Постанова
від 26.12.2019 по справі 297/3159/16-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 297/3159/16-ц

провадження № 61-44613св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Фермерське господарство Русетт ,

треті особи: Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство Берегівське лісове господарство , Косоньська сільська рада Берегівського району Закарпатської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Фермерського господарства Русетт , треті особи: Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство Берегівське лісове господарство , Косоньська сільська рада Берегівського району Закарпатської області, про визнання недійсним наказу та витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння,

за касаційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2017 року у складі судді Гала Л. Л. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Куштана Б. П., Кожух О. А.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року заступник прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з указаним позовом, який змінив у процесі розгляду справи та остаточно просив: визнати недійсним і скасувати наказ Головного управління Держземагенства в Закарпатській області (далі - ГУ Держземагенства) від 23 грудня 2013 року № ЗК/2120485600:02:000/00001601 Про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ; витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту села Косонь Берегівського району Закарпатської області (далі - село Косонь), а саме від Фермерського господарства Русетт (далі - ФГ Русетт ) - площами по 0,1 га, вартістю по 108 750 грн кожна, кадастрові номери 2120485600:02:000:0097, 2120485600:02:000:0102 та площею 0,916 га вартістю 996 150 грн, кадастровий номер 2120485600:02:000:0104; від ОСОБА_2 - площею 0,1 га, вартістю 108 750 грн, кадастровий номер 2120485600:02:000:0098; від ОСОБА_3 - площею 0,1 га, вартістю 108 750 грн, кадастровий номер 2120485600:02:000:0099; від ОСОБА_4 - площею 0,2 га, вартістю 217 500 грн, кадастровий номер 2120485600:02:000:0101; від ОСОБА_5 - площею 0,3 га, вартістю 326 250 грн, кадастровий номер 2120485600:02:000:0103; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів Українипосилався на те, що Наказом ГУ Держземагенства від 23 грудня 2013 року № ЗК/2120485600:02:000/00001601 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,816 га, кадастровий номер 2120485600:02:000:0067, розташовану за межами населеного пункту на території Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (далі - Косоньська сільська рада), з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Цей наказ є незаконним, так як всупереч вимогам Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) у приватну власність ОСОБА_1 надано землі лісогосподарського призначення, що розташовані у контурі № 818. Спірна земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі № 7 виділу 1 філії Берегівське лісове агропромислове господарство Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств (далі - ДП Закарпатське ОУЛАГ , підприємство), які перебували в постійному користуванні вказаного підприємства, що підтверджується документально, зокрема, планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, таксаційними описами. Вказана земельна ділянка належить до лісового фонду та до оздоровчих і рекреаційних територій. Рішення про вилучення земельної ділянки державної власності, яка перебуває в постійному користуванні, у тому числі лісу, належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, про її вилучення у філії Берегівське лісове агропромислове господарство ДП Закарпатське ОУЛАГ не приймалося, відповідна проектно-технічна документація не розроблялася. ГУ Держземагенства у спірному випадку вийшло за межі своїх повноважень. В подальшому ОСОБА_1 здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2120485600:02:000:0067 на сім ділянок з кадастровими номерами: 2120485600:02:000:0097, 2120485600:02:000:0098, 2120485600:02:000:0099, 2120485600:02:000:0101, 2120485600:02:000:0102, 2120485600:02:000:0103 і 2120485600:02:000:0104. З них ОСОБА_1 відчужила ділянки: з кадастровим номером 2120485600:02:000:0098 - ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 30 травня 2015 року; кадастровим номером 2120485600:02:000:0099 - ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 30 травня 2015 року; кадастровим номером 2120485600:02:000:0101 - ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 06 червня 2015 року; кадастровим номером 2120485600:02:000:0103 - ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 31 липня 2015 року. Право власності на ділянки з кадастровими номерами 2120485600:02:000:0097, 2120485600:02:000:0102, 2120485600:02:000:0104 ОСОБА_1 оформила за собою, а на підставі договорів купівлі-продажу від 10 листопада 2016 року відчужила їх ФГ Русетт . Спірні земельні ділянки вибули з власності держави поза її волею власника, що дає підстави для пред`явлення вимог про їх витребування від добросовісних набувачів. Посилаючись на ці обставини прокурор просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Берегівський районний суд Закарпатської області рішенням від 14 серпня 2017 року позов задовольнив. Визнав недійсним та скасував наказ ГУ Держземагенства від 23 грудня 2013 року № ЗК/2120485600:02:000/00001601 Про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки . Витребував земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 2120485600:02:000:0097, вартістю 108 750 грн, яка розташована за межами населеного пункту села Косонь з чужого незаконного володіння ФГ Русетт на користь держави в особі Кабінету Міністрів України. Витребував земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 2120485600:02:000:0098, вартістю 108 750 грн, яка розташована за межами населеного пункту села Косонь з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України. Витребував земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 2120485600:02:000:0099, вартістю 108 750 грн, яка розташована за межами населеного пункту села Косонь, з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України. Витребував земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер 2120485600:02:000:0101, вартістю 217 500 грн, яка розташована за межами населеного пункту села Косонь з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України. Витребував земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 2120485600:02:000:0102, вартістю 108 750 грн, яка розташована за межами населеного пункту села Косонь з чужого незаконного володіння фермерського господарства Русетт на користь держави в особі Кабінету Міністрів України. Витребував земельну ділянку площею 0,3 га, кадастровий номер 2120485600:02:000:0103, вартістю 326 250 грн, яка розташована за межами населеного пункту села Косонь з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України. Витребував земельну ділянку площею 0,916 га, кадастровий номер 2120485600:02:000:0104, вартістю 996 150 грн, яка розташована за межами населеного пункту села Косонь з чужого незаконного володіння фермерського господарства Русетт на користь держави в особі Кабінету Міністрів України. Вирішив питання розподілу судових витрат. Скасував заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою від 22 травня 2017 року про накладення арешту на майно відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ФГ Русетт після набрання рішенням законної сили.

Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позов є обґрунтований і доведений, а розпорядження ГУ Держземагенства землями лісового фонду є незаконним, тому право держави на землю підлягає захисту шляхом витребування спірних земельних ділянок.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Апеляційний суд Закарпатської області постановою від 08 серпня 2018 року рішення Берегівського районного суду від 14 серпня 2017 року залишив без змін.

Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, апеляційний суд виходив з того, що матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та інші матеріали справи містять дані про те, що надана їй земельна ділянка, яка розташована в контурі в„– НОМЕР_1 , відноситься до агровиробничої групи 176 д - дернові глибокі неоглеєні і глеюваті ґрунти та їх опідзолені відміни середньосуглинкові особливо цінних ґрунтів провінції Закарпаття, зазначеної у Переліку особливо цінних груп ґрунтів, затвердженому наказом Державним комітетом України по земельних ресурсах України від 06 жовтня 2003 року № 245. Належність спірних земель до особливо цінних є самостійною умовою, яка визначає орган, уповноважений розпоряджатися ними, а у даному випадку таким органом є Кабінет Міністрів України.

Короткий зміст касаційних скарг та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У вересні 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2018 рокув частині витребування від них земельних ділянок і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині вирішення цих вимог.

Касаційна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про належність їх земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення. При вирішенні цієї справи суди посилалися на неналежні докази, так як до одержання в установленому законом порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше наданій землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування до яких належать планшети лісовпорядкування, які не були надані позивачем та не досліджувалися судами. Апеляційний суд необґрунтовано дійшов висновку про належність спірних земельних ділянок до земель лісового фонду, пославшись на те, що відповідачами не надано первинних документів на підтвердження внесення даних до форми № 6-зем про сільськогосподарське призначення землі, оскільки позивач не надав статистичних даних форми № 6-зем, яка давала підстави для висновку про перебування спірних земель в статусі лісогосподарського призначення. Судами не надано належної оцінки тому факту, що розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 26 травня 2003 року № 273 Про надання в постійне користування земельних ділянок лісового фонду Головному державному спеціалізованому лісогосподарському агропромисловому підприємству Закарпатагроліс (далі - ГДСЛАП Закарпатагроліс ) видано неправомочним органом, оскільки прийняття таких розпоряджень належало до компетенції обласних державних адміністрацій. Апеляційний суд посилаючись на приналежність спірної землі до цінних ґрунтів, не врахував того, що такі підстави позову не були предметом розгляду в суді першої інстанції. ГУ Держземагенства при видачі наказів про передачу земель у власність діяло в межах своїх повноважень від імені та з відома Кабінету Міністрів України, а тому відсутні підстави стверджувати, що земельна ділянка вибула з володіння Кабінету Міністрів України поза його волею. Також позивачем не надано, а судом не встановлено, що спірна земля вибула внаслідок вчинення кримінального чи іншого правопорушення службовими чи іншими особами.

У жовтні 2018 року ОСОБА_5 також подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2018 рокув частині визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держземагенства від 23 грудня 2013 року № ЗК/2120485600:02:000/00001601 Про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки та витребування від неї земельної ділянки і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині вирішення цих вимог.

Касаційна скарга ОСОБА_5 мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 згідно з формою державної статистичної звітності № 6-зем завжди належала до земель сільськогосподарського призначення . Незважаючи на це, суди погодилися з доводами позивача про належність спірної землі (на момент її передачі у приватну власність ОСОБА_1 ) до земель лісогосподарського призначення. Надані прокурором докази не підтверджують того, що землі лісогосподарського призначення у кварталі 7 філії Берегівське лісове агропромислове господарство ДП Закарпатське ОУЛАГ , на які нібито накладається спірна земельна ділянка, дійсно перебували в постійному користуванні вказаного підприємства. Пред`являючи цей позов, прокурором не наведено обґрунтування необхідності захисту інтересів держави та неможливості здійснення захисту таких інтересів органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру) подало відзиви на касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , в яких просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначило, що ГУ Держземагенства в межах свої повноважень наказом від 23 грудня 2013 року № ЗК/2120485600:02:000/00001601 надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, площею 1,8160 га за межами населеного пункту на території Косонської сільської ради. Вказана земельна ділянка відведена із земель запасу сільськогосподарського призначення, цільове призначення - сіножать, і була вільна від обмежень, обтяжень і сервітутів. ОСОБА_1 надала всі передбачені ЗК України документи для отримання у власність земельної ділянки та здійснила всі необхідні дії для її отримання, а прокуратурою не надано доказів того, що спірна земля дійсно входила до земель лісогосподарського призначення філії Берегівське лісове агропромислове господарство ДП Закарпатське ОУЛАГ , зокрема у кварталі 7. З моменту створення ДП Закарпатське ОУЛАГ не ініціювало подання про звернення до компетентного органу виконавчої влади для виготовлення правовстановлюючих документів на право користування землею, а тому відсутні були підстави для відмови у відведенні спірної земельної ділянки.

Прокуратура Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області як представник Кабінету Міністрів України подали відзиви на касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , в яких просили залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дано належну правову оцінку доказам, наданим сторонами. Спірна земля не вилучалася з постійного користування ДП Закарпатське ОУЛАГ , жодні погодження на її вилучення вказаним державним підприємством не надавалися. Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р Про деякі питання розпорядженням земельними лісовими ділянками (була чинна на час виникнення спірних правовідносин) було зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, тобто на час виділення спірної землі діяла заборона на відчуження земель такої категорії.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

22 грудня 2018 року справа № 297/3159/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У зв`язку зі звільненням у відставку судді Лесько О. А., згідно з розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02 жовтня 2019 року визначено суддю-доповідача Зайцева А. Ю.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням від 08 грудня 2000 року № 262 Про вдосконалення механізму використання земель лісового фонду Закарпатська обласна рада доручила Закарпатській філії Інституту землеустрою УААН у термін до 30 грудня 2001 року провести інвентаризацію земель постійних користувачів спеціалізованого виробничого лісогосподарського об`єднання Закарпатагроліс (далі - СВЛГО Закарпатагроліс ), установити відповідність земельних ділянок лісового фонду визначеним категоріям земель, визначити обсяги та територіальне розміщення земельних ділянок лісового фонду, на яких доцільне ведення лісового господарства (пункт 1); СВЛГО Закарпатагроліс у термін до 30 грудня 2001 року зобов`язано передати земельні ділянки лісового фонду до відання обласного управління лісового господарства (пункт 2).

Актом інвентаризації земель лісового фонду сільгосппідприємств на території Косоньської сільської ради, складеним комісією з числа представників Берегівської районної ради, Берегівського районного відділу земельних ресурсів, Державної екологічної інспекції, Берегівського державного лісогосподарського підприємства, Косоньської сільської ради, Закарпатської філії Інституту землеустрою УААН, підписаним усіма членами комісії і засвідченим печатками відповідних суб`єктів, зафіксовано, зокрема, таке: для інвентаризації використані державні акти на право постійного користування землями лісового фонду сільськогосподарських підприємств, план землекористування, фотоплани, плани розмежування територій сільських рад відповідних масштабів; план лісовпорядкування у відповідному масштабі, таксаційні описи лісонасаджень; на території Косоньської сільської ради за матеріалами землевпорядкування рахується 44,8 га лісів, згідно з проектами роздержавлення земель в постійному користуванні знаходиться 41,9 га лісів; згідно з матеріалами лісовпорядкування на території Косоньської сільської ради рахується 43,1 га лісів; всього земель лісового фонду: 48,5 га, з них пропонується для передачі державному лісогосподарському підприємству 41,0 га, іншим землекористувачам (сільська рада) - 7,5 га; до акта додані, зокрема, поконтурні відомості земель лісового фонду; у додатку № 1 до акта інвентаризації лісів Дані польового обстеження , підписаному членами комісії і засвідченому печатками відповідних суб`єктів, зазначено вид земельних угідь в контурі № 818 ліс площею 8,5 га, що відповідає графічному відображенню цього контуру на схемі.

Вказаний акт інвентаризації затвердив голова Берегівської районної ради Ревах С. С., на акті міститься підпис цієї посадової особи та печатка Берегівської районної ради, водночас, відсутня дата затвердження вказаного акта.

Листом від 24 липня 2001 року, адресованим Закарпатській філії Інституту землеустрою УААН, Косоньська сільська рада, розглянувши матеріали інвентаризації земель лісового фонду сільгосппідприємств, погодила наявність таких земель площею 43,1 га та їх передачу в постійне користування Берегівському державному лісогосподарському підприємству та іншим землекористувачам, копія листа надіслана зазначеному лісогосподарському підприємству.

Інвентаризація земель лісового фонду була проведена у проміжок часу між 08 грудня 2000 року і 24 липня 2001 року, акт інвентаризації земель лісового фонду сільгосппідприємств на території Косоньської сільської ради з його складовими був затверджений не пізніше липня 2001 року.

Рішенням від 21 грудня 2001 року № 363 Закарпатська обласна рада затвердила матеріали інвентаризації, проведеної на підставі рішення ради від 08 грудня 2000 року, вирішила порушити перед Кабінетом Міністрів України клопотання про передачу лісів колишніх колективних сільськогосподарських підприємств Міністерства аграрної політики України підприємствам Держлісгоспу України в обсязі 96 079,1 га земельних ділянок лісового фонду (придатних для ведення лісового господарства) та про передачу 22 748,5 га (непридатних для ведення лісового господарства) до земель запасу сільських і селищних рад Закарпатської області згідно з матеріалами інвентаризації (пункт 1); дію пункту 2 рішення обласної ради від 08 грудня 2000 року призупинено (пункт 2).

Розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації від 26 травня 2003 року № 273 Про надання в постійне користування земельних ділянок лісового фонду ГДСЛАП Закарпатагроліс з метою забезпечення раціонального використання та охорони земельних ділянок лісового фонду ГДСЛАП Закарпатагроліс були надані земельні ділянки лісового фонду із земель державної власності у постійне користування загальною площею 1 659,3 га, згідно з матеріалами інвентаризації - для ведення лісового господарства (пункт 1) та було зобов`язано районний відділ земельних ресурсів провести державну реєстрацію наданих у постійне користування земельних ділянок лісового фонду з видачею державного акта на право постійного користування ГДСЛАП Закарпатагроліс (пункт 2), а Закарпатську філію Інституту землеустрою УААН після цього - встановити межі наданих у постійне користування земельних ділянок у натурі. З переліку земель лісового фонду, переданих по території Косоньської сільської ради, встановлено, що передача відповідних земель ґрунтувалася на матеріалах вищезгаданої інвентаризації та відповідає їм.

Указані вище рішення, розпорядження є чинними, доказів їх оспорювання, визнання недійсними, скасування в судовому чи іншому порядку в справі відсутні.

Належність земель у контурі № НОМЕР_1 включно з кварталом № 7 до лісових з відповідним відображенням у картографічних матеріалах та іншій документації станом на 2013 рік (час передачі земельної ділянки у власність), окрім вищевказаних рішень, розпоряджень та матеріалів інвентаризації підтверджується: матеріалами таксаційного опису філіалу Береговодержспецлісгосп ГДСЛАП Закарпатагроліс , складеними Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням Укрдержліспроект у 2005 році; змістом листа філії Берегівське лісове агропромислове господарство ДП Закарпатське ОУЛАГ від 22 грудня 2013 року № 97, з якого встановлено, що державний акт на право постійного користування землею в зазначеному контурі, який розташований на території Косоньської сільської ради за межами населеного пункту, не був оформлений, проте, фактично землі перебували в користуванні філії Берегівське лісове агропромислове господарство ДП Закарпатське ОУЛАГ і на них проводилися лісогосподарські заходи згідно з таксаційним описом; змістом листа ГУ Держгеокадастру від 17 травня 2018 року № 354/403-18-0.17 у сукупності та взаємозв`язку зі змістом акта інвентаризації земель лісового фонду сільгосппідприємств на території Косоньської сільської ради та поясненнями представника цього відповідача ОСОБА_6 в апеляційному суді, з яких встановлено, що в зазначеному листі, де вказано, що станом на 01 січня 2016 року в землях запасу лісогосподарського призначення Косоньської сільради обліковуються 41,9491 га лісових земель і з 01 січня 2010 року по 01 січня 2016 року в цей облік зміни не вносилися та в акті інвентаризації, де вказані 41,0 га земель лісового фонду, що пропонувалися лісогосподарському підприємству, йдеться фактично про одні й ті самі землі (з допущенням певних розбіжностей у точності обмірів на відповідний час); змістом довідки з питань дотримання земельного законодавства при передачі в приватну власність земельних ділянок окремим громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Косоньської сільської ради, за межами населеного пункту, контур 818 від 02 грудня 2014 року, складеної уповноваженою особою Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області та змістом листа Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 25 липня 2016 року № 04/Кол-233, які узгоджуються між собою та з яких встановлено, що згідно з лісовпорядними планшетами, розроблених Львівською державною лісовпорядною експедицією ВО Укрдержліспроект у 2004-2005 роках, земельні ділянки контуру № 818 кварталу № 7 станом на 2014 рік перебувають у користуванні філії Берегівське лісове агропромислове господарство , при цьому, згідно з таксаційним описом ділянку виділу № 1 у кварталі № 7 віднесено до ділянки лісів навколо оздоровчих та рекреаційних територій. Водночас зазначається, що правовстановлюючі документи на право постійного користування землею лісогосподарського призначення не оформлювалися, а землі лісового фонду колишніх сільськогосподарських підприємств згідно з формою статистичної звітності 6-зем обліковані в землях запасу сільських рад, площа земель, що перебуває в користуванні філії Берегівське лісове агропромислове господарство , становить 1 593,6 га і зміни площ лісового фонду по формі 6-зем за період 2010-2014 років не вносилися.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р (було чинним на час виникнення спірних правовідносин) з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство оборони, Державне агентство лісових ресурсів та Державне агентство земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері було зобов`язано зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення крім спеціально обумовлених випадків, до яких надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не належить.

