Рішення

від 06.12.2019 по справі 200/11312/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/11312/19

Провадження № 2/200/3704/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 грудня 2019 р. Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:головуючий - суддя Женеску Е.В.

при секретарі - Яковенко А.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ РЕНТ до ОСОБА_1 , третя особа: Шевченківський районний відділ Державної міграційної служби України в м. Дніпро, про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ РЕНТ (далі по тексту - позивач ) звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог посилається, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.01.2019 року, позивач є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, відповідно листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 15.07.2019 року №11/5-548, за вищевказаною адресою зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач ). Вказаний факт підтверджується також відміткою в паспорті відповідача. Позивач зазначав, що власник житла має право вимагати визнання колишнього власника таким, що втратив право на користування, та зняття його з реєстрації. При цьому втрата права користування житловим приміщенням є наслідком припинення права власності на житлове приміщення у колишнього власника житла. За наведеного позивач просив суд усунути йому перешкоди у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном, а саме: визнати відповідачку такою, що втратила право користування жилим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виселити відповідача з квартири, яка знаходиться за вказаною адресою.

Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі та визначено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач, належним чином повідомлений про час розгляду справи, відзиву на позовну заяву, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступне.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.01.2019 року позивач є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ч.1 ст.325 ЦК України, суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ч.1 ст.382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Згідно ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач є законним власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В свою чергу, як вбачається з листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 15.07.2019 року №11/5-548, за вищевказаною адресою зареєстрована відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування якої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. (ст.ст. 71, 72, 116, 156, ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Крім того, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду України (постанова від 16.11.2016 року по справі №6-709цс16) про те, що згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач втратила право на користування квартирою і має бути позбавлена права користуванням нею, оскільки її право власності на квартиру припинилося.

У відповідності до ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України , зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування жилим приміщенням.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач належним чином обґрунтував та довів доказами порушення своїх прав, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 1536,80 гривень сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ РЕНТ до ОСОБА_1 , третя особа: Шевченківський районний відділ Державної міграційної служби України в м. Дніпро, про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням - задовольнити.

Усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ РЕНТ (код ЄДРПОУ 42768619) у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном, а саме: визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 ) такою, що втратила право користування жилим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виселити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 ) з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ РЕНТ (код ЄДРПОУ 42768619) документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Е.В. Женеску