Ухвала

від 28.12.2019 по справі 420/212/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/212/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження

28 грудня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.

розглянувши у письмовому провадженні питання про закриття провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Молодіжненської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Молодіжненської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просила:

1. Визначити графічні матеріали №1, та №2 (які є додатком до заяви вх. С-1009 від 24.09.2018р.), як матеріали, згідно з якими можливо визначити місце розташування земельної ділянки у відповідності до вимог ч.6, ст.118 Земельного кодексу України.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення №1177-VІІ, Молодіжненської сільської ради VІІ скликання, ХХХІХ сесії, від 05 жовтня 2018 року, згідно з яким було надано відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селі Молодіжному, Овідіопольського району, згідно з заявою,вх. №С-1009 від 24.09.2018 р.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Молодіжненської сільської ради №1422-VІ від 24 березня 2014 р., VІ скликання ХХХV сесії, стосовно присвоєння об`єкту адреси: АДРЕСА_1 13.

4.Визнати протиправним та скасувати рішення Молодіжненської сільської ради №1422-VІ від 24 березня 2014 року, VІ скликання ХХХV сесії, стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .

5.Визнати протиправним та скасувати рішення Молодіжненської сільської ради №1215 VІІ від 19 листопада 2018, VІІ скликання, ХI сесії, стосовно затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку, розташовану за адресою с. АДРЕСА_1 , вул АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .

6.Зобов`язати Молодіжненську сільську раду ЄДРПОУ: 04365709, надати дозвіл ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 на виготовлення проекту землеустрою згідно із зверненням№ С-1009 від 24.09.2018 р.

7.Постановити окрему ухвалу стосовно Молодіжненської сільської ради код ЄДРПОУ: 04365709 щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме приписів Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 жовтня 2011 р. №1141 Закону України Про місцеве самоврядування .

8. Зобов`язати Молодіжненську сільську раду подати до суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, розглянувши позовні вимоги позивача дійшов висновку, про закриття провадження по справі №420/212/19.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Основними ознаками публічно-правових відносин є: обов`язкова участь у цих відносинах суб`єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб`єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов`язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.

Відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень". Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

При цьому визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно з статтею 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави. Пунктами а , б частини першої статті 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 ЗК України.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб`єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, що 03.06.2019р. позивач подала заяву про збільшення позовних вимог. Із змісту даної заяви, а також із копій рішень, які надійшли до суду на виконання ухвали суду про витребування доказів, суду стало відомо, що рішенням №1215-V-II Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району VII скликання, ХІ сесії від 19.11.2018р. був затверджений проект землеустрою та передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (с АДРЕСА_2 ) ОСОБА_2 .

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку спірні правовідносини стосуються зокрема права інших осіб на земельну ділянку, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства та такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічна позиція щодо юрисдикції спорів про право викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018р. по справі №911/4144/16.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження по справі №420/212/19. Оскільки позовні вимоги належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

На підставі викладеного керуючисьст.ст. 19, 4, 238 КАС України суд, -

УХВАЛИВ

1. Закрити провадження по справі №420/212/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Молодіжненської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.

Роз`яснити сторонам, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя: О.Я. Бойко

.