Наказом ГУ Держземагенства від 23 грудня 2013 року № ЗК/2120485600:02:000/00001601 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,816 га з кадастровим номером 2120485600:02:000:0067, розташованої за межами населеного пункту на території Косоньської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та надано земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_1 .

З проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства на території Косоньської сільської ради, за межами населеного пункту, виготовленого у 2013 році та з інших матеріалів справи встановлено, що надана земельна ділянка знаходиться в контурі в„– НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2120485600:02:000:0067 на сім ділянок з кадастровими номерами: 2120485600:02:000:0097, 2120485600:02:000:0098, 2120485600:02:000:0099, 2120485600:02:000:0101, 2120485600:02:000:0102, 2120485600:02:000:0103 і 2120485600:02:000:0104. З них ОСОБА_1 відчужила ділянки: з кадастровим номером 2120485600:02:000:0098 - ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 30 травня 2015 року; кадастровим номером 2120485600:02:000:0099 - ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 30 травня 2015 року; кадастровим номером 2120485600:02:000:0101 - ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 06 червня 2015 року; кадастровим номером 2120485600:02:000:0103 - ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 31 липня 2015 року. Право власності на ділянки з кадастровими номерами 2120485600:02:000:0097, 2120485600:02:000:0102, 2120485600:02:000:0104 ОСОБА_1 оформила за собою, а в подальшому на підставі договорів купівлі-продажу від 10 листопада 2016 року відчужила їх ФГ Русетт .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Зміст касаційних скарг з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про, те що судові рішення оскаржені фактично в частині вирішення вимог заявлених до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (іншими відповідачами не оскаржені в касаційному порядку), а тому переглядаються Верховним Судом лише в частині вирішення вказаних вимог за їх касаційними скаргами.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються приписами ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 ЗК України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт е частини першої статті 19 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).

Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин визначені статтею 27 ЛК України.

Статтею 13 ЗК України передбачено, що саме до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною другою статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до частини дев`ятої статті 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , крім випадків, визначених частинами п`ятою-восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Судами встановлено, що наказом ГУ Держземагентства від 23 грудня 2013 року № ЗК/2120485600:02:000/00001601 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,816 га з кадастровим номером 2120485600:02:000:0067, розташованої за межами населеного пункту на території Косоньської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та надано земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2120485600:02:000:0067, площею 1,816 га, яка розташована за межами населеного пункту села Косонь накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 7 контуру 818 філії Берегівське лісове агропромислове господарство ДП Закарпатське ОУЛАГ , які, на момент видачі оскаржуваного наказу, перебували в постійному користуванні вказаного державного підприємства.

Рішення органами виконавчої влади щодо зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення у кварталі 7 не приймалися, відповідна проектно-технічна документація не розроблялася.

Відповідно до положень статей 141 , 149 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у власність чи користування іншим особам лише після їх вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача.

Згідно частини сьомої статті 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України ).

Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду наведеним в постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 488/402/16-ц (провадження № 14-564цс19).

Отже, відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки рішення повноважного органу державної влади - Кабінету Міністрів України - означає, що держава як власник волю на відчуження цієї ділянки не виявляла.

Матеріали справи не містять доказів того, що зміна цільового призначення спірних земельних ділянок відбулася за погодженням Кабінету Міністрів України.

Таким чином, ГУ Держземагентства розпорядилося спірною земельною ділянкою та змінило цільове призначення земель лісогосподарського призначення з перевищенням визначених законом повноважень.

Крім того, у частині першій статті 150 ЗК України визначено, що до особливо цінних земель відносяться: у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; землі, надані в постійне користування НВАО Масандра та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що спірні земельні ділянки відносяться до категорії особливо цінних земель, дійшов правильних висновків, що відповідно до статей 149, 150 ЗК України до таких земель встановлено особливу процедуру вилучення, а саме: рішення про їх вилучення приймається постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Процедура вилучення спірної землі не відповідає вимогам закону та була порушена ГУ Держземагентства, а тому доводи касаційної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про те, що апеляційний суд посилаючись на приналежність спірної землі до цінних ґрунтів, не врахував того, що такі підстави позову не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки апеляційний суд, виконуючи обов`язок по встановленню обставин справи, правильно виходив з того, що спірна земля є землею лісогосподарського призначення, і до того ж відноситься до категорії особливо цінних земель, що додатково вказує на неможливість її виділення у власність фізичним особами.

Аргументи касаційних скарг про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про віднесення спірних земельних ділянок до земель лісового фонду, є безпідставними, оскільки судами встановлено, що земельна ділянка площею 1,816 га накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 7 контуру 818 філії Берегівське лісове агропромислове господарство ДП Закарпатське ОУЛАГ .

Посилання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в скарзі на те, що судами не надано належної оцінки тому факту, що розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 26 травня 2003 року № 273 Про надання в постійне користування земельних ділянок лісового фонду ГДСЛАП Закарпатагроліс видано неправомочним органом, оскільки прийняття таких розпоряджень належало до компетенції обласних державних адміністрацій, є помилковими, так як відповідно до частини третьої статті 122 ЗК України в редакції, чинної на час видання вищевказаного розпорядження, районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Тобто, Берегівська районна держана адміністрація Закарпатської області в межах своїх повноважень передала ГДСЛАП Закарпатагроліс в постійне користування земельну ділянку площею 1 659,3 га для ведення лісового господарства.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про те, що позивачем не надано, а судом не встановлено, що спірна земля вибула внаслідок вчинення кримінального чи іншого правопорушення службовими чи іншими особами не заслуговують на увагу, оскільки достатніми для вирішення спору є встановлена судами відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки рішення повноважного органу державної влади (в даному випадку - Кабінету Міністрів України), тобто відсутність волевиявлення держави на відчуження цієї ділянки.

Аргументи скарги ОСОБА_5 на те, що прокурором не наведено обґрунтування необхідності захисту інтересів держави та неможливості здійснення захисту таких інтересів органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, є безпідставними з огляду на таке.

У частині другій статті 4 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з частиною четвертою статті 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України Про прокуратуру в редакції, чинній на час звернення до суду).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру в редакції, чинній на час звернення до суду).

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, провадження № 14-104цс19, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Пунктом 3 частини шостої статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.

Звертаючись до суду з цим позовом, заступник прокурора Закарпатської області вказував на порушення інтересів держави через нездійснення належного контролю за охороною та використанням земельних ресурсів, а також здійснення повноважень щодо реалізації державної політики у сфері земельних відносин, що свідчить про неналежне здійснення відповідними державними органами своїх повноважень. Місцевим судом було встановлено, що прокуратурою Закарпатської області виконано всі процесуальні вимоги відносно пред`явлення позову, які підтверджуються листом прокуратури Закарпатської області до Кабінету Міністрів України про повідомлення щодо звернення в їх інтересах з позовною заявою.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищевказаної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Згідно з частиною третьою статті 401 та статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові рішення в оскаржуваній частині відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 08 серпня 2018 року в частині вирішення позову заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання недійсним наказу та витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. П. Курило

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення26.12.2019
Оприлюднено29.12.2019
Номер документу86717917
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —297/3159/16-ц

Постанова від 26.12.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 07.10.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 07.10.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 21.01.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лесько Алла Олексіївна

Ухвала від 15.10.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лесько Алла Олексіївна

Ухвала від 05.10.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лесько Алла Олексіївна

Постанова від 08.08.2018

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Кондор Р. Ю.

Ухвала від 23.11.2017

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Кондор Р. Ю.

Ухвала від 23.11.2017

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Кондор Р. Ю.

Ухвала від 10.11.2017

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Кондор Р. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні