Ухвала

від 16.03.2020 по справі 420/212/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 березня 2020 року

Київ

справа №420/212/19

адміністративне провадження №К/9901/6014/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року

у справі №420/212/19

за позовом ОСОБА_1

до Молодіжненської сільської ради,

третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Молодіжненської сільської ради, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визначення графічних матеріалів такими, що встановлюють місце розташування земельної ділянки; визнання протиправним та скасування рішення від 05 жовтня 2018 року №1177- VІІ щодо відмови у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку; визнання протиправним та скасувати рішення від 24 березня 2014 року №1422 про присвоєння об`єкту адреси, надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку в АДРЕСА_1 ; визнання протиправним та скасування рішення від 19 листопада 2018 року №1215 стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 ; зобов`язання повторно розглянути заяву та надання дозволу на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, закрито провадження у справі в порядку п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

26 лютого 2019 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №420/212/19, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини першої статті 13 КАС України (у редакції, чинній з 08 лютого 2020 року) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Закриваючи провадження у справі № 420/212/19, суд першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у даному випадку спірні правовідносини стосуються права власності іншої особи, а тому такий спір має вирішуватись судами за правилами цивільного судочинства, оскільки на момент звернення позивачки до суду (15 січня 2019 року) бажана нею земельна ділянка в АДРЕСА_1 передана у приватну власність третій особі ( ОСОБА_2 ).

Крім того, приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій посилались на правову позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену в постанові від 15 травня 2018 року у справі №911/4144/16, в якій зазначено про те, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, а скаржниця не обґрунтувала необхідності відступлення від такої, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись положеннями частини четвертої статті 328, пункту 6 частини першої статті 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №420/212/19 за позовом ОСОБА_1 до Молодіжненської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Судді Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко