Рішення

від 23.12.2019 по справі 914/1806/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019 справа № 914/1806/19

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Хороз І. Б., розглянув по суті у відкритому судовому засіданні, яке проведено у режимі відеоконференції, справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромспецтехно , м. Чернігів, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю Тіп-Транс , м. Стрий Львівської області, про: стягнення 1'550'224,01 грн (з яких: 1'137'693,29 грн - основний борг, 42'489,78 грн - інфляційні втрати, 28'938,86 грн - три відсотки річних та 341'102,13 грн - пеня). За участю представників сторін: позивача:Письменна Н. В. - представник, відповідача:Янів М. В. - представник. 1. Судові процедури

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромспецтехно до товариства з обмеженою відповідальністю Тіп-Транс про стягнення 1'750'224,01 грн (з яких: 1'337'693,29 грн - основний борг, 42'489,78 грн - інфляційні втрати, 28'938,86 грн - три відсотки річних та 341'102,13 грн - пеня).

1.2. Ухвалою суду від 09.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.10.2019.

1.3. 07 жовтня 2019 року позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою ТзОВ Укрпромспецтехно просить стягнути з відповідача 1'137'693,29 грн - основного боргу, 42'489,78 грн - інфляційних втрат, 28'938,86 грн - три відсотки річних та 341'102,13 грн - пені. Також, 07.10.2019 позивачем подано клопотання про здійснення процесуального правонаступництва.

1.4. Розгляд справи у підготовчому засідання відкладався на 24.10.2019, на 18.11.2019 та на 02.12.2019. Крім того, ухвалою суду від 24.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, ухвалою суду від 18.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про здійснення процесуального правонаступництва.

1.5. 28 листопада 2019 року від відповідача надійшов відзив на позов, яким заперечено щодо порядку нарахування пені, а також у відзиві заявлено про зменшити пеню на 80 відсотків.

1.6. Крім цього, 29.11.2019 позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

1.7. Ухвалою суду від 02.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 09.12.2019.

1.8. 06 грудня 2019 року позивачем подано до суду ще одне клопотання про забезпечення, у задоволенні якого ухвалою суду від 09.12.2019 відмовлено. Кім того, в судовому засіданні 09.12.2019 розгляд справи відкладено на 23.12.2019.

20 грудня 2019 року відповідачем подано до суду клопотання про долучення актів виконаних робіт за період з 30.09.2017 по 28.02.2019 та платіжних доручень про оплату. Відповідні докази прийнято судом та долучено до матеріалів справи, адже є необхідними для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у справі. Окрім того, позивачем такі докази суду не подані в дотримання вимог норм ст. 74 та п. 6 ч. 2 ст. 182 ГПК України, а відповідач визнавши основну суму заборгованості надав докази на підтвердження вказаної суми.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах та протоколах суду.

1.9. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

1.10. Відтак, суд виконавши передбачені законом завдання господарського судочинства, надавши сторонам можливість реалізувати свої права (позивачу - на участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, відповідачу - на захист), з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, вважає за необхідне розглянути спір по суті у даному судовому засіданні. У судовому засіданні 23.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. У позовній заяві позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезень вантажів № 06/09-17 від 06.09.2017. Як вказує позивач - ТзОВ Укрпромспецтехно надав відповідачу - ТзОВ Тіп-Транс вагони, які останній прийняв, що підтверджується Актами подачі/повернення вагонів. Відповідач зобов`язаний був оплатити надані послуги зі 100 відсотковою передплатою у порядку передбаченому Договором та Додатками до нього. ТзОВ Тіп-Транс частково оплатило за отримані вагони, як наслідок у нього виникла заборгованість на загальну суму 1'337'693,29 грн. У зв`язку із частково оплатою боргу позивач подавши заяву про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 1'137'693,29 грн - основного боргу, 42'489,78 грн - інфляційних втрат, 28'938,86 грн - три відсотки річних та 341'102,13 грн - пені.

2.2. У відзиві на позов відповідач не заперечує проти суми основного боргу, що підтвердив у судових засідання з розгляду справи. Однак, відповідач заперечує проти нарахування пені, вказуючи, що позивачем не враховано положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, у відзиві Товариство просить зменшити розмір пені на 80 відсотків. Вказане обґрунтовує тим, що порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

У судовому засіданні 23.12.2019 представник відповідача усно заперечував щодо задоволення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, звертаючи увагу суду на те, що між сторонами укладено договір перевезення, за загальними правилами вказаного виду договорів, оплата проводиться після підписання сторонами актів приймання-передачі та виставлених рахунків, які позивач зобов`язаний надавати відповідачу для оплати.

3. Обставини справи

3.1. 06 вересня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю Укрпромспецтехно (Виконавець за Договором) та товариством з обмеженою відповідальністю Тіп-Транс (Замовник за Договором) укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів № 06/09-17 (надалі - Договір) (а.с. 19-24). За умовами цього Договору, Виконавець від свого імені та за рахунок Замовника надає послуги з організації перевезень вантажів шляхом надання напіввагонів (далі - вагонів), з признаком власний. Кількість вагонів для здійснення Послуги, їх номери, модель, дата та станція початку здійснення перевезення, дата та станція повернення вагону після здійснення перевезення відображаються в актах подачі/повернення вагонів (п. 1.1., 1.2. Договору).

Розділом 2 Договору передбачені права та обов`язки Сторін. Так, вказаним розділом закріплено: протягом 3-х (трьох) робочих діб з моменту отримання заявки Виконавець зобов`язаний виставити рахунок на попередню оплату вартості послуг Виконавця (п. 2.1.1. Договору); Складати акти наданих послуг (Додаток № 3) з нарахуванням сум платежів згідно з умовами п. 3.7 Розділу 3 цього Договору та надавати їх для оформлення Замовнику не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним (п. 2.1.3. Договору).

Абзацом 2 пункту 2.2.2. Договору передбачено, що не пізніше 5 (п`яти) календарних днів до початку наступного місяця направляє Виконавцю місячне замовлення на подачу вагонів під завантаження із зазначенням станцій відправлення, станцій призначення, найменування вантажів, його ваги та типу вагона. Пунктом 2.2.3. Договору закріплено, що завчасно за 7 (сім) календарних днів до дати подачі вагонів, відправляє Виконавцю відповідно до місячного плану перевезень, по факсу та електронною поштою у відношенні перевезень, яке планується.

Розділом 3 Договору передбачено порядок розрахунків. За умовами якого, Розмір ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання Послуг визначається Протоколом узгодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною цього Договору (додаток 1). Розмір ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання Послуг може переглядатися щоквартально за згодою сторін (п. 3.1. Договору). Замовник проводить 100 % (сто відсотків) попередню оплату вартості послуг Виконавця за поточний період (календарний місяць) протягом 5-ти (п`яти) календарних діб з моменту отримання рахунку Виконавця згідно з бланк-заявки (Додаток № 4). Замовник зобов`язаний отримати рахунок на оплату послуг в перший робочий день поточного місяця у Виконавця (п. 3.3. Договору). Оплата за надані Виконавцем послуги здійснюється Замовником по пред`явленому рахунку згідно з Актами подачі/повернення вагонів (додаток 2) та актів наданих послуг (додаток 3) (п. 3.4. Договору). Щомісячна вартість послуг визначається з розміру ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання Послуг (Додаток 3), згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток 1) та нараховується на підставі Актів подачі/повернення вагонів (п. 3.7. Договору).

Протоколом узгодження договірної ціни № 1 від 06.09.2017 до Договору встановлено, ставку за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг у розмірі: з 06.09.2017 по 15.12.2017 - 650,00 грн, з 15.12.2017 по 31.01.2018 - 590,00 грн (а.с. 25).

Протоколом узгодження договірної ціни № 2 від 30.01.2018 до Договору встановлено, ставку за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг у розмірі: з 01.02.2018 - 770,00 грн, з 01.03.2018 - 800,00 грн (а.с. 29).

Протоколом узгодження договірної ціни № 3 від 29.03.2018 до Договору встановлено, ставку за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг у розмірі: з 01.04.2018 - 950,00 грн.

Розділом 10 Договору закріплено, що Договір набирає чинності з дати підписання обома Сторонами та діє строком на один рік, в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного здійснення розрахунків.

3.2. На виконання умов Договору позивач подав, а відповідач прийняв вагони, що підтверджується Актами Подачі/Повернення вагонів: №1 від 18.09.2017 вагон № 66731001; № 2 від 03.10.2017 вагон № 67905000; № 3 від 11.10.2017 вагон № 67395855; № 4 від 17.10.2017 вагон № 64048986; № 5 від 19.10.2017 вагони № 66119751, № 66690835, № 67369413; № 6 від 23.10.2017 вагон № 66691585; № 7 від 26.10.2017 вагони № 66375981 та № 66708280; № 8 від 16.11.2017 вагон № 64188659; № 9 від 30.11.2017 вагон № 67396457; № 10 від 16.12.2017 вагон № 66113911, № 11 від 07.01.2018 вагон № 68550334; № 12 від 10.01.2018 вагони № 67667436 та № 67656942; № 13 від 13.01.2018 вагон № 68309558; № 14 від 01.02.2018 вагон № 67857284; № 15 від 16.02.2018 вагон № 67894642; № 16 від 17.02.2018 вагон № 60817657; № 17 від 27.02.2018 вагон № 66823659; № 18 від 01.03.2018 вагон № 67166835; № 19 від 26.03.2019 вагони № 67897850, № 66697251, № 67864959, № 67911370; № 20 від 28.04.2018 вагон № 366688847; № 21 від 06.05.2018 вагон № 67388520; № 22 від 22.05.2018 вагон № 67877407; № 23 від 27.05.2018 вагон № 67148536; № 24 від 03.06.2018 вагон № 67609958; № 25 від 17.08.2018 вагон № 67852749.

На підтвердження повернення вагонів, між сторонами підписано акти подачі/повернення вагонів, зокрема, № 1п від 19.02.2018 вагон № 67396457; № 2п від 20.02.2018 вагон № 66708280; № 3п від 20.07.2018 вагон № 68309558; № 4п від 21.07.2018 вагони № 66823659, № 67166835, № 67897850, № 66697251, № 67864959, № 67911370.

3.3. Також, між Замовником та Виконавцем підписано та скріплено печатками підприємств Акти виконання робіт (послуг) за Договором на загальну суму 7'871'401,07 грн, зокрема: Акт № 52 від 30.09.2017 на суму 8'450,00 грн, Акт № 66 від 31.10.2017 на суму 101'400,00 грн, Акт № 73 від 30.11.2017 на суму 200'850,00 грн, Акт № 81 від 31.12.2017 на суму 219'870,00 грн, Акт № 4 від 31.01.2018 на суму 263'387,80 грн, Акт № 11 від 28.02.2018 на суму 321'099,38 грн, Акт № 18 від 31.03.2018 на суму 484'979,00 грн, Акт № 25 від 30.04.2018 на суму 561'411,60 грн, Акт № 30 від 31.05.2018 на суму 558'200,00 грн, акт № 34 від 30.06.2018 на суму 607'000,00 грн, Акт № 38 від 31.07.2018 на суму 618'100,00 грн, Акт № 42 від 31.08.2018 на суму 626'050,00 грн, Акт № 45 від 30.09.2018 на суму 616'500,00 грн, Акт № 49 від 31.10.2018 на суму 660'867,46 грн, Акт № 54 від 30.11.2018 на суму 603'452,64 грн, Акт № 59 від 31.12.2018 на суму 661'489,74 грн, Акт № 2 від 31.01.2019 на суму 656'248,67 грн, Акт № 5 від 28.02.2019 на суму 102'044,78 грн.

3.4. Позивачем виставлялись рахунки на оплату № 21 від 19.10.2018 на суму 1'047'900,00 грн, № 3 від 16.11.2018 на суму 949'780,46 грн, № 25 від 14.12.2018 на суму 1'474'530,19 грн та № 2 від 11.03.2019 на суму 1'467'693,29 грн.

3.5. Відповідач проводив оплату за отримані вагони частково, що підтверджується платіжними дорученнями долученими ТзОВ Тіп-Транс та підтверджується представниками сторін.

3.6. Листом від 11.03.2019 позивач скерував засобами поштового зв`язку на адресу відповідача вказані у п. 3.4. рахунки для оплати, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та чеком.

4. Позиція суду

4.1. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з статтями 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.2. Як зазначалось в п. 3.1. рішення, 06.09.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю Укрпромспецтехно (Виконавець за Договором) та товариством з обмеженою відповідальністю Тіп-Транс (Замовник за Договором) укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів № 06/09-17, який діє строком на один рік, в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного здійснення розрахунків.

Згідно з статтею 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

4.3. Предметом даного спору є заборгованість у загальному розмірі 1'137'693,29 грн, однак як встановлено судом, така виникла не на підставі Договору про надання послуг з перевезення вантажів № 06/09-17 від 06.09.2017, адже такий припинив свою дію, а повний розрахунок за цим Договором, зокрема щодо надання послуг за Актом виконання робіт (послуг) № 45 від 30.09.2018 на суму 616'500,00 грн відбувся 30.10.2018. Відтак, суд констатує, що правовідносини за цим Договором є повністю припиненими.

4.4. Із матеріалів справи встановлено, що підтвердили і представники сторін у судовому засіданні 23.12.2019, Договір про надання послуг з перевезення вантажів № 06/09-17 від 06.09.2017 письмово не продовжувався, інших письмових договорів щодо надання послуг з перевезення вантажів між сторонами не укладалось, однак правовідносини між сторонами продовжились.

4.5. Так, між ТзОВ Укрпромспецтехно та ТзОВ Тіп-Транс у період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року підписано 5 (п`ять) Актів виконання робіт (послуг): Акт № 49 від 31.10.2018 на суму 660'867,46 грн, Акт № 54 від 30.11.2018 на суму 603'452,64 грн, Акт № 59 від 31.12.2018 на суму 661'489,74 грн, Акт № 2 від 31.01.2019 на суму 656'248,67 грн, Акт № 5 від 28.02.2019 на суму 102'044,78 грн, на загальну суму 2'684'103,29 грн.

Кореспондуючий обов`язок з оплати відповідач виконав частково в розмірі 1'546'410,00 грн.

4.6. Частиною другої статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв`язку із відсутністю письмового договору, в якому було б відображено умови згідно з якими сторони повинні виконувати свої права та обов`язки, враховуючи відсутність такого акту законодавства, щоб регулював порядок розрахунків при виконання договору надання послуг з перевезення вантажів в іншому, ніж вказано у ч. 2 ст. 530 ЦК України порядку немає, суд дійшов висновку, що позивач реалізував надане йому право вказане у ч. 2 ст. 530 ЦК, надіславши відповідачу лист про оплату від 11.03.2019 з додаванням до нього виставлених рахунків (а.с. 71). Належні докази надіслання долучено до матеріалів справи.

Враховуючи відсутність інформації про отримання відповідачем листа від 11.03.2019, для визначення строку коли повинна була бути проведена оплата, суд вважає за необхідне застосувати строки пересилання листів вказані на сайті Укрпошта https://ukrposhta.ua/dovidka/stroki-peresilannya/ , - 5 днів (виключивши вихідні днів), додавши 7 днів в порядку ст. 530 ЦК України, оплата мала бути здійснена до 25.03.2019.

Відтак, розглянувши позовні вимоги позивача про стягнення 1'137'693,29 грн основного боргу, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

4.7. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.7.1. Суд, розглянувши вимоги позивача про стягнення 28'938,86 грн - трьох відсотків річних зазначає, що такий здійснено частково не правильно, адже: 1) розрахунок нарахування здійснюється на загальну суму боргу, а не за кожним актом, як передбачено законом; 2) неправильно визначено початок виникнення прострочення заборгованості; 3) безпідстаавно нараховано три відсотки річних за актом № 49 від 31.10.2018, який було сплачено до моменту настання строку на оплату, що встановлено виходячи з п. 4.6. рішення. Відтак, суд здійснивши власний розрахунок трьох відсотків річних, вказує, що правильним є нарахування в загальному розмірі 18'985,95 грн, а тому вимоги про стягнення трьох відсотків річних є обґрунтованими у зазначеній сумі.

Розрахунок відсотків

Акт № Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 54 147910.1 26.03.2019 - 11.04.2019 17 3 % 206.67 117910.1 12.04.2019 - 25.04.2019 14 3 % 135.68 67910.1 26.04.2019 - 26.04.2019 1 3 % 5.58 67910.1 26.04.2019 - 27.05.2019 32 3 % 178.61 17910.1 28.05.2019 - 29.08.2019 94 3 % 138.37 59 661489.74 26.03.2019 - 29.08.2019 157 3 % 8535.94 2 656248.67 26.03.2019 - 29.08.2019 157 3 % 8468.30 5 102044.78 26.03.2019 - 29.08.2019 157 3 % 1316.80 4.7.2. Що стосується заявлених до стягнення 42'489,78 грн - інфляційних втрат, суд перевіривши наданий розрахунок, встановив, що такий є частково не правильним, адже позивач допустив недоліки при здійсненні відповідного розрахунку вказані у п. 4.7.1. рішення, а також не врахував наступного. Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18. Також, відповідної позиції дотримується Верховний Суд у постанові № 913/159/18 від 30.07.2019.

Відтак, здійснивши власний розрахунок за наведеними вище правилами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат є частково обґрунтованими та підлягають до задоволення в розмірі 5'815,14 грн.

Розрахунок суми бору з урахуванням індексу інфляції

Акт №Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 54 01.04.2019 - 30.04.2019 147910.1 1.010 1479.10 149389.20 01.05.2019 - 31.05.2019 67910.1 1.007 475.37 68385.47 01.06.2019 - 31.08.2019 17910.1 0.986 -249.61 17660.49 59 01.04.2019 - 31.08.2019 661489.74 1.003 1915.02 663404.76 2 01.04.2019 - 31.08.2019 656248.67 1.003 1899.84 658148.51 5 01.04.2019 - 31.08.2019 102044.78 1.003 295.42 102340.20 4.8. Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Абзацами 3 пункту 2.1. постанови Вищого Господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань встановлено, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у статті 1 передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про надання послуг з перевезення вантажів, що підтверджується як сторонами у судовому засіданні, так і наявністю підписаних Актів виконаних робіт (послуг) та виставлених рахунків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, адже сторонами не було досягнуто згоди щодо обов`язку та умов сплати такої пені.

4.9. Щодо заявленого у відзиві про зменшення штрафних санкцій на 80 відсотків, суд зазначає, що у зв`язку з необґрунтованістю заявленої вимоги про стягнення пені, настає відсутність підстав для розгляду відповідного клопотання, тому заявлене клопотання необхідно залишити без розгляду.

4.10. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5. Судові витрати

5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає стягненню 17'437,69 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Окрім того, суд роз`яснює позивачу можливість повернення 3'000,01 грн сплаченого судового збору за заявою останнього в порядку передбаченому статтею 7 Закону України Про судовий збір у зв`язку із зменшення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 126, 129, 180, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Тіп-Транс (82400, Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 38а; ідентифікаційний код 40807713) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромспецтехно ( 14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Шевченка, будинок 5, офіс 235; ідентифікаційний код 40100228) 1'137'693,29 грн - боргу, 18'985,95 грн - трьох відсотків річних, 5'815,14 грн - інфляційних втрат та 17'437,69 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.12.2019.

Суддя Трускавецький В.П.