Рішення

від 23.12.2019 по справі 2340/4389/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року справа № 2340/4389/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Бабенка В.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області (далі - районна рада, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області № 48-к від 11 жовтня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керуючої справами районної ради та поновити на вказаній посаді з 13.10.2018;

- стягнути з Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області середньомісячний заробіток керуючої справами районної ради, який становить 15226,25 грн, рахуючи такий з наступного дня, після дня звільнення, тобто з 13 жовтня 2018 року, а з 01.07.2019. в зв`язку з підвищенням посадового окладу та розміру надбавки до посадового окладу та розмір надбавки до посадового окладу за ранг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 525 від 19.06.2019 «Про внесення змін у додатки до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006» по день ухвалення судового рішення - 19181,25 грн щомісячного заробітку керуючої справами районної ради;

- стягнути з Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області на користь ОСОБА_1 20000,00 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що розпорядженням голови Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області № 48-к від 11 жовтня 2018 року звільнено ОСОБА_1 з посади керуючої справами районної ради з 12 жовтня 2018 року у зв`язку з систематичним невиконанням останньою без поважних причин покладених на неї посадових обов`язків та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Разом з тим, як стверджує позивач, вона не допустила систематичного невиконання нею без поважних причин покладених на неї посадових обов`язків та правил внутрішнього трудового розпорядку, а тому спірне розпорядження є протиправним, а у зв`язку з незаконним звільненням їй завдана моральна шкода.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.11.2018.

27 листопада 2018 року представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі та письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що ОСОБА_1 звільнена із займаної посади у зв`язку із систематичним невиконанням останньою без поважних причин покладених на неї посадових обов`язків та правил внутрішнього трудового розпорядку, що підтверджено доповідною запискою заступника голови районної ради, а також актом про відсутність на роботі без поважних причин.

27 листопада 2018 року позивач подала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи по суті до 05.12.2018.

03 грудня 2018 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що районною радою не доведено систематичність невиконання без поважних причин позивачем посадових обов`язків та систематичність невиконання правил внутрішнього трудового розпорядку.

Також, позивач зазначила, що районна рада при обранні виду дисциплінарного стягнення повинна була врахувати ступінь тяжкості вчиненого позивачем якось проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, та попередню роботу позивача, як передбачено частиною 3 статті 149 КЗпП.

05 грудня 2018 року позивач подала до суду заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи по суті до 13.12.2018.

13 грудня 2018 року представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив у порядку статей 164, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких зазначив, що порушено провадження кримінальне провадження за фактом перероблення проектів рішень шляхом вчинення замальовування слова «проект» , тобто підробки документа, про що внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250190000676 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України.

Також відповідач зазначив, що всі інші твердження позивачки, викладені і у відповіді на відзив, є перекрученим довільним трактуванням положень Регламенту роботи районної ради, посадових інструкцій, інших внутрішніх документів районної ради та чинного законодавства.

13 грудня 2018 року представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи по суті до 21.12.2018.

21 грудня 2018 року представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення розгляду справи, а позивач - заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року зупинено провадження у справі № 2340/4389/18 за позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди, до набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2340/4868/18 за позовом ОСОБА_2 до Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення.

15 лютого 2019 року позивач подала до суду клопотання про забезпечення позову у порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року поновлено провадження у справі № 2340/4389/18, вжито заходи забезпечення адміністративного позову у вказаній справі шляхом заборони Корсунь-Шевченківській районній раді Черкаської області розглядати питання у постійних комісіях і на сесії районної ради щодо скорочення посади керуючого справами Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області до набрання законної сили рішенням у справі 2340/4389/18 та зупинено провадження у справі № 2340/4389/18 за позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди, до набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2340/4868/18 за позовом ОСОБА_2 до Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення.

02 серпня 2019 року позивач подала до суду клопотання про поновлення провадження у справі №2340/4389/18 з додатками.

