Рішення

від 18.12.2019 по справі 386/1139/18

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/1139/18

Провадження № 2/386/75/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною,

встановив:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 01.11.2018 звернувся до суду з позовною заявою до Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР №22091 від 29 грудня 1999 року позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,83 га, яка розташована на території Семидубської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521487300:02:000:0092. 20 серпня 2009 року між СГ ТОВ Крутеньке , правонаступником якого є відповідач та позивачем було укладено договір оренди, належної останньому земельної ділянки, який зареєстрований у Голованівському реєстраційному офісі КРФ ДП Центр ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 вересня 2010 року за №04:10:368:00014, строком на 5 років, тобто до 30 вересня 2015 року. Після закінчення строку дії договору позивач не звертався до відповідача із заявою про повернення йому земельної ділянки, однак відповідач після закінчення договору оренди землі користувався земельною ділянкою позивача без договору оренди та сплачував належну йому за це плату. Влітку 2018 року позивачу стало відомо, що нібито між ним та відповідачем укладена додаткова угода до договору оренди землі від 13.08.2015 про продовження строку договору оренди землі від 20.08.2009 до 31.12.2025. Представник позивача зазначає, що додаткову угоду до договору оренди землі від 13.08.2015 позивач не підписував, також із пропозицією укладення такої угоди відповідач до позивача не звертався. Позивач не укладав додаткової угоди від 13.08.2015 до договору оренди землі від 20.08.2009, про наявність додаткової угоди позивачу стало відомо лише влітку 2018 року. Враховуючи зазначені обставини, посилаючись на ст.ст. 202, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представник позивача просить визнати недійсною додаткову угоду без номера від 13.08.2015 до договору оренди землі №466 від 20.08.2009, яка укладена між ОСОБА_3 та Агрофірмою Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю та яка зареєстрована державним реєстратором реєстраційної служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області Топольник О.М. рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25965531 від 09.11.2015.

Провадження в даній справі відкрито ухвалою суду від 06.11.2018, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

03.12.2018 представником відповідача ОСОБА_1 подано відзив на позов разом з доказами, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав. 20.08.2009 між відповідачем і позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки останнього. 13 серпня 2015 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 20.08.2009, якою строк дії договору було подовжено до 31.12.2025, яка зареєстрована державним реєстратором Реєстраційної служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області Топольник О.М. 07.11.2015, номер запису про інше речове право 11956525. Під час вчинення додаткової угоди відповідачем та позивачем додержано всі необхідні вимоги чинного законодавства України, у тому числі ті, що встановлені ст. 203 ЦК України, її зміст не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Договір оренди землі та додаткова угода спрямовані на реальне настання правових наслідків по них, оскільки вони встановлюють певні права та обов`язки для сторін договору. Волевиявлення учасників на момент вчинення правочинів було вільним і відповідало внутрішній волі учасників, що підтверджується підписами самих учасників та відсутністю доказів підписання додаткової угоди іншою, ніж позивачем, особою. Представник відповідача зазначив, що позивач вводить суд в оману своїм твердженням про те, що додаткову угоду підписано не ним, оскільки це не відповідає дійсності. Представник відповідача стверджує, що додаткова угода підписана позивачем власноручно. Посилання позивача на те, що додаткову угоду він не підписував є повністю ним надуманим твердженням та не відповідає дійсності. Крім того, факт наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем, а також факт визнання цих договірних відносин самим позивачем підтверджений тим, що позивач особисто неодноразово отримував орендну плату у повному обсязі відповідно до умов, визначених додатковою угодою до договору оренди його земельної ділянки. Вищезазначена пропозиція орендодавцям земельних ділянок, у тому числі ОСОБА_3 була зроблена у 2015 році, і факт прийняття пропозиції на укладення додаткової угоди до договору оренди землі був підтверджений одержанням ОСОБА_3 з 2015 року орендної плати у розмірі, що передбачений умовами додаткової угоди до договору оренди землі. Орендна плата по договору оренди землі підприємством виплачується, а позивачем отримується вчасно та у повному обсязі, заборгованості немає. Представник відповідача вказує, що позивач жодного разу не пред`являв відповідачу будь-яких претензій з приводу недодержання відповідачем умов договору оренди землі і додаткової угоди або заподіяння йому збитків, пов`язаних з використанням орендарем його земельної ділянки, а також ніколи не порушував перед відповідачем питання про розірвання договору оренди його земельної ділянки за взаємною згодою сторін. Позивач в 2015 році знав про умови додаткової угоди до договору оренди його земельної ділянки і своїми діями підтвердив свою згоду на них, а тому посилання позивача в позовній заяві на те, що про існування додаткової угоди йому стало відомо влітку 2018 року є спробою позивача ввести суд в оману з метою уникнення пропуску строку позовної давності та застосування до позовних вимог наслідків, передбачених п. 4 ст. 267 ЦК України. Представник відповідача вказав, що відповідач понесло значні витрати на державну реєстрацію договору оренди землі і додаткової угоди, а також на планування посівних площ, який розраховується на роки наперед. Добрива та інші речовини вносяться завчасно, що в разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою призведе до завдання відповідачу колосальних збитків. Позовна заява не містить жодного доказу по суті заявлених вимог. На підставі зазначеного, представник відповідача просить суд застосувати до позовних вимог ОСОБА_3 до АФ Хлібороб у формі ТОВ позовну давність та наслідки, передбачені п. 4 ст. 267 ЦК України та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 35-36).

25 січня 2019 року за клопотанням представника позивача судом постановлено ухвалу про витребування доказів, якою у відповідача витребувано оригінал додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 20.08.2009, укладеного 13.08.2015 між ОСОБА_3 та АФ Хлібороб у формі ТОВ, зареєстрованої державним реєстратором реєстраційної служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області 07.11.2015, номер запису про інше речове право 11956525, на виконання якої 05.02.2019 до суду відповідачем надано витребуваний доказ.

04 березня 2019 року за клопотанням представника позивача судом постановлено ухвалу про призначення судово-почеркознавчої експертизи по справі, на час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

19 березня 2019 року ухвалою суду для вирішення клопотання експерта провадження у справі було поновлено та призначено до підготовчого засідання.

26 березня 2019 року судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання експерта, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

17 травня 2019 року судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі для розгляду клопотання експерта щодо оплати експертизи та призначено до підготовчого засідання.

18 липня 2019 року судом постановлено ухвалу за наслідками розгляду клопотання експерта, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

19 серпня 2019 року до суду надійшов висновок експерта, у зв`язку з чим, 03 вересня 2019 року постановлено ухвалу суду про поновлення провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

03 жовтня 2019 року проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав з підстав зазначених у відзиві, просив застосувати до позовних вимог ОСОБА_3 до АФ Хлібороб у формі ТОВ позовну давність та відмовити в задоволенні позову .

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,83 га. за кадастровим номером 3521487300:02:000:0092, яка розташована на території Семидубської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії КР №22091, виданого 29.12.1999 Голованівською районною Радою народних депутатів (а.с. 12).

20 серпня 2009 року між АФ Хлібороб у формі ТОВ та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі №466, який зареєстрований у Голованівському районному офісі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2010 за №04:10:368:00014, за умовами якого, ОСОБА_3 передав відповідачу в оренду земельну ділянку загальною площею 3,83 га., яка належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії КР №22091 на строк 5 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 5-8).

Як вбачається з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №47209535 від 09.11.2015, державним реєстратором реєстраційної служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області Топольник О.М. 07.11.2015 зареєстровано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3521487300:02:000:0092 укладену 13.08.2015 між ОСОБА_3 та відповідачем терміном дії до 31.12.2025 з орендною платою в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 25965531 від 09.11.2015 (а.с. 13).

