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи чи на перевагу одних доказів над іншими не допускається.

У повторно поданій касаційній скарзі скаржник зазначає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2019 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 924/413/19 прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому судом першої та апеляційної інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, не повно та однобічно досліджено докази і доводи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також судом не правильно застосовано норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення даного спору.

При цьому, зміст касаційної скарги зводиться до заперечення встановлених судами обставин справи з цитуванням норм цивільного та господарського законодавства, а також одночасним наведенням скаржником власного бачення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійснені судами під час розгляду справи по суті, і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Проте, в порушення наведених процесуальних вимог, зміст повторно поданої касаційної скарги не містить належних обґрунтувань того, в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржених судових рішень у даній справі.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Водночас, суд зазначає, що первісно подана касаційна скарга за своїм змістом відрізняється від повторно поданої.

За таких обставин, враховуючи, що повторно подана касаційна скарга зводиться до посилання на норми матеріального права без належного обґрунтування в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Підсумовуючи вище викладені недоліки касаційної скарги, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до суду клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів (копія конверта, довідка органу зв`язку, копія повідомлення про вручення тощо ) та уточнену касаційну скаргу з обґрунтування того, в чому саме полягає порушення або неправильне застосування норм права і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у даній справі.

Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині другій статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом до 08.02.2020), суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький про поновлення строку на касаційне оскарження.

2 . Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2019 у справі № 924/413/19 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.

4. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.