19 вересня 2019 року позивач подала до суду клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

10 жовтня 2019 року представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року поновлено провадження у справі № 2340/4389/18, а усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи по суті до 17.10.2019.

17 жовтня 2019 року представник відповідача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 2340/4868/18.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року, занесеними до протоколу судового засідання, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.10.2019.

24 жовтня 2019 року представник відповідача та позивач подали до суду клопотання про приєднання додаткових доказів по справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 2340/4389/18 на тридцять днів, а усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 08.11.2019.

08 листопада 2019 року представник відповідача та позивач подали до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, окрім того позивач подала до суду клопотання про виклик та допит свідків та про витребування у Корсунь-Шевченківської районної ради додаткових доказів по справі.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року, занесеними до протоколу судового засідання, витребувано у Корсунь-Шевченківської районної ради додаткові докази по справі, відмовлено в задоволення клопотань позивача про та представника відповідача про виклик свідків та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.11.2019.

14 листопада 2019 року представник відповідача подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів по справі, а також супровідним листом подані документи витребувані усною ухвалою від 08.11.2019, позивач подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

14 листопада 2019 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засідання до 19.11.2019.

19 листопада 2019 року представник відповідача подав до суду відзив на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2019.

22 листопада 2019 року позивач подала до суду відповідь на відзив, який поданий представником відповідача на заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2016, 02.12.2019 та 10.12.2019, занесеними до протоколу судового засідання, оголошені перерви у судових засіданнях до 02.12.2019, 10.12.2019 та до18.12.2019 відповідно.

18 грудня 2019 року представник відповідача подав до суду клопотання про виклик свідків.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 18.12.2019, занесеними до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволення клопотання представника відповідача про виклик свідків та оголошено перерву у розгляді справи по суті до 23.12.2019.

Позивач у судовому засіданні 23.12.2019 адміністративний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 14 лютого 2018 року на виконання розпорядження голови районної ради від 15.12.2017 № 58-к «Про проведення службового розслідування у виконавчому апараті районної ради» комісією проведення декілька засідань щодо розгляду питання про відсутність керуючої справи виконавчого апарату Корсунь-Шевченківської ради Рябик О.А. на робочому місці 27.11.2017 за результатами яких складено акт службового розслідування від 14.02.2018, відповідно до якого встановлено, що після ретельного поетапного вивчення всіх наявних документів , пояснення ОСОБА_1 та заслухавши рекомендації членів комісії комісія пришла до висновку, що у діях ОСОБА_1 , керуючої справами виконавчого апарату районної ради вбачається ознаки дисциплінарного проступку - прогулу, який мав місце 27 листопада 2017 року.

Також відповідно до вказаного акту, комісія вирішила рекомендувати голові Корсунь-Шевченківської районної ради вирішити питання у порядку визначеному законодавством питання про притягнення керуючої справами виконавчого апарату районної ради Рябик ОСОБА_3 Анатоліївни до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку - прогулу

Розпорядженням голови Корсунь-Шевченківської районної ради від 19 лютого 2018 року № 12-к відповідно до частини 7 статті 55 Закону України »Про місцеве самоврядування в Україні» , статей 147-149 Кодексу законів про працю України, пунктів 4.1, 5.2, 7.1, 7.6 Правил внутрішнього трудового розпорядку у зв`язку із порушенням трудової дисципліни оголошено догану ОСОБА_1 , керуючій справами виконавчого апарату районної ради, за вчинення дисциплінарного проступку - прогулу 27.11.2018. Підставою для винесення вказаного розпорядження послугував акт проведення службового розслідування від 14.02.2018.

Розпорядженням голови Корсунь-Шевченківської районної ради від 11 жовтня 2018 року № 48-к відповідно до підпункту 9 пункту 6, пункту 7 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , пункту 3 статті 40, статті 147 Кодексу законів про працю України, Правил внутрішнього трудового розпорядку Корсунь-Шевченківської районної ради, враховуючи розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної ради № 12-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 » від 19.02.2018, доповідну заступника голови Корсунь-Шевченківської районної ради Пустільника П.Т. про факти виявлених у діях керуючої справами ОСОБА_1 порушень її посадових обов`язків та трудової дисципліни, а також неналежного виконання нею її службових обов`язків, пояснення керуючої справами районної ради Рябик О.А., провідного спеціаліста з юридичних питань виконавчого апарату районної ради Бабенка В.М., головного спеціаліста з питань контролю та по зверненнях громадян виконавчого апарату районної ради Шевченко А.О., звільнено ОСОБА_1 з посади керуючої справами районної ради з 12 жовтня 2018 року у зв`язку з систематичним невиконанням нею без поважних причин покладених на неї посадових обов`язків та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Позивач вважає протиправним розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області № 48-к від 11 жовтня 2018 року протиправним, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернулася до суду.

Під час вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування регулює Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-III (далі - Закон № 2493-III), який також визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом, а згідно частини 1 статті 2 цього Закону посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 7 Закону № 2493-III визначено правове регулювання статусу посадових осіб місцевого самоврядування. Так, правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» , «Про статус депутатів місцевих рад» , «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» , цим та іншими законами України. Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно статті 8 Закону № 2493-III основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Статтею 23 Закону № 2493-III передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, притягуються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП).

Відповідно до статті 1 КЗпП Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Згідно із частинами 3, 4 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

Відповідно статей 139, 147, 149 КЗпП працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Отже, дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, розпорядженням голови Корсунь-Шевченківської районної ради № 48-к від 11.10.2018 відповідно до підпункту 9 пункту 6, пункту 7 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , пункту 3 статті 40, статті 147 Кодексу законів про працю України, Правил внутрішнього трудового розпорядку Корсунь-Шевченківської районної ради, враховуючи розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної ради № 12-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 » від 19.02.2018, доповідну заступника голови Корсунь-Шевченківської районної ради Пустільника П.Т. про факти виявлених у діях керуючої справами ОСОБА_1 порушень її посадових обов`язків та трудової дисципліни, а також неналежного виконання нею її службових обов`язків, пояснення керуючої справами районної ради Рябик О.А., провідного спеціаліста з юридичних питань виконавчого апарату районної ради Бабенка В.М., головного спеціаліста з питань контролю та по зверненнях громадян виконавчого апарату районної ради Шевченко А.О., звільнено ОСОБА_1 з посади керуючої справами районної ради з 12 жовтня 2018 року у зв`язку з систематичним невиконанням нею без поважних причин покладених на неї посадових обов`язків та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Дане розпорядження прийняте, зокрема, відповідно до розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної ради № 12-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 » від 19.02.2018, доповідну заступника голови Корсунь-Шевченківської районної ради Пустільника П.Т. про факти виявлених у діях керуючої справами ОСОБА_1 порушень її посадових обов`язків та трудової дисципліни, а також неналежного виконання нею її службових обов`язків.

Відповідно до вказаного розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної ради від 19 лютого 2018 року № 12-к відповідно до частини 7 статті 55 Закону України »Про місцеве самоврядування в Україні» , статей 147-149 Кодексу законів про працю України, пунктів 4.1, 5.2, 7.1, 7.6 Правил внутрішнього трудового розпорядку у зв`язку із порушенням трудової дисципліни оголошено догану ОСОБА_1 , керуючій справами виконавчого апарату районної ради, за вчинення дисциплінарного проступку - прогулу - 27.11.2018. Підставою для винесення вказаного розпорядження послугував акт проведення службового розслідування від 14.02.2018.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи 27.11.2018 позивач знаходилася на прийомі у лікаря в поліклініці в КНП «ТЧМП«ЧМР» , що підтверджується довідкою КНП Третій Черкаський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги.

