Рішення

від 20.12.2019 по справі 698/231/19

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/231/19

Провадження № 2/698/135/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 р. смт. Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Триліс Я.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Катеринопіль цивільну справу за позовом Катеринопільської селищної ради Черкаської області до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спорудою та земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Катеринопільська селищна рада звернулася з вищевказаним позовом в обґрунтування якого зазначила, що згідно рішення Катеринопільського районного суду від 21.01.2016 року у справі № 698/1056/15-ц визнано незаконним та скасувано пункт 1.17 рішення Катеринопільської селищної ради від 25.10.2013 року № 28-9/VI Про затвердження технічних документацій та проектів із землеустрою щодо встановлення (відновлення), інвентаризації земельних ділянок та передачу у власність, користування та оренду із земель комунальної власності Катеринопільської селищної ради в частині оформлення права приватної власності на земельну ділянку площею 0,1494 га з кадастровим № 7122255100:01:005:0489 із земель комунальної власності житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ..

Також згідно вказаного вище судового рішення скасовано рішення № 8887641 від 10.12.2013 року Державного реєстратора Реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області Шелест Ю.М. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122255100:01:005:0489 , яка призначенадля будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що розташована уАДРЕСА_1 .

Крім того, згідно вказаного вище судового рішення визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1494 га з кадастровим номером 7122255100:01:005:0489) , що розташована у АДРЕСА_1 , серії САС № 682202 видане 10.12.2013 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 ..

Позивач стверджує, що за відсутності будь-яких повноважень щодо розпорядження чи володіння громадською криницею, незважаючи на судове рішення, яке набрало законної сили відповідач ОСОБА_2 продовжує чинити перешкоди у користуванні криницею. При цьому позивач вважає, що як орган місцевого самоврядування та власник земельної ділянки на якій розташована спірна криниця, він має право вимагати від відповідача усунення перешкод у користуванні останньою, оскільки такі перешкоди порушують права жителів АДРЕСА_1 на користування криницею громадського користування.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_2 заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з мотивів правомірності користування земельною ділянкою на якій розташована спірна криниця. Зокрема, в обґрунтування заперечень зазначила, що згідно рішення Катеринопільської селищної ради від 18.11.2003 року № 10-3 земельна ділянка на якій розташована спірна криниця була передана відповідачу у власність для обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Також відповідач зазначає, що згідно даних технічної інвентаризації, які містяться у технічному паспорті домоволодіння по АДРЕСА_1 , до складу вказаного домоволодіння згідно експлікації під № 6 входить колодязь, а отже, останній є невід`ємною частиною домоволодіння.

На підставі викладеного відповідач ОСОБА_2 стверджує, що є власником земельної ділянки, яка згідно ч. 3 ст. 373 ЦК України використовує останню за власним розсудом і не може бути примушена до вчинення дій, які не відповідають її волевиявленню.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнила заявлені позовні вимоги. Зокрема повідомила про добровільне скасування позивачем власного рішення від 14.12.2016 року № 184 щодо визнання криниці по АДРЕСА_1 комунальною власністю. В той же час, зазначила, що скасування вказаного рішення не є перешкодою для задоволення позовних вимог, оскільки спірна криниця є об`єктом, що розташований на земельній ділянці комунальної власності. Крім того, того представник позивача зазначила, що відповідач незаконно обмежив доступ до спірної криниці, влаштувавши кам`яну огорожу, що унеможливило використання останньої жителями вулиці та призвело до порушення їх прав. За таких обставин представник позивача стверджує, що згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України позивач як власник земельної ділянки має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном. З огляду на наведене представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, що наведені нею у відзиві на позов. Зокрема, наголосила, що у судовому порядку нею оспорювалося рішення позивача від 14.12.2016 року № 184 і останнє було скасоване позивачем до ухвалення судового рішення, що стало підставою для закриття провадження у справі. Відповідач наполягає на тому, що правомірно володіє земельною ділянкою на якій розташована спірна криниця, оскільки рішення Катеринопільської селищної ради від 18.11.2003 року № 10-3 про надання земельної ділянки у її власність не було скасоване судом. Також, зазначила, що нею як власником земельної ділянки дійсно було влаштовано кам`яний паркан, який відокремив криницю від вулиці, оскільки остання входить до складу її домоволодіння. Крім того, зазначила, що у даний час криниця є непридатною для використання за призначенням, оскільки в ній не має води. З огляду на наведене відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

З рішення Катеринопільського районного суду від 21.01.2016 року у справі № 698/1056/15-ц, яке набрало законної сили 03.03.2016 року вбачається, що позовні вимоги Катеринопільської селищної ради Черкаської області до ОСОБА_2 , реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: відділ Держгеокадастру у Катеринопільському районі Черкаської області та ОСОБА_4 ; про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку було задоволено повністю.

Зокрема, згідно вказаного судового рішення визнано незаконним та скасовано пункт 1.17 рішення Катеринопільської селищної ради від 25.10.2013 року № 28-9/VI Про затвердження технічних документацій та проектів із землеустрою щодо встановлення (відновлення), інвентаризації земельних ділянок та передачу у власність, користування та оренду із земель комунальної власності Катеринопільської селищної ради в частині оформлення права приватної власності на земельну ділянку площею 0,1494 га з кадастровим № 7122255100:01:005:0489 із земель комунальної власності житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Також згідно вказаного судового рішення скасовано рішення № 8887641 від 10.12.2013 року Державного реєстратора Реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області Шелест Ю.М. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122255100:01:005:0489 , яка призначенадля будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що розташована уАДРЕСА_1 .

Крім того, згідно вказаного судового рішення визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1494 га з кадастровим номером 7122255100:01:005:0489) , що розташована у АДРЕСА_1 , серії САС № 682202 видане 10.12.2013 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 . (а.с.65-68)

З рішення Катеринопільської селищної ради від 18.11.2003 року № 10-3 вбачається, що ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,23 га по АДРЕСА_1 в тому числі 0,15 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та 0,08 га для ведення особистого селянського господарства. (а.с.53)

З відомостей, що містяться у технічному паспорті на житловий будинок по АДРЕСА_1 , зокрема, з примітки до схематичного плану земельної ділянки вбачається, що колодязь № 6 до даних попередніх технічних інвентаризацій не вносився, право власності на нього не оформлялося (відсутній перелік споруд у правовстановлювальних документах).(а.с.49)

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 7 ст. 79-1 ЗК України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Відповідно до ч. 9 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням досліджені у судовому засіданні докази,

врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок досліджених доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про повну обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для їх повного задоволення, оскільки судом встановлено, що згідно судового рішення від 21.01.2016 року у справі № 698/1056/15-ц відповідач втратив право власності на земельну ділянку, де розташована спірна криниця, а отже, згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України позивач як власник земельної ділянки, має право вимагати усунення перешкод у користуванні останньою, у тому числі, шляхом зобов`язання відповідача до проведення за власний рахунок демонтажу самовільно зведеної огорожі навколо спірної криниці.

При цьому суд відкидає як необґрунтовані твердження відповідача ОСОБА_2 про наявність в неї права власності на спірну земельну ділянку, яке ґрунтується на рішенні Катеринопільської селищної ради від 18.11.2003 року № 10-3, оскільки спірна земельна ділянка як об`єкт цивільних справ була сформована з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до пункту 1.17 рішення Катеринопільської селищної ради від 25.10.2013 року № 28-9/VI Про затвердження технічних документацій та проектів із землеустрою щодо встановлення (відновлення), інвентаризації земельних ділянок та передачу у власність, користування та оренду із земель комунальної власності Катеринопільської селищної ради в частині оформлення права приватної власності на земельну ділянку площею 0,1494 га з кадастровим № 7122255100:01:005:0489 із земель комунальної власності житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , який скасовано судовим рішенням від 21.01.2016 року у справі № 698/1056/15-ц.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн..

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 206, 263-265,268 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Катеринопільської селищної ради Черкаської області до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спорудою та земельною ділянкою - задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності Катеринопільської селищної ради Черкаської області та розміщеною в її межах громадською криницею, які є прилеглими до належного ОСОБА_2 будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 та розташовані за червоною лінією , шляхом проведення за власний рахунок демонтажу самовільно зведеної огорожі навколо вказаних об`єктів.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Катеринопільської селищної ради Черкаської області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 27.12.2019 року.

Головуючий суддя Баранов О.І.