Рішення

від 23.12.2019 по справі 520/6404/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 р. № 520/6404/19

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Дронь А.В.,

за участю:

представника позивача - Шаповалова В. М.,

представника відповідача - Білокінь С.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного Підприємства "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне підприємство "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Харківській області № 00000401401 від 07.02.2019 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Харківській області № 00000411401 від 07.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними у нього первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій. Позивач не погоджується з винесеними повідомленнями-рішеннями. як з такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти вимог позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду на доводи наданого до суду відзиву на позов. (т. 1 а.с. 96-97). В обґрунтування своїх доводів відповідачем зазначається, що позаплановою перевіркою ПП "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР встановлено порушення п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.198.1. п.198.3. ст.198. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено суму податкових зобов`язань по податку на прибуток всього в сумі 398 773 грн., в тому числі за 2015р. на суму 19500 грн., за 2016 р. на суму 370 885 грн., за 2017р. на суму 8388 грн.; занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 786874 грн.. в т.ч. за квітень 2016р. у сумі 194455 грн., за травень 2016р. у сумі 100848 грн., за червень 2016 р. у сумі 90971 грн., за липень 2016р. у сумі 118647 грн., за жовтень 2016р. у сумі 57677 грн., за листопад 2016р. у сумі 84086 грн., за березень 2017р. у сумі 24747 грн., за квітень 2017р. у сумі 40443 грн.. за червень 2017р. у сумі 75000 грн.

Звернув увагу на той факт, що реалізований на адресу ПП "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР товар (пшениця, блоки поршневі, компресори, олія соняшни кова, верстатів) на момент відвантаження не зважувався та до перевірки не надано документи (акти робіт та інших документів по зважуванню, навантаженню та розвантаженню, переміщенню ТМЦ до місця зважування, не надано пояснень, хто саме був присутнім при виконанні таких робіт та інше). Також зазначає, що під час перевірки здійснити аналіз та обсяг наданих ФОП ОСОБА_1 послуг в адресу ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , оскільки відсутні докази використання наданих послуг в господарській діяльності та отримання позитивного економічного ефекту від укладання договорів. Вважає, що ФОП ОСОБА_1 фактично не здійснювались послуги за договором, а відбувалось лише оформлення документів для формування необґрунтованої податкової вигоди у ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР . Зазначає, що встановлені факти та дані доводять нереальність здійснення господарських операцій між підприємством позивача та ТОВ "Паритет Агро" та ФОП Данько ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та наданих письмових поясненнях, просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з доводів викладених у відзиві на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 17.12.2019 року замінено відповідача Головне управління ДФС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" (далі за текстом - ПП "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР", Позивач) зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.11.2009 №14801020000045322.Податковий номер платника податків: 36627494. Взято на облік в контролюючих органах від 03.11.2009 №42628.

Позивач є платником податку на додану вартість з 01.12.2009року по теперішній час.

ПП "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" провадить свою господарську діяльність відповідно до Статуту. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

ПП "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" здійснює свою господарську діяльність в орендованому приміщенні.

На підставі направлень на перевірку від 04.12.2018 №№ 12264. 12265, 12266, 12267, 12268, виданих Головним управлінням ДФС у Харківській, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75. ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік. на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області під 21.09.2018 № 7098, фахівцями податкового органу проведена виїзна документальна перевірка ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР (податковий номер 36627494) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017. відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, наведеного у додатку 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області було складено акт від 08.01.2019 року № 46/20-40-14-01-08/36627494 (т.1 а.с. 14-78).

Згідно висновків акту перевірки № 46/20-40-14-01-08/36627494 від 08.01.2019 р., контролюючим органом встановлені, зокрема, наступні порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства:

- п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134. п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на прибуток всього в сумі 398 773 грн.. в т.ч. за 2015 рік на суму 19500 грн.: за 2016 р. на суму 370 885 грн.; за 2017р. на суму 8388 грн.

- п.198.1. п.198.3. ст.198. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 786874 грн., в т.ч. за квітень 2016р. у сумі 194455 грн.. за травень 2016р. у сумі 100848 грн., за червень 2016р. у сумі 90971 грн., за липень 2016р. у сумі 118647 грн.. за жовтень 2016р. у сумі 57677 грн., за листопад 2016р. у сумі 84086 грн., за березень 2017р. у сумі 24747 грн., за квітень 2017р. у сумі 40443 грн., за червень 2017р. у сумі 75000 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 46/20-40-14-01-08/36627494 від 08.01.2019 р. контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 00000401401 від 07.02.2019 року та № 00000411401 від 07.02.2019 року, які є предметом оскарження по даній справі (т.1 а.с. 79- 80).

Судом встановлено, що повідомленням-рішенням № 00000401401 від 07.02.2019 року збільшена сума грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств усього на суму 493591,25 грн., з яких: 398773,00 грн. за основним платежем 94818,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) ( т. 1 а.с. 79).

Повідомленням-рішенням № 00000411401 від 07.02.2019 року збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) усього на суму 983592,50 грн., з яких: 786874,00 грн. - основний платіж, 196718.50 грн. - штрафні (фінансові санкції) (т. 1 а.с. 80).

Не погоджуючись із винесеними повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності підприємства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення в акті перевірки порушень підприємством позивача податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень - рішень, стали висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ Паритет Агро та ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , оскільки контролюючий орган дійшов таких висновків, виходячи із інформації, що була надана слідчими органами, що спонукало податковий орган дійти висновку про те, що господарські взаємовідносини між Позивачем та контрагентом ТОВ ПАРИТЕТ-АГРО не відбувались. Також податковий орган зазначає, що в порушення наказу МФУ № 1129 від 14.11.2014р. зі змінами та доповненнями в податкових накладних від 26.03.2015р. № 98, від 27.03.2015р. № 104, від 27.05.2015р. № 67, від 28.05.2015р. № 70, від 24.06.2015р. № 105, від 25.06.2015р. №114, від 26.06.2015р. № 118, від 18.08.2015р. № 31, від 20.10.2015р. № 64, від 21.10.2015р. № 66, від 22.10.2015р. № 69, від 11.01.2016р. № 10, від 06.03.2016р. № 57, від 07.03.2016р. № 59, від 09.03.2016р. № 65, від 22.03.2016р. № 166, від 31.03.2016р. № 219, не заповнений стовбець 4 код товару згідно УКТ ЗЕД , що не надало контролюючому органу можливості визначити, чи є зазначений відвантажений товар в переліку, затвердженому КМУ. Дані податкові накладні зареєстровано в ЄРПН.

Крім того, податковим органом зроблено висновок, що укладені договори інформаційних послуг підприємства позивача з ФОП ОСОБА_1 від 25.03.2013 № б/н, від 04.01.2017р. № б/н мали штучний (уявний) характер, а оформлені правочини не опосередковувались реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом №1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом №1724 VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом №1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції: підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.).

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

Згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Виходячи з п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг (в редакції після внесення змін Законом №1797-VIII від 21.12.2016, а в редакції, до внесення змін зазначеним законом - до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (в редакції після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, а в редакції, до внесення змін зазначеним законом - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1, п.201.7, 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Перевіряючи висновки перевірок та, як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення - рішення, на предмет їх відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагентів у перевіряємому періоді, суд зазначає наступне.

У періоді, що перевірявся, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ Паритет Агро .

Судом встановлено, що між ПП "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" та ТОВ Паритет Агро укладались договори: договір № ПШ 2402/2 від 24.02.2016 року; договір №2605 МЛ від 26.05.2015 року: договір № 2603 МЛИК від 26.03.2015 року; договір б/н від 21.12.2015 року; № 1408в від 14.08.2015 р.

За Договором № ПШ 2402/2 (поставки) від 24.02,2016 року Позивач (покупець) придбав Товар: пшениця 3-го класу в кількості 500 (+/- 10%) тон.(т.1 а.с. 218)

Відвантаження товару відбулось за наступними документами: видаткової накладної №453 від 06.03.2016 року, кількість 68 т на суму з ПДВ 296480,00 грн.; видаткової накладної № 454 від 07.03.2016 року, кількість 68,95 т на суму з ПДВ 300622,00 грн.; видаткової накладної № 455 від 09.03.2016 року, кількість 70.2 т на суму з ПДВ 306072,00 грн.; видаткової накладної № 493 від 22.03.2016 року, кількість 209,35 т на суму з ПДВ 912766,00 грн.; видаткова накладна № 637 від 31.03.2016 року, кількість 70 т на суму з ПДВ 305200,00 грн. (т.1 а.с. 219-223)

Оплата за товар здійснена у відповідності до платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи: № 4748 від 04.04.2016 року на суму 290000,00 грн.; № 4754 від 04.04.2016 року на суму 310000,00 грн.; № 4757 від 05.04.2016 року на суму 310000,00 грн.; №4758 від 05.04.2016 року на суму 330000,00 грн.; № 4759 від 05.04.2016 року на суму 320000,00 грн.; №4760 від 06.04.2016 року на суму 241860,00 грн.; № 7 від 30.06.2016 року на суму 201224.31 грн.; № 5218 від 30.06.2016 року на суму 37466,34 грн. (т.1 а.с. 224-231).

На виконання умов укладеного договору підприємством були складені податкові накладні: № 57 від 06.03.2016 року; № 59 від 07.03.2016 року; № 65 від 09.03.2016 року; №166 від 22.03.2016 року; № 219 від 31.03.2016 року.(т.1 а.с. 232-236)

Судом встановлено, що у відповідності до п.3.1. Договору № ПШ 2402/2 (поставки) від 24.02.2016 року поставка Товару здійснювалась до ДП "Одеський морський торгівельний порт" з наданням посвідчення якості.

На виконання цієї умови договору товар був поставлений до місця призначення, що підтверджується відповідними документами: накладною від 01.03.2016 року; посвідченням №00819 про якість зерна від 01.03.2016 року; накладною від 02.03.2016 року; посвідченням №00824 про якість зерна від 02.03.2016 року; накладною від 04.03.2016 року; посвідченням №929 про якість зерна від 04.03.2016 року; накладною від 18.03.2016 року; посвідченням №163 го про якість зерна від 18.03.2016 року; посвідченням № 162 го про якість зерна від 18.03.2016 року; посвідченням № 161 го про якість зерна від 18.03.2016 року. (т.1 а.с. 232-246).

В подальшому отриманий позивачем товар був проданий компанії САІRА НОLDING LP у відповідності до укладеного контракту № Р03254/1 від 03.03.2016 з додатковими угодами № 1 від 04.04.2016 року, № 2 від 08.04.2016 року; № 3 від 17.06.2016 року. Відомості щодо відвантаження товару наявні в митних деклараціях (т.2 а.с. 1-12).

Судом встановлено, що за укладеним між ТОВ Паритет Агро (Продавець) та ПП Інжинірингова компанія Лідер (Покупець) договором № 2605 МЛ (поставки) від 26.05.2015 року позивач (Покупець) придбав товар: олію соняшникову нерафіновану не виморожену 1-го гатунку в кількості 17 (+/- 10%) тон.

До Договору № 2605 МЛ (поставки) від 26.05.2015 року складена додаткова угода №01 від 29.05.2015 року. (т.2 а.с. 2-24)

На виконання п.4.1.1 Договору, Позивач здійснив передплату у розмірі 100% від вартості вару.

Оскільки, в обумовлений термін поставка Товару постачальником не була здійснена, постачальник повернув отриману передплату за Товар у відповідності до: платіжних доручень № 5224 від 05.04.2016 року на суму 200000.00 грн.; № 5225 від 05.04.2016 року на суму 110000,00 грн.; № 5230 від 05.04.2016 року на суму 240000,00 грн.; № 5231 від 05.04.2016 року на суму 50000,00 грн.; № 5232 від 05.04.2016 року на суму 40000,00 грн.; №5235 від 05.04.2016 року на суму 320000,00 грн.; № 5249 від 06.04.2016 року на суму 240000,00 грн. (т.2 а.с. 25-31).

Підприємством позивача були складені розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: № 9 від 05.04.2016 року до податкової накладної № 105 від 24.06.2015 року; № 10 від 05.04.2016 року до податкової накладної № 114 від 25.06.2015 року; № 11 від 05.04.2016 року до податкової накладної № 118 від 26.06.2015 року; № 12 від 05.04.2016 року до податкової накладної № 64 від 21.10.2015 року; № 15 від 05.04.2016 року до податкової накладної № 66 від 21.10.2015 року; № 16 від 05.04.2016 року до податкової накладної № 69 від 22.10.2015 року; №23 від 06.04.2016 року до податкової накладної № 69 від 22.10.2015 року (т.2 а.с. 32-38).

Судом встановлено, що згідно укладеного між ТОВ Паритет Агро (Продавець) та ПП ИНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР (Покупець) Договором № 2603 МЛИК (поставки) від 26.03.2015 року Покупець придбав товар: олія соняшникова нерафінована не виморожена 1 -го гатунку в кількості 15 (+/- 10%) тон. (т.2 а.с. 13)

До Договору № 2603 МЛИК (поставки) від 26.03.2015 року складена додаткова угода №01 від 29.04.2015 року. (т.2 а.с. 14).

На виконання п.4.1.1 Договору, Позивач здійснив передплату у розмірі 100% від вартості товару.

Оскільки, в обумовлений термін поставка Товару постачальником не була здійснена, постачальник повернув отриману передплату за Товар у відповідності до: платіжних доручень № 5215 від 04.04.2016 року на суму 300000,00 грн.; № 5221 від 04.04.2016 року на суму 300000,00 грн. (т.2 а.с. 15-16).

Крім того, судом встановлено, що ТОВ Паритет Агро були складені розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: № 5 від 04.04.2016 року до податкової накладної № 98 від 26.03.2015 року; № 6 від 04.04.2016 року до податкової накладної № 104 від 27.03.2015 року; № 7 від 04.04.2016 року до податкової накладної № 67 від 27.05.2015 року; № 8 від 04.04.2016 року до податкової накладної № 70 від 28.05.2015 року (т.2 а.с. 17-20).

За Договором поставки б/н від 21.12.2015 року Позивач (покупець) придбав Товар: промислове обладнання у відповідності до специфікації (додаток № 1) від 21.12.2015 року до

такого договору (т.2 а.с. 39-41).

Доставка Товару відбувалась за рахунок позивача, про що складений відповідний акт № 48 від 12.01.2016 року. (т. 2 а.с. 42).

Відвантаження товару відбулось за видатковою накладною № 20 від 12.01.2016 року на суму з ПДВ 349324,00 грн. (т. 2 а.с. 43).

Оплата за товар здійснена у відповідності до платіжних доручень: № 4318 від 05.01.2016 року на суму 60000,00 грн; № 4321 від 11.01.2016 року на суму 26565,36 грн; №4322 від 11.01.2016 року на суму 5527,45 грн; N 4437 від 03.02.2016 року на суму 262758,64 грн. (т. 2 а.с. 44-47).

Судом встановлено, що ТОВ Паритет Агро на адресу позивача були складені податкові накладні: № 1 від 05.01.2016 року; N 10 від 11.01.2016 року; № 11 від 12.01.2016 року (т.2 а.с. 48-50).

Позивач зазначає, що придбане промислове обладнання використане у власній господарській діяльності позивача, що підтверджується сертифікатами відповідності на компресорні установки (т.2 а.с. 51-52).

Як встановлено судом, єдиним порушеннями вимог податкового законодавства, яке було виявлено контролюючим органом, стало те, що первинні і розрахункові документи мають дефекти форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення № 88), на думку податкового органу, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Проте, подані позивачем документи, які надавались як під час проведення перевірки так і до матеріалів справи, підтверджують реальність господарських операцій у правовідносинах з ТОВ Паритет Агро , а понесення підприємством позивачем як покупцем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів, свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Відсутність документів, які засвідчують перевезення (транспортування) товару за спірними угодами, про що наголошує відповідач в акті перевірки не є безспірним доказом відсутності реального характеру спірних угод з ТОВ Паритет Агро .

Порядок складання товарно-транспортних накладних визначений Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. Так. згідно вказаних Правил (п. п. 11.1. 11.4. 11.5) визначено, що основним документом на перевезення є товарно-транспортна накладна, яку замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше 4 екземплярів, засвідчує всі екземпляри підписом і. при необхідності, печаткою (штампом).

Проте, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку з податку на додану вартість платниками податків, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність перевізників, в зв`язку з чим товарно-транспортні накладні не можна вважати документами первинного бухгалтерського обліку, які беззаперечно підтверджують або спростовують факт придбання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином відсутність вказаних товарно-транспортних накладних не може слугувати підставою для невизнання господарської операції, в зв`язку з якою вони мали бути складені, за умови належного документального підтвердження даної господарської операції іншими доказами.

Так само не подання до перевірки з боку позивача документів щодо якості на товар не може слугувати підставою для невизнання реальності господарських відносин щодо такого товару.

Крім того, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а відтак, якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання. то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для висновків про порушення платника податку щодо якого було проведено податкову перевірку, вимог податкового законодавства у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження здійснених господарських операцій та їх належного податкового обліку.

Відповідач стверджує, що до перевірки не надано певних документів, відсутність яких, на думку відповідача, також підтверджує нереальність здійснення господарських операцій ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР та ТОВ "ПАРИТЕТ АГРО".

Проте, в ході розгляду справи судом встановлено, що всі документи стосовно господарської діяльності підприємства, а саме: фінансову, статистичну, податкову звітність, реєстри податкового та бухгалтерського обліку, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку за весь період діяльності підприємства в період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року були вилучені слідчим в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області Чередник С.О. під час проведення обшуку ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" 04.09.2019 року. Позивач, за наведених вище обставин, не мав можливості надати відповідачу вилучені документи.

Судом з`ясовано, що 04.10.2019 року підприємством позивача отриманий лист за №15/3-4923-19 від 03.10.2019 року Прокуратури Харківської області, яким повідомлено про закриття кримінального провадження № 18220000001018, за яким були вилучені всі документи стосовно господарської діяльності підприємства Позивача. Зазначеним листом повідомлено, що бухгалтерські документи ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" передані Прокуратурою області 06.12.2018 року до відділу платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області.

На виконання вимог суду, представником позивача надані копії первинних документів та необхідні додаткові пояснення, з яких вбачається, що господарські операції підприємства позивача за договорами, укладеними з ТОВ Паритет Агро реально відбувались. Більше того, судом встановлено, що під час проведення перевірки контролюючий орган не досліджував подальшу реалізацію ТМЦ, а тому будь-які доводи щодо недоліків форми та змісту документів в цій частині не можуть бути покладені в обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення № 00000411401 від 07.02.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) усього на суму 786874,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) - 196718.50 грн. та податкового повідомлення-рішення №00000401401 від 07.02.2019 року в частині збільшення суми грошових зобов`язань з податку прибуток приватних підприємств у сумі 482712, 50 грн. (з яких 390070 грн. - основний платіж; 92642,50 - за штрафними санкціями) на підставі положень абз.2 ч.2 ст.77 КАС України.

Стосовно господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 судом встановлені наступні обставини.

Так, в ході перевірки було встановлено, що в бухгалтерському обліку підприємства Позивача були придбані послуги від ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) згідно актів виконаних робіт до договорів № б/н від 25.03.13 та № б/н від 04.01.2017р., які включено у відповідних періодах 2016 року та 2017 року до складу адміністративних витрат на загальну суму 48350 грн.

На думку перевіряючих, при дослідженні змісту та суті фактичних послуг, що зазначені в вищенаведених актах здачі-приймання наданих послуг між ФОП ОСОБА_1 та ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , не є можливим визначити конкретні дії, вчинені на замовлення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підприємство позивача з ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) укладав Договір б/н від 25.03.2013 року та Договір б/н від 04.01.2017 року про надання послуг з обслуговування комп`ютерної техніки та локальної мережі.

Між ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР та ФОП ОСОБА_1 укладено договір від 25 березня 2013 року № б/н згідно з яким: ФОП Данько М.М., (Виконавець), шо діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію, з одного боку і ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР (ЗАМОВНИК) в особі директора Качинського Костянтина Едуардовича, що діє на підставі Статуту уклали даний Договір, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику інші інформаційні послуги, в обсязі та у строки що визначені дійсним Договором, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх (т.1 а.с. 199-201).

По закінченні кожного розрахункового періоду (поточного місяця) Виконавець направляє замовнику двосторонній акт наданих послуг.

Вартість, перелік та деякі умови надання послуг, які надаються виконавцем замовнику згідно цього договору, зазначені в додатках до договору.

Оплата за цим договором здійснюється в національній валюті України. Оплата вважається такою, що здійснена тільки після надходження коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань виконавець і замовник несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Також, між ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР та ФОП ОСОБА_1 укладено договір від 04 січня 2017 року № б/н, згідно з яким: ФОП ОСОБА_1 , (Виконавець), що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію, з одного боку і ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР (Замовник) уклали Договір, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику інші інформаційні послуги, в обсязі та у строки що визначені дійсним Договором, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх. (т. 1 а.с. 203-205)

По закінченні кожного розрахункового періоду (поточного місяця) виконавець направляє замовнику двосторонній акт наданих послуг. Вартість, перелік та деякі умови надання послуг, які надаються виконавцем замовнику згідно цього договору, зазначені в додатках до договору. Оплата за цим договором здійснюється в національній валюті України. Оплата вважається такою, що здійснена тільки після надходження коштів на розрахунковий рахунок виконавця. За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань виконавець і замовник несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

На виконання умов договорів від 25.03.2013 №б/н. від 04.01.2017р. № б/н ФОП ОСОБА_1 (м. Харків) на адресу ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР складено акти надання послуг (т.1 а.с. 202, 207-217) , а саме:

- акт від 30. 11.2016р. № б/н на загальну суму 1750,00 грн., без ПДВ,

- акт від 31.01.2017р. № б/н на загальну суму 3900,00 грн.. без ПДВ.

- акт від 28.02.2017р. № б/н на загальну суму 1500,00 грн., без ПДВ,

- акт від 31.03.2017р. № б/н на загальну суму 4000.00 грн.. без ПДВ.

- акт від 30.04.2017р. № б/н на загальну суму 1500,00 грн., без ПДВ.

- акт від 31.05.2017р. № б/н на загальну суму 1500,00 грн., без ПДВ,

- акт від 30.06.2017р. № б/н на загальну суму 6300,00 грн., без ПДВ,

- акт від 31.07.2017р. № б/н на загальну суму 4300,00 грн., без ПДВ.

- акт від 31.08.2017р. № б/н на загальну суму 6000,00 грн., без ПДВ.

- акт від 30.09.2017р. № б/н на загальну суму 1500,00 грн., без ПДВ.

- акт від 31.10.2017р. № б/н на загальну суму 8100,00 грн., без ПДВ.

- акт від 30.11.2017р. № б/н на загальну суму 4000.00 грн., без ПДВ,

- акт від 31.12.2017р. № б/н на загальну суму 4000,00 грн.. без ПДВ.

Позивач зазначає, що зазначеними актами робіт підтверджується виконання наступних робіт: інформаційних послуг, які надано в повному обсязі.

Між тим суд зазначає, що в актах виконаних робіт акт від 30.11.2016р. № б/н на загальну суму 1750,00 грн., без ПДВ, від 31.01.2017р. № б/н на загальну суму 3900,00 грн., без ПДВ, акт від 28.02.2017р. № б/н на загальну суму 1500.00 грн., без ПДВ. акт від 31.03.2017р. № б/н на загальну суму 4000.00 грн., без ПДВ, акт від 30.04.2017р. № б/н на загальну суму 1500,00 грн., без ПДВ, акт від 31.05.2017р. № б/н на загальну суму 1500.00 грн., без ПДВ. акт від 30.06.2017р. № б/н на загальну суму 6300,00 грн., без ПДВ. акт від 31.07.2017р. № б/н на загальну суму 4300,00 грн.. без ПДВ. акт від 31.08.2017р. № б/н на загальну суму 6000,00 грн., без ПДВ. акт від 30.09.2017р. № б/н на загальну суму 1500,00 грн.. без ПДВ. акт від 31.10.2017р. № б/н на загальну суму 8100,00 грн.. без ПДВ. акт від 30.11.2017р. № б/н на загальну суму 4000.00 грн.. без ПДВ. акт від 31.12.2017р. № б/н на загальну суму 4000,00 грн., без ПДВ не визначено в саме чому полягають інформаційні послуги.

Угод та будь-які розшифровки, в яких було б викладена суть інформаційних послуг позивачем до матеріалів справи не надано. В самих вищевказаних актах, отриманих від ФОП ОСОБА_1 відсутнє посилання на будь-які угоди та інше.

В бухгалтерському обліку підприємства придбані послуги згідно актів вищевказаних виконаних робіт до договорів № б/н від 25.03.13 та № б/н від 04.01.2017р. включено у відповідних періодах 2016 року та 2017 року до складу адміністративних витрат на загальну суму 48350 грн. та в бухгалтерському обліку операції з отримання товарів від ПП К`Ю ПАРТС , відображено наступним чином: Дт 92 Кт 631 48350 грн.; Дт 631 Кт 311 48350 грн.

Розрахунки між суб`єктами господарювання за реалізований товар (роботи, послуги) проводились у безготівковій формі. Розрахунки за отримані послуги здійснено в повному обсязі. Заборгованість відсутня.

Судом встановлено, що за рахунок зазначених послуг підприємством ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР сформовано витрати у 2016р. у сумі 1750 грн., у 2017р. у сумі 46600 грн.

При дослідженні змісту та суті фактичних послуг, що зазначені в вищенаведених актах здачі- приймання наданих послуг між ФОП ОСОБА_1 та ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , не є можливим визначити конкретні дії, вчинені на замовлення.

Зокрема, в актах виконаних робіт має бути визначено їх конкретний перелік, обсяг та зміст. Позаяк чинним законодавством не наведено виключного переліку вимог щодо оформлення результатів виконання послуг, то для підтвердження правомірності відображення витрат в бухгалтерському обліку мають бути надані інші належні докази для встановлення відповідної інформації - будь-які документи, що мають бути достатніми для визначення характеру, виду, обсягу наданих послуг.

В той же час, вищезазначені акти виконаних робіт не містять місце складання акту, акти не містять інформації, відповідно до яких їх можливо б було ідентифікувати їх із зазначеними договорами

Також позивачем не надано розрахунку вартості наданих послуг, не доведено практичне використання результатів зазначених послуг у діяльності підприємства. їх економічна необхідність.

З урахуванням зазначеного, не має можливості здійснити аналіз та обсяг наданих ФОП ОСОБА_1 послуг в адресу ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , відсутні докази використання наданих послуг в господарській діяльності та отримання позитивного економічного ефекту від укладання договорів.

Відповідно до п.7 ПСБО 16 витрати , передбачено , що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені . В даному випадку не зрозуміло, який дохід отримало підприємство від сплати послуг ФОП ОСОБА_1 , оскільки весь проданий товар реалізовувався згідно договорів укладених між ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР та безпосередньо покупцями замовниками.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-УІ зі змінами та доповненнями: для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту .

Отже, по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 відсутній факт реального вчинення господарських операції та, як наслідок, безпідставно сформовані витрати по рядку 2270 Інші витрати звіту про фінансові результати за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року всього в сумі 48350 грн.

Таким чином, суд погоджується із доводами податкового органу, що в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України. ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР занижено суму задекларованих у рядку 02 декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності всього на суму 48350 грн.. у тому числі за 2016р. на суму 1750 грн., за 2017 р. на суму 46600 грн. (занижено податок на прибуток в сумі 8703 грн.) (розрахунок т. 2 а.с. 75).

Оформлення вищезазначених операцій між ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР та ФОП ОСОБА_1 неправомірно відображено зобов`язання перед ними за кредитом рахунку 631 Розрахунки з постачальниками та дебетом рахунку 93 Витрати на збут , чим порушено п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306.

Враховуючи, що первинні документи та документи обов`язкової податкової звітності є зовнішнім вираженням вчиненого правочину, факт реальності вчинення господарської операції та спричинення зміни у фінансово-майновому стані суб`єктів правочину є обов`язковою передумовою відповідності первинних документів та документів обов`язкової податкової звітності вимогам чинного законодавства.

Оскільки не можливо встановити, яким чином вплинули придбані послуги на отримання або збільшення економічної вигоди ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР та яким чином вказані послуги підприємством було використано у власній господарській діяльності, суд приходить до висновку, що по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 відсутній факт реального вчинення господарських операції та як наслідок безпідставно сформовані витрати по рядку 2270 Інші витрати звіту про фінансові результати за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року всього в сумі 48350 грн.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення рішення №00000401401 від 07.02.2019 року, яким збільшено суму грошових зобов`язань з податку прибуток приватних підприємств у сумі 10878.75 грн. (з яких 8703 - за основним платежем; 2175,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області в №00000411401 від 07.02.2019 року, яким збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 983592,50 грн. та податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000401401 від 07.02.2019 року, в частині збільшення суми грошових зобов`язань з податку прибуток приватних підприємств у сумі 482712, 50 грн. підлягають скасуванню, а позовні вимоги Приватного Підприємства "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного Підприємства "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" (проспект Науки, буд. 40, офіс 653,м. Харків,61166) до Головного управління Державної Податкової Служби України у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46, код ЄДРПОУ - 43143704) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000411401 від 07.02.2019 року, яким збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 983592,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000401401 від 07.02.2019 року, яким збільшено суму грошових зобов`язань з податку прибуток приватних підприємств у сумі 482712, 50 грн. (з яких 390070 грн. - основний платіж; 92642,5 - за штрафними санкціями).

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного Підприємства "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" (код ЄДРПОУ 36627494, проспект Науки, буд. 40, офіс 653,м. Харків,61166) сплачену суму судового збору в розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Податкової Служби України у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46, код ЄДРПОУ - 43143704).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 грудня 2019 року.

Суддя Бідонько А.В.