Доводи відповідача, що зазначена довідка викликає певні сумніви у її достовірності і можливості використання в якості підтвердження причин відсутності позивача на робочому місці та не є належним документом, що засвідчує тимчасову не працездатність громадян та не підтвердженням відсутності ОСОБА_1 на робочому місці більше трьох годин з поважних причин, спростовуються листом комунального некомерційного підприємства «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 108 від 12.01.2018, відповідно до якого КНП «ТЧМЦПМСД» видано довідку на прізвище ОСОБА_1 від 27.11.2017 довільної форми № 68, оскільки при зверненні до закладу позивачем не було надано паспорту для ідентифікації особистості - амбулаторної картки для надання медичної допомоги не було заведено, всі записи було зроблено на тимчасовому вкладиші та видано довідку довільної форми. Дана довідка свідчить про факт звернення до лікарні, але не має тих юридичних повноважень, що й лікарняний листок.

Також, вказана довідка пояснює чому на запит Корсунь-Швченківської міської ради вказано було про правильність видачі довідки за № 58 на прізвище ОСОБА_1 , то за даним номером було видано довідку на інше прізвище. При повторному перегляді всього журналу видачі довідок було встановлено, що ОСОБА_1 видано довідку під № 68. Дані розбіжності можна пояснити помилкою у вказаному номері.

Також згідно листа Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації № 02-08/Р-10 від 08.02.2018 комісією встановлено, що розбіжності у реєстраційному номері, виданої ОСОБА_1 довідки, і реальному номері реєстрації довідки у журналі сталися з технічних причин реєстратора, що підтверджено пояснювальною запискою.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що довідка КНП «Третій Черкаський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги» про те що ОСОБА_1 знаходилася на прийомі у лікаря в поліклініці в КНП «ТЧМП «ЧМР» є належним та допустимим доказом того, що позивач була на роботі 27.11.2017 більше трьох годин протягом робочого дня з поважних причин.

Також, у розпорядженні голови Корсунь-Шевченківської районної ради № 48-к від 11.10.2018 про звільнення ОСОБА_1 йде посилання на доповідну заступника голови Корсунь-Шевченківської районної ради Пустільника П.Т. про факти виявлених у діях керуючої справами ОСОБА_1 порушень її посадових обов`язків та трудової дисципліни, а також неналежного виконання нею її службових обов`язків, пояснення керуючої справами районної ради Рябик О.А., провідного спеціаліста з юридичних питань виконавчого апарату районної ради Бабенка В.М.

Досліджуючи вищевказані доповідні записки, суд зазначає, що відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 43 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання затвердження плану роботи ради з урахуванням вимог статті 32 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» , заслуховування звіту про його виконання.

Згідно з частинами 5, 6 статті 47 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

Пунктами 2.1, 2.6, 2.10 Посадової інструкції керуючого справами районної ради, затвердженої розпорядженням районної ради від 26.05.2017 № 50, визначено, що керуючий справами організовує роботу виконавчого апарату, підготовку питань для попереднього розгляду в постійних комісіях, матеріалів на засідання президії, сесій районної ради, координує роботу по контролю за виконанням прийнятих ними рішень, доручень виборців, планування роботи ради; забезпечує якісне, своєчасне виконання завдань з питань, що належить до його компетенції, та ефективну взаємодію організаційного відділу виконавчого апарату районної ради та інших спеціалістів з органами виконавчої влади, обласною та місцевими радами; керуючий справами забезпечує формування планів роботи районної ради, контролює редагування, реєстрації, підготовку рішень районної ради і розпоряджень голови районної ради та їх своєчасне розсилання адресатам.

Як видно із вищезазначеного, керуючий справами районної ради не може планувати проведення сесій районної ради, так як це є повноваженнями депутатів та голови районної ради, а згідно п. 2.10 посадових обов`язків керуючий справами районної забезпечує формування планів роботи районної ради, тобто узагальнює надані головою, заступником голови, депутатами та постійними комісіями районної ради письмові пропозиції до плану роботи районної ради, який в подальшому затверджується сесією районної ради на пленарному засіданні.

Також, відповідно до пунктів 7 та 13 статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» .

Як свідчать матеріали справи та зазначає позивач, згідно пункту 13 статті 46 Закону № 280/97-ВР депутат районної ради ОСОБА_4 , на засіданні 31-ї сесії запропонував підготувати та направити до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України, про недопущення підвищення ціни на газ для потреб населення звернення депутатів Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України, про недопущення підвищення ціни на газ для потреб населення з метою соціального захисту жителів як району, так і держави вцілому (витяг з протоколу 31-ї сесії). Заступником голови районної ради Пустільніком П.Т. було затверджено критичні зауваження і пропозиції, висловлені депутатами районної ради на засіданні президії районної ради 27.09.2018 та 1-му і ІІ-му пленарних засіданнях 31-ї сесії районної ради 29 та 31 серпня 2018 року. ОСОБА_5 було дано позивачеві усне доручення спільно з депутатом ОСОБА_4 розробити проект рішення щодо ініційованого ним звернення в термін до 15.09.2018.

ОСОБА_4 зміг приїхати лише 14.09.2018 і позивач разом із ОСОБА_4 виконали доручення заступника голови райради, зокрема абз. 2 п. 4 затверджених ним критичних зауважень. Підготовлений проект рішення щодо ініційованого ОСОБА_4 звернення він забрав з собою, щоб ознайомити депутатів районної ради і змістом звернення та зібрання підписів для скликання позачергової 32-ї сесії районної ради з даного питання. ОСОБА_4 зазначив, що повідомить 17.09.2018 особисто заступника голови райради Пустільніка П.Т., бо це є ініціатива депутатів.

Позивач, як керуюча справами районної ради, ніякого відношення до збору підписів не мала, адже це повноваження депутатів і відповідно не зобов`язана була повідомляти заступника голови районної ради.

Так як позивач є підпорядкована заступнику голови районної ради, то виконала його доручення щодо підготовки проекту рішення щодо не підвищення ціни на газ для населення вчасно та у встановлені терміни, згідно своєї посадової інструкції. Свої пояснення по даному факту позивач виклала у пояснюючих записках від 03.10.2018 вх. № 84/02-53, від 10.10.2018 вх. № 90/02-53.

Позивачем, відповідно до посадової інструкції, спільно з працівниками виконавчого апарату районної ради було вчасно організовано підготовчу роботу для проведення 32-ї позачергової сесії районної ради: проведено засідання постійних комісій районної ради, зокрема, з питань соціального захисту населення, вирішення молодіжних проблем, підтримки багатодітних сімей, дітей-сиріт та осіб з інвалідністю 19.09.2018 року; з питань планування, бюджету і фінансів 19.09.2018 року; з питань освіти, культури, охорони здоров`я та спорту 19.09.2018; з питань промисловості, будівництва, транспорту, зв`язку та розвитку підприємництва 19.09.2018; засідання президії районної ради 21.09.2018 та перед сесією ще одне засідання постійної комісії районної ради з питань планування, бюджету і фінансів 21.09.2018 р.

Питання порядку денного 32-ї позачергової сесії районної ради були розроблені фахівцями відділу освіти райдержадміністрації, погоджені першим заступником голови райдержадміністрації, начальником відділу освіти та начальником фінансового управління райдержадміністрації, як такі, що відповідають законодавству, подані згідно статті 29 Регламенту роботи районної ради, розглянуті постійними комісіями районної ради, погоджені президією та розглянуті на пленарному засіданні 21.09.2018.

Суд також зазначає, що керуючий справами відповідно до посадових обов`язків не вносить на розгляд президії та сесії районної ради питання, які подані розробниками, а це здійснюють депутати районної ради на засіданнях постійних комісій районної ради, роботу яких організовують голови та секретарі цих комісій відповідно до ст. 16 Регламенту. Також заступник голови районної ради сформував порядок денний позачергової сесії з питань, які були подані на розгляд районної ради відповідно до п. 1 ст. 25 Регламенту районної ради.

Відповідач також стверджує, що ОСОБА_1 , як керуюча справами районної ради, після прийняття Корсунь-Шевченківською районною радою на пленарному засіданні 32-ї позачергової сесії рішень не забезпечила виготовлення письмових примірників відповідних рішень та надала на підпис головуючому і подальшу реєстрацію примірників проектів цих рішень, замалювавши коректором власноруч на цих примірниках напис «проект» . Всі рішення на зворотній стороні містять список погодження посадових осіб та голів постійних комісій, тобто має місце перероблення проектів рішень на рішення сесії. Наявні ж на рішенні виправлення (підчистки, маркування) та написи не передбачені Регламентом чи іншими нормативними документами та ставлять під сумнів їх легітимність і можливість подальшого використання чи архівного зберігання як першоджерела.

Щодо вказаних посилань відповідача суд зазначає таке.

Згідно посадових обов`язків керуючого справами та, враховуючи Регламент роботи районної ради, до обов`язків позивача не належало виготовлення нових рішень, проекти яких були подані розробниками для розгляду на 32-й позачерговій сесії районної ради. Тобто відповідач не назвав конкретного порушення позивачем якогось пункту посадових обов`язків ОСОБА_1 та статті Регламенту районної ради чи іншого нормативного документу, тобто висловив лише своє припущення.

Також суд не може погодитись з тим, що наявні на рішенні виправлення (підчистки, маркування) та написи ставлять під сумнів їх легітимність і можливість подальшого використання чи архівного зберігання як першоджерела, адже на них є візи погодження розробника та структурних підрозділів виконавчого органу, які відповідають за підготовку та погодження проекту рішення, підтвердженням чого є лист райдержадміністрації про внесення проекту рішення для розгляду на сесії районної ради.

Зауваження та пропозиції з даного приводу позивачем були висловлені у пояснюючій записці поданій голові районної ради від 10.10.2018 вх. № 90/02-53 та у пояснюючі записці від 03.10 2018 поданій заступнику голови райради від 03.10.2018 вх. № 84/02-53.

Доказів того, що позивач здійснювала якісь виправлення в проекти рішень, які б свою чергу ставили під сумнів легітимність їх прийняття шляхом голосування депутатами на 32-й позачерговій сесії районної ради відповідачем не надані.

Суд звертає увагу, що до проектів рішень на 32-гу позачергову сесію районної ради були підготовлені висновки постійних комісій ради з пропозиціями підтримати проекти, жодних зауважень про те, що проекти рішень належним чином не підготовлені, не було висловлено ані на засіданнях постійних комісії, ані на засіданні президії ради, ані на самій сесії. За прийняття рішень на 32-й сесії депутати проголосували майже одноголосно, а факт внесення в подальшому змін до одного з прийнятих на сесії рішень у даному випадку, на переконання суду, не підтверджує відсутність належної підготовки проекту рішення для розгляду на сесії.

Отже, враховуючи вищевикладене, дисциплінарний проступок ОСОБА_1 не доведений відповідачем, письмових доказів які б свідчили про неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків не надано, що виключає наявність дисциплінарного проступку ОСОБА_1 .

Також, суд звертає увагу, що відповідно до ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15.12.2017 у справі № 699/799/17 частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову та заборонено посадовим особам Корсунь-Шевченківської районної ради приймати рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади на підставі оскаржуваних рішень до набрання законної сили судового рішення у даній справі.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.09.2018 у справі № 699/799/17 набрало законної сили 11.12.2018 відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від вказаної дати, а розпорядження Корсунь-Шевченківської районної ради № 48-к про звільнення ОСОБА_1 прийняте 11.10.2018.

Тобто, відповідачем порушено вимоги ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15.12.2017 у справі № 699/799/17 всупереч заборони посадовим особам Корсунь-Шевченківської районної ради приймати рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, звільнили її передчасно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області № 48-к від 11 жовтня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керуючої справами районної ради є протиправним та має бути скасоване.

Згідно статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави бо незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядав трудовий спір.

Враховуючи, що звільнення позивача визнано судом протиправним, то суд поновлює позивача на посаді і в установі, з якої її було звільнено.

Відповідно до статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З огляду на викладені норми, при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Суд також звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України № 525 «Про внесення змін у додатки до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» підвищені розміри посадових окладів, зокрема, працівників виконавчих апаратів районних рад, а тому для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід взяти до уваги два періоди (в робочих днях): з 15.10.2018 по 30.06.2019 та з 01.07.2019 по 18.12.2019.

Розрахунок середньоденного заробітку за період з 15.10.2018 по 30.06.2019.

Середньоденна заробітна плата становить 725,06 грн із нарахованої заробітної плати за останні два місяці перед звільненням (довідка про доходи Т1, а.с. 46), а саме: 30452,49 (загальна сума за два місяці)/42 (кількість робочих днів).

Суд встановив, що період вимушеного прогулу становить з 15.10.2018 по 30.06.2019 (за 2018 рік: листопад - 22 робочих днів; грудень - 20 робочих днів; за 2019 рік: січень - 21 робочих днів, лютий - 20 робочих днів, березень - 20, квітень - 20 робочих дні, травень - 22 робочих дні, червень - 18 робочих дні) - 134 робочих дні. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області на користь ОСОБА_1 за період з 15.10.2018 по 30.06.2019 (виходячи з розрахунку 134 х 725,06) у сумі 97158,04 грн.

Розрахунок середньоденного заробітку за період з 01.07.2019 по 18.12.2019.

Орієнтовний розмір заробітної плати позивача становить 19181,25 грн відповідно до листа голови Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області (вхідний № 26277/19 від 14.11.2019 Черкаського окружного адміністративного суду).

Робочі дні липня 2019 року - 23 робочих дня, отже середньоденна заробітна плата становить 833,97 (19181,25/23).

Суд встановив, що період вимушеного прогулу становить з 01.07.2019 по 23.12.2019 (за 2019 рік: серпень - 21 робочих днів; вересень - 21 робочих днів; жовтень - 22 робочих днів, листопад - 21, грудень - 17 робочих дні) - 125 робочих днів. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області на користь ОСОБА_1 за період з 01.07.2019 по 18.12.2019 (виходячи з розрахунку 125х833,97) у сумі 104246,25 грн.

Загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області на користь ОСОБА_1 становить 201404,29 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди має бути з`ясована наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, необхідно з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи, що матеріали адміністративної справи не містять доказів (довідка на яку посилається позивач як на підставу для стягнення моральної шкоди, містить захворювання, які носять хронічний характер та аж ніяк не підтверджують причинний зв`язок), які свідчили б про душевні страждання позивача та підтвердження причинного зв`язку між протиправними діями інспекції і завданням позивачеві від цього моральної шкоди, то відповідно вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди не може бути задоволена.

Суд наголошує, що сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами, тому суд доходить висновку про необґрунтованість позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а відповідно до частини 3 вказаної статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди не підлягає до задоволення, то підстави для відшкодування позивачеві сплаченого судового збору в цій частині відсутні. Крім того, зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» в частині позовних вимог про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати, а відповідач не надав суду доказів на підтвердження понесених судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 122, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області № 48-к від 11 жовтня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керуючої справами районної ради.

Поновити ОСОБА_1 на посаді керуючої справами Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області з 13 жовтня 2018 року.

Стягнути з Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 201404 (двісті одна тисяча чотириста чотири) грн 29 коп. з утриманням із вказаної суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керуючої справами районної ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 16911 (шістнадцять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн 84 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Корсунь-Шевченківська районна рада Черкаської області (19402, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Героїв Майдану, 9, код ЄДРПОУ 25205105).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 28.12.2019.

Суддя В.О. Гаврилюк