В судовому засіданні були досліджені надані сторонами примірники додаткової угоди, укладеної 13.08.20015 між ОСОБА_3 та відповідачем до договору оренди землі від 01.08.2009 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3521487300:02:000:0092, а також додаткові угоди до цих договорів щодо орендної плати, в яких наявні підписи як зі сторони ОСОБА_3 та і зі сторони відповідача в особі ОСОБА_4 (а.с. 177-179, 181, 183-185, 187).

Відповідно до висновку експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №127 від 14.08.2019 встановлено, що підписи, розташовані в графі від Орендодавця: додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 01.08.2009, зареєстрованого 30.09.2010 за №04:10:368:00014, укладеної 13.08.2015 між ОСОБА_3 та АФ Хлібороб у формі ТОВ в примірниках наданих позивачем та відповідачем, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою. Також підписи, розташовані в графі від Орендодавця: додаткових угод щодо орендної плати, наданих позивачем та відповідачем, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою (а.с. 159-171).

Як вбачається з наданої представником відповідача довідки-розрахунку від 20.11.2018 №18/11/20-1, відповідачем нараховано орендну плату по договору оренди землі б/н від 01.08.2009, укладеного між ОСОБА_3 та АФ Хлібороб у формі ТОВ за 2014- 2018 роки (а.с. 38).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 89 ЦПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а відповідно до ч.1 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Пунктом другим частини першої ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання правочину недійсним.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1 та ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснюється, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

За нормами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави та порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами встановлено ЗК України.

Частиною першою ст. 93 ЗК України, як один з видів права на землю, визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Судом встановлено, що спірна додаткова угода до договору оренди землі, яка хоч і зареєстрована, однак ОСОБА_3 не підписувалась, тобто є зареєстрованою, однак не відповідає чинному законодавству, оскільки укладена без волевиявлення власника землі, а тому має бути визнана недійсною.

Підстави для застосування вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України та відмови у позові відсутні, оскільки відповідачем не доведено про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, так як з позовом він звернувся 01.11.2018, а про спірну додаткову угоду дізнався лише влітку 2018 року.

Доводи представника відповідача про те, що позивач знав про спірну додаткову угоду, оскільки підписував її особисто, спростовуються дослідженим висновком експерта.

Надана представником відповідача довідка стосується виплати орендної плати за договором оренди землі без номера від 01.08.2008, а не за спірною додатковою угодою, а тому також не може підтверджувати про те, що позивач знав про спірну додаткову угоду.

Крім того, надана представником відповідача довідки сама по собі не підтверджує аргументи відповідача про отримання позивачем орендної плати за спірним договором, оскільки підтверджує лише факт нарахування відповідачем орендної плати у грошовому виразі за договором оренди землі від 01.08.2008. При цьому відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт отримання орендної плати у вигляді грошей позивачем.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої квитанції №0.0.1160616987.1 від 17.10.2018 (а.с. 1), позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., а з копії квитанції №NOUW930656 від 11.04.2019 (а.с. 140) - за проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 2250 грн. 24 коп., які , у зв`язку з задоволенням позову, підлягають відшкодуванню відповідачем.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-89, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною - задовольнити повністю .

Визнати недійсною додаткову угоду, укладену 13 серпня 2015 року між ОСОБА_3 до Агрофірмою Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю до договору оренди землі від 01.08.2009 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,83 га, кадастровий номер 3521487300:02:000:0092, що розташована на території Семидубської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, яка зареєстрована 07.11.2015 Державним реєстратором реєстраційної служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області Топольник Оксаною Михайлівною, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 25965531 від 09.11.2015.

Стягнути з Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_3 , понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 грн. 80 коп. та витрати пов`язані із проведенням експертизи в сумі 2250 грн. 24 коп., а всього - 2955 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 04 коп.

Місце проживання позивача ОСОБА_3 : с. Семидуби Голованівського району Кіровоградської області; поштовий індекс 26521, РНОКПП НОМЕР_1 .

Місцезнаходження відповідача Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю: с. Наливайка Голованівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 26512; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30702633.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 27 грудня 2019 року.

Суддя Гарбуз О. С.